8 липня о 18:00Вебінар: Проєктне навчання: розвиваємо логічне, критичне та креативне мислення школярів

Василь Симоненко «Гей, нові Колумби й Магеллани…», «Ти знаєш, що ти — людина…». Загальнолюдські цінності та ідеї.

Про матеріал
Василь Симоненко «Гей, нові Колумби й Магеллани…», «Ти знаєш, що ти — людина…». Загальнолюдські цінності та ідеї.
Перегляд файлу

Тема уроку: Василь Симоненко «Гей, нові Колумби й Магеллани…», «Ти знаєш, що ти — людина…». Загальнолюдські цінності та ідеї.

 

Мета уроку:формувати компетентності:

предметні:

  ознайомити учнів з поезіями В.Симоненка «Гей, нові Колумби й Магеллани…», «Ти знаєш, що ти — людина…», формувати вміння виразно і вдумливо читати поезії, визначити ровідні мотиви та ідеї, пояснювати поняття «лричний герой»; аналізувати художні засоби пояснювати имволічний зміст образів; висловлювати судження про сенс людського буття; патріотизм, почуття власної гідності, самодостатність;

 

ключові:

формувати вміння виявляти активну життєву позицію в житті та прагнути максимальної самореалізації;використовувати під час читання досвід взаємодії із творами мистецтва в життєвих ситуаціях;

емоційно-ціннісне ставлення:

виховувати любов до матері, Батьківщини, почуття власної гідності.

 

Тип уроку: засвоєння знань, умінь, навичок.

Обладнання: підручник, робочий зошит, портрет В. Симоненка, мультимедійна презентація

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Позитивне налаштування:»Сьогодні у нас гості. Поверніться і привітайте їх посмішкою. Бажаю вам творчих звершень і досягнень. Тож вирушаймо на кораблі знань до нових, ще не відкритих земель та островів».

 

І. Актуалізація опорних знань

  •                  Літературна гра «Вірю! – Не вірю!»
  1.                    Чи вірите ви, що після закінчення Київського університету Василь Симоненко отримав фах художника? (Ні. В.Симоненко отримав фах журналіста).
  2.                    Чи вірите ви, що після закінчення університету Василь Симоненко працював у газеті  «Полтавська правда»?  (Ні. В.Симоненко працював у газеті «Черкаська правда»).
  3.                    Чи вірите ви, що Василеві Симоненкові посмертно присуджено Нобелівську премію у 1995 році? (Ні. В. Симоненкові посмертно присуджено Державну премію України імені Т. Шевченка).
  4.                    Чи вірите ви, що Василь Симоненко прожив 28 років? (Так).
  5.                    Чи вірите ви, що Василь Симоненко похований у рідному селі Біївці на Полтавщині? (Ні. Поет похований у Черкасах).
  6.                    Чи вірите ви, що «Тиша і грім» – перша книжка поезій В. Симоненка, яка вийшла друком у 1962 році? (Так).
  7.                    Чи вірите ви, що жанр поезії «Лебеді материнства» колискова? (Так).
  8.                    Чи вірите ви, що символічні образи вірша «Лебеді материнства» – це  чайки, калина і пшениця? (Ні. Символічні образи вірша «Лебеді материнства» – це лебеді, тополя і верба).
  9.                    Чи вірите ви, що основна думка вірша «Лебеді материнства»  втілена в поетичному рядку: «Припливайте  до  колиски,  лебеді,  як  мрії, Опустіться,  тихі  зорі,  синові  під  вії»? (Ні. Основна думка вірша в інших рядках: «Можна все на світі вибирати, сину. Вибрати не можна тільки Батьківщину»).
  10.                Чи вірите ви, що ліричний образ вірша «Лебеді материнства» – любляча матір? (Так).

 

 

 

ІІІ. Перевірка виконання домашнього завдання

Зачитування виписаних в зошити художніх образів з твору »Лебеді материнства» та пояснення їхнього значення.

 

IV.Мотивація навчальної діяльності учнів.

