Мирні договори з союзниками Німеччини після Першої світової війни та міжнародні відносини в 1920-ті роки

Мирні договори з союзниками Німеччини, конференції 1921-1929 років та Версальська система

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}10 вересня 1919 року. Сен-Жерменський договір з Австрією1. Кордони держав визначались без урахування національних інтересів; тим самим між окремими націями було закладено основу для майбутніх протиріч2. Південний Тіроль передавався Італії,Чехія і Моравія – Чехословаччині, Буковина – Румунії3. Вводились обмеження на армію – до 30 тисяч4. Зобов’язувалась сплачувати репарації5. Заборонявся «аншлюс» (приєднання до Німеччини) 27 листопада 1919р. Мир з Болгарією в м. Нейі1. Східна Фракія передавалась Греція (Болгарія фактично втрачала вихід в Егейське море)2. Армія не більше 20 тисяч чоловік3. Південна Добруджа залишалась в складі Румунії

Сен-Жерменський мирний договір

Сен-Жерменський мирний договір — мирна угода, один із договорів Версальської системи післявоєнного облаштування Європи, укладений 10 вересня 1919 року у місті Сен-Жермен-ан-Ле поблизу Парижа між так званими головними союзними державами (США, Великою Британією, Французькою республікою, Королівством Італія, Японською імперією), державами, що утворилися на руїнах Австро-Угорської імперії: (Німецька Австрія, Чехословацька республіка), державами, до складу яких перейшли частини території Австро-Угорщини (Польська республіка, Королівство Румунія, Королівство Сербів, Хорватів і Словенців), а також іншими учасниками Першої світової війни (Бельгія, Королівство Греція, Республіка Китай, Португальська республіка, Куба, Нікарагуа, Панама, Сіам). Делегацію Німецької Австрії на переговорах очолював державний канцлер Карл Реннер. Карл Реннер

Сен-Жерменський договір констатував розпад Австро-Угорської імперії, що відбувся після капітуляції Австро-Угорщини 27 жовтня 1918 року на ряд самостійних держав — Німецьку Австрію (з 12 листопада 1918 року — Австрійська Республіка), Королівство Угорщина, Чехословацьку республіку, Королівство Сербів, Хорватів і Словенців (з жовтня 1929 року — Югославія). Ігноруючи рішучу вимогу Буковинського народного віча у Чернівцях 3 листопада 1918 року про приєднання української частини Буковини до складу єдиної Української держави, її передали Королівству Румунія (ст. 59 Договору);Було проігноровано також рішення Собору Русинів у Хусті 21 січня 1919 року про приєднання цього краю до УНР, і Карпатську Україну включили до складу Чехословацької республіки. Це викликало рішучі протести урядів ЗУНР, УНР та УСРР. Згідно зі ст.53 Договору Австрія, з підтвердженням вже вчиненими діями Союзниками та Асоційованими силами, визнає повну незалежність Чехо-Словацької держави, яка включатиме автономну територію Русинів на південь від Карпат. (див. Підкарпатська Русь). Договір гарантував права національних меншин, у тому числі й українців, на території Чехословацької республіки і Королівства Румунія.

Нейїський мирний договір. За Нейїським договором від Болгарії до Королівства сербів, хорватів і словенців відійшли 4 райони загальною площею 2566 км² з містами Цариброд, Босилеград і Струмиця. Підтверджувався кордон з Королівством Румунія, встановлений Бухарестським мирним договором 1913 року, за яким Південна Добруджа залишилася за Румунією. Болгарське царство було позбавлене Західної Фракії (8,5 тис. км²) і з нею виходу в Егейське море. Західна Фракія переходила у розпорядження Великої Британії, Королівству Італія, Французькій республіці, США та Японській імперії, які зобов'язалися (ст. 48) «гарантувати свободу економічного виходу Болгарії до Егейського моря». Це зобов'язання було порушене передачею Західної Фракії Королівству Греція в 1920 р. Болгарське царство зобов'язалося виплатити репарації в 2,25 млрд золотих франків. Його господарство та фінанси були поставлені під контроль Міжсоюзної комісії з представників Великої Британії, Французької республіки та Королівства Італія. Військові статті договору обмежували види озброєння та чисельність армії (до 20 тис.), чисельність поліції і жандармерії Болгарського царства. У 1923 і 1930 роках були переглянуті статті про репарації, у 1938 — про військові обмеження. У 1940 році Південна Добруджа (згідно з Болгарсько-Румунським договором від 7 вересня 1940 р.) повернена Болгарському царству. Після Другої світової війни Неїський мирний договір повністю втратив чинність.

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}4 червня 1920 р. Тріанонський мирний договір з Угорщиною1. Підготовка і прийняття затягнулись у зв’язку з революцією і проголошенням Угорської Радянської республіки2. Територія скоротилась в три рази , а населення в 2,5 рази (Трансільванія і Східний Банат – Румунії, Словаччина і Закарпаття- Чехословаччині, Хорватія і Західний Банат - Югославії) 3. Армія до 33 тисяч чоловік, відмінялась загальна військова повинність. Репарації10 серпня 1920 р. Севрський мирний договір з Туреччиною (потім замінили Лозаннським договором 1922 р.)На території колишньої Османської імперії утворилось декілька незалежних держав (Ємен, Хіджаз в Аравії та ін. )Частина території розділили Великобританія (Ірак, Палестина і Трансіорданія) і Франція (Сирія, Ліван), отримавши мандати на управління цими країнами. Над Чорноморськими протоками встановлювався міжнародний контроль

Угорська делегація прямує на підписання Тріанонського договору у Версалі, 4 червня 1920 року

Угорщина за Тріанонського договору (світло-рожевий колір) і відійшли від неї території (світло-зелений). Вказано етнічний склад регіонів на 1920угорцірумуни

Тріанонський договір, в результаті якого Угорщина втратила 2/3 території та населення (у тому числі 3 мільйонів етнічних угорців), 88% лісових ресурсів, 83% виробництва чавуну і 67% банківсько-кредитної системи, був сприйнятий у Словаччині та Румунії як відновлення справедливості , а в самій Угорщині - як національна трагедія. Реваншизм став однією з основних рис міжвоєнної диктатури Міклоша Хорті. З нагоди укладення договору в країні був оголошений національний траур, всі офіційні прапори приспущені аж до 1938 року. У школах учні кожен день перед уроками читали молитву про возз'єднання Батьківщини. При активній підтримці нацистської Німеччини, Тріанонський договір був переглянутий у 1938-1940 рр..; Були прийняті Віденські арбітражі, за якими Угорщина повернула собі частину втрачених у 1920 р. земель - північ Трансільванії, південь Словаччини та Закарпатську Україну. У 1941 р. до складу Угорщини увійшла частина захопленої Німеччиною Югославії ( Воєводіна). Підписання Тріанонського договору«Угорцем є той, кому болить Тріанон». статс-секретар Кабміну Угорщини Балаж Орбан

СЕВРСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІРСе́врський м́ирний до́гові́́р (фр. Traité de Sèvres, тур. Sevr Antlaşması) — був підписаний 10 серпня 1920 р. у Севрі (поблизу Парижа) султанським урядом Османської імперії і союзними державами — переможницями в Першій світовій війні (Британією, Францією, Королівством Італія, Японською імперією, Бельгією, Королівством Греція, Польською республікою, Португальською республікою, Королівством Румунія, Королівством сербів, хорватів і словенців, Королівством Хіджаз, Чехословацькою республікою та Демократичною Республікою Вірменія). Севрський мирний договір був складовою частиною Версальсько-Вашингтонської системи. Мав на меті не тільки відторгнення від Османської імперії арабських районів, але й розчленовування власне турецької території, придушення кемалістської революції, створення плацдарму для «імперіалістичної» інтервенції у Радянську Росію. В основу договору були покладені умови угоди Сайкса-Піко і рішення конференції держав у Сан-Ремо в квітні 1920 р.

Туреччина за Севрським договором

ТУРЕЦЬКА ВІЙНА ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ

Туре́цька війна́ за незале́жність (тур. İstiklâl Harbi буквально означає «Війна за незалежність», або тур. Kurtuluş Savaşı буквально означає «визвольна війна»; 19 травня 1919 — 24 липня 1923) — війна яка велася турецькими націоналістами проти Антанти, після поділу країни внаслідок поразки Османської імперії в Першій світовій війні. Турецький національний рух (Кува-ї Міллійє) в Анатолії призвів до формування нового Великого національного зібрання (ВНЗ) на чолі з Мустафою Кемалем Ататюрком і його соратниками. Після закінчення турецько-вірменської, франко-турецької, греко-турецької війн, Севрський договір було анульовано і підписано Лозаннський мирний договір в липні 1923 року. Союзники залишили Анатолію та Східну Фракію, Турецька Республіка була проголошена у жовтні 1923 року. Створення турецького національного руху призвело до скасування Османської системи міллетів, а реформи Ататюрка створили сучасну світську державу. Мустафа Кемаль Ататюрктур. Mustafa Kemal Atatürk

Лозанська конференція 1922-1923 - міжнародна конференція, скликана за ініціативою Великобританії, Франції та Італії для підготовки мирного договору з Туреччиною та встановлення режиму Чорноморських проток, що проходила в Лозанні ( Швейцарія) з 20 листопада 1922 по 24 липня 1923 (з перервою 4 лютого-22 квітня 1923). У роботі Лозаннської конференції брали участь Великобританія, Франція, Італія, Греція, Румунія, Королівство сербів, хорватів і словенців, Японія, США (представлені спостерігачем), Туреччина. Держави Антанти обмежили участь радянської і болгарської делегацій лише обговоренням питання про режим Чорноморських проток. Радянський уряд заявило протест проти подібної дискримінації, однак вважає можливим прийняти участь в конференції і направило делегацію на чолі з Г. В. Чичеріним.

Таким чином, в повоєнній Європі була сформована Версальська система мирних договорів, яка означала створення дев’яти нових держав: Польщі, Чехословаччини, Угорщини, Австрії, Королівства Сербів, Хорватів і Словенців, Фінляндії, Естонії, Латвії та Литви. Виникли багатонаціональні держави (Польща, Чехословаччина, Румунія, Королівства Сербів, Хорватів і Словенців) у яких виявилися штучно з'єднаними різні народи, які були незадоволені своїм становищем і вимагали перегляду кордонів. Це породило численні конфлікти і протиріччя в міжвоєнній Європі.

Вашингтонська конференція 12 листопада 1921 – 6 лютого 1922 року Учасники: США, Великобританія, Франція, Японія, Бельгія, Голландія, Італія, Португалія і Китай. Мета: обмеження морських озброєнь в басейні Тихого океану, Японія отримала зобов’язання Англії і США не мати воєнно-морських баз на відстані менше 5 тисяч км. Від японських островів1. Піднімалось питання про належність Китайсько-Східної залізниці2. Представники Радянської Росії на конференцію запрошені не були, її інтереси в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні не були враховані3. Урегульовані конфлікти відносно сфер впливу між США і Японією в Китаї, а також було анульовано англо-японський союз 1902 р.4. «Договір чотирьох» (грудень 1921 р.) – про спільний захист територіальних прав на Далекому Сході і островах Тихого океану підписали Великобританія, США, Японія, Франція5. «Договір дев’яти » держав, підписаний в лютому 1922р. Проголений принцип поваги суверенітету і державної цілісності Китаю і «рівних можливостей торгівлі з ним (насправді , Китай фактично перетворився в напівколонію розвинених держав, оскільки визнавалась доктрина «відкритих дверей» в Китаї)6. США вдалось добитися рівного з Великобританією тоннажа воєнно-морського флоту. За «Договором п’яти» (лютий 1922р.) співвідношення тоннажа воєнно-морського флоту Великобританії, США, Японії, Італії, Франції було: 5 : 5: : 1,75 : 1,75 Нова розстановка сил на Далекому Сході і в Тихоокеанському басейні була нестійкою, США не були задоволені досягнутим, а Японія скоро розпочне перегляд Вашингтонських домовленостей

Рішення Вашингтонської конференції розглядаються, як доповнення до системі мирних договорів, які були укладені на Паризькій мирній конференції. За результатами цих конференцій встановлюється новий світовий порядок – Версальсько-Вашингтонська міжнародна система, що проіснувала короткий час до Другої світової війни

ГЕОПОЛІТИЧНІ ПІДСУМКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИВступ у Першу світову війну США та вихід революційної Росії мали визначальний вплив на її геополітичні результати:- крах євроцентризму. Під час Першої світової війни Віденська система міжнародних відносин («європейський концерт») фактично була знищена її ж учасниками. Тільки Англія і Франція після війни могли претендувати на становище великих європейських держав. Австро. Угорщина розпалася; Німеччина переможена і втратила статус великої держави. Нова політична еліта Росії після Жовтневого перевороту більшовиків 1917 р. відкинула основи старого буржуазного суспільства та почала створювати нову пролетарську цивілізацію;- припинили існування чотири держави: Російська імперія, Австро-Угорська імперія, Османська імперія, Германська імперія;- виникнення нових держав на місці старих імперій: Фінляндія,Естонія, Латвія, Литва, Польща, Чехословаччина, Угорщина, Королівство сербів, хорватів та словенців. Збереження розбіжностей та територіальних претензій між державами;збереження розбіжностей і територіальних претензій між державами. Перша світова війна створила нові політичні проблеми та поглибила вже наявні. У країнах Європи виникають ідеї власної величі, що сформувало міфи про національну виключність, які отримали політичне оформлення в міжвоєнний період. Зокрема, Болгарія незадоволена новими кордонами, які, на її думку мали б включати майже усі території до Константинополя. У Польщі поширюються ідеї Великої Польщі – від моря до моря. Чехословаччина була виключенням – серед східноєвропейських держав єдина, яка була задоволена результатами війни. утвердження нового претендента на світову гегемонію – Сполучених Штатів Америки. Очевидним є той факт, що перемога Англії і Франції без вступу США у війну була б неможливою. Отже, після війни формується абсолютно нова тенденція міжнародних відносин ХХ ст. – зростання економічної залежності Західної Європи від США, які вийшли із війни, збагативши свою економіку на тлі розорення та спустошення країн Європи. Подібно до залежності Антанти в роки війни від американського втручання, післявоєнне відновлення Європи залежало від американських капіталів та технологій.

Міжнародні домовленості після Першої світової війни фактично затвердили багатополярність у світі, що традиційно асоціювалося з уявленнями про мир і рівновагу в міждержавних відносинах. Багатополярність міжвоєнного періоду репрезентувала дуже нестійку, конфліктну структуру, що складалася зі значної кількості різних за рівнем розвитку та стратегічними завданнями держав, які прагнули до розширення своєї території та впливу. У таких умовах для забезпечення надійного миру потрібно включати всі нові держави в зону колективної військово-політичної відповідальності великих держав і Ліги націй. Однак Ліга Націй, незважаючи на свій універсальний характер, не включала такі впливові держави, як Німеччина та США. А з трьох великих держав-членів Ліги Націй тільки Франція проявляла готовність брати на себе зобов’язання з гарантії європейської безпеки. Великобританія, як і раніше, не хотіла пов’язувати себе військовими зобов’язаннями з континентальними державами, а Італія, незадоволена версальськими територіальними домовленостями не виявляла активності щодо збереження миру та стабільності. Німеччина і СРСР узагалі вважали європейське територіальне врегулювання несправедливим і неостаточним. Особливе місце в міжнародних відносинах того часу посідав СРСР. Західні держави з недовірою ставилися до більшовицького експерименту та спроб радянського керівництва втручатися у внутрішні справи інших країн через підтримку лівих рухів. У цій ситуації радянський уряд прагнув різними способами подолати міжнародну ізоляцію. Навесні 1926 р. СРСР підписав з Німеччиною договір про нейтралітет. Наступного року радянський уряд вніс на засідання підготовчої міжнародної комісії з роззброєння пропозиції про загальне і повне роззброєння. У 1928 р. був підписаний пакт Бріана – Келлога – договір про заборону війни як засобу національної політики і СРСР запросили приєднатися до нього, на що радянський уряд поголився і першим ратифікував пакт

ПРОТИРІЧЧЯ ВЕРСАЛЬСЬКО-ВАШИНГТОНСЬКОЇ СИСТЕМИ ПОВОЄННОГО ОБЛАШТУВАННЯ СВІТУ1. Німеччина була принижена, але зберегла свій військово-промисловий потенціал, що створило передумови для визрівання ідеї реваншу в самому центрі Європи2. Версальсько-Вашингтонська система ігнорувала сам факт існування СРСР, не враховуючи його законних інтересів3. Між країнами-переможницями були істотні протиріччя по багатьом питанням4. Ліга Націй не змогла ефективно виконати свою головну функцію – зберегти мир і безпеку Наслідки. Версальсько-Вашингтонська система виявилась слабкою, здійснений переділ світу містив у собі джерело нового, ще більш страшного конфлікту. Значення. Версальський і Вашингтонський договори виробили нові принципи міжнародного співіснування, привели до розрядки повоєнної напруги і закріпили нову розстановку сил у світі

МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ В 20-ТІ РОКИОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН НА ПОЧАТКУ 20-Х РОКІВПроблема визнання-невизнання Радянської РосіїПроблема Німеччини, яка прагне перегляду принизливих статей Версальського договору. Проблема створення системи колективної безпеки в Європі і обмеження озброєнь. Проблема наростання агресивності Японії Азіатсько-Тихоокеанському регіоніВИХІД СРСР І НІМЕЧЧИНИ З МІЖНАРОДНОЇ ІЗОЛЯЦІЇГЕНУЕЗЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ 10 КВІТНЯ – 19 ТРАВНЯ 1922 Р. 29 ДЕРЖАВ. МЕТА ЗАХІДНИХ ДЕРЖАВ – ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ І ФІНАНСОВИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ТИМЧАСОВОГО УРЯДУ{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Пропозиція Радянської делегаціїВимоги західних країн-анулювати всі борги держав, переглянути економічних статей Версальського договору-надання на пільгових умовах займів найбільш розореним війною країнам. Підписати угоду про заходи боротьби з інфляцією, топливною кризою. Врахувати (в разі незгоди з першою пропозицією) при підрахуванні боргів збитки Росії від інтервенції і міжнародної блокади -вимагали визнання Росією всіх боргів- Повернення націоналізованих підприємств іноземців- Відміна монополії на зовнішню торгівлю. Конференція не виробила прийнятних для обох сторін рішень. Обговорення поставлених в Генуї питань було вирішено продовжити в Гаазі. Але пропозиції Росії зблизили її з Німеччиною, яка також прагнула подолати ізоляцію. Під час Генуезької конференції 16 квітня 1922р був підписаний Рапалльський договір з Німеччиною

15 ЧЕРВНЯ – 19 ЛИПНЯ 1922 РОКУ - ГААЗЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ (27 ДЕРЖАВ - УЧАСНИЦЬ). ТАКОЖ ЗАКІНЧИЛАСЬ БЕЗРЕЗУЛЬТАТНО: КАБАЛЬНИХ ДОГОВОРІВ РАДЯНСЬКІЙ РОСІЇ НАВ’ЯЗАТИ НЕ ВДАЛОСЬЗНАЧЕННЯ ГЕНУЕЗЬКОЇ, ГААЗЬКОЇ КОНФЕРЕНЦІЙ І ДОГОВОРУ В РАПАЛЛО: Успіхи молодої радянської дипломатії, сама участь Радянської Росії в цих конференціях – перший крок на шляху визнання і відміни міжнародної ізоляції. Рапалльський договір – перший договір СРСР з великою європейською державою про взаємне визнання. Німеччина і Радянська Росія відмовлялись від взаємних претензій, що було переглядом статей Версальського договору (з боку Німеччини)Вальтер Ратенау. Георгій Чичерін Це договір між радянською Росією та Німеччиною, який передбачав відновлення дипломатичних і консульських відносин між обома країнами, що було ударом по ізоляції радянської Росії й Німеччини. Обидві держави взаємно відмовилися відшкодувати воєнні витрати (Німеччина відмовилася від Брестського миру, Росія — від німецьких репарацій). Договір передбачав розвиток взаємовигідної торгівлі між обома державами на основі принципу найбільшого сприяння. РАПАЛЬСЬКИЙ ДОГОВІР

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}. МЕТАГОЛОВНЕ ПИТАННЯНАСЛІДКИЛозаннська конференція листопад 1922р.- липень 1923р. Перегляд Севрського договору після вигнання грецьких інтервентів з території Туреччини Липень 1923 р. – підписання Антантою миру з Туреччиною. Прийняття конвенції про протоки Босфор і Дарданелли:-демілітаризація протоків- Вільний прохід торгових і воєнних (з деякими обмеженнями)суден будь-якої країни. Визнання незалежності Туреччини дало могутній стимул реформам Мустафи Кемаля – першого президента Турецької республіки {5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Лондонська конференція серпень 1924 р. Вирішення «Рурського конфлікту» між Німеччиною з одного боку, Францією і Бельгією – з іншого прийняття плану Дауеса. Франція і Бельгія виводили свої війська з Рейнської області;Франція переглядала репараційні зобов’язання Німеччини (Німеччина щорічно виплачувала певну суму, поступово збільшуючи з 1млрд. Марок в 1924р. До 2,5 – в 1928 р.)План Дауеса ставив економіку Німеччини в залежність від іноземного капіталу (надавалось 800 млн. марок від США)Посилення в Європі позицій США, провал спроб Франції стати лідером в Європі. Дав поштовх розвитку економіці Німеччини

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Локарнська конференція – жовтень 1925р. Ослаблення напруги в відносинах між Францією і Німеччиною. Прийняття Рейнського гарантійного пакту: Недоторканість кордонів Франції, Бельгії і Німеччини;Англія і Італія виступали гарантом угод;Гарантійні угоди Німеччини з Польщею, Чехословаччиною (про недоторканість кордонів і ненапад,чого добивалась Франція) підписані не були. Подальше послаблення позицій Франції. Англійська політика «рівноваги сил» в Європі перемогла. Німеччина отримала свободу дій на сході, стала більш самостійною в зовнішній політиціГаазька конференція – серпень 1929р. Зменшення репараційних виплат Німеччини. Прийняття «плану Юнга»-загальна сума репарацій зменшувалась до 113,9 млрд. золотих марок;- Щорічні платежі Німеччини 2 млрд.- Всі види іноземного контролю над економікою Німеччини скасованіВідновлення воєнно-промислового потенціалу Німеччини пришвидшилось{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}МЕТАОСНОВНЕ ПИТАННЯНАСЛІДКИ

ТАКИМ ЧИНОМ , В 20-ТІ РОКИ В МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ БУЛИ ЧІТКО ВИРАЖЕНІ ДВІ ТЕНДЕНЦІЇПрагнення до розрядки напруженості і роззбреєння. Пакт Бріана – Келлога (Паризький пакт)27 серпня 1928 р. Гонка озброєнь, прагнення незадоволених Версальсько-Вашингтонською системою країн до її перегляду. Мілітаризація економіки Німеччини

Договір про заборону війни як засобу національної політики(Пакт Бріана-Келлога)(Париж, 27 серпня 1928 р. витяг)Стаття I. Високі Договірні Сторони урочисто заявляють від імені народів за належністю, що вони засуджують застосування війни як засобу урегулювання міжнародних спорів і відмовляються у своїх взаємних відносинах від такого як знаряддя національної політики. Стаття II. Високі Договірні Сторони визнають, що врегулювання або вирішення всіх спорів або конфліктів, які можуть виникнути міжними, хоч би якого характеру чи походження вони були, має завжди здійснюватися тільки мирними засобами. Завдання до документа1. Який принцип міжнародних відносин був сформульований у пакті Бріана-Келлога?2. Пакт Бріана-Келлога виражає погляди напряму ідеалізму в теорії міжнародних відносин. Обґрунтуйте цю тезу, посилаючись на текст пакту.3. Чому більшість провідних держав світу долучилися до пакту Бріана-Келлога?4. Проаналізуйте практичне значення пакту Бріана-Келллога в міжвоєнному світі.