Микола Васильович Гоголь

Презентацію виконав учень 9-А класу Тімченко Максим

Микола Васильович Гоголь – прозаїк, драматург, поет, критик, публіцист, визнаний одним із класиків літератури.

Козак за походженням та невправний учень

Згідно із сімейними переказами, родина Гоголів — нащадки відомого козака Остапа Гоголя. Коріння ж роду було польським, шляхетським. Зокрема, дід письменника мав подвійне прізвище — Гоголь-Яновський. Народився Микола 20 березня (1 квітня) 1809 року на Полтавщині, у селі Сорочинці. Хлопчик був третьою дитиною в поміщицькій родині. Загалом, Гоголі мали 12 дітей. Мати Миколи була суттєво молодшою за батька, та вийшла заміж усього в 14 років. У шкільні роки, майбутній письменник демонстрував досить слабкі здібності до навчання. Давалося добре йому лише малювання. А твори з літературних дисциплін — дуже й дуже посередньо. Гоголь вступив в 1821 році до Ніжинської гімназії вищих наук

Життя в ПетербурзіЛітературний Петербург. Гоголь в Петербурзі

У 1828 році Гоголь переїздить до Петербурга. Тут він починає активно видавати власні твори, а також працює над книгами «Миргород», «Арабески». На життя Микола заробляв як чиновник, пробував грати в театрі. Також у Петербурзі Гоголь знайомиться з представниками літературних кіл Жуковського та Пушкіна. Найактивніший період літературної діяльності письменника припадає саме на перебування в Петербурзі. Тут він створює більшість своїх відомих творів, активно спілкується з місцевою інтелігенцією, бере участь у культурному житті. Апогеєм мистецької кар’єри Гоголя стає видання друком «Вечори на хуторі біля Диканьки».

У 1883-му, письменник вирішує спробувати себе в ролі викладача: був помічником на кафедрі історії Петербурзького університету. Це надихнуло Гоголя на створення історичної повісті «Тарас Бульба». Згодом, Гоголь починає цікавитися драматургією. Та постановка п’єси «Ревізор» (1836) не принесла успіху. Саме через негативну реакцію публіки, Микола вирішує покинути Петербург та вирушити за кордон. Так письменник побував у Швейцарії, Італії, Німеччині, Франції.

Драматичні пошуки себе та творчий спад

Під час подорожі до Італії Гоголь створює перший том «Мертвих душ». Повернувшись до Росії, письменник видає його друком та починає працювати над другим томом. У цей час, душевний стан Миколи погіршується та настає своєрідна творча криза. Він спалює другий том «Мертвих душ» і ще деякі свої рукописи, а згодом — перестає їсти та цілі дні проводить у ліжку, незважаючи на вмовляння друзів.

21 лютого (4 березня) 1852 року через життя пішов великий російський письменник Микола Васильович Гоголь. Він помер в 42 роки, раптово, «згорівши» буквально за кілька тижнів. Пізніше його смерть називали жахливою, загадкової і навіть містичною.

Головні дати

1809, 20 березня (1 квітня) – У Великих Сорочинцях (Полтавська губернія Миргородського повіту) народився Гоголь. 1818-1819 – навчається в повітовому училищі міста Полтави 1820-1821 – Письменник живе у полтавського педагога Г. Сорочинського і старанно з ним займається. 1821-1828 – Навчання в Ніжинській гімназії. 1825 – Помер батько Гоголя (В. А. Гоголь-Яновський). 1828 – Після закінчення навчання Гоголь переїжджає до Петербурга. Письменник відчуває серйозну нестачу коштів; працює під псевдонімом В. Алов і видає твір «Ганс Кюхельгартен». 1829 – Він їде в Німеччину і створює твір «Італія». 1830 – Пише повість «Бісаврюк, або Вечір напередодні Івана Купала». 1830-1831 – Зближується з В. Жуковським і О. Пушкіним, це впливає на його подальшу літературну долю. 1831-1832 – Гоголь створює «Вечори на хуторі біля Диканьки». 1831-1835 – Працює викладачем в патріотичному інституті. 1834-1835 – Отримує посаду ад’юнкта в Петербурзькому університеті. 1834 – Стає учасником Товариства любителів російської словесності, яке було організоване в Московському університеті. 1835 – Гоголь друкує дві збірки творів «Арабески» і «Миргород», що включає в себе твори «Тарас Бульба», «Старосвітські поміщики», «Вій» і т.д. 1835-1842 – Початок роботи над першим томом «Мертві душі». 1836 – опублікована комедія «Ревізор»; починаються її перші постановки в Петербурзькому і Московському театрах; їде за кордон (Німеччина, Франція, Швейцарія і Рим). 1839 – Повернення в Москву; публікація твору «Мертві душі» і повісті «Шинель». 1848 – Паломництво по Святій Землі (Єрусалим). 1851 – Гоголь їде в Москву, де зупиняється в будинку свого старого друга А. Толстого. 1852 13 лютого – знищення другої книги «Мертвих душ». 1852, 21 лютого (4 березня) – Смерть Гоголя в Москві.

Цікаві Факти

Гоголь любив готувати і пригощати друзів варениками і галушками. Один з улюблених його напоїв - козяче молоко, яке він варив особливим способом, додаючи ром. Цю куховарство він називав гоголем-моголем і часто, сміючись, говорив: "Гоголь любить гоголь-моголь!" Він був украй соромливий. Як тільки в компанії з’являвся незнайомець, Гоголь зникав з кімнати.

Гоголь часто, коли писав, катав кульки з білого хліба. Друзям він говорив, що це допомагає йому у вирішенні найскладніших завдань. В кишенях у Гоголя завжди лежали солодощі. Живучи в готелі, він ніколи не дозволяв прислузі забирати поданий до чаю цукор, збирав його, ховав, а потім гриз шматки за роботою або розмовою.

Що сталося в ніч на 12 лютого 1852 року, достеменно не знає ніхто. Біографи, спільними титанічними зусиллями намагалися буквально по хвилинах відновити події тієї ночі, але абсолютно точно відомо тільки те, що до трьох годин ночі Гоголь ревно молився. Потім він узяв свій портфель, дістав з нього якісь аркуші паперу, а все, що залишилося, наказав негайно спалити. Після чого перехрестився і, повернувшись в ліжко, нестримно ридав до ранку. Традиційно прийнято вважати, що в ту ніч Гоголь спалив другий том "Мертвих душ", але деякі біографи і історики впевнені в тому, що це далеко від істини, яку вже навряд чи хтось дізнається.

Гоголь соромився свого носа. На всіх портретах Гоголя його ніс виглядає по-різному - так, з допомогою художників, письменник намагався заплутати майбутніх біографів. Пам'ятник «Ніс Гоголя» (Київ)

За сім років до смерті письменник в заповіті попереджав: "Заповідаю тіла мого не ховати до тих пір, поки не здаються явні ознаки розкладання. Гоголя не послухали, а при перепохованні останків в 1931 році в труні виявили скелет з повернутим набік черепом. Згідно з іншими даними, череп взагалі був відсутній.