Оголошення теми й мети уроку

  •                  Слово вчителя

«Хто сказав, що все уже відкрито? Нащо ж ми народжені тоді?», — із покоління в покоління повторюють молоді мрійники, романтики думку поета Василя Симоненка. Багато що відкрито вже на землі, у космосі, а ще більше — залишилося незвіданим. І, як не дивно, найбільшою загадкою є сама людина, її неповторність, внутрішній, духовний світ, вибір нею пріоритетів та цінностей. Пропоную поміркувати про це сьогодні на уроці

  •                  Запис теми уроку

 

V. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

  •                  Виразне читання поезії «Гей, нові Колумби й Магеллани»
  •                  Повідомлення про Колумба й Магеллана
  •                  Словникова робота

Вітрила — паруси;

жага — сильне бажання, пристрасть;

нидіє — сумує, не знаходить собі місця;

тужаві — міцні, чіпкі;

каравела — корабель;

шкварити — смажити.


  •                  Обговорення змісту вірша:
  1.                    Прочитайте першу строфу вірша. До чого закликає ліричний герой своїх сучасників? Що означає метафора «Напнемо вітрила наших мрій!»?
  2.                    Знайдіть і назвіть у першій строфі протиставлення. Поясніть. («Кличуть нас у мандри океани, Бухту спокою облизує прибій». Протилежні метафори «мандри» ­- «бухта» означають активну та пасивну життєві позиції).
  3.                    Прочитайте другу строфу вірша. Чому у цій строфі так багато питальних речень? Про що це говорить? (Питальні речення створюють відчуття дискусії, яку ліричний герой веде з тими, хто вважає, що «все вже відкрито» і нема для чого мріяти, прагнути чогось).
  4.                    Поясніть метафору «Як нам помістити у корито Наші сподіваная молоді»? («Корито» – обмежене, приземлене життя без мрії і руху вперед).
  5.                    Прочитайте третю строфу вірша. Чому, на вашу думку, у цій строфі так багато окличних речень? (Ліричний герой закликає мріяти, відкривати «духовні острови» «в океані рідного народу»).
  6.                    Прочитайте четверту строфу вірша. Що символізують «якорі іржаві»? Як ви розумієте метафору «Нидіє на якорі душа!..»? («якорі іржаві» – буденність, байдужість, пасивність; те, що гальмує «сподівання молоді»). Що протиставлено у строфі  «якорям іржавим», на яких «нидіє душа»? («Б’ються груди об вітри тужаві, Каравела в мандри вируша»).
  7.                    Прочитайте п’яту строфу вірша. Поясніть, як ви її зрозуміли.
  8.                    Прочитайте останню строфу вірша. Назвіть дієслова у перших двох рядках. Чому вони вжиті в неозначеній формі? (Дієслова в неозначеній формі у рядках: «Мріяти й шукати, доки жити, Шкварити байдужість на вогні!..» з одного боку допомагають чітко окреслити життєву позицію ліричного героя, з іншого – сприймаються як заклик «нових Колумбів й Магелланів» до небайдужості, мрій і пошуків).
  •                  Літературознавча майстерня
  •                    Колективне заповнення таблиці

Назва твору

Жанр

Тема

Ідея

«Гей, нові Колумби й Магеллани...»

вірш

звернення письменника до молоді, щоб вони вирушали у мандри і відкривали нове, ніким ще невідоме, цікаве, захоплююче

смисл життя людини — пошуки, мандри, прагнення самоствердитися; заперечення байдужості, пасивності

 

  •                  Робота в парах

Знайдіть приклади художніх засобів вірша В. Симоненка «Гей, нові Колумби й Магеллани...»

 

1 пара-Звертання: «Гей, нові Колумби й Магеллани», «Кораблі!..», «Україно!..», «Друзі!..».

2 пара-Риторичні оклики: «Напнемо вітрила наших мрій!», «Кораблі! Шикуйтесь до походу!», «Мрійництво! Жаго моя! Живи!», «Відкривай духовні острови!», «Нидіє на якорі душа!», «Півень землю всю не розгребе!», «Шкварити байдужість на вогні!»

Риторичні запитання: «Хто сказав, що все уже відкрито?», «Нащо ж ми народжені тоді?», «Як нам помістити у корито, Наші сподівання молоді?»

3 пара-Метафори: «кличуть … у мандри океани», «бухту … облизує прибій», «сподівання помістити», «нидіє… душа», «б’ються груди», «вітер… не остудить».

4 пара-Епітети: «молоді сподівання», «рідний народ», «духовні острови», «вітри тужаві».

  •                  Слово вчителя

Можна відкрити нову землю, новий острів чи протоку, врешті-решт – нову зірку в небі. А якщо ти не мандрівник і не астроном? Не втрачай надії: найбільша загадка – це сама людина. І перш, ніж мріяти про далекі чужі землі, хай і прекрасні, подивися навколо, відкрий для себе синяву безмежного неба, квітку в росі, невтомну мурашку. Відкрий друга, якусь гарну рису у товариша, захопися книгою Зроби добрий вчинок, допоможи комусь. Оце й буде той «духовний острів», який ти відкриєш.

Увесь вірш «Гей, нові Колумби й Магеллани...» В. Симоненка — пристрасний заклик до роботи душі, до мрій і пошуків, до нових звершень

 

VІ. Робота з текстом  вірша «Ти знаєш що ти – людина?»

  •                  Слово вчителя

А чи замислювалися ви, хто ж така людина? Людина – найяскравіше створіння на Землі. Homo sapiens – людина розумна. Саме властивість думати, мріяти, відчувати, творити робить людину унікальною.

Людське серце – невичерпна криниця світлих почуттів. Щирість, людяність, любов – ось ключі до серця кожної людини.

«Ти – цілий світ», «На світі безліч таких, як я, але я, їй-богу, один», «Ми — це не безліч стандартних «я», а безліч всесвітів різних»,— утверджував Василь Симоненко в своїх творах.

  •                  Виразне читання учнем поезії.
  •                  Історія написання поезії(повідомлення учня)
  •                  Обмін враженнями про твір
  • Чи сподобався вам вірш? Які почуття він викликав?
  • Які запитання у вас виникли до автора після прослуховування вірша?
  •                  Евристична бесіда:
  1.                    Яким настроєм пронизаний увесь твір?
  2.                    Чим стурбований поет? (Поета турбує те, що люди не цінують своє життя, свою індивідуальність).
  3.                    Прочитайте першу строфу вірша. Назвіть головний рядок у першій строфі. («Ти знаєш, що ти – людина»).
  4.                    Що значить – бути людиною? Чому автор виокремлює усмішку, муку, очі людини? (Людина може бути щасливою; тоді вона посміхається. Усмішка ще говорить про доброту, лагідність людини. У кожної людини є причини бути і нещасливою, стражати, терпіти муку. Очі – це дзеркало душі; в них відображається і щастя, і страждання).
  5.                    Яку б ілюстрацію ви запропонували до першої строфи? (автор, говорячи про людину, зосереджується на її внутрішньому духовному світі)
  6.                      Прочитайте другу строфу вірша. Яка основна думка цієї строфи? (Людина смертна). Якими уявляються поету люди, що житимуть «завтра»? (Добрі, ласкаві й злі).Чи відрізняються вони чимось, на думку автора, від сьогоднішніх людей? (Ні, Симоненко знову акцентує увагу на внутрішній сутності людини).
  7.                    Яку б ілюстрацію ви запропонували до другої строфи?
  8.                    Прочитайте наступну строфу вірша. Знайдіть головний рядок. («І жити спішити треба»). Як ви гадаєте, що значить для поета «жити»?
  9.                    Як ви розумієте застереження поета: «Гляди ж не проспи!»?
  10.                Прочитайте останню строфу вірша. Чому, на вашу думку, вона майже повторює першу? (Автор знову нагадує, що людина повинна жити повноцінним життям, як того вимагає людська сутність).
  •                  Літературознавча майстерня
  •                    Колективне заповнення таблиці(продовження)

Назва твору

Жанр

Тема

Ідея

«Ти знаєш, що ти – людина?»

вірш

роздуми письменника про швидкоплинність життя, протягом якого кожний повинен встигнути покохати, зробити добрі справи.

заклик раціонально використовувати час, відведений на життя, поспішати жити.

  •   Словесне малювання»
  •  Запропонуйте власну ілюстрацію до твору

 

  •                  «Творча майстерня» (робота в парах)
  •                    Розгляньте малюнки, які вміщені у вашому підручнику на стор.183 та 184 Як би ви пояснили задум художників?

 

  •                    Робота з підручником(с.185,завд.1(Подискутуй з однокласниками);с.186(Ти-творча особистість)-дивимось на час!!!!
  •                  Заключне слово вчителя

Вірш «Ти знаєш, що ти – людина?» по-симоненківськи простий. Та за філософською наснаженістю, могутньою гуманістичною напругою він належить до найвищих досягнень не лише поезії Василя Симоненка, а й усієї нашої літератури. Таке, на перший погляд, звичне питання – «Ти знаєш, що ти – людина?» – має глибокий філософський підтекст. Ти знаєш, що ти – людина? Отже, ти повинен знати, що ти – не бездушний гвинтик. Що ти повинен мати право на свободу, на визначення своєї людської гідності, на можливість жити так, як ти хочеш, і, нарешті, право на щастя. А чи є в тебе все це?

Ти – цілий світ. Людина замислюється – а чи так я живу? Чи гідний я високого імені людини? Що треба зробити, аби залишити по собі добру пам’ять?

А сьогодні все – озера, гаї, степи – для тебе. Отож проживи життя гідно, достойно людини, передай нащадкам те, що дістав ти в спадок від пращурів.

Ось на такі роздуми наводить вірш, у якому на перший погляд нічого складного... І саме його простота й доступність і зумовлюють силу ідейно-художнього впливу твору на читача, змушують його переглянути своє ставлення до життя, до свого місця в ньому.

 

VII. Підсумок уроку

  •                  Метод «Мікрофон»
  1.                    Чи змусив вас вірш переглянути своє ставлення до життя? 
  2.                    На які роздуми він вас налаштував?
  3.                    Чим ви поповнили на сьогоднішньому уроці власну «скарбничку знань»?
  4.                    Чим збагатили «скарбничку вражень»?

 

VІІI. Оцінювання навчальної діяльності

 

ІХ. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання

Повтрити вивчені поезії Л. Костенко та В.Симоненка

 Підготуватися до усної характеристики ліричних героїв поезій Л. Костенко та В.Симоненка.

 

І на завершення  хочеться побажати всім бути справжніми людьми у житті і  в поетичній формі  розповісти про найбільший скарб людини

Поетична хвилинка

Вчитель читає вірш »Найбільший скарб»,використовуючи відеоряд та музичний супровід.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Самоаналіз уроку української літератури

Тема уроку. Василь Симоненко «Гей, нові Колумби й Магеллани…», «Ти знаєш, що ти — людина…». Загальнолюдські цінності та ідеї.

 

Мета уроку:формувати компетентності:

предметні:

  ознайомити учнів з поезіями В.Симоненка «Гей, нові Колумби й Магеллани…», «Ти знаєш, що ти — людина…»,  виразно і вдумливо читати поезії,визначати провідні мотиви та ідеї,пояснювати поняття »ліричний герой»;аналізувати художні засоби,пояснювати символічний зміст образів,висловлювати судження про сенс людського буття,патріотизм,почуття власної гідності,самодостатності;

 

ключові:

формувати вміння виявляти активну життєву позицію в житті та прагнути максимальної самореалізації;використовувати під час читання досвід взаємодії із творами мистецтва в життєвих ситуаціях;

 

Тип уроку: засвоєння знань, умінь, навичок .

 

Обладнання: підручник, робочий зошит, портрет В. Симоненка, відео ролик.

Зміст, мета і тип даного уроку повністю відповідають вимогам навчальної програми. Урок з вивчення даної теми є другим із трьох .                                                                   

На попередньому уроці і при виконанні домашнього завдання учні мали можливість поглиблювати свої знання з даної теми шляхом використання різних видів робіт.

При проведені уроку я дотримувалася загальнодидактичних вимог: намагалася визначити оптимальний зміст уроку відповідно до вимог шкільної програми, враховуючи підготовку учнів; вибрала найбільш раціональні методи, прийоми і засоби навчання, що могли забезпечити пізнавальну активність і творчий розвиток учнів.

Для проведення цього уроку я обрала саме роботу в парах та групах. На мою думку, обраний тип і структура уроку відповідають його цілям і завданням. Виходячи з психологічних основ навчання, прагнучи забезпечити активну інтелектуальну роботу учнів на уроці використовувала різні методи, прийоми, добирала різноманітні завдання, вправи, що становить певний інтерес для учнів.

