Ми чуємо тебе Кобзарю, крізь століття.

Комунальний заклад «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 11 Вінницької міської ради»

КВК з української мови у 4 класі

 «Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття»

КВК «Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття»

Мета: глибше ознайомити дітей з життям та творчістю українського народного поета Т.Г.Шевченка; розвивати уміння відчувати і передавати мелодику шевченківського слова; виховувати любов до історії свого народу, його мови; сприяти національному вихованню учнів, формувати почуття гордості за Україну.

Обладнання: портрет Т.Г.Шевченка, книжкова виставка (збірки поезій для дітей), презентація, фішки.

Хід заходу

Учитель. Щовесни, коли тануть сніги,

І на рясті просяє веселка,

Повні сил і живої снаги

Ми вшановуєм пам’ять Шевченка.

В історії назавжди залишаються імена, які з гордістю вимовляє, пам'ятає і шанує людство. У перші березневі дні ми знову згадуємо великого сина нашого народу – Тараса Шевченка.

Увесь свій могутній талант він присвятив служінню народові. «Історія мого життя – писав поет, - становить частину історії моєї Батьківщини». 204 роки минуло з дня народження поета, проте і нині живе під сонцем України Кобзареве слово, слово великої, непогасної любові до свого народу, своєї землі.

Учень. Благословен той день і час,

Коли прослалась килимами

Земля, яку сходив Тарас

Малими босими ногами.

Земля, яку скропив Тарас

Дрібними росами-сльозами.

Учень. Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття,

І голос твій нам душу окриля.

Встає в новій красі, забувши лихоліття,

Твоя, Тарасе, звільнена земля.

Учень. Провіснику волі, великий Тарасе,

Справдились думи пророчі твої,

Приймай же данину любові і шани

Від дітей української землі.

Учень. Кобзарем ми його звемо,

Так від роду і до роду,

Кожен вірш свій і поему

Він присвячував народу.

Учень. І ми вдячно всі шануймо

Славного Тараса,

В сім’ї вольній не забудьмо,

Бо він гордість наша.

Учень. Приходять літні і малі,

Діди, бабусі, школярі,

Приходять вчені і поети,

Приходять зблизька і далека.

Учень. Вони стрічають сонця схід

Отут під кроною каштанів,

Вони співають «Заповіт»

Схиливши голову в пошані.

Учитель. Погляньмо уважно на портрет благородного і мужнього Шевченка, захисника прав знедоленого народу. Подивіться уважно. Погляд спрямований твердо вперед, хоч десь там, у глибині очей, і причаївся ледь помітний смуток. У погляді – віра у справедливість, якій віддав усе життя, віра у звільнення трудящих. У смуткові – уболівання за долю народу, Усе його життя – великий подвиг. Важким і тернистим був життєвий шлях
народного співця.

Нині ми проводимо шкільне Шевченківське свято, аби не просто вшанувати пам'ять поета, але й відчути, як через його твори проходить любов до України, народу, рідної мови. Присвячуємо пам'яті Тараса Шевченка і літературне КВК «Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття», де учні позмагаються на кращого знавця життя і творчості поета.

І. Представлення команд.

Назва команди, визначення капітанів.

ІІ.  Конкурс «Ерудит».

Перегляд фільму «Обличчя української історії. Тарас Шевченко».

Кожній команді задаються запитання. За кожну правильну відповідь отримують 1 бал.

1. Де і коли народився поет? (9 березня 1814 року, с.Моринці)
2. В якому селі минуло його дитинство? (с.Кирилівка)
3. Ким були і як звали батьків Тараса? (Григорій і Катерина, кріпаки).
4. Скільки дітей було у родині ? (6).
5. Скільки років було Тарасові, коли він осиротів? (9 років і 11).
6. Як звали подругу дитячих літ Тараса? (Оксана)
7. Чому Тарас після смерті батька прийшов до дяка? (Хотів навчитись малювати).
8. Тарас Шевченко прожив 47 років, лише … він був на волі? (13 років).
9. Хто викупив його з неволі? (Російські художники).
10. Де навчався поет? (Петербурзька академія мистецтв).
11. . Скільки років було Тарасові, коли його викупили з кріпацтва? (24 р.).
12. . Найвідоміша збірка поета. («Кобзар»).
13. «Моєму Тарасові зі спадщини після мене нічого не треба. Він не буде людиною абиякою, з його вийде або щось дуже добре, або велике ледащо; для нього спадщина по мені... нічого не значитиме...» кому належать ці слова? (батькові).
14. Коли вперше було видано «Кобзар»? (1840 р.).
15.  Хто такі кобзарі?
16. Де похований Т.Г.Шевченко?  (у м. Каневі на Чернечій горі, яка тепер зветься Тарасовою).

Фізкультхвилинка

ІІІ. Конкурс «Склади вірш ».

Команді пропонується виписані і розрізані окремо рядки вірша, з яких треба скласти вірш Шевченка.

1.Реве та стогне Дніпр широкий
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.

І блідий місяць на ту пору
Із хмари де-де виглядав, −
Неначе човен в синім морю,
То виринав, то потопав.

Ще треті півні не співали,
Ніхто ніде не гомонів,
Сичі в гаю перекликались,
Та ясень раз-у-раз скрипів.

 2. Село - і серце одпочине...
Село на нашій Україні −
Неначе писанка: село
Зеленим гаєм поросло;
Цвітуть сади, біліють хати,
А на горі стоять палати
Неначе диво, а кругом
Широколистиї тополі;
А там і ліс,− і ліс, і поле,
І сині тори за Дніпром:
Сам Бог вітає над селом!..

3. Вітер віє-повіває,

По полю гуляє.

На могилі кобзар сидить

Та на кобзі грає.

Кругом його степ, як море

Широке, синіє ;

За могилою могила,

А там - тільки мріє .

Сивий ус, стару чуприну

Вітер розвіває;

То приляже та послуха,

Як кобзар співає.

4. Вітер з гаєм розмовляє, 
Шепче з осокою, 
Пливе човен по Дунаю 
Один за водою. 
Пливе човен води повен, 
Ніхто не спиняє, 
Кому спинить — рибалоньки 
На світі немає. 
Поплив човен в синє море, 
А воно заграло,— 
Погралися гори-хвилі — 
І скіпок не стало. 

IV. «Відтвори вірш».

За малюнками розгадайте зашифрований вірш.

Учитель. Т. Шевченко все своє життя, весь свій могутній талант присвятив українському народові: своїм сучасникам і нам, нащадкам. Будьмо вдячні йому і за «Заповіт», і за «Гайдамаків», і за «Катерину». Читаймо Шевченкові твори, вивчаймо їх, шануймо те, що залишив нам у спадок Великий Кобзар.

Учень. Поклін тобі, Тарасе,

Великий наш Пророче,

Для тебе вірно б’ється

Те серденько дитяче.

Учень. Ось тут перед тобою

Ми, українські діти,

Святочно прирікаєм

Сповняти заповіти.

Учень. На службу Україні,

На чесне діло гоже,

В ім’я святої правди –

Благослови нас, Боже!