Сценарій виховного заходу "Букварикове свято"

 

Пісня «Цьом, цьом»

Любі гості, мами й тата,

В нас букварикове свято.

Добре, що прийшли до нас

На гостину в перший клас.

 

Свято гарним вийти зможе,

Якщо кожен допоможе.

Від пісень і жартів, звісно,

Хай сьогодні буде тісно!

 

Свято Букваря - а самого Букварика чомусь немає.

 

Не прийшов чомусь він вчасно,

 

Може трапилось нещастя?
 

Де ж так довго забарився?
 

Може, в лісі заблудився?
 

Ми Букварика чекаєм,
 

Свято без нього не починаєм.

 

На лісову галявину вилітає Тітонька Сова.

Тітонька Сова:

Я мудра тітонька Сова із лісу прилетіла, здаля.

Хотілось не спізнитись на свято Букваря.

Ми з вами зустрічалися практично кожен день.

Я вчила букви, цифри вас, співала вам пісень.

За рік я полюбила всіх – дівчаток й хлопчаків шумних.

 

Доброго дня, малята. Що трапилось? У вас сьогодні свято, а ви – сумні.

 

Дит. Та ось свято розпочалося, а Букварика немає.

 

Заходять Яша і Кеся з «Букварем» у руках.

 

Кеся. Я перший знайшов.

 

Яша. Ні я.

 

Кеся. Ні я.

 

Яша. Віддай вона моя.

 

Тітонька Сова: Стривайте! Стривайте! Що трапилось?

 

Кеся Ми гралися на галявині і знайшли цю книжку.

 

Яша. На ній написано «Бук-вар»

 

Кеся. О, а що тут роблять учні 1-б класу.

 

Яша. Кесю, ти поглянь у зал. Там і гостей багато.

 

Кеся. Що тут відбувається?

 

Тітонька Сова. У нас свято Букваря. Тихо. Хтось плаче.

 

Буквар.(плаче) Я поспішав до моїх першокласників на свято, і заблукав. Як мені бути, Шановна пані ! Свято без мене не розпочнеться. Всі, мабуть хвилюються!

 

Тітонька Сова. Не хвилюйся, усі твої друзі теж завітали на нашу галявину. А, розкажи-но,  моїм учням, що ти за книжка така.

 

Буквар.

 Я дітям всім допомагав,

 Але старання вимагав.

 Усі сьогодні букви знають,

 Гарненько пишуть і читають.

 Ні в кого сумнівів нема,

 Що вчення — світ, невчення — тьма!

 А хто знання хороші має,

 Той навіть мур міцний зламає!

 Тож у житті потрібно вчиться.

 Наука завжди знадобиться!

 Слова ці діти зрозуміли

 Й відразу букви всі завчили.

 Я задоволений всіма,

 Лінивих серед вас — нема!

 Усі розумні, всі читають.

 А скільки загадок вже знають!

 Казок багато прочитали,

 Й самі казки уже складали!

 Навчилися всього багато

 І от тепер прийшли на свято.

 

Тітонька Сова. Ось він – наш перший супер- клас! 
То що? Починаємо свято казкове?
Воно буде гарне, веселе, чудове!

 

На своє маленьке свято

Запросив вас перший клас!

Любі тата, любі мами,

Ми чекали дуже вас!

 

Привітайте наc – 
веселий перший клас!
Працьовитий, дружний, щасливий…

І трішечки галасливий!
 

Перший клас навчив читати,
Перший клас навчив писати,
Перший клас навчив дружити,
Щоб цікаво разом жити. 

Разом.Клас! Клас! 
Найкласніший в школі клас!

Класні парти, класна дошка,
Класні шафи і підлога,
Ну і, звісно, класні ми!

Класні стенди і вазони, 
Класні вікна , класні штори,
Ну і, звісно, вчителі!
 

Разом. Клас! Клас! 
Найкласніший – Це наш клас! 

 

Пісня «Ми першокласники»

 

 Буквар. Спасибі, хлопчики, дівчатка, 
Що Букваря на світле свято
Ви не забули запросити. 
Я щиро всім допомагав. 
І з радістю навчав:
Як з літер слово утворити, 
Тепер вже знаєте багато 
Та гарно вмієте читати.

Букварику! Букварику!
У цей святковий час
Ми щиро тобі дякуєм:
За те, що навчав нас!

