Міста. Релігійне життя Руси України

Дата __________      Номер  уроку ___________               Історія  України  7  клас

 

Тема: Міста. Релігійне життя. Культура.

Мета: ознайомити з міським і релігійним життям в Київській Русі в Х-ХІ ст; дати

уявлення про розвиток писемності та рівень освіченості населення Київської Русі; ознайомити з найвизначнішими пам’ятками цього періоду; охарактеризувати розвиток мистецтва; формувати навички самостійної роботи, розвивати вміння аналізувати, висловлювати власну думку, працювати з різноманітними історичними джерелами; виховувати в учнів любов і повагу до книги, до митців далекого минулого, шанобливе ставлення до культурних здобутків українського народу.

Формувати групи компетентностей:

-Компетентність спілкування державною мовою для розуміння україномовних текстів різних жанрів, вміння переказувати прочитане, висловлювати власну думку в усній та письмовій формі;

- Соціальну та громадянську компетентності для розуміння важливості

вивчення історії своєї  держави; формувати патріотизм та громадську позицію;

-Математичну компетентність шляхом побудови логічного ланцюжка подій;

-Інформаційну компетентність для виявлення джерела й авторів інформації;

Тип уроку: засвоєння нових знань та умінь.

Навчально-методичне забезпечення: підручники, навчальні посібники, робочі

зошити, картки, атласи, дидактичні матеріали, ілюстративні матеріали до теми, комп’ютер та мультимедійний проектор.

Поняття: «глаголиця», «кирилиця», «мозаїка», «фреска».

 

Хід уроку

І. Організаційна частина уроку.

Психолого-емоційне налаштування

•          Доброго дня! Чи знаєте ви, які музичні інструменти частіше за все можна було почути на вулицях середньовічного Києва? Пропоную послухати як звучала жалейка

Перегляд відео

https://www.youtube.com/watch?v=hf9qfTu2I34

https://www.youtube.com/watch?v=CN8jFidfcW8

а поки слухаєте музику намалюйте свій настрій дівчатка на ілюстрації княгині, а хлопчики на ілюстрації князя

•         

- Які емоції у вас виникли від прослуханого?

- Чи сподобалося вам звучання?

 

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

Інтерактивні вправа

https://learningapps.org/view3759605?&allowFullscreen=1

Запитання й завдання

1.     Дайте визначення поняття «культура».
2.     Які ви знаєте ремесла слов’ян?

Мотивація навчальної діяльності учнів.

При вивченні розвитку Русі  важливо знати не лише як відбувалося становлення держави, а й як змінювалися форми її устрою й управління. За своїм етнічним складом Київська Русь не була монолітною державою. Вона становила своєрідну федерацію народів з різним рівнем політичного, господарського та культурного розвитку. Це потребувало створення сильного апарату влади.

Оголошення теми та мети уроку

Сьогодні запрошую вас до середньовічного Києва, там ми відвідаємо багато цікавих місць і навіть візьмемо участь у ремісничому майстер-класі.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Перш ніж ми розпочнемо подорож по Києву пропоную попрацювати зі схемою.

Робота зі схемою «Культура Київської Русі» (блок-схема зображена на дошці).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Доведіть, що кожен із зазначених чинників впливав на розвиток культури Київської Русі, та визначте, яким саме (позитивним чи негативним) міг бути цей вплив.

1. Міста

У добу становлення феодального суспільства з подальшим розподілом праці, зі зростанням ремісничого виробництва і торгівлі розширюються функції старих міст та з’являється багато нових. Міста ставали адміністративними, політичними, культурними центрами, осередками ремісничого виробництва і торгівлі Кількість міст поступово зростала:

• XI ст. Міст було більше сотні;

• XIII ст. Налічувалося вже близько 300 поселень міського типу, з яких понад 100 - міста. В них мешкало до 15% населення Русі.

На Русі, на відміну від країн Західної Європи, не було занепаду міст у період раннього середньовіччя. Недарма іноземці називала Київську Русь країною міст.

Міста були огороджені ровами й валами. Кожне з них малі міцно укріплений дитинець (центральну частину міста), де зосереджувалися органи влади й управління, та посад, у якому мешкало торгово-ремісниче населення міста.

Пропоную відвідати середньовічний Київ.

https://www.youtube.com/watch?v=hu1SCdFA_Oc

https://www.youtube.com/watch?v=fieurGGEZXk

Робота з картою

Позначте найбільші міста Київської Русі Х-ХІ ст.

