22 серпня о 18:00Вебінар: Як зробити урок цікавим: перевірені лайфхаки

Методологічна культура та професійні компетентності вчителя НУШ

Про матеріал
Учитель займається педагогічною діяльністю, в ході якої він використовує знання, отримані в процесі професійної підготовки.
Перегляд файлу

К.Федющенко

Методологічна культура та професійні компетентності вчителя Нової української школи

Учитель займається педагогічною діяльністю, в ході якої він використовує знання, отримані в процесі професійної підготовки. Це зовсім інша, на відміну від наукової, діяльність: інша мета (вчитель виховує і навчає, дослідник з'ясовує які методи виховання і навчання і за яких умов будуть ефективні), інший об'єкт (у педагогічному процесі - дитина, в науковому педагогічному дослідженні - педагогічні явища і факти), інші методи і засоби (у вчителя це методи виховання і навчання, у дослідника - методи дослідження досліджуваних явищ і процесів) та ін. Навіщо вчителеві, якщо він не збирається займатися наукою, знати методологію і методику педагогічного дослідження? Педагогічна діяльність вимагає від учителя постійного вирішення завдань, що виникають у тих чи інших педагогічних ситуаціях. Це, звичайно, не вирішення кожного разу нової наукової проблеми, але володіння методологічної культурою допоможе вчителю правильно і більш коректно справлятися з виникаючими питаннями.

"Якщо ви хочете, щоб педагогічну працю давав вчителю радість, а не перетворювався на нудну одноманітну повсякденність, ведіть кожного вчителя на стежинку дослідника", - закликав В. О. Сухомлинський

Методологічна культура вчителя НУШ- особлива культура наукового мислення вчителя, базою якого є методологічні знання та досвід рефлексії самосвідомості професіонала, що намагається попять свою діяльність. Методологічна культура вчителя включає знання методології педагогіки і вміння її застосовувати у педагогічній діяльності.

Логіка застосування методології педагогіки учителем НУШ:

  • • усвідомлення цілей і завдань навчально-виховного процесу в конкретній просторово-часової ситуації;
  • • критичне ставлення до "очевидних" положень і аргументів, що лежать в площині буденної педагогічної свідомості;
  • • діагностика на основі відбору відповідних методик і методів рівня готовності дітей до виконання майбутніх завдань;
  • • проектування і конструювання навчально-виховного процесу на основі отриманих результатів;
  • • формулювання і творче рішення педагогічних завдань;
  • • психолого-педагогічна та методична рефлексія (вміння об'єктивно і відсторонено проаналізувати і оцінити свою діяльність, побачити удачі і помилки, вийти на рівень усвідомлення і формулювання нових педагогічних завдань).

Формування у вчителя методологічної культури вимагає діалектичного підходу, який включає ряд послідовно розгортаються ланок:

  • • спонукання до усвідомлення і вирішення укладеного в пред'явленої ситуації протиріччя;
  • • розкриття непродуктивності рішень, що спираються на буденний досвід, судження здорового глузду, показ їх однобічності, метафизичности;
  • • демонстрація шляхів продуктивного розв'язання проблемної ситуації на основі вимог діалектичної логіки;
  • • узагальнення досвіду роботи над запропонованим завданням і можливостей перенесення засвоєної логіки в різні сфери педагогічної практики.

Наявність у педагога методологічної культури вважається головною ознакою вищого рівня його професійної підготовки. На такому рівні працює далеко не кожен учитель. Але вчитель-майстер, вчитель-творець працюють саме так, і високі результати їх діяльності є підтвердженням того, що кожен справжній учитель повинен володіти сформованою методологічною культурою, що є показником його педагогічної компетентності і майстерності.

Базові компетентності вчителя початкових класів

професійно-педагогічна компетентність

 

- обізнаність із новітніми науково обґрунтованими  відомостями з педагогіки, психології, методик, інноватики для створення освітньо-розвивального середовища, що сприяє цілісному індивідуально-особистісному становленню дітей молодшого шкільного віку;

- здатність до продуктивної професійної діяльності на основі розвиненої педагогічної рефлексії відповідно до провідних ціннісно-світоглядних орієнтацій, вимог педагогічної етики та викликів початкової школи.

соціально-громадянська компетентність

 

- розуміння сутності громадянського суспільства;

- володіння знаннями про права і свободи людини;

- усвідомлення глобальних (зокрема й екологічних) проблем людства і можливостей власної участі у їх розв’язанні;

- усвідомлення громадянського обов’язку та почуття власної гідності;

- вміння визначати проблемні питання у соціокультурній, професійній сферах життєдіяльності людини та віднаходити шляхи їх розв’язання;

- навички ефективної та конструктивної участі в цивілізаційному суспільному розвитку;

- здатність до ефективної командної роботи;

- вміння попереджувати та розв’язувати конфлікти, досягаючи компромісів.

загальнокультурна компетентність

 

- здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва;

- усвідомлення власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших

мовно-комунікативна компетентність

- володіння системними знаннями про норми і типи педагогічного спілкування в процесі організації колективної та індивідуальної діяльності;

- вміння вислуховувати, обстоювати власну позицію, використовуючи різні прийоми розміркувань та аргументації;

- розвиненість культури професійного спілкування;

- здатність досягати педагогічних результатів засобами продуктивної комунікативної взаємодії (відповідних знань, вербальних і невербальних умінь і навичок залежно від комунікативно-діяльнісних ситуацій).

психологічно-фасилітативна компетентність

-усвідомлення ціннісної значущості фізичного, психічного і морального здоров’я дитини;

- здатність сприяти творчому становленню молодших школярів та їхній індивідуалізації.

підприємницька компетентність

 

-вміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя задля підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави.

інформаційно-цифрова компетентність

 

- здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства.

 

Список літератури

 
1.    Барна М. Нова українська школа: навчаємо тренерів. Система роботи з перепідготовки педагогічних кадрів / М.Барна, О.Волощенко, О.Козак // Учитель початкової школи. – 2017. – №11. – С.3-5.
2.    Горлова А. Формування професійно-особистісних якостей майбутніх учителів початкової школи / А.Горлова // Початкова школа. – 2017. – №4. – С.5-6.
3.    Зарудня О. Блочно-змістові складові моніторингу професійної діяльності вчителя початкової школи / О.Зарудня // Початкова школа і сучасність. – 2017. – №8.
4.    Локшина О.І. До питання про виклики стандартизації шкільної освіти: уроки країн Європейського Союзу / О.І.Локшина // Педагогіка і психологія. – 2017. – №3. – С.13-19.
5.   Проценко О. Новій школі – новий учитель. Репортаж з організаційно-мотиваційного семінару-практикуму / О.Проценко // Учитель початкової школи. – 2017. – №12. – С.3-6.– С.10-12.
 

 

 

docx
Пов’язані теми
Педагогіка, Інші матеріали
Додано
2 квітня
Переглядів
111
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку