МІНІПІДРУЧНИК ДО ТЕМИ «ФРАЗЕОЛОГІЗМИ»
ЗАВДАННЯ 1
Робота в парах.
Дослідіть, чим відрізняються словосполучення першої і другої колонок.
Білий папір |
Біла ворона (та, що відрізняється) |
Дати хліба |
Дати перцю (покарати) |
Відкрита каструля |
Відкрита душа (щира людина) |
Каша з молоком |
Кров з молоком (краса, здоров’я) |
Майстер виробничого навчання |
Майстер на всі руки (фахівець, спеціаліст) |
Водити за руку |
Водити за носа (обдурювати) |
Товкти просо в ступі |
Товкти воду в ступі (марна робота) |
І риба і м’ясо |
Ні риба ні м’ясо (ніякий) |
Гнути залізо |
Гнути кирпу (зазнаватися) |
Набити ґулю |
Набити руку (навчитися) |
Висновок: Граматично організоване вільне поєднання слів називається синтаксичним, або вільним словосполученням.
Словосполучення другої (правої) колонки сприймаються як одне ціле і позначають єдине поняття.
Фразеологічне сполучення слів має одне лексичне значення. Часто фразеологізм можна замінити одним словом (наприклад, серце з перцем – норовливість).
ЗАВДАННЯ 2
Пошукова робота. Фразеологічний диктант.
Ахіллесова п’ята –
Дамоклів меч –
Неопалима купина –
Нитка Аріадни –
Зарубати на носі –
ЗАВДАННЯ 3
Дослідження «А де ж моя пара?»
Відшукайте потрібні іменники першої колонки, щоб утворилися фразеологізми:
ахіллесова |
носа |
кліпати |
голівонька |
богатирський |
слід |
задирати |
очима |
буйна |
сон |
вигравати |
шлях |
гарячий |
вік |
життєвий |
п’ята |
золотий |
час |
ЗАВДАННЯ 4
Робота зі словником.
За словником поясніть значення фразеологізмів та запишіть їх у алфавітному порядку.
1. Вхопити шилом патоки …
2. Ділити шкуру невбитого ведмедя…
3. Духопелики перепадуть…
4. Лізти чобітьми в душу …
5. Наздогад буряків, щоб дали капусти …
6. Переміряти голими п’ятами …
7. Перепастися на смик …
8. Продати очі Сіркові…
9. Тютя з полив’яним носом …
10. Шукати кістки в молоці …
11. Бачити зірки крізь терни…
12. Здобути золоте руно…
ЗАВДАННЯ 5
«Мозковий штурм».
Які вам відомі джерела українських фразеологізмів?
Висновок. Джерела фразеології:
….(виносити сміття з хати)
….(І чужому научайтесь, і свого не цурайтесь).
….(у своєму репертуарі).
….(терновий вінець; чаша терпіння).
….(ахіллесова п′ята).
ЗАВДАННЯ 6
Творче спостереження. Розподільний диктант.
З’ясуйте джерело походження фразеологізмів. Запишіть основні групи фразеологізмів.
Дати гарбуза; сізіфова праця; караюсь, мучусь, але не каюсь; дамоклів меч; сім п’ятниць на тиждень; земля обітована; купатися як вареник у сметані; око за око; і чужому научайтесь, і свого не цурайтесь; ахіллесова п’ята; бути чи не бути; заварити кашу; поцілунок Іуди; не дати наплювати у борщ; троянський кінь; білими нитками шито; одного поля ягода; гнути спину; содом і гоморра; бистрий на розум; едемський сад; прийшов, побачив, переміг; водити за ніс; дати прочухана; дивитися крізь пальці; пропаща сила; з важким серцем; мов з хреста знятий; клеїти дурня; колупати піч; учітеся, брати мої, думайте, читайте.
ЗАВДАННЯ 7
Малюнковий диктант.
Художник зрозумів фразеологізми у прямому значенні. Здогадайтеся, які стійкі словосполучення він прочитав.
ЗАВДАННЯ 8
Творчий диктант (індивідуальна робота).
Доповніть текст, використовуючи фразеологізми.
Ось ми й виросли. Пора, кажуть, за розум братися. Але в багатьох із нас у голові ще вітер. Тому частенько доводиться бувати на прийомі у директора –…
Довідка: пекти раків, взяти себе в руки, обіцянки вивітрюються з голови, ні в зуб ногою, покласти зуби на полицю, не впадайте у відчай, держіть язик за зубами, дарованому коневі в зуби не заглядають.
ЗАВДАННЯ 9
«Спіймай помилку».
Виправте помилки у фразеологізмах.
1. Боягуз своєї ліні боїться.
2. Жди з горя погоди.
3. Товкти воду в мисці.
4. Тиха хода греблю рве.
5. У здоровому тілі здоровий пух.
6. Від добра бобра не шукають.
7. Крутиться як булка у колесі.
8. Мовчати як риба об лід.
9. За трьома зайцями побіжиш – жодного не піймаєш.
ЗАВДАННЯ 10
«Диво в решеті». Вибірковий диктант.
Записані фразеологізми потрібно пересіяти так, щоб залишились лише ті, які мають значення «багато».
Поставити на ноги; видимо-невидимо; підкрутити гайки; крутити носом; хоч греблю гати; роботи по шию; каламутити воду; кури не клюють; давати волю язику; дивитись крізь пальці; роботи по самі вуха; як цвіту по всьому світу; ні сіло ні впало; не з руки; одним духом; до сьомого поту; сила-силенна; на край світу; хоч лопатою загрібай; як з-під землі; рукою сягнути; і світу не видно; як грибів після дощу; з доброго дива; не за нашої пам'яті; як зірок на небі; як піску морського; давати волю рукам; дихнути не дати; зубами держати; одним миром мазані; не дати вгору глянути; тьма-тьмуща; вуха в'януть; як у бездонну бочку.
(Словникова робота.
Диво (чудо, чудеса) в решеті – уживається для вираження захоплення чимось або здивування з приводу чого-небудь.
Брати на решето – обмовляти кого-небудь.
Возити попа в решеті – говорити неправду, брехати під час сповіді.
Дурних у решето ловити – нічого не робити, байдикувати.
Носити воду решетом – даремно, безрезультатно робити щось, марно витрачати час на що-небудь.
Пройти крізь сито (решето) – зазнати всіляких випробувань, набути чималого досвіду у чомусь.
Решетом у воді зірки ловити – марно витрачати час, байдикувати.
Стільки правди, як у решеті води – зовсім немає.)
ЗАВДАННЯ 11
Фразеологічний аукціон.
Перша група пригадує фразеологізми із словом «рука», друга – із словом «ніс». Поясніть їхнє значення.
Рука –
Ніс –
ЗАВДАННЯ 12
Гра «Впізнай себе».
Яка риса характеру людини «зашифрована» у фразеологізмі?
1. Величається, як заєць хвостом.
2. У роботі «ох», а їсть за трьох.
3. Торохтить Стеха, як діжка з горохом.
4. Говорить так, ніби три дні хліба не їв.
5. Думкою в небі, а ногами в пустелі.
6. Ні за холодну воду не береться.
7. Стоять, як у рота води набравши.
8. Сидить, мов на голках.
ЗАВДАННЯ 13
Робота в парах.
З’ясуйте значення фразеологізмів
Бувати в бувальцях |
|
Товкти воду в ступі |
|
Содом і гоморра |
|
Брати під обстріл |
|
Ахіллесова п’ята |
|
Голос волаючого в пустелі |
|
Дамоклів меч |
|
Золоте теля |
|
Канути в лету |
|
ЗАВДАННЯ 14
Фразеологічний тренажер
Виділяють такі види фразеологізмів:
1) фразеологічні зрощення – стійкі словосполучення, у яких загальне значення фразеологізму ніяк не вмотивоване, тобто воно зовсім не випливає із значення його компонентів.
Фразеологізми (зрощення), приклади: втерти маку (суворо покарати, добре провчити), заяча душа (боязка, полохлива людина), зарубати на носі (добре й надовго запам’ятати), комар носа не підточить (дуже вдало виконана робота).
2) фразеологічні єдності визначають як семантично неподільні стійкі вислови, в яких загальне значення фразеологізму вмотивоване переносним значенням його компонентів.
Фразеологізми (єдності), приклади: душа не на місці (дуже хвилюватися, тривожитися); не сунь носа до чужого проса (не втручайся не в свої справи); товкти воду в ступі (робити марну справу); топтати ряст (жити, ходити по землі).
3) фразеологічні сполучення – це вже семантично подільні стійкі вислови, до складу яких входять слова з вільним та водночас фразеологічно зв’язаним загальним значенням. У фразеологічних сполученнях загальне значення вмотивоване прямим значенням їхніх компонентів.
Фразеологізми (сполучення), приклади: взяти верх, дати спокій, заходи щодо забезпечення, брати участь.
Варто запам’ятати, що лише один із компонентів фразеологічного сполучення має самостійне значення, яке конкретизується в поєднанні з іншими словами, наприклад, дієслово брати: брати за живе (дуже хвилювати когось чи дуже дошкуляти комусь), брати рушники (свататися), брати на решето (обмовляти кого-небудь), голки в руки не брати (зовсім нічого не робити).
Необхідно звернути увагу, що чіткої межі між цими різновидами фразеологізмів (зрощення, єдності, сполучення) немає, тому інколи досить складно з’ясувати, до якого саме розряду належить той чи інший фразеологізм.
1