Методика використання ігрових ситуацій під час вивчення образотворчого мистецтва у початкових класах
Спостерігаючи за учнями – шестилітками на уроках образотворчого мистецтва, можна помітити, що вони часто не можуть опанувати елементи зображувальної діяльності, бо не розуміють доцільності більшості правил і вимог. Та варто запропонувати близьку їм тему або завдання в цікавій формі, все стає на свої місця: діти починають на стільки емоційно реагувати на процес малювання, ніби самі беруть безпосередню участь у зображуваних подіях, а персонажі немов оживають під їхніми пензлями. Це дає змогу вчителю цілеспрямовано впливати на почуття вихованців, розвивати фантазію, уяву.
Творча активність школярів на уроці не виникає сама по собі, її треба стимулювати, створити відповідну атмосферу. Найефективніший прийом щодо цього – застосування гри, ігрових ситуацій, завдяки яким значно зростає інтерес дітей до навчання.
Одна з головних задач дидактичних ігор – естетичне виховання. Досягається воно шляхом розвитку у дітей спостережливості, художнього бачення краси форми і кольору.
Дидактична гра чи вправа триває 3-5 хвилин. Пояснення змісту повинно бути коротким, зрозумілим і емоційним. Всі дидактичні ігри повинні бути узгодженні із змістом наступної образотворчої діяльності.
З великим задоволенням учні виконують на уроках образотворчого мистецтва ролі героїв казок. Такий ігровий прийом робить урок нестандартним, живим, і діти легко засвоюють правила образотворчої грамоти.
Результативність образотворчої діяльності кожного учня залежить від того, з яким настроєм він працює. І коли дитина задоволена зробленим, коли малювання приносить їй радість, - це вже успіх педагога.
Дидактичні ігри на уроках образотворчого мистецтва.
Палітра осені.
Мета: розвивати зорову пам’ять, формувати знання з кольороведення (назви кольорів, які
кольори слід змішувати, щоб отримати певний колір); удосконалювати навички роботи пензлем.
Матеріал: картки – завдання із вказівкою, які кольори треба змішати, щоб одержати третій, і
навпаки: є колір, потрібно визначити, які два кольори змішали, щоб одержати
даний колір.
Кожний учень одержує картку – завдання:
1. Два прямокутники розфарбовані, наприклад, один жовтим, інший – коричневим кольором, між ними поставлений знак «+», а третій прямокутник залишається не розфарбованим. Учні змішують на палітрі два вказаних кольори, одержують третій і розфарбовують прямокутник;
2. Прямокутник розфарбований кольором початку осені, наприклад зеленувато –
жовтим, поряд з ним – два прямокутники, з’єднанні знаком «+».
Примітка: Щоб зацікавити дітей. Можна створити ігрову ситуацію: дощем змило кольори з деяких осінніх листочків (замість прямокутників роздати зображення листків), пропонується учням поновити їх колір.
Художник - чарівник.
Мета: набуття навичок роботи з аквареллю по вогкому паперу. Вливання одного кольору фарби до іншого для отримання нового кольору.
Матеріал: два листки паперу: один простий, інший – змочений водою, вода, фарби, пензлик, склянка.
Спочатку учитель вводить дітей в ігрову ситуацію:
- Ми всі художники – чарівники, творимо на папері чудеса. У мене два листки паперу: звичайний папір і змочений чарівною водою. У вас на партах у склянках чарівна вода. Я беру папір, змочений чарівною водою (папір повинен знаходитися в стадії висихання) пензликом малюю три пелюстки малиновою фарбою, кольори будуть розпливчастими, потім – три пелюстки фіолетовою фарбою. Бачите, як кольори впливають один на другий. Ось і вийшли чарівні квіти.
- Тепер давайте зробимо папір чарівним. Візьміть пензлик і опустіть у воду та змочіть ним папір. Покладемо пензлик, держіть руки над папером, закрийте очі і повільно рухайте і промовляйте: «Раз, два, три, папір чарівний. Дивись!».
Учні повторюють чарівні слова, а папір тим часом підсихає.
