«Мир і дружба – не дива, або знай свої права»

Виховний захід  для учнів 8-х класів

«Мир і дружба – не

дива, або знай свої права»                

Мета: 

      познайомитися з основними правами людини; допомогти учням зрозуміти суть людського життя, визначити своє місце в ньому; розвивати в учнів допитливість, інтерес до навколишнього життя, прагнення з'ясовувати, доводити, міркувати;  висловлювати власну думку;

      виховувати негативне ставлення до зазіхань на право на життя;

      виховувати позитивне ставлення до родини, прищеплювати етичні норми.

Обладнання:  Конституція України, Конвенція про права дитини, Загальна декларація прав людини

На дошці вислови:

                  Пам'ятай! Життя є дар, великий дар.
                  І той, хто його не цінує, його дарунка не заслуговує.

                                                                                          Леонардо да Вінчі

Хід заняття

І Організаційний момент .

Учитель:

           Найрозумніша створіння  на Землі – це Людина. Кожна людина наділена правами та обов’язками. Хто нам скаже:  що таке права людини? Чи відрізняються права людини від природних прав? 

  Документи, що підтверджують право на життя.

Учитель:

         Кожна людина з дня її народження набуває права незалежно від національності, майнового стану, віросповідання, кольору шкіри. Особисті права та свободи повинні забезпечити людині її потреби. Одним з найважливіших прав людини є право на життя.

  Якими документами ви можете це підтвердити?

Право на життя записане у таких документах:

Одним з перших документів, спрямованих на захист права на життя, є Статут Організації Об'єднаних Націй (від 26 червня 1945 р.), в якому передбачено, що однією з цілей цієї організації є захист усіх основних прав людини. До цих основних прав належить насамперед право на життя.

Загальна декларація прав людини (10 грудня 1948 р.)

   Стаття 3. Кожна людина має право на життя, на свободу  і  на  особисту недоторканність.

Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (від 4 листопада 1950 р.)

  Стаття 2. Право на життя

Право кожного на життя охороняється законом.

Нікого не може бути умисно позбавлено життя інакше ніж  на виконання смертного вироку суду, винесеного після визнання його винним у вчиненні злочину, за який закон передбачає таке покарання.

3. Позбавлення життя не розглядається як таке, що вчинене на порушення цієї статті, якщо воно є наслідком виключно необхідного застосування сили:

           a) для захисту будь-якої особи від незаконного  насильства;

           б) для здійснення законного арешту або для запобігання втечі  особи, яку

           законно тримають  під вартою;

           в) при вчиненні правомірних дія для придушення  заворушення або повстання

У статті 6 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права (від 16 грудня 1966 р.) право на життя визначається як

невід'ємне право кожної людини, яке охороняється законом, і якого ніхто не може бути свавільно позбавлений.

Конституція  України (28 червня 1996 року)

     Ст.27. Кожна людина має невід’ємне  право на життя.

     Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов’язок держави – захищати життя людини.

     Кожен має право захищати своє життя і здоров’я інших людей  від протиправних  посягань.

Висновок.  Кожен документ гарантує право на життя.

2. Для чого ти живеш на землі? У чому сенс твого життя?

Право на життя — надзвичайно об'ємне поняття. За текстом Основного Закону зміст права на життя включає:

     по-перше, правомірну діяльність суб'єктів права (обов'язок держави визнавати та не порушувати право на життя);

     по-друге, здійснення права на життя є реальною

     можливістю для людини вимагати від держави

     виконувати свій обов'язок — захищати  життя людини (через обов'язок держави криміналізувати вбивство та відмовитися від смертної кари як засобу кримінального покарання);

     по-третє, кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань (засобом реалізації цих конституційних положень є існування можливості необхідної оборони та крайньої необхідності)Учитель

3.Розв’язання правової ситуації.

Учитель: Зараз я пропоную розв’язати правову задачу «Трансплантація серця».

       В одній лікарні перебувають тяжкохворі, яким необхідно зробити пересадку серця. До лікарні потрапило одне донорське серце. Ви – лікар. Хто отримає серце?       

        Список хворих: дівчинка-першокласниця;бабуся, під опікою якої перебуває дитина;чоловік 40 років;спортсмен; молодий хлопець, щойно одружений,молода жінка, яка має четверо дітей.

Відповідь: Кожен має право на життя, але в даному випадку серце дістанеться дівчинці, оскільки вона є першою у списку на донорське серце.

Учитель:

       Під позитивними обов'язками держави з реалізації права на життя розуміється зобов'язання держави створювати належні умови для реалізації цього права. Як порушення позитивних зобов'язань держави у цій сфері розглядають неефективну діяльність системи охорони здоров'я.

Щорічно в Україні помирає від 4 до 5 тисяч дітей у віці до 1 року. Рівень  смертності  в Україні – один з найвищих у Європі – 11 на 1000 народжених живими.

       Під негативними обов'язками держави розуміють обов'язок не перешкоджати в реалізації права на життя, у цьому разі — це не позбавляти її життя. Важливою гарантією виконання державою її негативних зобов'язань є заборона смертної  кари… Міжнародна правозахисна організація  Amnesty International у своїй доповіді повідомляє, що за останнє десятиліття у світі рідше вдаються до смертної кари. При цьому стурбованість правозахисників викликає її відновлення в деяких країнах. У числі останніх виявилися Індія, де до найвищої міри покарання вдалися вперше з 2004 року,  а також Японія, Гамбія і Пакистан. Експерти Amnesty відзначають, що найчастіше смерну кару використовують в п'яти країнах: Китаї, Ірані, Іраку, Саудівській Аравії і США.

Відсутність смертної кари є обов'язковою умовою для перебування держави в Раді Європи. Це стало однією з причин скасування смертної кари в Україні, де мораторій на виконання смертних вироків уперше почав діяти в 1995 р., незадовго до вступу в цю міжнародну організацію. 9 листопада 1995 р. Україна вступила до Ради Європи.

Проте через кілька місяців смертні вироки знову продовжили виконувати, дійшовши висновку, що рішення про мораторій було прийнято без дотримання належної процедури. Такий стан речей міг призвести до виключення України з Ради Європи. В 1997 р. мораторій на виконання смертних вироків знову почав діяти. 29 грудня 1999 р. Конституційний Суд України визнав, що смертна кара суперечить Конституції України. Зокрема, в рішенні Конституційного Суду України наголошується, що «Конституція України не містить будь-яких положень про можливість застосування смертної  кари…» У зв'язку з цим, у 2000 р. Верховна Рада України внесла зміни  до  Кримінального кодексу України, якими остаточно вилучила поняття «смертна кара» з офіційного списку кримінальних покарань

Учитель:  Пограймо у гру «Моделювання».

Поміркуйте та поясніть модель «Сенс життя».  (за твором В. Сухомлинського «Який слід повинна залишити людина на землі?»)

      -  Старий Майстер звів кам'яний будинок. Став осторонь і милується. «Завтра в ньому оселяться люди», - думає з гордістю. А в цей час біля будинку грався Хлопчик. Він стрибнув на сходинку й залишив слід своєї маленької ніжки на цементі, який ще не затвердів.

 - Для чого ти псуєш мою роботу? - сказав з докором Майстер.

    Хлопчик подивився на відбиток ноги, засміявся й побіг собі. Минуло багато років. Хлопчик став дорослим Чоловіком. Життя його склалось так, що він часто переїздив з міста до міста, ніде довго не затримувався, ні до чого не прихилявся - ні руками, ні душею.

     Прийшла старість. Пригадав старий Чоловік своє рідне село на березі Дніпра. Захотілося йому побувати там. Приїхав на батьківщину, зустрічається з людьми, називає своє прізвище, але всі знизують плечима - ніхто не пам'ятає такого.

- Що ж ти лишив після себе? - питає у старого Чоловіка один дід.

 - Є в тебе син чи дочка?

- Немає в мене ні сина, ні дочки.

- Може, ти дуба посадив?

- Ні, не посадив я дуба...

- Може, ти поле випестував?

- Ні, не випестував я поля...

- То, мабуть, ти пісню склав?

- Ні, й пісні я не склав.

- То хто ж ти такий? Що ж ти робив усе своє життя? - здивувався дід.

 -Нічого не міг відповісти старий Чоловік. Пригадалася йому та мить, коли він залишив слід на сходинці. Пішов до будинку. Стоїть той, наче вчора збудований, а на найнижчій сходинці - закам'янілий, відбиток хлопчикової ніжки.

- Ось і все, що залишиться після мене на землі, - з болем подумав старий Чоловік. - Але цього ж малою, дуже мало...Не так треба жити... .

Після п’ятихвилинного моделювання  розповідають та демонструють свої моделі «Сенс життя».

Учитель:

             Станом на 22 липня 2023 року в Україні через збройну агресію РФ загинули 496 дітей, повідомляє Офіс генерального прокурора. Загалом постраждало 1564 дитини. За інформацією ювенальних прокурорів, 1068 дітей отримали поранення різного ступеня тяжкості. Скільки  коштує  їхнє право  життя?...

              У той час як  безневинно помирають діти під час війни, у соціальних мережах відбуваються не менш злочинні посягання на право кожної дитини на ЖИТТЯ!

         Це сумновідомі  групи «Синій кит», «Тихий дім» та ігри на зразок «Червона сова». Як повідомляє департамент Кіберполіції  України в цих групах та іграх кваліфіковані психологи доводять дітей до самогубства.

     Забуваючи, що за статтею 120 Кримінального  кодексу України «Доведення до самогубства» за ці діяння, як­що вони були вчинені щодо неповнолітніх передбачене позбавленням волі на строк  від семи до десяти років.

Даний  злочин являє собою значну суспільну небез­пеку, оскільки він посягає на життя людини,

         Право на життя, як і усі особисті немайнові права фізичної особи, є невід'ємним від носія, позбавленим економічного змісту, виникає в особи з моменту народження чи іншого моменту, що прямо передбачений законом, а також належить їй довічно. Відсутність економічного змісту цього права означає, що його, на відміну від майнових прав особи, не можна виразити в грошовому еквіваленті.

Сьогодні актуальність і важливість права на життя людини, його реалізація і захист є очевидними, адже без такого фундаментального права всі інші права перестають мати будь-яке значення. Життя це – передумова реалізації всіх прав і свобод людини. Дане право знаходить своє закріплення у всіх договорах з прав людини, є частиною загального міжнародного права. Незважаючи на це, право на життя має відносний характер і за певних юридичних і фактичних умов, може бути правомірно обмеженим. На практиці, головною загрозою і перешкодою для реалізації цього права стають збройні конфлікти й ситуації насильства всередині держави.

 Зауважимо, що право на життя в умовах війни майже беззахисне.

Учитель:

      На завершення, хочу пригадати одну виставку, яка проводилась 1963 р. в зоопарку Бронкса і називалась «Найнебезпечніша тварина у світі». Суть виставки: на стіну просто повісили дзеркало і написали «Ви дивитесь на найнебезпечнішу тварину у світі. Вона одна з усіх тварин, які коли-небудь жили, може знищити (і робить це) цілі види тварин. Тепер вона здатна знищити все життя на землі». Розкажіть про це росіянам…

     Російська армія вдерлась в Україну, безжально знищує нашу квітучу землю, вбиває її мирних жителів. Зруйновані життя та міста. Важко прийняти і усвідомити. Страшно злитись і проклинати. Але жодного сумніву у тому, що Україна вистоїть та переможе! І ВСЕ БУДЕ Україна!!!

                    Підготувала соціальний педагог

Катерина ВОЛОСОВА