Місце педагогічної діагностики в удосконаленні внутрішнього контролю та в управлінні розвитком педагогічного колективу

ЛЕКЦІЯ

МІСЦЕ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ В УДОСКОНАЛЕННІ ВНУТРІШКІЛЬНОГО КОНТРОЛЮ ТА В УПРАВЛІННІ РОЗВИТКОМ ПЕДКОЛЕКТИВА

Довбня Л.О. – директор Блистівського навчально- виховного комплексу

План

1. Що таке педагогічна діагностика.
2. Діагностичний метод як ефективний шлях системного управління діяльністю педагогічного колективу гімназії.
3. Педагогічна діагностика потребує попереднього структурування.
4. Задача, функції, принципи діагностики.
5. Деякі підходи до діагностування підсистем навчально-виховного процесу (додатки 1-10).

Література

1. Гергунский  Б.С. Педагогическая прогностика. –К.: Рад. школа, 1989г.
2. Ингенкамп К. Педагогическая диагностика. –М.: Педагогика, 1991г.
3. Кочетов А.И. и др. Педагогическая диагностика в школе. –Минск: Асвета, 1987г.
4. Конаржевский Ю.А. Педагогический анализ  учебно-воспитательного процесса и управления школой. М., 1986 г.
5. Підласий І.П. Як підготувати ефективний урок. –К.: Рад. школа, 1989г.
6. Шпалинский В.Н., Распопов И.В. Диагностические методы в работе педагога. –Днепропетровск, 1992 г.

Педагогічна діагностика як частина педагогічної діяльності і науки, вивчає передумови, процес і результати навчально-виховного процесу для його оптимізації не може стояти осторонь від сучасних перетворень у суспільстві. Її завдання – своєчасно реагувати на зміни в суспільному житті, вивчати якість освіти, забезпечувати правильне визначення результатів навчання. Педагогічна діагностика дає відповіді на запитання, як на мікро (учень, група, клас, школа)  так і мікрорівні (місто, область, регіон, країна). До них відносяться такі питання:  Який рівень освіти потрібний у даний конкретний період розвитку? Як оцінити цей рівень? У чому проявляються вади навчально-виховного процесу? Що спричиняє ці вади? Який вплив зовнішніх чинників домінує в той чи той період?

Зрозуміло, що виконати всі вимоги в повному обсязі школа не може ніколи, але їх треба знати і обирати ті, на реалізацію яких школа буде орієнтуватися. А для цього необхідно все прогнозувати.

Звичайно, кожен керівник постійно прагне покращити якість роботи своєї установи. Та безпосередньо впливати на результати не можна. Змінити їх можливо тільки через зміну в місті, технології чи організації навчально-виховного процесу. Тому, проводячи діагностику кожної проблеми, необхідно дати не загальні, конкретні відповіді на питання: „Із-за яких недоліків (назвати їх) навчально-виховного процесу з’явились відхилення, чи збої між досягнутими результатами і тими, які вимагає соціальний заказ. Це може бути неоптимальний навчальний план, відсутність або недосконалість якихось програм, підручників, використання неефективних технологій, відсутність необхідної зовнішньої або внутрішньої диференціації дітей при організації навчально-виховного процесу і т. інш.”

Шановні колеги, давайте відтворимо наші знання про місце педагогічної діагностики у внутрішкільному контролі. В силу слабкої розробленості засобів діагностики, про це не завадить поговорити.

Ітак, перш за все, згадаємо, що означає слово „діагностика”. Поняття „діагноз” пройшло в педагогіку з медицини, де давно дійшли висновку, що перед тим, як лікувати людину, необхідно вивчити її стан, дістати наочну картину розвитку хвороби. Діагноз (грецьке слово) – розпізнавати, визначити характер і сутність якогось процесу на основі його всебічного дослідження. Сенс діагностування в тому, щоб дістати реальну і, по можливості, наочну картину розвитку процесу  як відбитку комплексного впливу різних факторів на перебіг подій. Призначення педагогічного діагнозу – дати оперативну і надійну інформацію про те, де намітився спад характеристик ефективності процесу навчання і виховання.

Школа – це складна система, в яку входить багато структурних елементів і підсистем: учень – клас – учнівський колектив, учитель – педколектив, директор – заступник – вчитель. Щоб вміло керувати цією системою, треба знати і виконувати головні функції управління: прогнозування – планування – організація виконання – регулювання та корекція – облік та контроль. Та саме головне, що повинен уміти керівник – аналізувати процеси та явища шкільного життя, узагальнювати, робити висновки, визначати нові цілі.

Маючи результати діагнозу, можна обґрунтовано зробити висновок про необхідні дії. Діагностувати треба всі компоненти навчально-виховної системи. Без діагнозу не можна оптимально скерувати розвиток жодної педагогічної ситуації, а для цього необхідно використовувати науково обґрунтовані раціональні методики діагностування.

Кожному з нас відомо, що діагноз ставиться на основі об’єктивної інформації про стан окремих параметрів систем (наприклад, виявлення якості навчально-виховної діяльності, причин її успіхів та невдач). А для цього необхідна об’єктивна оцінка педагогічної інформації, аргументовані висновки.

Я і мої заступники інформацію отримуємо з нормативних документів Уряду України, Міністерства освіти і науки України, електронної пошти Інтернету, крім того, із анкетування батьків, вчителів, учнів, а також шляхом вивчення результатів роботи закладу в динаміці за 2-3 роки, матеріалів атестації і експертних груп, педрад, публікацій про досвід інших шкіл, нових наукових концепцій і теорій. Багато в чому допомагає діагностика і самодіагностика, тестування учнів та вчителів, співбесіда з педагогами, педагогічні консиліуми, мікродослідження, оцінка незалежних експертів та інш. Пам’ятаємо головне, щоб одержані результати не залишились без уваги, а разом з інформацією, отриманою з інших каналів, лягли в основу аналітичної частини програми розвитку гімназії. В ній і виявляються сильні і слабкі сторони колективу, його творчий і професійний потенціал, готовність до новацій, характеризується взаємодія і вплив навколишнього світу. На основі аналізу робляться висновки, намічаються проблеми і ставляться задачі.

Так аналітична частина педагогічної програми розвитку гімназії № 4 включає в себе слідуючі розділи:

• про що говорить статистика;
• робота в творчому режимі;     аналіз позицій
• проблеми, проблеми, проблеми.

Як я організую збір інформації ? Починати дослідження треба з створення ініціативної групи, розподілити між ними обов’язки.

Можливі два варіанта:   хтось один вивчає на всіх уроках тільки одне питання, а потім всі дані об’єднуються, та краще, коли один вивчає питання по групі предметів і класів. Так як він одержує цілісне уявлення про предмет, який вивчається. Обов’язково використовувати самоаналіз і самооцінку самими вчителями. Зібраний матеріал аналізується: вибираються фактори, які допомогли одержати позитивний результат, або, навпаки, тормозящі його. на цій основі розробляється система мір, які виносяться на обговорення.

Важливим питанням для директора навчального закладу являється вибір методики і організація самого дослідження. Методика включає в себе все, що пов’язане з вибором теми, мети, методів, засобів, критеріїв оцінки; організація  ж передбачає форми і час проведення.

А так як технологія управління має таку структуру: інформація

функціонал       планування      контроль       корекція      аналіз     управлінське рішення, то слід пам’ятати, що всякий управлінський цикл в гімназії будується з опорою на ведучі документи по освіті, дані педагогіки і психології. Способи їх реалізації в кожній школі свої, так як вона має свій конкретний практичний досвід, специфічні умови.

Я вважаю, що слід пам’ятати – потрібна не констатація фактів, а форма діалектичного розпізнавання специфічного аспекту діяльності, здійснюваного шляхом взаємодії таких прийомів, як аналіз інформації, синтез, порівняння з попередньою інформацією, узагальнення, абстрагування і аналогія.

Необхідно не просто фіксувати факти, а виділяти і оцінювати характеристики, встановлювати їх причинно-наслідкові зв’язки. Дані, які одержані під час спостереження, повинні характеризувати явища, які вивчаються, в динаміці, а їх аналіз дасть можливість встановити зв’язки, виділити причини, побачити явище розвитку.

І все ж, потрібно пам’ятати, що аналітичні дії не модна співвідносити з діагностикою. Внутрішкільний контроль – це не діагностика, а збір інформації. Та і критерії якості – це теж не діагностика, хоча вона присутня в кожному педагогічному процесі. Діагностика – це робота з інформацією. Педагогічна діагностика потребує попереднього структурування навчально-виховного процесу і його компонентів. Діагноз повинен ґрунтуватися на максимально об’єктивній інформації про стан певної системи. Управлінське рішення приймається на основі заздалегідь розробленого алгоритму.

Основна задача педагогічної діагностики – виявити оптимальну сукупність безпосередньо фіксованих показників стану педагогічних явищ і процесів, де кожен окремо взятий показник тільки з деякою вірогідністю свідчить про цей стан.

Основні функції педагогічної діагностики:

• функція зворотнього зв’язку в процесі  навчання;
• спмопрогнозування результатів;
• виявлення результативності виховання (кінцевий результат – цінносні орієнтири);
• управлінська функція.

Педагогічну діагностику цікавлять суб’єкти пізнавання – від загального до поодинокого.

Відомі дві моделі діагностики:

а) емпірична (атестація) – оцінка роботи вчителя, колективу, установи; рейтинг,  якість

освіти     навчання     виховання

результати ...

б) теоретична

Я в своїй роботі керуюсь такими діагностичними принципами:

1. принцип адекватності (психодіагностика вимагає відповідності змісту і призначенню)
2. принцип первинності (розумовий та інтелектуальний розвиток учня)
3. принцип ґрунтовності

В педагогічній діяльності значне місце займає внутрішкільний контроль – процес необхідний для досягнення мети, для зрівняння того, що маємо, з тим, чого хочемо досягнути. Він орієнтує на підвищення ефективності навчально-виховного процесу.

Як показав досвід, системний аналіз – один із шляхів виявлення резервів колективу, подолання формалізму в оцінці праці установи.

Я зрозуміла – головне вміти дати оцінку основного етапу розвитку гімназії, оцінити, як попередні і послідуючі етапи забезпечували успішність справи.

Відмічаю, що недоліком іноді являється нечітка постановка мети збору інформації.

Аналізуючи кожен із кінцевих результатів, ми намагаємося виявити зв’язок між ними і факторами, які більше всього вплинули на формування результатів. Перш за все треба дати відповідь на питання: від чого залежить цей кінцевий результат?

Головними факторами результативності являються: якість викладання в закладі, якість виховного процесу, робота шкільної бібліотеки, вплив батьків на учня чи його ровесників та інш.

Ясно, що домінуючим буде якість навчання.

З метою розпізнавання  причинно-наслідкових зв’язків, їх виникнення і розвитку, кінцевою метою педагогічного дослідження являється визначення шляхів і умов підвищення ефективності і якості окремих ланок навчально-виховного процесу.

За результатами педагогічного аналізу даних внутрішкільного контролю і оперативною інформацією, я завжди маю можливість прийняти правильне управлінське рішення і провести процес регулювання, як об’єкта, який підлягав контролю, так і самої управлінської діяльності.

Особливе місце серед вимог до контролю займає його діагностичний характер. Як уже зазначалось, під діагностикою ми розуміємо аналітичний зріз і оцінку у відповідності з конкретними параметрами стану об’єкта, який вивчається. Саме діагностика дозволяє, при проведенні контрольних зрізів, оцінити наявний стан якості навчально-виховного процесу, його відповідність сучасним вимогам. Директор при підготовці до спостереження повинен відповісти на питання: для чого і що спостерігати, як фіксувати дані спостереження.

Підвищити результативність управлінської діяльності можливо за рахунок посилення в ній дослідницької направленості. А це можливо при умові, якщо директор гімназії достатньо компетентний, хорошо знає суть процесів, якими управляє, володіє методами збору і аналізу інформації про хід управлінських процесів, володіє системним баченням педагогічного процесу, вмінням виділити складові ланки, зв’язки між ними.

Головне – намагатися підвищувати обґрунтованість всіх управлінських рішень.

Наприклад, готується педрада на тему „Орієнтація навчального процесу на досягнення всіма учнями високого та достатнього рівня підготовки”.

Предмет вивчення : процес навчання кожного учня свідомому засвоєнню знань, умінь і навичок на рівні обов’язкових вимог, та додаткових знань.

Мета : розробити конкретні міри по досягненню у всіх учнів знань, умінь і навичок, відповідних рівню вимог певної підготовки.

Задачі :    1.Вияснити, за рахунок чого досвідчені вчителі досягають успіхів у навчанні.

  2.Визначити типові помилки в роботі вчителів, постаратись відповісти на питання :  чому кілька учнів в їх класах мають знання, уміння, навички нижче рівня гімназійної підготовки ?

  3. Вскрить невикористані резерви уроку.

Отже діагностування виступає першим обов’язковим компонентом раціонально організованої системи навчання і виховання. Жодне педагогічне дослідження практично неможливе без опору на дані передового педагогічного досвіду. Без діагнозу педагогічний процес набуває спонтанно-хаотичного характеру, часто здійснюється методом проб та помилок.

Таким чином, треба зробити висновок, що використання методів дослідження в управлінській діяльності дозволяє цілеспрямовано аналізувати педагогічну інформацію, об’єктивно оцінювати стан навчального процесу, приймати аргументоване рішення про його подальший розвиток.