• ІХ - Х ст. У Київській Русі вже було 20 міст: Київ, Новгород, Псков, Чернігів та інші, які стали центрами ремесла торгівлі;

•          Які міста заснував Володимир Великий, а які Ярослав Мудрий?

Населення міст поділялося на:

• багатих купців і лихварів;

• середні верстви населення:

- цехових майстрів;

- ремісників;

- середніх торговців;

• міську бідноту:

- розорених ремісників;

- дрібних торговців;

- підмайстрів;

- учнів у майстернях ремісників;

- наймитів;

- слуг;

- чорноробів.

Нові міста в Русі-Україні виникали з різних причин. Одні об’єднувалися навколо княжих дворів (Київ, Чернігів), інші засновували князі (наприклад, Юр’їв). Чимало невеликих міст виросло зі сторожових фортець. Деякі, як, наприклад, деревлянський Іскоростень, виникали із давніх градів — центрів племінних княжінь.

СХЕМА МІСТА РУСІ-УКРАЇНИ

Робота в парах. Обговоріть і з'ясуйте за схемою, із яких частин складалося місто за часів Русі-України.

Місто будують. Художник М. Реріх

• Опишіть за ілюстрацією процес будівництва міста в Русі-Україні.

Центром міста Русі-України був добре укріплений замок — дитинець. Навколо розташовувався торговельно-ремісничий посад. У разі небезпеки його жителі шукали захисту в дитинці. У більшості міст великі площі були зайняті городами й садами, залишався також незабудований простір — болота, луки, пустки. Тут не було так тісно, як у західноєвропейських містах, тому будинки були невисокими, лише деякі князівські споруди сягали трьох поверхів.

Карта «Київ у X—XIII ст.»

Багато княжих і боярських дворів були розташовані в містах або біля них. У руках князів і бояр зосереджувалися великі багатства. Так, лише в Києві на території князівських і боярських дворів знайдено понад 60 скарбів.

Першим карбувати власні монети, як ви вже знаєте, почав князь Володимир після прийняття християнства.

https://www.youtube.com/shorts/jEAoQS4n_lc

Проте до початку XI ст. в грошовому обігу Русі-України переважали арабські срібні монети — дирхеми. Поряд із ними, на думку багатьох дослідників, як засіб обміну використовували хутро дикого звіра — куниці, вивірки тощо. Від тривалого використання дирхеми зношувалися, а інколи їхній край обрізали шахраї. Тому з XI ст. почали виробляти срібні зливки — гривні. Київська гривна мала шестикутну форму й важила близько 160 г. Назва «гривна» використовується в усіх давньоруських джерелах. Буква «я» наприкінці цього слова з'явилася в XIX ст., імовірно, під впливом західноукраїнської говірки.

Срібна гривна київського типу

Робота з фейками

Знайди справжню монету Володимира

Зображення на слайдах.

Валеохвилинка. Ремісничий майстер-клас

Виготовлення з глини (з пластиліну) тарілки

https://www.youtube.com/watch?v=3mWIfdunek0

Робота в групах або парах з ментальною картою

Зелена гілка літописання

Матеріали для групи

https://uahistory.co/compendium/7klas/57.html

Червоні гілки освіта

https://uahistory.co/compendium/7klas/58.html

Блакитна усна народна творчість

https://uahistory.co/compendium/7klas/59.html

Фіолетова  архітектура

https://uahistory.co/compendium/7klas/60.html

Оранжева мистецтво

https://uahistory.co/compendium/7klas/61.html

Жовта музична творчість

https://uahistory.co/compendium/7klas/62.html

Синя гілка релігійне життя

https://uahistory.co/compendium/7klas/46.html

Презентація групами своїх матеріалів і нанесення інформації на ментальну карту.

Або варіант ІІ

Виникнення східнослов'янської писемності та розвиток української мови. Школи. Поява власної писемності мала надзвичайно важливе значення для розвитку східнослов’янської спільноти. Збереглися повідомлення про те, що східні слов’яни мали власну писемність, або «руські письмена». Зокрема, у творі «Сказання про письмена» болгарського письменника Чорноризця Храбра (IX—X ст.) згадується, що до прийняття християнства слов’яни користувалися для письма власними «чертами і резами».

Після запровадження християнства в Русі-Україні поширилася винайдена учнями братів-просвітителів Кирила і Мефодія абетка — кирилиця. Вона стала однією з двох абеток староцерковнослов’янської (або старослов’янської) мови, яка витіснила з ужитку давнішу живу народну мову.

Кирилиця — одна з найдавніших систем письма (абеток) слов'ян. Названа на честь творця слов'янської писемності просвітителя Кирила. Разом зі своїм братом він створив першу слов'янську абетку (глаголицю), яку пізніше його учні вдосконалили та назвали кирилицею. Вона стала основою сучасних систем писемності в деяких країнах Євразії. Зараз нею як національною абеткою користуються близько 252 млн осіб.

Численні археологічні знахідки свідчать про значне поширення писемності серед різних верств населення Русі. Понад 400 написів (графіті) знайдено на стінах Софійського собору в Києві. На одній із них вирізьблено абетку із 27 букв: 23 грецьких і чотирьох слов’янських — «б», «ж», «ш», «щ».

Слов'янський просвітитель Кирило Солунський повідомляв, що на початку 60-х рр. IX ст. він бачив у Херсонесі писані «руськими письменами» Євангеліє та Псалтир. Підтвердження існування «руських письмен» можна знайти в літописних описах змісту русько-візантійських угод 911 та 943 рр. Перша вказує на руський звичай писати духовні заповіти на випадок смерті, а в другій вимагається, щоб купці, які прибували з Русі-України до Константинополя, мали при собі спеціальні грамоти, підписані князем.

Найважливішою характеристикою становлення будь-якого народу є формування власної мови. Багато уваги вчені приділяли проблемі розвитку української мови. На думку українських мовознавців, наприкінці III ст. до н. е. — на початку І ст. н. е. в слов’янському середовищі поступово формувалися західнослов’янська і східнослов’янська мовні території. У І—V ст. на східнослов’янській мовній території з’явилися ознаки, притаманні майбутнім східнослов’янським мовам.

Існує думка, що спочатку східнослов’янська мовна територія розпалася на дві групи: північну й південну, що відповідали землям ільменських словенів і полян. Північ завдяки своєму розташуванню була сприятливою до впливів з угро-фінського світу та Балтії. На півдні в VI—VII ст. формувалися ознаки майбутньої української мови. Зокрема, тут почали використовувати в мові м’який звук «г».

Знайдена на стіні Михайлівського вівтаря Софійського собору так звана «Софійська абетка» викликала великий інтерес у дослідників. Історик С. Висоцький висловив думку, що вона відображає один із перехідних етапів східнослов'янської писемності, коли до грецького алфавіту почали додавати букви для передачі особливостей старослов'янської мови. Імовірно, це ті «руські письмена», якими користувалися ще за часів Аскольда і Діра.

Напис (графіті) на стіні Софійського собору

Завершальний період формування давньої української мови, на думку вчених, тривав з XI до кінця XIII ст.

За часів правління Володимира в Києві для дітей князів і бояр було відкрито першу школу. За повідомленням літописця, князь Ярослав Мудрий заснував школу, де навчалося 300 дітей старост і священників. Основу освіти становили богослов’я, філософія, риторика (ораторське мистецтво) і граматика. Вивчали в Русі-Україні й іноземні мови. Кількома мовами володів Ярослав Мудрий, а його син Всеволод опанував п’ять іноземних мов.

У писемних пам'ятках Русі-України, створених в XI ст., дослідники простежують формування елементів української мови. Наприклад, у «Повісті минулих літ» літописець часто змішував українські слова, які, імовірно, були притаманні живій розмовній мові, зі староцерковнослов'янськими. Тут зустрічаються українські слова «жито», «рілля», «сочевиця», «зоря», «подружжя», «наймит», «орати», «вабити», «мед», «страва» тощо.

Осередками освіти після прийняття християнства в Русі-Україні стали церкви й монастирі, які також сприяли розвитку літератури та мистецтва.

2. Усна народна та музична творчість. Краще зрозуміти духовне життя східних слов’ян допомагає усна народна та музична творчість доби Русі-України. Усна народна творчість цього періоду надзвичайно різноманітна: билини, перекази, пісні, загадки, прислів’я, приказки, казки.

Билина — жанр героїчного епосу; епічна пісня-сказання про знаменні події із життя народу та героїчні подвиги богатирів. Билинні сюжети створені переважно в часи Русі-України.

У билинах оспівувалися воєнні перемоги київських князів і їхніх дружин. До найдавніших належить група билин про князя Володимира Красне Сонечко, який разом із богатирями Іллею Муромцем, Альошею Поповичем та Добринею Микитичем захищав Русь-Україну. Билини мали реальну історичну основу, прототипами їх героїв могли бути справжні історичні персонажі.

Писало. Воскова дошка. Експозиція музею

Найдавнішими серед східнослов’янських народних пісень є обрядові, які виникли ще в дохристиянські часи. Вони були пов’язані зі святкуванням настання весни та нового року, відзначенням свят урожаю й сонця, обрядами весілля й похорону.

Загадки, прислів’я та приказки в стислій і дотепній формі відображають життєвий досвід і мудрість народу.

До часів Русі-України належить виникнення казок про Змія Горинича, Кирила Кожум’яку, Вернигору, Котигорошка та багато інших. У них люди висловлювали свої погляди на добро і зло, правду і кривду.

Народні казки можуть бути джерелом інформації про реальні історичні події. Зокрема, у сюжеті казки «Летючий корабель» є багато спільного з наведеною в «Повісті минулих літ» розповіддю про помсту княгині Ольги деревлянам за вбивство її чоловіка.

Імена героїв казок часто допомагають зрозуміти, якими були їхні вчинки в уявленні людей.

Існує чимало свідчень про те, що в Русі-Україні була для свого часу добре розвинена музична творчість. Згадки про неї є в літописах, на малюнках Софійського собору в Києві. Відомо, що в Русі-Україні були поширені пісні, танці, гра на музичних інструментах. На міських площах і в князівських палацах виступали скоморохи. Перша згадка про них у літописі датується 1068 р.

Скоморохи — мандрівні середньовічні актори та музиканти в Русі-Україні, що були учасниками свят, обрядів, ігор.

Скоморохи виступали з танцями, водили дресированих ведмедів та інших тварин. Із писемних джерел та за археологічними знахідками відомо, якими були тогочасні музичні інструменти. Це гуслі, сопілки, гудки, домри, балалайки, волинки й бубни. На одній зі стін Софійського собору в Києві зображено цілий ансамбль із семи виконавців.

Скоморохи та музичні інструменти часів Русі-України

Після прийняття християнства церква почала з осудом ставитися до скоморохів за їхні язичницькі забави. Вона сприяла поширенню в Русі-Україні хорового співу, стала відома нотна система. Навчання співу було одним з обов’язкових предметів, що вивчалися в тогочасній школі.

Сторінка ЗНО

 

ІV. Закріплення та повторення вивченого матеріалу.

Хмара слів

Чи погоджуєтесь ви з тим, що... Чому?

• Писемність у східних слов'ян існувала задовго до прийняття християнства. Після хрещення Русі-України князем Володимиром наявну систему письма почала витісняти кирилиця.

• Дослідження вчених свідчать, що на території розселення східнослов'янської спільноти в цей період відбувалося формування давньої української мови.

• До цінної спадщини культури Русі-України належить її усна народна та музична творчість. У ній убачають витоки сучасного українського фольклору.

Запитання та завдання

1. Перевірте рівень засвоєння матеріалу параграфа за допомогою гри «Три речення». Правила гри. Учням та ученицям необхідно передати зміст пунктів параграфа трьома простими реченнями. Перемагає той(-а), у кого розповідь буде коротша, але при цьому правильно передаватиме зміст вивченого матеріалу. Гру доцільно проводити в письмовій формі.

2. Як відбувався процес становлення давньої української мови? 

3. Назвіть факти, які свідчать про розвиток освіти в Русі-Україні. 

4. Яку роль для вивчення духовного життя Русі-України відіграє тогочасна усна народна та музична творчість? 

Колективне обговорення. Які прояви розвитку культури Русі-України варто вважати одними з найкращих у європейській середньовічній цивілізації? Чому? 

Складіть таблицю «Досягнення культури Русі-України».

Галузь культури	Основні досягнення

Робота в малих групах. Порівняйте рівень розвитку, визначте спільне й відмінне в особливостях культури Русі-України та інших країн європейського Середньовіччя. 

Складіть перелік заходів, необхідних для збереження історичних пам'яток архітектури доби Русі-України як частини художнього надбання всього людства.

Рефлексія

•    Чи все вдалося під час уроку?
•    З чим виникли проблеми? Що ви не зрозуміли?
•    Чи сподобався вам урок?

 

V. Підсумковий етап.

Учитель робить висновок про те, що Київська Русь була носієм багатої, самобутньої, високорозвиненої культури. Історичні пам’ятки цього періоду є справжніми шедеврами світового мистецтва.

 

VI. Домашнє завдання.

1.     Опрацювати текст підручника.