 

 

Тридцять три чудернацькі гачечки 
Розійшлись по твоїх сторінках. 
Танцювали крапки і кружечки 
У здивованих наших очах.

Але згодом пройшли таємниці — 
Ми вже букви складали в склади.
Із глибокої диво-криниці 
Напилися святої води.

І відтоді не тільки картинки 
Роздивлялися ми — малюки — 
Зазирали на кожну сторінку 
І читали тебе залюбки!

Пісня «Мій букварик»

 

Сова: Ну-у, коли ви такі розумні  і знаєте всі-всі букви,

Т-о-о розкажіть мені про моїх звіряток А-БЕТ-КО-Ю.

 

Діти (разом) Добре.

 

Кеся. А можна і нам допомогти дітям.

 

Тітонька сова. Авжеж можна.

 

Заставка «Абетка-малятко»

 

Акула зубата
Не вміє читати.
Ну, а спритний рак Омар
Прочитав увесь Буквар!

 

Баранчики круторогі 
Заросили босі ноги. 
Поставали біля груші 
І на сонці ніжки сушать.

 

Ворон ворону кричав:
— Ти у мене сир украв! 
Ворон ворону сказав:
— Я не крав, а просто взяв!

 

Гусаки: «Си! Си!» — сичали 
Всіх дітей вони лякали. 
А малесенька Ганнуся 
Їм сказала: «Не боюся!»

Ґедзь, ґедзиня й ґедзеня 
Розмірковують щодня: 
— Як навчитися літати, 
Щоб нікого не кусати?

Дятел дерево довбає — 
Короїдів добуває. 
Бо вреднющі короїди 
Дуже добрі до обіду.

 

Ему-мама, ему-тато 
Люблять своїх еменяток: 
Вчать красиво їх ходити 
І розумно говорити.

 

Жаба-мама, жаба-татко 
Жебонять щось жабенятку. 
Жабенятко слухає 
І животик чухає.

Зайчик в зарості забіг, 
Щоб ніхто зловить не зміг, 
І сидить тихенько 
Боягуз маленький.

—Ич! та Ич! — хваливсь павич, —
Я над павами — панич! 
Пави гнівались: 
— Цікаво! 
А без тебе ми — не пави?

Індик каже до корови:
— Ти чому така здорова? 
А корова індикові:
— А тому, що я — корова!

Їжачок колючий
Нас усіх замучив: 
Ніжки хочемо побачить, 
Ну, а він голки їжачить.

Йоржик хвостиком тріпоче 
І ловитися не хоче. 
Та рибак наш не сумує — 
В очерет човна веслує.

Киця квочку налякала 
— Квочка злякано квоктала. 
Песик гавкає на кицю: 
— Так р-робити не годиться!

Лис, лисиця й лисеня 
Ходять полем навмання, 
Їх мисливці не знаходять, 
Бо самі стежками ходять.

Мишеня мале для мами 
Хустку вишило квітками 
Мама-мишка у хустині, 
Наче квітка у долині.

Носороже, носороже, 
Чом на носі в тебе роги?
—Якби не мав на носі рогів, 
То не звався б носорогом!

Оленя саме блукало, 
І матусеньку шукало. 
А матуся-олениха 
У траві лежала тихо. 

Півник півнику сказав: 
— Я сьогодні не проспав! 
Я і завтра не просплю, 
Бо будити всіх люблю!

Равлик грався серед трав, 
Хаткою хвалився. 
Потім ріжки заховав — 
Я й не роздивився.

Слоненя матусю просить
 — Принеси мені на носі 
І пахучої трави, 
І солодкої халви!

— Тигреня, тигреня, 
Ти, як наше кошеня! 
Та тебе я не чіпаю: 
Ти кусаєшся, я знаю.

Удав повзає в траві
 Із листком на голові: 
Щоби сонце не спалило 
І щоб люди не зловили.

Фламінго рожевий 
Давно в зоопарку 
Проснеться й чекає 
Рожевого ранку.

Хом'ячок-дивачок 
Ліг у житі на бочок. 
Ні, не занедужав, 
А наївся дуже.

Цуценя і цапеня 
Бігли полем навмання. 
Бігли, бігли — заблукали. 
Цілий день ми їх шукали.

