Микола Васильович Гоголь. «Ніч перед Різдвом». Гумор в повісті, особливості її мови.

Микола Васильович Гоголь. «Ніч перед Різдвом». Гумор в повісті, особливості її мови.

Загальна мета: Сформувати у учнів глибоке розуміння гумористичних елементів у повісті М. В. Гоголя "Ніч перед Різдвом", їхньої ролі в розкритті характерів персонажів та створенні комічних ситуацій. Проаналізувати особливості мови твору, звернувши увагу на використання народних висловів, діалектизмів, гумористичних прийомів та їхній вплив на образність і виразність твору. Розвинути в учнів навички аналізу художнього тексту, вміння виявляти і пояснювати особливості художньої мови, а також критичне мислення та творчі здібності.

У повісті «Ніч перед Різдвом» автором правдиво описується побут бідняків і поміщиків з їх патріархальним укладом. Гоголь яскраво показав, що в українських хуторах і селах основна життєва пружина для заможних людей – це їх:плутня;розгул;обман;користолюбство. У творі ми часто бачимо сцени, в яких присутній живий гумор і сонячний сміх, але, при цьому, чуються і деякі тривожні нотки. За допомогою таких способів, як сатира і гумор, яких у творі дуже багато, автор перевертає несправедливий світ, де панують:злість;недоброзичливість;розумова обмеженість.

Гумор як літературознавчий термін — це особливий спосіб писати чи розповідати, коли автор використовує смішні моменти, жарти або іронію, щоб розважити читача або зробити текст цікавішим. У літературі гумор може бути різним: Жарт — це коли автор щось говорить або показує так, що це виглядає смішно, і викликає сміх.Іронія — коли автор говорить одне, але насправді має на увазі інше. Наприклад, хвалить щось, хоча насправді це не так добре. Абсурд — коли ситуація чи подія виглядає дуже незрозумілою або дивною, і саме це робить її смішною. Гротеск — коли щось зображується дуже перебільшено або дивно, поєднуючи смішне і страшне. Гумор у літературі може бути легким, коли ми просто сміємося, або може бути гострим, коли автор використовує сміх, щоб показати щось важливе або навіть критикувати деякі явища.

Гоголем в жартівливій формі описуються звичаї українського народу, які вміло перемішуються автором з фантастикою. Дії можуть відбуватися і в небі і на землі. Майстерно описані відьма і чорт, які літають в небі і плетуть свої інтриги, як правило, шкідливі для людей.

Автор поділився з читачами своїм веселим, святковим настроєм, який буває у всіх людей перед Різдвом. Яскравою і соковитою мовою описані і чари і чудеса в українських селах, які відбуваються в цю ніч. Молодь ходить колядувати по дворах, вони співають пісні, жартують, бажають один одному щастя і добра. У повісті багато кумедних, незабутніх образів і смішних сцен українського побуту, які змушують читачів сміятися до сліз.

На землі, де завжди перемагає добро, письменник з’єднує закоханих. У творі багато сатиричних епізодів, в яких комічні типажі і негативні герої показують соціальну дійсність того часу. Гоголь, з властивою йому манерою і гумором, прагнув показати, що якщо людина сміється, то більшість серйозних проблем можуть стати незначними і дрібними. Саме з цієї причини читачі люблять більше веселі, легкі і забавні твори, де багато жартів і розіграшів. Вони допомагають справлятися з труднощами. Повість «Ніч перед Різдвом» – саме така, тому легко пояснити невичерпний інтерес і щиру любов читачів самих різних вікових категорій до цього шедевру і по цей день.

З великим гумором автором описана найперша сцена твору, де чорт краде місяць з неба. Злодюжці доводиться «кривлятися і дути», перекидати “здобич”, оскільки вона дуже гаряча.

Чорт, побачивши, що всі на землі забули про свою роботу й почали святкувати, вирішив завдати ще більше шкоди. Він піднявся на небо, поки люди не звертали увагу, і почав налаштовувати вітри, щоб ті здійнялися і змели все на своєму шляху. Вітер розвіяний, і незабаром зірки на небі погасли, наче хтось їх висмоктував з повітря. Тоді чорт зняв місяць з його звичного місця, мов іграшку, і поклав собі на спину. І не просто так, а ще й потягнув за собою його хвіст, наче вудкою, і забрав місяць з неба. Місяць, мовби було живе тіло, відчайдушно сіпався, намагаючись вирватися назад, але чорт смикав його ще сильніше, виймаючи з нічного неба. Чорт, забравши місяць з неба, не спинився на досягнутому. Він почав кружляти по небі, кидаючи навколо темряву, і зловісно сміючись, пустив місяць у повітрі, як вудку на ланцюжку, розкачуючи його навколо. Місяць мляво качався в повітрі, його світло зникло, і земля занурилась у глибоку темряву, наче ніч зовсім забула про свій час."Що ж, — подумав чорт, — хай усе буде темним, як мої помисли! Поганяю я тут усіх!" — і зняв його ще вище, до самого пекла. Всього на землі не стало видно навіть найменших предметів, а в небі лише кілька зірок пробивали чорну хмару, що росла від настання ночі. Але серед цього хаосу, коли здавалось, що темрява не відступить, чорт раптом повернув місяць назад, відпустив його, і він повернувся на своє місце, як і раніше. Своїм блиском він знову освітлював землю, як і повинен був це робити, але вже після того, як хаос і тінь накрили нічний світ.

Опис сцени із "Ночі перед Різдвом" Миколи Гоголя, де Солоха ховає своїх залицяльників у мішках, є однією з найвідоміших і комічних у повісті. Це відбувається у домі Солохи, яка є сільською відьмою та жінкою, яка знається на чарівництві. Вона приваблює численних залицяльників, і ця сцена чудово ілюструє комічну майстерність Гоголя. Фрагмент тексту: Солоха, користуючись моментом, коли син Вакула відсутній, приймає в себе одразу кількох залицяльників: сільського писаря, голову та диякона. Коли приходить новий гість, Солоха намагається приховати попереднього, ховаючи його в мішок. Кульмінація комічної ситуації настає, коли Вакула, нічого не підозрюючи, бере мішки, де ховаються залицяльники, щоб винести їх із хати. В описі Гоголь поєднує гумор із тонкою іронією, висміюючи людську дурість, хитрощі та слабкості. Цей епізод також має сатиричний підтекст, адже персонажі, які прагнуть здобути прихильність Солохи, є представниками певного соціального стану, наділеного владою.

У цей час двері скрипнули, і в хату увійшов ще один гість. Солоха, щоб не викривати своїх попередніх гостей, швидко сховала писаря в один із мішків, що лежали на підлозі. Гість був сільський голова. Він, як і писар, прийшов до Солохи залицятися, та не встиг і слова мовити, як почув, що ще хтось заходить до хати. Солоха кинулася йому назустріч: "Сховайтеся, пане голово, щоб не побачили!" — і штовхнула його до іншого мішка. Щойно голова сховався, як у двері знову заглянула тінь. Це був диякон. Він теж, бачачи, що не час, погодився сховатися в мішок.

Тим часом Солоха швидко збирала мішки, у які встигла заховати своїх гостей. Вакула, увійшовши в хату, побачив кілька мішків, що лежали на підлозі. Не підозрюючи нічого, він вирішив, що мішки зібрала мати, щоб позносити сміття, і сказав:— Треба винести це до кузні, щоб не заважало!Він почав розбирати мішки. Один видався йому особливо важким.— Що це, мати так навантажила? — промовив Вакула і, переконавшись, що сил у нього вистачить, закинув його собі на плечі. Мішки здіймали шум і легкі рухи, але Вакула, зайнятий своїми думками, навіть не звернув уваги на дивні звуки. Ця сцена продовжується, коли Вакула несе мішки до кузні, а залицяльники, заховані всередині, намагаються зрозуміти, як опинилися в такій ситуації. Це один із найяскравіших моментів у повісті, що майстерно демонструє гоголівський гумор та спостережливість.

Фрагмент з повісті Миколи Гоголя "Ніч перед Різдвом", де згадується Пацюк, що поїдає вареники. Ця сцена є однією з численних комічних ситуацій, що відбуваються в селі, і створює яскравий образ вечора, який характеризує не лише гоголівський гумор, а й непередбачуваність подій.«…і ось коли нарешті на столі з’явилися вареники, вони були такими смачними, що навіть пацюки, які завжди ховалися під лавкою, забули про свої обережності й вилізли на стіл. Але, що дивно, вареники, лише опинившись на столі, раптом почали стрибати самі до рота. Солоха, що стояла біля плити і милувалася цією сценою, не могла зрозуміти, чи це вона так втомилася, чи з нею щось сталося, бо вареники стрибали і самі влітали в рот без її участі. І ніхто не міг заборонити їм, бо вареники не питали дозволу, вони чомусь знали своє місце, та й посідали на тарілку з таким блиском, наче були дійсно призначені тільки для когось особливого». Ця сцена є однією з найбільш курйозних і фантастичних в повісті. Вона додає елемент магії і дивовижного гумору, що є характерним для Гоголя, і підкреслює атмосферу святкового та магічного передріздвяного часу. Вареники, які стрибають самі до рота, додають сюрреалістичний елемент до звичайного святкового вечора, наповнюючи сцену абсурдним і смішним сюжетом.

