Михайло Стельмах. Розповідь про письменника . Повість «Гуси - лебеді летять» . ТЛ: автобіографічний твір

Про матеріал
Використання методу проектів на уроках української літератури спрямоване на активізацію пізнавальних інтересів учнів; розвиток творчих здібностей, умінь застосовувати знання на практиці; формування критичного мислення школярів. Ефективність застосування методу проектів на уроках української літератури залежить від багатьох факторів: опанування учнями тексту літературного твору, місце уроку в темі, загальний рівень підготовки учнів, їхнє ставлення до творчих завдань, психологічний клімат у класі, майстерність учителя.
Перегляд файлу

Урок-проект. 

Тема: Михайло Стельмах. Розповідь про письменника . Повість «Гуси - лебеді летять» . ТЛ: автобіографічний твір

Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю письменника ,сюжетом автобіографічного твору,навчити виділяти головні епізоди в творі; здійснювати спостереження над художнім текстом ;виховувати повагу до рідних , до видатних людей,естетичні почуття

Обладнання: підручник , портрет, комп’ютер ,проектор, презентація, стінгазета.

Тип уроку: захист проекту

                     Хід уроку

I . Організаційний   момент.

Мотивація навчальної  діяльності .

Сьогодні у нас незвичайний урок , урок-проект . Учні мали випереджувальні завдання  щодо творчого проекту . Клас поділено на 4 групи : біографи , дослідники , літературознавці, фоторепортери. Результатом нашої діяльності  буде оформлення стінгазети  за темою проекту .

II. Актуалізація   опорних знань.

  1. Метод «Мікрофон»
  • Хто такий М. Стельмах?
  • Які твори М. Стельмаха ви читали?

    2.Скласти «доміно» життєвого і творчого шляху письменника

«Доміно»:  М. Стельмах - поет - письменник –літературний  діяч – вчитель – солдат – артилерист – кореспондент – видатний діяч

III. Оголошення теми і мети уроку.

  1. Незакінчене речення

Поміркуйте , яких навчальних результатів ви прагнете  досягти на цьому уроці , і закінчіть речення

  • На цьому уроці я сподіваюсь …
  • Від цього уроку я очікую…

IV. Засвоєння нових знань.

1.Слово вчителя

Шановні учні! Ми зібралися, щоб глибше пізнати і дослідити життєвий і творчий шлях визначного діяча нашої культури М. Стельмаха.

2.Перегляд  відеофрагменту.

«Обличчя української історії М.Стельмах»

З.Реалізація проекту

Допоможуть нам у захисті проекту творчі групи, які мали випереджувальні завдання щодо проектної діяльності.

   1)Завдання  груп:

      2) Презентація роботи над проектом.

        Виступи груп.

      3) Оформлення стінгазети.

4.  Рольова гра «Зустріч з письменником»

V.  Підсумок уроку.

Отже, урок добігає кінця. Давайте підсумуємо роботу в класі.

-Чи досягли ви  мети ,яку поставили перед собою на початку уроку ?

- Чи цікавим був урок?

VI. Оцінювання.

VII.

                

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Орієнтовні відповіді груп:

Група «біографів»

Біографія: Михайло Стельмах

 

Стельмах Михайло

(1912 — 1983) 

Михайло Панасович Стельмах народився 24 травня 1912р. у селі Дяківці Літинського району на Вінниччині в родині незаможного хлібороба. 

Перші його віршові спроби припадають на тридцяті роки, коли він по закінченні Вінницького педагогічного інституту (1933) вчителює спочатку на рідному Поділлі, а потім у школі села Літки на Київщині. Паралельно з роботою вчителя Стельмах працює і як збирач народнопісенних скарбів; пізніше (після Великої Вітчизняної війни) він деякий час вдосконалював професійні навики фольклориста на посаді наукового співробітника в Інституті фольклору та етнографії АН УРСР. 

Перша збірка поезій «Добрий ранок» виходить під редакцією А. Малишка 1941 року. 
Перебуваючи у лавах Радянської Армії, М. Стельмах зустрів Велику Вітчизняну війну. У 1941р. отримав важке поранення в голову і спину. Після тривалого лікування — знову на фронті. Списаний медкомісією зі служби в артилерійській частині, працює спеціальним кореспондентом газети «За честь Батьківщини» (Перший Український фронт). Залікувавши друге важке поранення (липень 1944р.), він повертається до лав захисників Вітчизни і закінчує війну на німецькій землі. 

Під час війни у Воронежі та Уфі вийшли під редакцією М. Рильського дві збірочки фронтових віршів Стельмаха «Провесінь» і «За ясні зорі» (1942), в 1943р. з'явилась надрукована в Уфі книжка оповідань «Березовий сік» під редакцією Ю. Яновського. 

1943 роком датується початок роботи над вимріяним ще до війни великим прозовим твором. Праця над ним тривала вісім років; частини твору «На нашій землі» (1949) та «Великі перелоги» (1951) створили в цілокупності (після кількох «проміжних» редакцій окремих частин) об'ємний роман-хроніку під назвою «Велика рідня». Роман був удостоєний Державної премії Союзу РСР і започаткував серію епічних полотен: 

1957р. — роман «Кров людська — не водиця», написаний до 40-річчя Великого Жовтня; 

1959р. — роман «Хліб і сіль», який разом з обома попередніми епічними творами письменника був удостоєний Ленінської премії 1961р.; 

1961р. — роман «Правда і кривда», несподіваний своєю публіцистичною «відкритістю»; 

1969р. — роман «Дума про тебе». 

Останній роман — «Чотири броди» (1979, Державна премія УРСР ім. Т. Г. Шевченка 1980р.), як і «Велика рідня» і «Дума про тебе», об'єктом зображення має українське село 30-х років і часів Великої Вітчизняної війни. Цей роман, який справедливо вважають творчим заповітом видатного письменника, складно і довго йшов до читача. Це пояснюється тим, що в ньому автор порушив заборонені тоді теми — голоду 1933 року, сталінських репресій, атмосфери недовіри та донощицтва, що панували в ті роки, свавілля партійних керівників. 

Поетична творчість М. Стельмаха зменшується: після виходу збірок «Шляхи світання» (1953) та «Жито сили набирається» (1954) письменник обмежується упорядкуванням двох книг вибраного — «Поезії» (1958) і «Мак цвіте» (1968) — та виданням кількох книжечок для дітей. 

У 1957р. вийшла друком п'єса «Золота метелиця», яка поклала початок низці драматичних творів: «Кров людська — не водиця», 1958; «Правда і кривда», 1965; «Зачарований вітряк», 1966; «На Івана Купала (Дума про Морозенка)», 1966; «Кум королю», 1967; «Дума про любов», 1971. 

М Стельмах — знаний далеко за межами нашої країни романіст, поет, драматург, повістяр («Над Черемошем», 1952; «Гуси-лебеді летять», 1964; «Щедрий вечір», 1967), вчений-фольклорист. 

Був удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці (1972), депутат Верховної Ради СРСР ряду скликань, академік АН УРСР. 

Помер письменник 27 вересня 1983p.

 

Група «Літературознавців»

. Народознавство у творі 
Убога хатина Михайлових батьків, прикрашена вишитими рушниками й кетягами калини, три хлібини й грудка солі на столі, свячені страви у мальованих полумисках. 
Є щось язичницьке і в тому, як селяни з книг М. Стельмаха ставляться до землі, оранки, сівби, до насіння й дерев, з якими вони розмовляють, як із живими. Письменник не промине нагоди, щоб показати, як жінки тіпають коноплі, прядуть, тчуть, вибілюють полотна; як урочисто проводжають плугатарів у поле на оранку; як майстровито роблять свою справу гончар чи стельмах. Призабута тепер естетика праці селянина завжди відтворюється М. Стельмахом з великою любов’ю і поезією. Він — пристрасний оборонець ладу сільського життя, всього доброго і красивого, що відтворено досвідом українського селянина протягом віків. 


2. Зв’язок повісті з УНТ 
У творі багато прислів’їв і приказок («Сто друзів — це мало, один ворог — це багато», «Над шкурою дрижати — людиною не жити», «Де не посій, то вродиться», «Справді, добре сміється той, хто сміється останнім», «Зверху сміється, а всередині сичить»), влучних народнорозмовних висловів («Птиця також боса ходить і не журиться», «В книжці злеліяне слово має бути справжнім святом душі й мислі», «Мужицька музика — ціп і коса», «Чи знайдеться чоловік, якому не треба було б більше, ніж він має»), фразеологізми («Раки пекти»). М. Стельмах — великий майстер художньої деталі при змалюванні портрета, пейзажу. 

Група «дослідників»

 Літературний паспорт твору

Тема: зображення нелегкого дитинства  Михайлика , його навчання у школі , стосунки з рідними ; зображення важких умов  життя українського селянства

Ідея: уславлення чуйності, доброти; віра у щасливе майбутнє. 

 Основна думка: наполеглива праця, прагнення і велике бажання пізнати оточуючий світ роблять людину духовно багатою, розумною, грамотною.

 

Проблеми:

— стосунків між батьками і дітьми;

— матеріальна скрута незаможних селян;

— краса почуттів і переживань;

показ життя і побуту села;

— ставлення дітей і дорослих до науки;

взаємини вчителя і учня.

Цікаві факти з життя


1. Сам Стельмах до кінця життя лишався безпартійним — факт промовистий і рідкісний для митця його рангу.

2. Син Михайла Стельмаха - Ярослав - став відомим українським дитячим письменником.  У 6 класі ми вивчали його твір - "Митькозавр із Юрківки" .

 

 Літературно -меморіальний музей
. Літературно -меморіальний музей відомого українського прозаїка і драматурга Михайла Стельмаха (1912-1983) відкритий в 1989 р. на його батьківщині в с. Дяківці Літинського району. Музей має шість експозиційних залів і меморіальний робочий кабінет письменника.

Фондова колекція нараховує близько 600 музейних предметів , серед яких власні речі видатного земляка , документи , фотографії , кіно - та відео матеріали , сувеніри , речі домашнього вжитку сім'ї , меблів і книги з власної бібліотеки М.Стельмаха , видання його творів.

Щорічно в травні проводить літературно -мистецьке свято " Велика родина " , приурочений до дня народження письменника. Шануються також дні його пам'яті.На території меморіальної садиби загальною площею 0,5 га можна побачити батьківський будинок Стельмахів , дерев'яний сарай , сад і город.

Бережуть пам’ять

Свято бережуть пам’ять про М. Стельмаха жителі с. Літки.

Його ім’я носить Літківська ЗОШ І-ІІІ ступенів, одна з вулиць села. В школі є етнографічно-краєзнавчий музей, частина експозиції якого присвячена життю і діяльності М. Стельмаха. До сторіччя письменника (24 травня ц. р.) у рідному селі Михайла Стельмаха Дяківці, що в Літинському районі, земляки виконають усі заплановані заходи, крім одного. На виготовлення пам’ятника грошей знайти так і не вдалося.

 1961 року М. Стельмах став лауреатом Ленінської премії. Отримані десять тисяч радянських рублів передав на будівництво школи у рідному селі. Згадують, письменник привіз гроші у мішку (було це до грошової реформи, тому так багато зібралося купюр). На зборах села Михайло Панасович передав той мішок директору школи Володимиру Сукачу, з яким товаришував. У закладі, збудованому на кошти письменника, досі навчаються діти.

 — Стельмах був першим у нашому селі, хто здобув вищу освіту, — розповідає сільський голова Дяківців Юрій Голованюк. — Закінчив Вінницький педінститут, своїм талантом прославив наше село на весь світ.

 

У селі збереглася також хата письменника. Це меморіальна садиба, їй надано статус філіалу музею. Утримують за кошти сільради. За словами Юрія Голованюка, з бюджету виплачують зарплату доглядачу.

— У садибі збереглися скриня і лава Стельмахів, — каже директор музею Оксана Голованюк. — Це експонати виставки етнографічного побуту, яку організували у будинку, де народився і виріс письменник. Доповнили виставку старовинними речами від жителів села. А в музеї є рукописи деяких творів, бібліотека письменника, одяг, багато фотографій, особисті речі.

 

 

docx
Додано
1 березня
Переглядів
239
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку