Міні підручник "Опорні схеми на уроках хімії"

1ё

ГОЛОВАЧАНСЬКИЙ КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ ТЕРЕШКІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ ПОЛТАВСЬКОГО РАЙОНУ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

 

 

2021 р.

 

 

Автор:

Ісіченко Анна, учениця 11 класу Головачанського комунального закладу загальної середньої освіти Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області хімії

 

Рецензент:

Кравченко Л.М., учитель хімії та біології вищої категорії, вчитель-методист Головачанського комунального закладу загальної середньої освіти Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області

 

     Посібник містить опорні схеми до уроків, які можуть бути використані як з метою закріплення  рівня навчальних досягнень учнів 7 класу  згідно з чинною програмою з хімії для загальноосвітніх навчальних закладів з відповідних тем, так і з метою самопідготовки учнів.

      

 

 

 

 

 

Схвалено на засіданні методичного об’єднання вчителів природничо – математичного циклу Головачанського КЗЗСО         ( протокол №3 від 16.03.2021р.)                                                      

 

ЗМІСТ

Значення хімії ___________________________________________ 4

 

Історичні етапи розвитку хімічної науки ______________________5

Явища___________________________________________________6

Чисті речовини та суміші___________________________________8

Молекули та атоми________________________________________9

Хімічні елементи_________________________________________  11

Багатоманітність речовин__________________________________ 12

Хімічні формули речовин__________________________________ 13

Відносна молекулярна маса, масова частка елемента____________14

Закон збереження маси речовини____________________________16

Хімічні реакції ___________________________________________17

Оксиген _________________________________________________18

Кисень – проста речовина___________________________________19

Добування та застосування кисню____________________________20

Хімічні властивості кисню__________________________________21

Вода_____________________________________________________23

Вода – розчинник _________________________________________ 25

Лабораторний посуд________________________________________

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛІКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОСЯГНЕННЯ  УЧЕНИХ  -  ХІМІКІВ  ВПРОВАДЖУЮТЬ  У ПРОМИСЛОВІСТЬ, ТЕХНІКУ, МЕДИЦИНУ, ПОБУТ.

«ШИРОКО ПРОСТЯГАЄ ХІМІЯ РУКИ СВОЇ У СПРАВИ ЛЮДСЬКІ… КУДИ НЕ ПОГЛЯНЕМО, СКРІЗЬ ПОСТАЮТЬ ПЕРЕД ОЧИМА НАШИМИ УСПІХИ ЇЇ СТАРАННОСТІ»

      МИХАЙЛО ВАСИЛЬОВИЧ ЛОМОНОСОВ

 

ІСТОРИЧНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ХІМІЧНОЇ НАУКИ

I ТИСЯЧОЛІТТЯ ДО Н.Е.	ПЕРІОД СПОГЛЯДАННЯ	ГОРІННЯ – ОДНА ІЗ ПЕРШИХ ХІМІЧНИХ РЕАКЦІЙ, ЯКУ СПОСТЕРІГАЛА ЛЮДИНА
ДО IV СТОЛІТТЯ Н.Е.	ПЕРІОД РЕМІСНИЦЬКОЇ ХІМІЇ	ПЕРЕРОБКА ГІРСЬКИХ ПОРІД ТА МІНЕРАЛІВ, ВИРОБНИЦТВО ЗНАРЯДЬ ПРАЦІ ТА ПРИКРАС,ВИПЛАВКА МЕТАЛІВ,ФАРБУВАННЯ ТКАНИН, ВИРОБНИЦТВО КЕРАМІКИ
IV – XVI СТОЛІТТЯ	АЛХІМІЧНИЙ ПЕРІОД	ПОШУКИ «ФІЛОСОФСЬКОГО КАМЕНЮ», ВІДКРИТО БАГАТО НОВИХ РЕЧОВИН, ЗАПОЧАТКОВАНО ВИРОБНИЦТВО ЛІКІВ
XVI – XVII СТОЛІТТЯ	ПЕРІОД «ЯТРОХІМІЇ»	СЛУЖІННЯ МЕДИЦИНІ,БОРОТЬБА З ХВОРОБАМИ ЗА ДОПОМОГОЮ ХІМІЧНИХ ЗАСОБІВ
XVII – XVIII СТОЛІТТЯ	ПЕРІОД ТЕОРІЇ ФЛОГІСТОНУ	ТЕОРІЯ ДАЛА ПОЯСНЕННЯ БАГАТЬОМ ХІСІЧНИМ РЕАКЦІЯМ ТА ХІМІЧНИМ ПЕРЕТВОРЕННЯМ
XVIII – XIX   СТОЛІТТЯ	ПЕРІОД СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ АТОМНО – МОЛЕКУЛЯРНОГО ВЧЕННЯ	ПОЧАТОК ФОРМУВАННЯ ХІМІЇ, ЯК НАУКИ:СФОРМОВАНО ОСНОВИ АТОМНО – МОЛЕКУЛЯРНОГО ВЧЕННЯ,ВІДКРИВАЮТЬСЯ НОВІ ХІМІЧНІ ЕЛЕМЕНТИ ТА РЕЧОВИНИ
XX СТОЛІТТЯ І ПО НАШ ЧАС	ПЕРІОД РОЗВИТКУ ХІМІЇ ВИСОКОМОЛЕКУЛЯРНИХ СПОЛУК	БУРХЛИВИЙ РОЗВИТОК ОРГАНІЧНОГО СИНТЕЗУ, СТВОРЕННЯ НОВИХ ПОЛІМЕРНИХ МАТЕРІАЛІВ

 

 

ЯВИЩА

ЯВИЩА  - ВСІ ТІ ЗМІНИ, ЩО ВІДБУВАЮТЬСЯ З ТІЛАМИ У ПРИРОДІ

 

 

 

 

 

 

 

 

            

                                      Політичні                             суспільні                                  фізичні

                                                                         

                                          Біологічні                                                                           хімічні

 

ХІМІЯ-НАУКА ПРО РЕЧОВИНИ, ЯКА ВИВЧАЄ ФІЗИЧНІ ТА ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ РЕЧОВИНИ

 

 

Фізичні явища

• явища , при яких не утворюються інші речовини, а змінюються агрегатний стан, розміри та форма тіла.

 

НАПРИКЛАД:  КИПІННЯ ВОДИ, ПЛАВЛЕННЯ МЕТАЛУ, ПОДРІБНЕННЯ СКЛА.

Хімічні явища

— явища, під час яких одні речовини перетворюються на інші.

НАПРИКЛАД: ГОРІННЯ ПРИРОДНОГО ГАЗУ,СКИСАННЯ МОЛОКА, ПЕРЕРОБКА НАФТИ

ХІМІЧНІ ЯВИЩА НАЗИВАЮТЬСЯ ХІМІЧНИМИ РЕАКЦІЯМИ.

ОЗНАКИ ХІМІЧНИХ РЕАКЦІЙ:

• Зміна забарвлення.
• Поява або зникнення запаху.
• Випадання або розчинення осаду.
• Виділення газу.
• Виділення або поглинання світла,тепла.
• Поява електричної енергії.

 

ЧИСТІ РЕЧОВИНИ. СУМІШІ

У природі не існує абсолютно  чистих речовин. Речовини існують переважно у вигляді сумішей.

Суміш – це поєднання кількох речовин.

Морська вода    чиста вода + сіль;

Порох  вуглець

                                       сірка

                   селітра

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЕМУЛЬСІЯ – НЕОДНОРІДНА СУМІШ, В ЯКІЙ ЧАСТИНКИ ОДНІЄЇ РІДИНИ РІВНОМІРНО РОЗПОДІЛЕНІ В ІНШІЙ РІДИНІ ( ОЛІЯ ТА ВОДА, МОЛОКО)

СУСПЕНЗІЯ  – НЕОДНОРІДНА СУМІШ, В ЯКІЙ ЧАСТИНКИ ТВЕРДОЇ РЕЧОВИНИ РІВНОМІРНО РОЗПОДІЛЕНІ В РІДИНІ ( КРЕЙДА  ТА ВОДА,  ГЛИНА ТА ВОДА)

ОСНОВНІ СПОСОБИ РОЗДІЛЕННЯ СУМІШЕЙ: ВІДСТОЮВАННЯ, ФІЛЬТРУВАННЯ, ВИПАРЮВАННЯ, ДИСТИЛЯЦІЯ, КРИСТАЛІЗАЦІЯ, ДІЯ МАГНІТОМ,ХРОМАТОГРАФІЯ

                 МОЛЕКУЛИ , АТОМИ ТА ЙОНИ

 

 

назва      КИСЕНЬ            АЗОТ      ВОДЕНЬ   ВОДА       ВУГЛЕКИСЛИЙ ГАЗ

умовний     O2                        N2               H2            H2O                 CO2

запис

молекули                                                                          

 

 

 

атоми  

 

 

назви    атоми        атоми        атоми               атоми                       атоми

атомів  Оксигену  Нітрогену  Гідрогену       Гідрогену           Карбону

                                                                              та Оксигену      та Оксигену

символи  O                 N                   H             H , O                        C  ,    O

ХІМІЧНЙ ЕЛЕМЕНТ – ЦЕ ПЕВНИЙ ВИД АТОМІВ

АТОМ – найдрібніша електронейтральна частинка речовини.

МОЛЕКУЛА - це електронейтральна частинка речовини, яка складається атомів двох і більше хімічних елементів.

ЙОН -  це позитивно або негативно заряджені частинки, в які перетворюються атоми або групи атомів в результаті віддачі або приєднання електронів.

1911р. англійський вчений    ЕРНЕСТ РЕЗЕРФОРД запропонував планетарну будову атома.

Атом складається з позитивно зарядженого ядра та негативно заряджених електронів, що рухаються навколо ядра по енергетичних рівнях.

                            електрон            

 е̄  ядро атома

 ̄е

 

                                                                                     Енергетичні

                                                                                             Рівні

Йони можуть бути прості(  Na⁺, S ² ̄, Mg ² ⁺) та складні (SO4² ̄, PO4 ³ ̄  ).

КАТІОНИ – позитивно заряджені йони: Ca ²⁺, H⁺, NH4⁺;

АНІОНИ – негативно заряджені йони: OH ̄ , CO3 ² ̄ ,NO3 ̄;

В ПЕРІОДИЧНІЙ СИСТЕМІ ХІМІЧНИХ  ЕЛЕМЕНТІВ АТОМИ ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ РОЗМІЩЕНІ В ПОРЯДКУ ЗБІЛЬШЕННЯ ЗАРЯДУ ЯДРА АТОМА

номер періоду означає: кількість енергетичних рівнів в атомі

порядковий номер елемента   означає: заряд ядра атома, кількість електронів в атомі, кількість протонів в ядрі атома

ЯДРО АТОМА: містить протони p₁⁺   та нейтрони n₁°

НЕЙТРОНИ: від округленої атомної маси елемента  відняти    порядковий номер елемента.

Al:  е̄ =13, p ₁⁺ =13, n ₁°= 27 -13 = 14.

ХІМІЧНІ ЕЛЕМЕНТИ

Англійський фізик Джон Дальтон  підтвердив існування атомів, ввів поняття « хімічний елемент», «атомна маса», досліджував склад повітря.

 

 

 Шведський вчений Єнс Якоб Берцеліус розробив символи хімічних елементів .