Відмітна особливість твору – це цілющий і бадьорий сміх, який бере участь протягом всієї розповіді. Автор достовірно і досить простою і зрозумілою мовою розповів про життя простого народу, де багато вірувань і надій, про український характер, який відрізняється від інших умінням весело жартувати навіть над самим собою. Вивчаючи цей твір, ми розуміємо, що сміх, якщо він щирий і веселий, може зробити людей набагато сильнішими і добрішими. А саме цього і прагнув Микола Васильович Гоголь.

"Солоха зустрічає гостей" – Діти широко розводять руки в сторони, ніби запрошуючи гостей, і примовляють: "Заходьте, любі гості, до мене на вареники!""Вакула ковує підкову" – Діти імітують молотом, ударяючи по уявній ковадлі, і кричать: "Ох, і гаряча ж ця підкова! Треба встигнути до свята!"Основна частина:"Політ на чортові" – Діти підстрибують, розмахуючи руками, як крилами, і кричать: "Ой, лечу, лечу! Може, зачеплюся за зірку!""Чорт викрадає місяць" – Діти стають на носочки, тягнуться руками вгору, намагаються дістати місяць і бурмочуть: "Ну, куди ж ти, місяцю, сховався? Хочу на тебе посидіти!"Фізкультхвилинка

Особливості мови повісті М. В. Гоголя "Ніч перед Різдвом""Ніч перед Різдвом" - це справжній скарб української літератури, насичений яскравими образами, колоритним гумором і, звичайно ж, неперевершеною мовою. Давайте розглянемо детальніше, як Гоголь досягає такого ефекту за допомогою мовних засобів. Народні вислови та діалектизми. Гоголь майстерно вплітає в свою повість безліч народних висловів та діалектизмів, що створює атмосферу автентичності та наближає нас до українського побуту. Ось кілька прикладів: Народні вислови: "Чорт його дери!", "Як горох об стіну", "Як скажений", "Нема чого й думати". Вони надають мові персонажів природності та життєвості. Діалектизми: "Каплун", "Коровай", "Черевички", "Козак". Ці слова відтворюють особливості говірки мешканців українського села.

Порівняння. Гоголь активно використовує порівняння для створення яскравих образів. Наприклад:"Очі її блищали, як дві зірочки"."Чорт був чорний, як сажа, такий же лисий і такий же лохматий, як старий дід"."Серце його билося, як молот". За допомогою порівнянь автор допомагає нам краще уявити зовнішність і внутрішній стан персонажів. Метафори. Метафори надають мові образності та виразності. Гоголь використовує їх для опису природи, почуттів і предметів. Наприклад:"Місяць вийшов з-за хмар, як веселий козак"."Серце його розривалося від ревнощів"."Сміх його був як дзвін".

Гіперболи. Гіперболи дозволяють підсилити враження від опису. Гоголь використовує їх для створення комічних ефектів і підкреслення емоційного стану персонажів. Наприклад:"Сльози котилися з його очей потоками"."Чорт був такий великий, що міг загородити собою все небо".Інші мовні засоби. Крім перерахованих, Гоголь використовує й інші мовні засоби, такі як: Епітети: "Чорні брови", "Ясні очі", "Білий сніг". Оксюморони: "Солодкий смуток".Інверсії: "Ішла дівчина". Повтори: "Ой, горе мені, горе!".

Чому це важливо?Завдяки такому різноманіттю мовних засобів Гоголь створює неповторний стиль, який відрізняється яскравістю, образністю та емоційністю. Мова повісті не просто передає інформацію, а й створює певну атмосферу, допомагає нам відчути почуття героїв і зануритися в світ українського села.

Створи казку: Придумай свою казку про те, що сталося б з героями повісті, якби чаклунство зникло. Домашнє завдання

Ніколенко О. М. Зарубіжна література. 6 кл.: підруч. для ЗЗСО / О. М. Ніколенко, Л. В. Мацевко-Бекерська, Н. П. Рудніцька. – Київ, Видавничий центр «Академiя», 2023. Онлайн-платформа «Емма» до підручника «Зарубіжна література» (О. М. Ніколенко та ін.). Аудіохрестоматія - https://academia-nikolenko-6klas.com.ua/audio-text/mykola-gogol-nich-pered-rizdvom-uryvok-pershyj/Гумор в повісті Гоголя «Ніч перед Різдвом» (Оприлюднено 25.07.2016 від Олександр) - https://moyaosvita.com.ua/literatura/gumor-v-povisti-gogolya-nich-pered-rizdvom/Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською - https://xn--80aaukc.xn--j1amh/nich-pered-rizdvom2.html. Використані джерела: