"Ми - маленькі українці, ми - маленькі козачата"

Ми - маленькі українці, ми - маленькі козачата

                       Виховний захід для першого класу

Мета:  дати учням поняття про козаків, їх життя, традиції та уподобання. Розвивати в учнів допитливість, виховувати у дітей шанобливе ставлення до власної історії, формувати бажання дізнаватися про історичне минуле своєї Батьківщини. Виховувати повагу до людей, що боролися за свободу українського народу.

Обладнання:  добірка ілюстрацій на козацьку тематику, козацька атрибутика, портрети гетьманів, розмальовки з козаками.

Учасники заходу: першокласники, одягнені в вишиванки, кілька  учнів старших класів в козацьких костюмах, батьки.

Хід заходу

І. Організація класу

Вчитель. Любов до свого народу, до своєї землі починається із знання народних традицій,звичаїв та обрядів. Наша рідна Україна-чудова земля з широкими ріками, мережаними нивами. А відвойовували її наші славні козаки.  Давайте послухаємо пісню і спробуємо з’ясувати , хто її співає і про що мріє співак.

Звучить пісня «Я маленький козак»,  слова  Михайла Назарця.

Я - маленький козак,

Вусів ще не маю

Та до гарних дівчат

Я уже моргаю.

Скільки ще мені чекать,

Коли прийде той час,

Будите давно ви спать,

А я вас захищать.

          Приспів:

Ой, ой, ой, ай, ай, ай,

Мамо, проводжай,

Запрягай коня

Для малого козака.

Я - маленький козак,

Шаблі ще не маю

Та у бійці любій

Я перемагаю.

Кілька років треба ждать,

Щоб трішки підрости,

Дуже люблю мандрувать

У дальнії світи.

          Приспів.

Я - маленький козак,

Дівки ще не маю

Та ніякі труднощі

Мене не лякають.

Не боюсь ніяких чар,

Ні чорта самого,

Із далеких країв

Я спішу додому!

    Приспів

Вчитель. Про що співає хлопчик?

Відповіді  дітей.
Вчитель. Слово «козак» знають усі, але сьогодні не всім відомо, що воно означає. Можливо, хтось з вас знає значення цього слова?                         Відповіді дітей.

   Вчитель. До нас сьогодні на заняття прийшли наші старші товариші — учні старших класів. Вони уже посвячені в козачата і дуже багато знають про козацьку      добу. Надамо їм слово.
   І козачок. «Козак» – від татарського слова «кайзак», що значить «вільний чоловік», «неустрашимий вояк».

 Інші значення цього слова - сторож, вартовий, представник військового стану, воїн-найманець той, що йде попереду.
  Вчитель. А звідки ж узялися козаки?
 ІІ  козачок. Козаки – це були вільні, відважні, озброєні люди, готові завжди оборонити свій рідний край від ворогів. А тому, що Україна дуже багатий край, то ворогів, які хотіли б її загарбати, було і є багато. Крім польських панів, які займали наші землі, робили з людей кріпаків і просто відбирали у них усе, що ті мали, нападали на нас ще й турки і татари. Вони грабували все майно, а людей продавали, як рабів. Тільки козаки – волелюбні люди – рятували край від усіх цих нещасть. У степах біля Дніпра виникли перші загони для відсічі ворогів.
Вчитель. А чи знаєте ви, який вигляд мали козаки?

Відповіді дітей.

Вчитель. Ви всі правильно говорили, а тепер послухаємо ще й наших козачків.

ІІІ козачок. Козаки були переважно середнього зросту, плечисті, ставні, міцні, сильні, на обличчя повні, округлі, а від літньої спеки й степового повітря переважно смагляві.
За звичаєм запорожці голили собі бороди й голови, лишаючи лише довгі вуса й оселедець. Оселедець звисав з маківки, і дуже часто козаки просто його намотували на вухо.
І козачок. Цікава характеристика у французького вченого Боплана: «На зріст гарні, проворні, сильні… З природи мають добре здоров’я. Від хвороби вмирають дуже рідко, хіба в дуже великій старості». 
А Дмитро Яворницький у книзі «Історія запорозьких козаків» розповідає, що справжній козак дивився якось похмуро, спідлоба, сторонніх зустрічав спочатку непривітно, та згодом лагіднішав, обличчя його під час розмови поступово веселішало, живі, проникливі очі засвічувалися вогнем, і вся його постать дихала мужністю, молодецтвом, веселістю, неповторним гумором.

ІІ козачок. Одежа у всіх козаків була найчастіше така: жупан, зверху черкеска з  вильотами, чоботи-сап’янці, пояс шалевий і шапка-кабардинка кругла, навколо та зверху навхрест обложена золотим позументом; а од дощу носили в походах з вовни косматі бурки. Як виїжджали козаки на свято або в гості, то вдягалися в дорогі жупани, червоні, амарантові, з золотими шнурками й китицями. Одягали червоні, як жар, і широкі, як море, шаровари, барвистий пояс, з-за якого стирчало кілька пістолів, шапку з китицею, при боці мали шаблю та ще й люльку з мідним ланцюжком мало не до п’ят.

І козачок. А чи знаєте ви, де у наших українських козаків було головне місце розташування війська?...

Так! Вірно, на острові Хортиця, у Запоріжжі. Тому наших українських козаків називають ще Запорізькими козаками. (Перегляд ілюстрацій із зображенням Запорізької Січі в різні часи)                                                                                   Руханка “Україно, ми твоя надія”

Вчитель. У народі існує багато легенд про випробування прийому в козаче товариство.                                                                                                                     І козачок. Розповідають, що після того, як хлопець перехреститься, його пригощали пекучим від перцю борщем. Новачок мав його з’їсти, запиваючи гіркою водою. Опісля новачка вели туди, де на Дніпрі – лежала перекинута між скелями колода : хлопець мав пройти тим ,,містком”, не зірвавшись у воду. Подолавши цей іспит, майбутній козак повинен був пропливти певну відстань проти течії в смузі Дніпровських порогів.

ІІ козачок.  Але й то ще не все. Хлопець повинен був, осідлавши дикого лошака – чолом до хвоста, - без сідла й вуздечки проскакати полем і повернутися неушкодженим. Якщо хлопець ,,на дикому лошаку скакав”, то це означало – у козаки годиться.

Діти виконують пісню «Козачата»,   сл. О. Яворської, муз. М. Ведмедері .

Вчитель. Першокласники теж готувалися до сьогоднішнього заняття і вивчили кілька віршів про козаків.
І учень.      За дніпровими порогами,   
  за південними дорогами;
  За степами, за широкими,
  наші прадіди жили.
ІІ учень.      Мали Січ козацьку сильную,
  цінували волю-вільную,                   
  Україну свою рідную,
  як зіницю берегли!
ІІІ учень.    Ми є діти українські.
   Український славний рід,
   Дбаємо, щоб про нас маленьких і великих
   Добра слава йшла у світ.
ІV учень.    Ми – маленькі українці,
                    Хлопці та дівчата.
                    Не слабкі у нас вже руки
                    І душа багата.
V  учень.    Бо козацького ми роду,
  Славних предків діти.
  У садочку ми вчимося
  Рідний край любити.
VІ учень.   Між собою всі ми друзі.
  Ми - одна родина.
  І шануємо, як матір,
  Рідну Україну.
 

Робота в групах. Діти складають пазли із зображеннями козаків.

Перегляд мультфільму

Вчитель. Про козаків, їх славні подвиги було складено народом безліч пісень. Козацька звитяга прославлялась в прислів’ях  та приказках, легендах, думах. Художники написали багато полотен на козацьку тему, а режисери створили чудові художні фільми і навіть мультфільми для дітей. Зараз ми переглянемо фрагмент улюбленого дитячого мультика “Як козаки сіль купували”.

Робота із розмальовками

Вчитель. Діти, а зараз ви спробуєте самі зобразити козаків, такими, якими ви їх уявляєте.

Вчитель. На завершення я хочу побажати усім вам справжньої любові до краю, де живете, до України. Хочу, щоб усі ви вірили в щасливе майбутнє нашої держави, щоб уміли боротися за її оновлення.

Список використаних інтернет-ресурсів:

1. http://www.supercoloring.com/ua/rozmalovky/ukrayinskyy-kozak

2. http://kalnysh.at.ua/publ/11

3. https://knygy.com.ua/index.php?productID