Перевиховання Бруднулі.
Мета: закріпити знання правил роботи з аквареллю.
Матеріал: вимазана фарбою лялька.
На початку уроку з’являється вимазана фарбою лялька.
-Діти, а ви її ні про що не хочете запитати?
Учні задають різні запитання, і серед них – таке:
- Чому ти така замазана?
- Це проста історія, - відповіла Бруднуля. – Тільки відмитися не можу. Ми з Незнайком малювали фарбами осінні листки. Я поспішала і все зіпсувала.
- А що ти наробила, розкажи нам?
- Я почала малювати листок клену, весь зафарбувала зеленою фарбою, а потім згадала, що на кінчиках він почервонів. Стала я кінчики фарбувати червоною фарбою, а вийшов якийсь бруд. Поряд із зеленим листком лежав жовтий. Я стала жовтий фарбувати. А зелена фарба потекла у жовту. Ось подивіться, що вийшло. (Вона показує малюнок.)
- Як ви думаєте, діти, чому в Бруднульки такий малюнок вийшов?
- Вона не знає правил роботи з акварельними фарбами, - відповідають діти.
- А ви назвіть їх і покажіть прийоми роботи. А я їх постараюся запам’ятати.
- А як бути із твоїм зовнішнім виглядом? Що треба зробити Бруднулі, діти?
(Діти пропонують помити руки, зробити зачіску, змінити одяг. Учитель дістає іншу, чисту Бруд нулю).
- А зараз, Бруднуле, слухай правила роботи з аквареллю.
- Яка ж я тепер Бруднуля? Стала зовсім чистою. Дітки, назвіть мене якось по-іншому.
Діти пригадують правила роботи з акварельними фарбами:
1) акварель потрібно розвести і, перш ніж малювати;
2) кольори не повинні перекривати один одного, інакше буде бруд;
3) якщо малювати аквареллю, де поряд є ще фарба, яка не просохла, фарба розтечеться;
4) малювати аквареллю можна і по вологому папері;
5) потрібно знати правила змішування кольорів.
Діти підходять до дошки і активно показують ляльці, що вони вміють.
- Я все зрозуміла, - говорить Бруднуля. – Дякую, діти.
Хоровод фарб.
Мета: закріпити основні кольористичні поняття, правила змішування фарб.
Матеріали: маски – окуляри, комірці, пофарбовані у різні кольори.
Клас ділиться на три команди, учитель – ведучий. Всі діти одягають маски – окуляри і комірці. Кожна маска – певна фарба. Виграє та команда, яка швидше і точніше виконає завдання ведучого.
Ведучий: Починається гра.
-Я хотіла б малювати, але не знаю, як почати,фарби – маски, де ви?
Діти: Ми тут!
Ведучий: Я візьму три фарби основні,
Ці фарби – не прості,
З них складаються всі інші.
Де ж ці фарби основні?
Учитель слідкує, з якої команди швидше біжить до дошки три основні фарби, - червона, жовта, синя.
Ведучий. Якщо червона з жовтою подружаться,яка нова фарба утвориться? Ведіть сюди подружку свою!
Червона і жовта фарби виводять оранжеву. Хто швидше зробив- нараховується бал.
Ведучий. Якщо жовта із синьою подружаться, яка нова фарба утвориться? Ведіть сюди свою подружку!
Діти за командою ведучого виконують завдання.
Ведучий. Якщо червона з синьою подружиться, яка фарба утвориться? Ведіть сюди свою подружку!
Теплі фарби! Дружно за руки взялись,
Нахилились, посміхнулись, розійшлися.
Холодні фарби! Дружно за руки взялись,
Нахилились, посміхнулись, розійшлися.
Ведучий. А тепер усі станемо в коло, знаємо, хто за ким стоїть? В хороводі один за одним фарба кожна горить.
Діти під музику водять яскравий хоровод. Учитель відзначає команду – переможця, учні якої добре знають кольоровий спектр.
Домалюй предмет.
Матеріал: аркуш паперу, прості і кольорові олівці.
Роздаються аркуші, на кожному з яких намальовано коло діаметром 4 сантиметри. Діти на уроці працюють простими і кольоровими олівцями. На урок завітав гість – Барвінок. Він пропонує цікаву гру.
Барвінок: Діти, зараз я покажу вам свій малюнок - це коло. Спробуйте відгадати, що я хотів намалювати за допомогою цього кола, і відтворіть це на своїх листках. Тільки не можна збільшувати і зменшувати це коло.
Діти домальовують коло. Не всі відразу здогадуються, як потрібно зображати предмет, використовуючи готову форму кола. Тоді Барвінок допомагає. Коли малюнки майже готові, підбиваються підсумки: «Правильно, все це я й хотів намалювати!». Малюнки у всіх вийшли різні: тут і повітряна куля, і обличчя клоуна, курчатко, Чебурашка, чайник, вишня, помідор, колесо, гарбуз, торт та інше.
Барвінок:Просто я такий хитрий, що одного кола мені було мало.
Ця гра стає улюбленою, але щоб вона не обридла, її треба поступово ускладнювати:
1) дітям дається не один листок з формою кола ( інш. геом..фігурою), а білбше;
2) нові геометричні форми: півкола, квадрата, прямокутника, трикутника;
3) загадки, відповіді до яких зображуються за допомогою вже готових геометричних форм. На цих уроках діти виконують лінійні малюнки.
Методика використання художньо – дидактичних вправ і ігор на уроках образотворчого мистецтва.
Ігри та вправи можуть бути іще однією формою перевірки і закріплення знань з образотворчого мистецтва. У процесі гри діти навчаються правильно сприймати форму предмета, його барву, величину, пропорції, положення у просторі відносно інших предметів.
Дидактичне завдання кожної гри або вправи визначається змістом програмового матеріалу і виховними цілями. Учитель заздалегідь визначає місце і роль гри у навчальному процесі, її зв'язок з іншими методами роботи, продумує можливі варіанти ускладнення (або полегшення), її органічний зв'язок з іншими частинами уроку. При цьому слід неодмінно виділяти ті знання, вміння і вчинки, які необхідно сформувати в учневі.
Пояснення змісту гри має бути емоційним, стислим, логічним і зрозумілим. Можливий пробний хід, у процесі якого учитель ознайомлює з правилами гри. Щоб переконатися в тому, що учні зрозуміли ігрову дію і завдання гри чи вправи, можна припуститися умисної помилки і активізувати мисленнєву діяльність учнів. Тривалість однієї художньо – дидактичної гри або ігрової вправи – від 3-5 хвилин.
Розробляючи художньо – дидактичні ігри, враховуємо 4 види діяльності учнів на уроці:
-малювання з натури;
-тематичне;
-декоративне малювання;
-бесіди про образотворче мистецтво.
Художньо – дидактичні ігри можна поділити на кілька видів:
Ігри – естафети є своєрідними фізкультурними паузами, діти активно рухаються.
Художньо – дидактичні ігри і вправи на уроках образотворчого мистецтва.
Лото «Чи знаєш ти дерево?».
Гра проводиться на початку уроку перед малюванням осіннього дерева з пам'яті і за уявою.
Дидактичне завдання: вдосконалювати спостережливість, зорову пам'ять.
Дидактичний матеріал: набір карток з зображеннями або фотографіями різноманітних дерев (береза, дуб, ялина, сосна, липа, осика, клен, горобина, модрина) на кожного учня; набір фішок, карточки з загадками про дерева.
Гра пройде ефективніше, якщо перед її проведенням організувати екскурсію до лісу чи парку.
Зміст: перед грою учні отримують набір карток з чотирма або шістьма зображеннями дерев. Виграють найбільш уважні і спостережливі. Учні мовчки відгадують загадки, закриваючи зображення-відгадки фішками. Той учасник гри, у якого всі зображення будуть закриті, піднімає руку. Виграє той, хто правильно впізнав усі дерева.
Пробний хід. Учитель демонструє одну з карток (бажано збільшений варіант) і загадує одну з загадок, учні повідомляють відгадку і показують на картці зображення дерева, про яке була загадка. Учитель загадує іще одну загадку про дерево, зображення якого немає на картках. Учні відповідають, про яке дерево була загадка, і додають, що цього дерева немає на картках.
Естафета «Ми прикрасимо ялинку».
Гра проводиться на початку або в кінці уроку для закріплення навичок зображення ялинкових іграшок з натури.
Дидактичне завдання: розвивати спостережливість, oкомір, чуття пропорцій, вдосконалювати навички малювання з натури.
Дидактичний матеріал: три великих аркуші паперу з зображенням неприкрашених ялинок, ялинкові іграшки нескладної форми на кожен ряд (ліхтарики, бурульки).
Зміст: клас ділиться на три команди-ряди. Кожна команда отримує по однаковому набору ялинкових іграшок, які розподіляються між учасниками. Перед кожною командою на класній дошці - аркуш паперу з зображенням ялинки. За командою вчителя до дошки по одному виходять учні від кожної команди зі своєю іграшкою. Кожен учасник має «почепити» (намалювати) іграшку на ялинку своєї команди. Малюнок виконується простим олівцем. Потім до своїх ялинок підходять наступні три учасники і так далі. Виграє команда, яка прикрасить ялинку швидко і гарно.
Правило: кожен учасник команди виходить до дошки прикрашати ялинку своєї команди тільки після того, як на своє місце сів товариш по команді.
Вправа «Чарівні фарби».
Вправа проводиться при ознайомленні з акварельними фарбами.
Дидактичне завдання: закріпити знання учнів про три основні і похідні кольори; навчити отримувати складені кольори; вчити отримувати потрібний відтінок кольору, покривати поверхню зображення прозорим шаром фарби у межах контуру.
Дидактичний матеріал: набір з трьох карток на кожного учня з зображенням трьох повітряних кульок, дві з яких зафарбовані в основні кольори, а третя - ні. На першій картці дві кульки зафарбовані у червоний і жовтий, на другій - у жовтий і синій, на третій - у червоний і синій; набір фільтрів основних кольорів (на кожного учня або один на парту).
Зміст: після розповіді про чарівний світ барв учнів запитати які кольори найголовніші. Якщо дітям відповісти важко, учитель сам називає три основні кольори. Потім учні отримують пакети з трьома картками-завданнями і набором кольорових фільтрів. Спочатку оптичним шляхом учні встановлюють, що при змішуванні жовтого і червоного виходить жовтогарячий, при змішуванні синього і жовтого зелений, червоного і синього – фіолетовий. При цьому учні виконують самостійно такий дослід: накладають один на одного два фільтри, наприклад, жовтий і синій, і бачать, що вийшов зелений колір. Потім змішують ці два кольори на палітрі і переконуються у правильності визначення складеного кольору. Отриманим складеним кольором учні зафарбовують третю кульку на карточці-завданні. Аналогічна робота проводиться з рештою фільтрів і двома карточками-завданнями.
Вправа «Які голки у сосни і ялинки».
Вправа проводиться перед малюванням з натури гілки сосни і ялини. Ця вправа допоможе учням графічно краще виконати малюнок з натури.
Дидактичне завдання: вдосконалювати графічні навички учнів (вміння працювати тонким пензлем, наносити мазки у потрібному напрямі).
Дидактичний матеріал: два аркуші паперу з зображенням гілки сосни і гілки ялини (на кожного учня).
Зміст: після розгляду гілок сосни і ялини, порівняння їхньої будови, голок ( довжини і особливостей кріплення до гілки) учні отримують аркуші паперу з незакінченим зображенням гілки сосни і ялини. Спочатку учні мають визначити, де зображено гілку ялини, а де - сосни. Потім вони отримують завдання: завершити малюнок у кольорі тушшю або аквареллю, тобто намалювати на обох гілках голки. Підсумки виконання вправи можна підбити таким чином: кілька учнів по черзі демонструють свої малюнки, а решта визначають, де зображена гілка ялини, а де - гілка сосни. Якщо характер голок передано правильно, то зображення гілок діти відразу впізнають.