хімічний символ	латинська назва	національна назва	вимова	атомна маса	проста   речовина
H	Гідрогеніум	Гідроген	аш	1	H2-водень
O	Оксигеніум	Оксиген	о	16	O2- кисень
C	Карбон	Карбон	це	12	C- вулець
N	Нітрогеніум	Нітроген	ен	14	N2- азот
S	Сульфур	Сульфур	ес	32	S- сірка
P	Фосфор	Фосфор	пе	31	P- фосфор
K	Калій	Калій	калій	39	K- калій
Ca	Кальцій	Кальцій	кальцій	40	Ca- кальцій
Si	Силіцій	Силіцій	силіцій	28	Si- кремній
Al	Алюмініум	Алюміній	Алюміній	27	Al-алюміній
Cu	Купрум	Купрум	Купрум	64	Cu- мідь
Mg	Магній	Магній	Магній	24	Mg- магній
Ba	Барій	Барій	Барій	137	Ba- барій
Zn	Цинк	Цинк	Цинк	65	Zn - цинк
Cl	Хлор	Хлор	Хлор	35,5	Cl2- хлор
Fe	Ферум	Ферум	Ферум	56	Fe- залізо
F	Флуор	Фтор	флуор	19	F2- фтор
Br	Бром	Бром	Бром	80	Br2-  бром
j	Іод	Йод	Йод	127	J2-  йод
Na	Натрій	Натрій	Натрій	23	Na- натрій
Li	Літіум	Літій	Літій	7	Li- літій
Mn	Манганум	Манган	Манган	55	Mn- марганець
Ag	Аргентум	Аргентум	Аргентум	108	Ag-срібло
Hg	Меркурій	Гідраргіум	Гідраргіум	201	Hg- ртуть

 

БАГАТОМАНІТНІСТЬ РЕЧОВИН

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

розміщення неметалічних елементів у ПСХЕ
ГРУПИ
I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII
H						(H)	He
		B	C	N	O	F	Ne
			Si	P	S	Cl	Ar
				As	Se	Br	Kr
					Te	J	Xe
						At	Rn

ЗАПАМЯТАЙ:ці прості речовини двохатомні

H2- водень;      O2-кисень;       N2-азот;      F2-фтор;             Cl2-хлор;         Br2-бром;         J2 –;йод;

ХІМІЧНІ ФОРМУЛИ РЕЧОВИН

Хімічна формула – це умовний запис складу речовини за допомогою символів та індексів.

7H2O

                           КОЕФІЦІЄНТ                     ІНДЕКС         СИМВОЛ  ЕЛЕМЕНТА

 

КОЕФІЦІЄНТ – це число, що позначає кількість молекул і пишеться перед формулою речовини.

ІНДЕКС – це число, що показує кількість атомів або груп атомів у складі речовини.

5H2O – п’ять молекул води;

4 HNO3 – чотири молекули нітратної кислоти;

O2 – два атоми Оксигену або одна молекула кисню;

2O2 – дві молекули кисню;

O3- три атоми Оксигену;

11Al –одинадцять молекул(атомів) алюмінію;

S6 – шість атомів сірки;

P4- чотири атоми фосфору;

ЧИТАННЯ ФОРМУЛ РЕЧОВИН:

H2SO4 – аш два ес о чотири;

CO2 –  це о два;

Zn(OH)2 -  цинк оаш двічі;

ВІДНОСНА МОЛЕКУЛЯРНА МАСА. МАСОВА ЧАСТКА ЕЛЕМЕНТА.

Відносна молекулярна маса – це число, яке показує, у скільки разів маса певної молекули більша від маси атома Карбону.

МОЛЕКУЛЯРНА МАСА – ЦЕ СУМА  ВІДНОСНИХ АТОМНИХ МАС ЕЛЕМЕНТІВ, З ЯКИХ СКЛАДАЄТЬСЯ МОЛЕКУЛА РЕЧОВИНИ.

Молекулярна маса позначається Mr;

НАПРИКЛАД: обчислити відносну молекулярну масу речовин за формулами:SO2, NH3, Cu(OH)2, Al2O3.

Mr(SO2) = Ar(S)+Ar(O)=32+ 16×4 =32+ 64 =96;

Mr(NH3) = Ar(N) +Ar(H) = 14 +1×3 =14+3= 17;

Mr( Cu(OH)2) = Ar(Cu)+(Ar(O)+Ar(H))×2=64+(16+1)×2=64+17×2=98;

Mr (Al2O3)= Ar(Al)×2+Ar(O)×3= 27×2+16×3=54+48=102;

МАСОВА ЧАСТКА ЕЛЕМЕНТА – це відношення маси елемента до маси сполуки. Її виражають у відсотках або у частках від одиниці.

ω(Е) – масова частка елемента

Ar(E) – відносна атомна маса елемента

n- кількість атомів елемента

Mr- відносна молекулярна маса сполуки

ω(Е) = ×100% або ω(Е) = ;

Наприклад: обчислити масові частки елементів за формулою сполуки:CuO, MgSO4,Al2O3.

Спочатку обчисляємо відносну молекулярну масу сполуки, а потім за формулою обчислення масової частки елемента розраховуємо масові частки елементів за даною формулою.

Mr(CuO)=  Ar(Cu) + Ar(O)= 64+16 = 80.

ω(Cu) = ×100% =  ×100% = 80%

ω(O) = ×100%  = ×100% = 20%

Відповідь: ω(Cu)= 80%,  ω(О)=20%.

Mr (MgSO4) = Ar(Mg) + Ar(S)+Ar(O)×4=24+32+16×4=120.

ω(Mg) = ×100% = ×100% =20%.

ω(S) = ×100% =100% =26,6 = 27%.

ω(O4) = ×100% =100% =100% =53,3= 53%.

Відповідь: ω(Mg)= 20%, ω(S)=27%,  ω(О4)=53%.

Mr(Al2O3) = Ar(Al)×2 + Ar(O) ×3 =27×2+ 16×3 =102.

ω(Al2) = ×100% = ×100% = ×100% =52,9= 53%

ω(O3) = ×100% =100% =100% = 47%.

Відповідь: ω(Al)= 53%, ω(O)=47%.  

 

Правильним  буде розв’язок, якщо  сума масових часток елементів, що входять до складу певної сполуки, становитиме 100%.

 

ЗАКОН ЗБЕРЕЖЕННЯ МАСИ РЕЧОВИНИ

У 1748 р. великий російський учений Михайло Васильович Ломоносов відкрив і експериментально підтвердив закон збереження маси речовини.

 

А).ДОСЛІД ІЗ ВІДКРИТОЮ РЕТОРТОЮ         Б,)  ДОСЛІД ІЗ ЗАКРИТОЮ РЕТОРТОЮ

А.        Б.

 

 

 

 

В 1789 р. Закон збереження маси незалежно від М.В.Ломоносова відкрив французький хімік Антуан Лоран Лавуазьє, який довів, що під час реакції залишається сталою не лише загальна маса речовини, а й маса кожного з елементів речовини, що взаємодіють.

Fe + S → FeS;                                                   S  +  O2 → SO2

     +       =                                                      +            →

56 +  32   =    88                                                32  + 16×2   =  64

    88       =     88                                                         64       = 64

 

 

ХІМІЧНІ РЕАКЦІЇ

ХІМІЧНА РЕАКЦІЯ – ЦЕ ВЗАЄМОДІЯ МІЖ РЕЧОВИНАМИ,  ВНАСЛІДОК ЧОГО  УТВОРЮЮТЬСЯ НОВІ РЕЧОВИНИ З НОВИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ

ВЗАЄМОДІЯ ЗАЛІЗА ТА СІРКИ

 

                              +                               → 

 

       Fe         +           S              →         FeS

ДО РЕАКЦІЇ                                                           ПІСЛЯ РЕАКЦІЇ

ВИХІДНІ РЕЧОВИНИ(РЕАГЕНТИ)                ПРОДУКТ РЕАКЦІЇ

ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ	РЕЧОВИНИ
	ЗАЛІЗО(Fe)	СІРКА (S )	ФЕРУМ(II) СУЛЬФІД (FeS)
Агрегатний стан	Твердий	Твердий	Твердий
Колір	Сріблясто - сірий	Жовтий	Чорний
Запах	Відсутній	Відсутній	Відсутній
Смак	Відсутній	Відсутній	Відсутній
Блиск	Має блиск	Блиск відсутній	Блиск відсутній
Електропровідність	Проводить струм	Електроізолятор	Відсутня
Магнітність	Намагнічується	Не намагнічується	Не намагнічується
Пластичність	Пластичний	Крихка	Крихкий
Відношення до води	Не розчиняється, важчий за воду	Не розчиняється, легша за воду	Не розчиняється, тоне у воді

 

Під час хімічних реакцій властивості атомів та молекул вихідних речовин змінюються з утворенням нових речовин з новими властивостями

2Ca    +  O2  → 2 CaO;

MgSO4  + 2HNO3  → Mg(NO3)2  + H2O;

2Al  + 6 HCl → 2AlCl3  + 3 H2↑;

 

                              ОКСИГЕН.

ОКСИГЕН  -  ХІМІЧНИЙ ЕЛЕМЕНТ                                                         

Хімічний знак – О

Латинська назва – Оксигеніум

Національна назва -  Оксиген

Вимова – О

Валентність – II ( двовалентний)

В періодичній системі хімічних елементів має порядковий номер 8, заряд ядра атома Оксигену +8; атом Оксигену має 8 електронів.

Знаходиться в 2 періоді; VI групи, головної підгрупи

Відносна атомна  маса -16

Оксиген входить до складу води, кислот, основ, оксидів,солей, мінералів, гірських порід. Оксиген (від слова Оxygenium – «той, що народжує вогонь») – це неметалічний елемент, оскільки він утворює прості речовини які є неметалами. Оксиген – один із найпоширеніших елементів у природі. Оксиген утворює дві прості речовини: Кисень O₂  та Озон О₃;  

ПОШИРЕНІСТЬ ОКСИГЕНУ В ПРИРОДІ

Гідросфера містить 86% - 89% Оксигену за масою

В атмосфері міститься 23% Оксигену за масою

У вигляді сполук з іншими елементами він складає47% від маси земної кори(літосфери)

До 50% -  85% ваги живих і рослинних тканин складає Оксиген

                                   

КИСЕНЬ – ПРОСТА РЕЧОВИНА

Хімічна формула простої речовини кисню – О₂.

Відносна молекулярна маса кисню: M_r(O₂) = 32;

Молярна маса: M(O₂) = 32г/моль.

 

Кисень був відкритий у другій половині 18 ст.Цей газ першим добув шведський хімік Карл Вільгельм Шеєле в 1772 році, а в 1774 році – кисень добув англійський хімік Джон Бойнтон  Прістлі. В 1775 році французький вчений Антуан Лорен Лавуазьє дослідив кисень і дав йому назву  «oxygen».

Кисень – газ без кольору і запаху, трохи важчий за повітря; розчинність у воді невелика (0,004% при 20С°); температура плавлення -218С°, температура кипіння -192,98 С.° 

 

Поширення кисню в повітрі

ДОБУВАННЯ КИСНЮ

Кисень добувають лабораторним та промисловим способами. В лабораторії кисень добувають розкладанням складних оксигеновмісних сполук. Такі реакції називаються реакціями розкладу.

РЕАКЦІЯ РОЗКЛАДУ – ЦЕ РЕАКЦІЯ КОЛИ З ОДНІЄЇ СКЛАДНОЇ РЕЧОВИНИ УТВОРЮЄТЬСЯ ДЕКІЛЬКА ПРОСТИХ ЧИ СКЛАДНИХ РЕЧОВИН.

Лабораторний спосіб одержання кисню:

2 H2O → 2H  + O2↑;                                               

KMnO4 → K2MnO4 + MnO2 + O2↑;

2KClO3 → 2KCl + O2↑;

               MnO2- каталізатор

2H2O2  →  2H2O + O2↑;

КАТАЛІЗАТОР – речовини, що прискорюють швидкість хімічних реакцій, але самі участі в них не беруть.

Промисловий спосіб одержання кисню

а) з повітря

б) електролізом води: 2 H2O → 2H  + O2↑;

ЗАСТОСУВАННЯ КИСНЮ

 

 

 

 

 

ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ КИСНЮ

Реакції окиснення – це взаємодія речовин з киснем.

Швидке окиснення – це горіння. Горіння – це процес, який супроводжується виділенням великої кількості теплоти та світла.

УМОВИ ВИНИКНЕННЯ ГОРІННЯ:

* доступ кисню;

*довільне займання;

*досягнення температури займання речовини;

УМОВИ ПРИПИНЕННЯ РЕАКЦІЇ ГОРІННЯ:

* припинення доступу кисню;

* зниження температури нижче точки займання речовини;

 

                             +                                  →

S               +       O2      →        SO2;

2Ca             +     O2     →      2 CaO;

ОКСИД – це складна речовина, яка складається з двох елементів, одним з яких є Оксиген.

НАЗВА ОКСИДУ: назва елемента, (змінна валентність), оксид.

Наприклад: SO2 – Сульфур( IV)оксид;    CaO-Кальцій оксид;

                       K2O- Калій оксид;  Fe2O3 –Ферум(III ) оксид;

РЕАКЦІЯ СПОЛУЧЕННЯ – це хімічна  реакція між двома чи більше простих та складних речовин, внаслідок чого утворюється одна складна речовина.

НАПРИКЛАД:  2Cu + O2 →2CuO;   Fe + S → FeS;

В реакції окиснення (горіння)  з киснем вступають і складні речовини.

 

                               +                                → 

    CH4                  +          2  O2               →          CO2    +2 H2O;

Метан взаємодіє з киснем, утворюючи Карбон(IV) оксид та воду.

ПРИКЛАДИ ГОРІННЯ СКЛАДНИХ РЕЧОВИН:

2H2S  + 3O2 →2H2O + 2 SO2;

2C2H6   + 7O2  →4CO2  + 6H2O;

 

 

СОЛЕТВОРНІ                                            НЕСОЛЕТВОРНІ

                                            

 

ОСНОВНІ        КИСЛОТНІ         АМФОТЕРНІ

ОСНОВНІ ОКСИДИ    КИСЛОТНІ ОКСИДИ        АМФОТЕРНІ ОКСИДИ

 

 

 

 

 

 

 

ВОДА.

 ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ВОДИ:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МОЛЕКУЛЯРНА ФОРМУЛА ВОДИ: Н2О

СТРУКТУРНА ФОРМУЛА ВОДИ:  Н –О

                                                                        Н

ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ВОДИ:

а) вода взаємодіє з активними металами, утворюючи при цьому основи:

2H2O + 2Na → 2NaOH +H2↑; 

2H2O + 2K → 2KOH +H2↑; 

2H2O + Ca → Ca(OH)2 +H2↑;

 2H2O + Mg → Mg(OH)2 +H2↑; 

NaOH –  Натрій гідроксид;               KOH -  Калій гідроксид;                 

Mg(OH)2 –  Магній гідроксид;           Ca(OH)2-Кальцій гідроксид;

б) вода взаємодіє з основними  оксидами (оксиди металів), утворюючи при цьому основи:

H2O + Na2О → 2NaOH; 

H2O + K2О → 2KOH; 

H2O + CaО→ Ca(OH)2;

 H2O + MgО → Mg(OH)2; 

в) вода взаємодіє з кислотними оксидами (оксиди неметалів), утворюючи при цьому кислоти:

H2O + SО2→ H2SO3;

H2O + SО3 → H2SO4; 

H2O + CO2→ H2CO3;

3 H2O + P2O5 → 2H3PO4; 

H2SO3 – Сульфітна кислота; H2SO4 – Сульфатна кислота;

H2CO3 – Карбонна кислота; 2H3PO4 – Ортофосфатна кислота;

ВМІСТ ВОДИ В ОРГАНІЗМІ ЛЮДИНИ        

ВОДА – РОЗЧИННИК

Вода розчиняє багато речовин і є найпоширенішим розчинником. У воді розчиняються тверді, рідкі та газоподібні речовини.

ВОДА – це розчинник.

РОЗЧИНЕНА РЕЧОВИНА –це речовина, що розчинилася у воді(кухонна сіль, цукор, спирт, оцет, вуглекислий газ та інші).

РОЗЧИН – це розчинник і розчинена речовина( вода і спирт; вода і цукор).

МАСОВА ЧАСТКА РОЗЧИНЕНОЇ РЕЧОВИНИ

m(реч.) – маса розчиненої речовини в розчині –г;

m(розч.) – маса розчину –г;

W – масова частка розчиненої речовини в розчині;

W = × 100%     або   W = ;

m(реч.) = ;  або   m(реч.) = W × m(розч.) ;

ПРИКЛАДИ   РОЗВ’ЯЗУВАННЯ   ЗАДАЧ:

Задача 1. Скільки потрібно взяти кухонної солі та води для приготування 5% розчину масою 200г?

Коментар до задачі: Записуємо, що дано і що потрібно знайти. В задачі дано масову частку розчиненої речовини та масу розчину. Згідно формули на обчислення маси речовини, знаходимо масу солі. Весь розчин становить 200г, то від маси всього розчину віднімаємо масу солі і знаходимо масу води, яку необхідно взяти для приготування розчину.

Дано:

m(розч.)= 200г      m(реч.) = ;   m(реч.) = = 10г;

W  =5%                    m(води) – 200г – 10г =190г;

m(солі) - ?

m(води) - ?             Відповідь: m(солі)=10г;  m(води)=190г;

Задача 2. До 275 г води добавили 125г цукру. Обчислити масову частку цукру в утвореному розчині.

Коментар до задачі: Записуємо, що дано і що потрібно знайти. В задачі дано масу  розчиненої речовини та масу води. Потрібно знайти масову частку розчиненої речовини. Записуємо формулу обчислення масової частки розчиненої речовини. За даною формулою маса речовини відома(125г), а маси розчину  немає. Знаходимо масу розчину(до маси цукру додаємо масу води). У формулу на обчислення масової частки розчиненої речовини підставляємо отримані дані.

Дано:

m(цукру)= 125г      W = × 100%

m(Н2О)= 275г        m(розчину)= 125г  + 275г =400г   

W = ?                        W = × 100% = × 100% = 31,25%

Відповідь: W =31,25%;

Задача 3. До 25% розчину спирту масою 500г долили 120г води. Обчислити масову частку спирту в утвореному розчині.

Коментар до задачі: Записуємо, що дано і що потрібно знайти. В задачі дано масову частку спирту, масу розчину, в якому розчинений спирт та масу води, яку долили до розчину.   Потрібно знайти масову частку спирту в утвореному розчині. Записуємо формулу обчислення масової частки розчиненої речовини. За даною формулою маса речовини невідома, а маси утвореного розчину  немає. Знаходимо масу розчину(до маси розчину  додаємо масу води). За формулою на обчислення маси речовини знаходимо масу спирту в розчині масою 500г. У формулу на обчислення масової частки розчиненої речовини підставляємо отримані дані.

Дано:

m(розчин)= 500г      W = × 100%

m(Н2О)= 120г        m(спирту) =  = = 125г

 W  - ?                       m(розчин)= 500 г + 120 г =620 г

W = × 100%;    W = × 100% = % =20%

Відповідь: W(спирту) = 20%.

 

ЛАБОРАТОРНИЙ ПОСУД

            

ПЛОСКОДОННА КОЛБА                     ХІМІЧНА СКЛЯНКА

       

МІРНИЙ ЦИЛІНДР                                               ЛІЙКА

       

СТУПКА З ТОВКАЧЕМ                                          ТЕХНІЧНІ  ТЕРЕЗИ

 

 

                                

              СПИРТІВКА                                                     ПРОБІРКА  ХІМІЧНА

                 

           ПРОМИВАЛКА                                      ШТАТИВ ДЛЯ ПРОБІРОК

             ПРОБІРКОТРИМАЧ                        ЛОЖКА ДЛЯ СПАЛЮВАННЯ РЕЧОВИН