Черепаха через річку 
Перевозить черепичну: 
Буде хатку будувати 
Й черепичкою вкривати

 

Шишкар дзьобик гарний має,
Ним він шишку колупає.
Всередині у шишки -
насіння, як горішки. 

Щука щуці говорила: 
— Я вмиваюся без мила, 
Бо пахуче мило 
Воду б забруднило!

Юрок, пташечка маленька, 
Прокидається раненько. 
Юрк — сюди, юрк — туди, 
Юрк — з гіллячки до води.

 
Ягуар сердитий дуже! 
Ягуар ні з ким не дружить. 
Якщо він такий сердитий, 
Я не буду з ним дружити.

 

Букварик: Дякую, друзі! Ви добре потрудились! Вивчили всю Абетку…! 
Щоб читати і писати треба букви добре знати!

Сіма. Букварику, розумна книжко,
              Друг і порадник школяра.
              Тебе шанує й дуже любить
              Уся весела дітвора.

 

Сценка : «Суперечка» (Кеся і Яша)

 

(В одного в руках фарби, а в іншого олівці)

Кеся. Що це в тебе?

 

Яша.   Олівці? Я хочу намалювати нашу галявину.

 

Кеся. Треба малюввати ФАР-БА-МИ.

 

Яша.  Ні! О-лів-ця-ми!

 

 Кеся. ФАР-БА-МИ.

 

Яша.  Олівцями…!

 

Кеся. ФАРБАМИ !

 

Яша.  Олівцями…!

 

Тітонька Сова: Що знову  трапилося?  Чого ви не поділили?

 

Коти разом: Треба малювати фарбами (олівцями).

 

 Тітонька Сова. Говоріть по порядку.

 

 Кеся. Я хочу малювати фарбами.

 

Яша. А я хочу малювати олівцями.

 

 Тітонька Сова.  Діти, Скажіть моїм учням, чим можна малювати?

 

Діти: фарбами, олівцями, фломастерами,вугіллям,крейдою.

 

Букварик: Давайте, краще послухаємо моїх першокласників. Вони розкажуть і покажуть як вони малюють.

 

Пісня «Олівці малівці»

 

Сценка «Дружба»

Виходить Сіма і знаходить сосиску.

 

Сіма - Що це? Со-сис-ка! Ні, сама не буду їсти! Покличу друзів!

Яшо, Кесю, Бульо!

 

Яша : Біжу! Біжу, Сімо!

 

Кеся: Біжу! Біжу, Сімо! Подруго, що трапилось?

 

Яша : З тобою все гаразд?

 

Буля Тобі щось допомогти?

 

Сіма: Так! Допоможіть  мені з'їсти цю сосиску.

 

Сіма.Дружба, (Сплівши руки з Кешею)дружба над усе,      
         Дружба радість нам несе.
         Дружба, всім нам дорога, 
         У навчанні помага.

Буля.Вірні є друзі в житті у моєму.
         Друзі надійні і віддані, й щирі
         З ними живемо ми в дружбі і в мирі. 

 

Пісня «Дружба»

Тітонька Сова. Молодці, мої учні. Я рада, що уроки мої не пройшли намарно. А ви діти, бачили, якими мають бути справні друзі.

Сценка «Сайт»

 

Дитина. Уже незабаром літні канікули і ми не будемо бачитись аж три місяці

 

Неслуха: Можливо, ви обміняєтеся адресами і будете писати один одному листи?

 

Дит: В наше-то століття?

Так поки лист прийде,

Чверть ціла пройде!

 

Буля: Тоді, може обміняєтесь телефонами і будете передзвонюватися.

 

Дит: Телефони добре,

Але теж в минуле століття пішло.

От уяви, що ти впав,

Телефон свій втратив!

Всі контакти, номери.

 

Буля: Ну, так?

 

Дит: Ой, здається, придумав я!

Пропоную інтернет!

 

Дит.Але у нас поки сайту немає.

 

включаєтся комп'ютер. Заставка Віндоус з'являється на екрані

 

Неслуха: Але якщо ви постараєтесь,

То точно з цим впораєтесь!

 

Дит: Так приступимо. Назвемо сайт…

 

Діт: «другокласники»!

 

Дит: Чудово, почнемо!

Як сторінки назвемо?

 

Дит: Нехай в них буде все знайоме.

Нехай ми будемо в них як вдома.

Не гірше ніж у тат і мам «Фейсбук», чи «Інстограмм»

 

Неслуха: Треба створити сайт не тільки для зустрічей друзів, а так само для всієї родини: для тат, мам і дітей. Треба нагадати їм, щоб за своїми життєвими турботами вони не забували спілкуватися зі своїми дітьми.

 

Сіма: А давайте розмістимо на нашому сайті інформацію - як знаходити спільну мову з дитиною.

 

Буля: А ще як розвивати творчі здібності дітей і художній смак.

 

Кеся: Тоді за роботу!

 

Яша: За роботу!

 

Дит: - Подивимося наступну сторінку нашого сайту? (Здивовано.) Що таке? Не зрозумію! На сайті немає наступної сторінки. Вона зникла ...

 

Дит.:Ми забули про захист. До нас в комп'ютер потрапив вірус!

 

Танець «Вірус»

 

Сова. Так, так, так. Мені здається, що хтось забув про що ми говорили на Уроках обережності. Дітям самим не можна включати електроприлади. А тим більше заходити в Інтернет і створювати сайти. Адже, ви ще не знаєте правил користування комп’ютером. От коли ви вже станете другокласниками, то Мар’яна Степанівна вам усе це розповість.

 

Діти (під музику, по черзі, передаючи буквар із рук в руки)

1.Беру Буквар в останній раз,

Несу його в просторий клас

І рідній книзі у журбі

Шепочу: «Дякую тобі!

 

2.Книжечку першу беру я в руки,

Перший мій друже, перша наука!

І з вдячним серцем Букварю

«Спасибі, друже!» — говорю.

 

3.Бо перша книга ти моя!

Тепер читати вмію я.

 

 

7.Я сторінку останню

в Букварі перегорну,

Свого друга на прощання

я до серця пригорну.

 

8.Букви всі від «А» до «Я»

дуже добре знаю я.

Далі я навчатись буду,

а букварик не забуду.

 

9.Ти перша книжечка моя,

Тепер читати вмію я,

Багато в світі є книжок,

А ти найперший мій дружок!

 

10.Рідний ,Букварику!
Ми тебе любили,
Ми з тобою весело й радісно дружили.
Та прийшла пора прощатись,
Жаль з тобою розлучатись.

11Добрий Букварик, перша книжко!
Хочеться навіть плакати трішки.
Жаль розлучатися хоч і треба.
Ми не  забудем ніколи про тебе.

12.Віднині будеш серед книг
На місці першому стояти.
Ти – найдорожчий від усіх,
Бо навчив усіх читати.
 

13.На світі книг багато є,

Я серце їм віддам своє ».

Пісня Прощавай, Букварику,
 

Буквар

Ну, що ж, друзі,
Мені, Букварику, пора – - 
чекає інша дітвора!
Учітеся, читайте,
складайте в речення слова, 
Мене , не забувайте!

Тітонька Сова: 
Поради свого першого друга-Букварика 
ви пам'ятайте все своє життя.
Ростіть здоровими і сильними, і не забувайте: 
«Хто багато читає, той багато знає»! Хай вам щастить!»

 

Всі діти разом: Ніколи не забудемо ми друга – Букваря.
І завжди вчитись будемо для щастя і добра!

 

 

Будем вчитися старанно,
Книг багато прочитаєм,
Щоб раділи всі за нас,
І казали: «Супер-клас!»

 

Татусі і матусі, дідусі і бабусі
Ви були нам, як друзі
Разом з нами училися ви.
Ми «спасибі» вам кажем 
За турботу, й терпіння,
За підтримку і розуміння.

 

Танець «Щасливі діти живуть в Україні»

 

 Вчитель

Хочеться подякувати, Вам, шановні батьки!

      За допомогу у навчанні

Старанність, витримку, любов,

За те, що вчились рахувати

Старанно букви всі писати,

Та гарно –гарно малювати.

Це перший крок!

Попереду ще 10 років.

Шлях до знань ще тільки розпочався.

 Тому у дружбі, радості зростайте,

 Хай сонце щастя світить вам щораз.

 І перше свято це запам’ятайте.

Нехай щастить вам в добрий час.

 

Вчитель:А зараз настає урочистий момент – вручення дипломів першокласникам.

Слово для привітання надається директору нашої школи