Минуле все, лиш слово вічне…

Минуле все, лиш слово вічне…

(до Дня української писемності і мови)

Мета: розкрити красу і багатства рідного слова, познайомити учнів зі станом розвитку української мови, з перешкодами на шляху її становлення і розвитку; розвивати навички виразного читання; виховувати шану і любов до рідної мови, Батьківщини, національної культури.

Обладнання: святково прикрашена світлиця духовності, учасники свята в українських костюмах.

Запрошені гості: гурт «Козацька Берегиня».

Хід заходу

Слово вчителя.

9 листопада  -  День української писемності і мови. Це свято було встановлено  в нашій країні 9 листопада 1997 року. Цього ж дня православна церква вшановує пам’ять преподобного Нестора-Літописця.

Нестор-Літописець – киянин , на 17 році життя прийшов послушником у Києво-Печерську лавру. Його найвизначнішою працею є «Повість минулих літ» - літописне зведення, складене у Києві на початку ХІІ століття. Це перша в Київській Русі пам’ятка, в якій історія держави показана на широкому тлі світових подій. Преподобний Нестор довів розповідь з літописних зведень кінці ХІ ст. до 1113 року. Всі наступні літописці лише переписували уривки з праць Нестора, наслідуючи його, але перевершити не могли. «Повість минулих літ» була і залишається найвидатнішою пам’яткою слов’янської культури.

Мова – живий організм, вона розвивається за законами , а тому й треба у чистоті берегти цей нетлінний скарб.

За науковими розвідками лінгвістів мова української народності почала формуватись ще у VІ-ІХст. Зачинателем сучасної літературної мови є Іван Котляревський, а основоположником  -Т.Г.Шевченко. разом з розвитком писемного слова український народ став великою нацією, здатною вирішувати  питання будь-якої складності і ваги.

 Учень 1 .

О слово рідне! Пращура молитво,

                                                 Громи Перука, Велеса поля,

            Софія Київська — творіння Ярослава —

                                                 Слов'яномовна праведна земля.

Учень 2 .

                                                 О слово рідне! України слава!

Богдана мудрість і Тараса заповіт.

                                                І гул століть, і сьогодення гомін

                                                В тобі злились, як духу моноліт.

Учень 3.

      О слово рідне! Мудре і прадавнє,

Ти виросло з могутньої землі!

                                                     Тебе жорстоко розпинали,

              А ти возносилось і не корилось — ні!

Учень 4.

        О слово рідне! Подарунок мами!

І пісня ніжна, і розрада нам!

     Я всім на світі поділюся з вами,

           Та слова рідного нікому не віддам.

(Віршовані рядки промовляють під урочисту мелодію бандури)

Звучить пісня у виконанні гурту «Козацька Берегиня»

Слово вчителя.

Виникнення письма має надзвичайно важливе значення в історії народу. Письмо – одне з найістотніших знарядь культури, яке в просторі і часі розширює функціонування мови. Прямим попередником слов’янської мови є алфавіт, створений просвітителями слов’ян – братами Кирилом та Мефодієм. Існує два різновиди старослов’янських писемних знаків: кирилиця і глаголиця.

Рольова гра «Закінчити фразу»

-         Хто багато читає, …

-         Мудрим ніхто не вродився,  …

-         Слово до слова зложиться …

-         Вік живи, вік …

Учні декламують вірші про мову.

НАЙДЗВІНКІШЕ СЛОВО

Наче з поля чи з лугівки,

У розповні літа

Чую голос перепілки

З чебреців чи жита.

То говорить поле хлібне,

Луг, трава щовкова…

Найдзвінкіше слово рідне,

Найрідніша мова

                                М. Сингаївський

ОЙ, ЯКА ЧУДОВА,

Світла і багата

Українська мова,

Мова мами й тата!

Мова мами й тата, діда і бабусі.

Знаю її добре, ще краще навчуся.

                                        Марійка Підгірянка

СОЛОВЕЙ МОВЧИТЬ НА ДУБІ

У годину вечорову –

Зачудовано і любо

Слуха нашу рідну мову.

І коли б він став шукати

Слів до пісні чарівної,

То набрав би їх багато

З мови нашої живої.

                                    Григорій Вієру

РІДНА МОВА

Мово рідна, слово рідне,

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

А лиш камінь має.

Як ту мову нам забути,

Котрою учила

Нас всіх ненька говорити,

Ненька наша мила.

У тій мові нам співали,

Нам казки казали,

У тій мові нам минувшість

Нашу відкривали.

От тому плекайте, діти,

Рідну свою мову,

Вчіться складно говорити

Своїм рідним словом.

                                          С. Воробкевич

РІДНА МОВА

Разом із щастям і журбою

Зеленим листом шелестить,

У небі яснім над водою

Нам рідна мова мерехтить.

Це символ мудрості твоєї,

Моя Вкраїно. Він горить!

Тож мови рідної своєї

Не відцураймось ні на мить!

                                          К. Коврик

РІДНА МОВА

Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово,

У барвінки зодягайся, моє щире слово.

Колосися житом в полі, піснею в оселі,

Щоб зростали наші діти мудрі і веселі.

Щоб на все життя з тобою ми запам'ятали,

Як з колиски дорогої мовоньку кохали.

                                                     Л. Забашта

Учень 5.

Українська мова функціонує як мова українського народу в Україні. Крім того, українською мовою послуговуються українці в Польщі, Словаччині, Румунії, Сербії, Хорватії, Канаді, країнах Латинської Америки.

Учень 6.

Слово рідної мови не раз було топтане і зневажене, заборонене і зганьблене, зраджене і забуте, та щоразу воно оживало, аби відродитися у терновому вінку страждань, краси і слави.

Цареві блазні і кати,

       Раби на розум і на вдачу,

    В ярмо хотіли запрягти

    Її, як дух степів гарячу,

  І осліпити, й повести,

            На чорні торжища, незрячу.

Звучить пісня у виконанні гурту «Козацька Берегиня»

Під звуки бандури лунають слова О.Яворського «Молитва»

          О, Господи! Знайди нас всіх, знайди,

     Бо ми блукаєм хащами ще й нині,

           Прости гріхи й провини безневинні,

І до спасіння всіх нас поведи.

       О, Господи! Зціли нас всіх, зціли,

    Всели в серця неопалиму мрію,

    Щоб ми, пізнавши віру і надію,

           Жорстокий світ добром перемогли.

Учень 7.

        Із слова починається людина,

      Із мови починається мій рід.

Ласкава, мамина, єдина,

                Щебече соловейком на весь світ.

З колисковою материнською піснею, тихою казкою, доброю ласкою приходить до нас слово і супроводжує все життя.

(Звучить колискова пісня у виконанні матері однієї з учениць).

Учень 8.

У рідному краї - і серце співає.

Лелеки здалека нам весни несуть

У рідному краї - і небо безкрає,

Потоки, потоки, мов струни течуть.

Тут кожна травинка і кожна билинка

Вигойдують мрії на теплих вітрах.

Під вікнами мальви, в саду материнка,

Оспівані щедро в піснях.

Учень 9.

          Одна Батьківщина і двох не буває,

         Місця, де родилися, завжди святі.

       Хто рідну оселю свою забуває,

Той долі не знайде в житті.

О. Кониський «Молитва»

Боже великий, єдиний,
Нам Україну храни,
Волі і світу промінням
Ти її осіни.

Світлом науки і знання
Нас, дітей, просвіти,
В чистій любові до краю,
Ти нас, Боже, зрости.

Молимось, Боже єдиний,
Нам Україну храни,
Всі свої ласки-щедроти
Ти на люд наш зверни.

Дай йому волю, дай йому долю,
Дай доброго світу,
Щастя дай, Боже, народу
І многая, многая літа.

Звучить пісня «Многая літа»  у виконанні гурту «Козацька Берегиня»