На уроці були застосовані такі методи, форми і прийоми навчання:

1.Інформаційно – рецептивний: розповідь – пояснення,  бесіда, інструктаж, робота з ілюстраціями,ІКТ(відеоролик               ( активізація уваги та мислення, прийоми запам’ятовування, одержання з тексту чи ілюстрації підручника нових знань, робота з додатковим матеріалом).

2. Репродуктивний – словесні, наочні і практичні методи, , контроль,

самоконтроль, конкретизація і закріплення вже набутих знань).

3. Проблемно пошуковий – пошукова діяльність учнів ( постановка проблемного питання, розв’язання проблеми і проблемних завдань), евристична бесіда ( постановка взаємозв’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення, різноманітна самостійна робота учнів).

4. Навчально – дослідницький – самостійна творча ( дослідницька ) робота учнів на здобуття та розширення знань (активізація уваги та мислення, формування висновків).

       Вибір методів, прийомів і засобів навчання повною мірою відповідають змістові навчального матеріалу.

       До уроку ввійшли такі завдання, за допомогою яких можна було перевірити теоретичні знання за темою ( літературна гра»Вірю-не вірю»), а також уміння застосувати їх  на практиціі. Це такі види завдань:

  •                  «Літературознавча майстерня»(колективне заповнення таблиці);
  •                  «Творча майстерня» (робота в парах);
  •                    «Словесне малювання» (власна ілюстрація до твору);
  •                    Метод «Мікрофон»

 

    Урок повністю відповідає віковим особливостям учнів.

    Найголовніше, на мою думку, те, що учні показали вміння та навички аналізувати поетичний твір,висловлювати власну думку.

    Структура уроку відповідала його типу –  урок засвоєння знань, умінь, навичок .

Саме така структура уроку була, на мою думку, раціональною для розв’язання цих завдань.

 На уроці домінували індивідуальні, групові і масові форми навчання.  Учні працювали творчо і тому досягли певних результатів. Школярі оволоділи такими способами особистісного розвитку: умінням спілкування, співпраці і взаємодопомоги, самодисципліни, визначення завдання та його виховання, рефлексії тощо. Настрій учнів на уроці був піднесений. Перевантаження учнів я не відчула.  Діти  достатньо були завантажені роботою і в результаті отримали радісне відчуття успіху.  На уроці виявлялися взаєморозуміння, доброзичливість, взаємопідтримка учнів між собою та вчителя й учнів. Ефективно було організовано самостійну роботу учнів у поєднанні з елементами самоосвіти та самовиховання. Діти почувалися співавторами уроку, були активними й відповідальними, використовували можливість робити вибір і відстоювати власну позицію, складали власну оцінку виучуваним фактам і подіям, здійснювали пошукову діяльність, висловлювали повагу до чужих поглядів, виявляли взаєморозуміння й взаємопідтримку.

  Об’єктивно і відповідно до норм оцінені мною знання і вміння учнів Правильно здійснювався на уроці інструктаж щодо виконання  домашнього завдання .

  Відхилень від плану не було. Недоліків при проведенні уроку я не помітила. Поставлені завдання вдалося реалізувати повністю. Вважаю,  що мета уроку була досягнута і результати роботи учнів дають підстави це стверджувати.

  У повній мірі реалізовані цілі. Раціонально використано час на уроці. Були дотримані правила педагогічного такту, етики, норми стосунків учителя й учнів.

Доцільно й уміло  поєднано фронтальну роботу з індивідуальною, колективну з самостійною. Вправно були заохочені індивідуальні здобутки в навчанні кожного учня.

Атмосфера уроку сприяла школярам повністю показати свої знання, вміння і навички при вивченні теми «Василь Симоненко «Гей, нові Колумби й Магеллани…», «Ти знаєш, що ти — людина…». Загальнолюдські цінності та ідеї.

Вважаю, що урок проведено методично правильно.

Урок сприяв здійсненню в процесі оволодіння знаннями саморозвитку, самоосвіти, самовираженню кожного учня, розвиткові його мислення, емоційної сфери, збагаченню особистого досвіду.

 

 

 

doc
Додано
4 березня 2019
Переглядів
5245
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку