Правління Ярославичів. Вишгородський, Любецький з’їзди князів та їхні рішення.

Дата __________      Номер  уроку ___________                   Історія України 7  клас

 

Тема: Правління Ярославичів. Вишгородський, Любецький з’їзди князів та їхні

рішення.

Ціль уроку: навчальна: формувати в учнів уявлення про внутрішнє і

зовнішньополітичне становище Русі-України після смерті Ярослава Мудрого за правління Ярославичів;

розвивальна: розвивати в учнів уміння працювати з дже­релами інформації, аналізувати їх, узагальнювати фактичний матеріал, робити висновки, давати ха­рактеристику історичним діячам, складати історичні схеми;

виховна: сприяти патріо­тичному вихованню учнів

Очікувані результати: учні зможуть:

•   характеризувати становище держави за часів Ярославичів;
•   пояснити причини боротьби князів за Київський престол;
•   називати мету та рішення князівських з’їздів;
•   установлювати причинно- наслідкові зв’язки;
•   удосконалити  вміння аналізувати  фактичний матеріал і складати схеми;
•   розвинути навички роботи з історичними джерелами.

Формувати групи компетентностей:

-Компетентність спілкування державною мовою для правильного використання термінологічного апарату, спілкування під час пояснення навчального матеріалу; для розуміння україномовних текстів різних жанрів, вміння переказувати прочитане, висловлювати власну думку в усній та письмовій формі;

- Соціальну та громадянську компетентності для розуміння важливості

вивчення історія та толерантного ставлення до культури та традицій інших

народів.

-Математичну компетентність шляхом побудови логічного ланцюжка подій та

встановлення хронологічної послідовності; вміння обчислювати та

перетворювати різні  системи обрахунку часу;

-Інформаційну компетентність для виявлення джерела й авторів інформації;

вміння порівнювати та аналізувати  достовірність джерел;

Тип  уроку: урок формування компетентностей

Обладнання: зошити, підручники, історичні атласи, ілюстративний матеріал,

роздатковий матеріал, мультимедійна презентація, відеоматеріали, Лего-

цеглинки.

 

Зміст заняття:

І. Етап орієнтації. Мотивації діяльності

Доброго дня! Пропоную розпочати урок з музичної хвилинки, а поки слухаєте музику намалюйте свій настрій дівчатка на ілюстрації княгині, а хлопчики на ілюстрації князя

https://www.youtube.com/watch?v=CN8jFidfcW8

 

 

 ІІ. Етап цілепокладання

Метод «Хронологічний ланцюжок» 

Учням пропонується розмістити на дошці портрети князів Русі- України в хронологічній послідовності

https://wordwall.net/uk/resource/27836827/встанови-послідовність-правління-в-київській-русі

Бесіда на повторення

1. Які території були приєднані до Русі-України за правління Ярослава Мудрого?

2. Чому князя Ярослава називали Мудрим?

3. Що таке «Руська правда»?

Мотивація навчальних знань

Із настанови Ярослава Мудрого своїм синам

«Осе я одходжу зі світу сього. А ви, сини мої, майте між собою любов, бо ви є брати від одного отця та одної матері. І якщо будете ви в любові між собою, то й Бог буде в вас, і покорить він вам противників під вас, і будете ви мирно жити. Якщо ж будете ви в ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі погибнете, і землю отців своїх і дідів погубите, що її надбали вони трудом великим. Тож слухайтесь брат брата, пробувайте мирно. Тепер вже поручаю я, — замість себе, — стіл свій, Київ, найстаршому синові своєму Ізяславу, брату вашому. Слухайтесь його, як ото слухались ви мене. А Святославу даю Чернігів, а Всеволоду — Переяславль…»

•          Чи виконали сини Ярослава Мудрого його заповіт?

Оголошення теми та мети уроку

 

ІІІ. Етап цілереалізації

1. Заповіт Ярослава Мудрого. Ярослав Мудрий помер у 1054 р. Передчуваючи наближення смерті, він усвідомлював неминучість наступної боротьби за владу між своїми нащадками й спробував цьому запобігти. Князь склав заповіт відповідно до тогочасних європейських традицій, у якому закликав синів жити в мирі та злагоді, а також установив нову систему успадкування князівських земель.

В основу запропонованої Ярославом Мудрим нової системи управління та успадкування князівств було покладено принцип влади найстаршого в роді для збереження неділимості всього майна. Територія Русі-України поділялася на окремі володіння — уділи. Сини Ярослава мали князювати в них за принципом родового старшинства, передаючи владу від старшого брата до наступного за віком, що спричиняло переміщення всіх князів з одного володіння до іншого.

Робота з творами мистецтва

Саркофаг Ярослава Мудрого в Софійському соборі в Києві

Саркофаг був виготовлений із білого мармуру та привезений, імовірно, із Візантії. Останки Ярослава Мудрого, що зберігалися в ньому, втрачено. Припускають, що їх вивезли з українських земель у роки Другої світової війни.

За задумом Ярослава, кожен князь мав можливість із часом стати великим князем київським. Його старший син Ізяслав отримав великокнязівський престол, Київську й Новгородську землі, Святослав — Чернігівську землю, Білу Вежу і Тмуторокань (сучасна Тамань), Всеволод — Переяславську та Ростово-Суздальську землі, Ігор — Волинську землю, В’ячеслав — Смоленську землю, онук Ярослава Мудрого Ростислав — «червенські міста» і Галицьку землю.

ПОРЯДОК УСПАДКУВАННЯ ВЕЛИКОКНЯЗІВСЬКОЇ ВЛАДИ ЗА ЗАПОВІТОМ ЯРОСЛАВА МУДРОГО

Нова форма державного правління мала зберегти єдність Русі-України й мирний шлях передачі великокнязівської влади. Проте майже одразу після смерті Ярослава Мудрого у створеній ним системі престолонаслідування почали проявлятися проблеми, які її послаблювали й руйнували. Це стало передумовою до розгортання подальшої політичної децентралізації (роздробленості) Русі-України.

Словник

Уділ — у Русі так називали адміністративно-територіальну одиницю, якою управляв князь, залежний від великого київського князя.

Децентралізація — процес перерозподілу напрямів діяльності, повноважень людей від центрального управління на його нижчий рівень.

Робота з творами мистецтва

Ярослав перед смертю дає настанову синам. Сучасний малюнок

• Розкажіть, що ви знаєте про зображену подію.

2. Міжусобні війни. Новий великий князь Ізяслав не мав здібностей, авторитету й сили батька, щоб зосередити всю владу у своїх руках. Брати Святослав і Всеволод не визнали його одноосібним верховним володарем Русі-України. Мабуть, саме тому Ізяславові довелося погодитися на спільне з братами правління державою. Період 1054-1073 рр. в історії Русі-України називають добою тріумвірату Ярославичів — співправління братів Ізяслава, Святослава та Всеволода.

Робота з картою

Карта «Русь-Україна за часів правління Ярославичів»

Робота з відеоматеріалами

https://www.youtube.com/watch?v=hGGrUUQQZBE

https://www.youtube.com/watch?v=c5EctA5pd1U

https://www.youtube.com/watch?v=_ZomJ-xV7e8

Усі найважливіші державні справи тріумвіри вирішували разом. Вони усунули від державних справ молодших братів Ігоря та В’ячеслава, а після їхньої смерті привласнили їхні володіння. Це викликало обурення князів, які випадали із системи братського співволодіння, і заклало підґрунтя майбутніх усобиць. Позбавлені володінь князі в Русі-Україні дістали назву ізгої.

Політична децентралізація (роздробленість) — перерозподіл владних повноважень від центральних органів до місцевих.

Тріумвірат — союз трьох політичних діячів.

Дуумвірат — спільне правління двох політичних діячів.

У період правління старших Ярославичів розпочався новий етап боротьби з кочовиками. У 1060 р. тріумвіри здійснили спільний похід проти орди кочовиків-торків, яка з’явилася на південних кордонах Русі-України, і розгромили її. Однак цей успіх був затьмарений подальшими подіями.

Перша сутичка між Ярославичами та обділеними ними родичами відбулася в 1064 р. Захоплені цією боротьбою тріумвіри не змогли своєчасно організувати відсіч набігам кочовиків-половців (самоназва — кипчаки).

Уперше про появу половців в українських степах у літописі згадується під 1055 р. Половці, здійснюючи набіги, мали відмінну від своїх попередників тактику. Вони намагалися уникати прямих сутичок і постійно кочували. Їхньою головною метою стало захоплення невільників, яких вони потім продавали в країни Близького й Середнього Сходу. Половці нападали зненацька і, узявши полонених, швидко зникали в степу.

На початку вересня 1068 р. половці напали на Переяславську землю.

Робота з творами мистецтва

Битва на річці Альта. Сучасний малюнок

• 1. Якими художніми засобами ілюстрація передає перебіг битви? 2. Що свідчить про її важкий і напружений характер?

 

Учні знайомляться з уривком із «Літопису руського», після чого виконують завдання до нього.

У рік 1068. Прийшли іноплемінники на Руську землю, половці многі. А Ізяслав, і Святослав, і Всеволод вийшли супроти них на (річку) Альту. І побігли руські князі, і перемогли половці... Коли ж Ізяслав то люди  прибігли до Києва і вчинили віче на торговищі, і сказали, пославши послів до князя: «Осьо половці розсипались по землі. Дай-но, княже, зброю і коней, і ми ще поб'ємося з ними». Але Ізяслав цього не послухав і не дав... А люди зняли крик і пішли до в’язниці , де сидів Всеслав, князь полоцький, у якого відібрали  землю. Люди ж визволили  Всеслава і поставили його князем. А двір княжий розграбували — незчисленне множество золота і срібла. Ізяслав же втік до Польщі...

   Навесні 1069 року Ізяслав із польським королем рушив на Київ. Кияни знову зібрали ополчення , але їхній керівник, Всеслав, виявився боягузом і втік. Ізяслав знову княжив у Києві… »

 

Під час повстання 1068 р. в Києві жителі міста звільнили із в'язниці («порубу») полоцького князя Всеслава, що раніше був віроломно взятий у полон Ізяславом. На вічі Всеслав був проголошений київським князем. Зібравши ополчення з киян, Всеслав відбив половецький наступ, але вже незабаром був вигнаний із Києва Ізяславом. Проте останній змушений був повернути Всеславу відібраний у нього раніше Ярославичами Полоцьк.

Звільнення Всеслава з «порубу» під час повстання в Києві 1068 р. Мініатюра з Радзивіллівського літопису

Робота зі схемою

Через деякий час між співправителями спалахнув черговий конфлікт, унаслідок якого Святослав і Всеволод вигнали Ізяслава з Києва. Тріумвірат Ярославичів розпався. Упродовж 1073—1076 рр. київським князем був Святослав, якому вдалося зміцнити великокнязівську владу над удільними князями. Із цією метою він перерозподілив між ними володіння. Крім Києва, Святослав залишив за собою Чернігів, а в інших містах посадив намісниками своїх синів і племінників. У своїх діях він спирався на підтримку брата Всеволода. І хоча великим київським князем був Святослав, історики вважають, що фактично існувало співправління двох князів Ярославичів — Святослава і Всеволода.

Князь Святослав Ярославич із родиною. Малюнок з «Ізборника Святослава»

Після смерті Святослава великокнязівський престол посів Всеволод, який незабаром повернув владу Ізяславу. За це Всеволод отримав від Ізяслава Чернігів. Однак проти цього виступив син Святослава Олег, що вважав Чернігів своєю спадщиною, і привів із собою половецькі орди. На допомогу Всеволоду прийшов Ізяслав. Вирішальна битва відбулася 3 жовтня 1078 р. на Нежатиній ниві. І хоча брати перемогли, Ізяслав загинув.

Битва на Нежатиній ниві. Художник В. Верещагін

• Коли відбулася зображена подія? Яке це століття? Перша чи друга половина?

Після загибелі Ізяслава влада перейшла до Всеволода, який князював у Києві в 1078—1093 рр. У цей час у Русі-Україні фактично відновилася централізована монархія, однак вона значно поступалася тій, що існувала за часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Серед дослідників існує думка, що Всеволод створив родинний дуумвірат із сином Володимиром Мономахом, який протягом 15 років керував Руссю-Україною. Саме за підтримки сина Всеволод захищався від князів із роду Святославичів і зберігав відносну політичну єдність держави.

Постать в історії

Марковий аркуш із зображенням князівни Євпраксії Всеволодівни. 2016 р.

Дочка князя Всеволода Євпраксія (1067-1109 рр.) стала другою дружиною імператора Священної Римської імперії Генріха IV. На німецьких землях її називали Адельгейда Київська. В історії про неї залишилася пам'ять як про одну з перших видатних українських жінок, що мала силу характеру, волю та мужність протистояти гнобленню і знущанням свого чоловіка. Не витримавши його жорстокого ставлення, вона звернулася до Папи Римського Урбана II. Два церковні собори, на яких вона виступала, підтримали Євпраксію й засудили поведінку Генріха IV. Після цього вона повернулася до Русі-України та стала черницею Андріївського жіночого монастиря в Києві.

Всеволод вів важку боротьбу з обділеними родичами, які прагнули отримати свої уділи, але врешті-решт пішов на поступки й віддав їм князівства. Унаслідок цього центральна влада та єдність держави значно послабли. В умовах постійних нападів половців на руські землі спалахи усобиць були дуже небезпечними. Імовірно, саме тому син Всеволода Володимир Мономах після смерті батька поступився престолом синові Ізяслава Святополку (1093—1113 рр.).

Необхідність подолати суперечки й об’єднати сили для боротьби з нападами половців підштовхувала князів до пошуку згоди.

3. Князівські з'їзди (снеми). Послаблення центральної влади в Русі-Україні викликало появу періодичних з’їздів князів — снемів. На них намагалися вирішити питання, важливі для всіх руських земель. Першим із відомих за літописом є з’їзд князів 1072 р. у Вишгороді. Ізяслав, Святослав і Всеволод зібралися там із нагоди перенесення мощей святих Бориса і Гліба до нещодавно збудованої церкви на їхню честь.

На Вишгородському з’їзді також був прийнятий новий збірник законів «Правда Ярославичів», що доповнив «Руську правду».

З'їзд князів (снем) — збори удільних князів Русі-України, які скликав великий князь київський без визначеної періодичності. Учасники з'їздів намагалися вирішувати найважливіші військові справи, погоджували міжусобні суперечки тощо.

Вотчина – спадкова земельна власність князів, бояр та інших членів панівної верхівки у Київській Русі

З'їзд князів в Уветичах (Витичеві). Художник С. Іванов

• Опишіть за наведеною ілюстрацією перебіг з'їзду князів.

Найвідомішим серед снемів руських князів є з’їзд 1097 р. в Любечі. На ньому з ініціативи Володимира Мономаха ліквідували принцип влади найстаршого в роді, затвердили право всіх князів на землю свого батька, домовилися про припинення усобиць і схвалили право князів на успадковану землю.

Інсценізація Любецького з´їзду

Завдання учням: подивіться інсценізацію Любецького з´їзду і заповніть таблиці, які лежать у вас на партах .

Літописець. Восени 1097 р. у м. Любечі зібрався з’їзд князів Русі - України. З’їздом керували Святополк і Володимир Мономах. Прибули Святополк Ізяславич, і Володимир Всеволодович, і Давид Ігоревич, і Василько Ростиславич, і Давид Святославич, і брат його Олег і зібралися в Любечі, щоб уладнати мир. І говорили вони один одному, кажучи:

Володимир Мономах. Навіщо ми губимо Руську землю, учиняючи розбрат між собою?

Святополк Ізяславович :А половці землю нашу розорюють і раді є, що  межи нами війна донині.

Давид Ігорович : Відтепер будемо всі однодушні  і бережімо Руську землю.

Василько Ростиславович:  І кожен хай держить отчину свою…

Літописець: І поділили вони Святополку – Київ, Всеволоду -  Володимир, Давиду, Олегу і Ярославу – Святославів уділ, двом  Ростиславовичам – Перемишль і Требовль.І на цім вони цілували хреста

Олег:А якщо відтепер хто на кого встане, то проти того будем ми всі і чесний хрест.

Літописець: І давши клятву , пішли кожен до своєї землі.

Робота з таблицею

Питання	Відповіді на запитання
Дата	1097р.
Місце	Місто Любеч
Причини	Спустошливі набіги половців; необхідність припинення міжусобних війн і налагодження суперечок між князями
Учасники	Шість руських князів
Рішення	Кожен князь має право на свою вотчину (батьківські зем­лі); припинення розбрату між князями перед зовнішньою загрозою з боку половців
Наслідки	Порушення домовленостей між князями; розгортання но­вих міжусобиць

Було сформульовано принцип отчинної власності. Але тільки що склалася ця угода, як сам Святополк і Давид Ігоревич схопили Василька, без жалю осліпили й так пустили додому. Знову почалася війна, яка тривала 3 роки і скінчилася з’їздом князів у Вятичеві. На цьому з’їзді відібрали в Давида Волинь і віддали її Святополкові.

Припинив її з’їзд князів 1100 р. в Уветичах (Витичеві), головною метою якого було згуртування сил для спільної боротьби проти половців.

Про необхідність спільних дій проти половецьких нападів ішлося також на з’їзді князів на Золотчі в 1101 р. Вирішальним в організації цієї боротьби став з’їзд навесні 1103 р. біля Долобського озера неподалік Києва. Князі домовилися про спільний похід проти половців. Наступний розгром половців об’єднаним військом руських князів у битві на річці Сутінь у квітні 1103 р. став першим спільним наступальним походом руських князів у боротьбі проти половців, що тривала вже 50 років.

Перемозі руських князів сприяло те, що в цей час половці поділили степ на окремі кочів’я, почали влаштовувати більш-менш постійні зимівники й літники та постійні кочові маршрути. Перейшовши до відносної осілості, половці стали вразливішими для сусідів.

Сторінка ЗНО

 

ІV. Етап рефлексійно-оцінюючий

Інтерактивні вправи та онлайн-тестування

https://naurok.com.ua/test/pravlinnya-yaroslavichiv-710731.html

https://vseosvita.ua/test/triumvirat-yaroslavychiv-561268.html

https://wordwall.net/resource/64774673/всесвітня-історія/тріумвірат-ярославичів

https://wordwall.net/uk/resource/28980426/українська-історія/русь-україна-за-правління-ярославичів

https://wordwall.net/uk/resource/27323570/історія/правління-ярославичів-любецький-зїзд-князів

Чи погоджуєтесь ви з тим, що... Чому?

• Під час правління нащадків Ярослава розпочався поступовий процес ослаблення Русі-України й занепаду влади великого князя.

• Наступники Ярослава, не бажаючи поступитися владою, знехтували заповітом батька, але інших примушували його дотримуватися.

• У цей час над Руссю-Україною з'явилася нова загроза зі степу. Напади орд половців стали спустошливими для Південної Русі. Половці вдало користувалися міжкнязівськими суперечками, здійснюючи свої набіги.

• Міжкнязівські чвари й набіги кочовиків негативно впливали на розвиток Русі-України. Щоб узгоджувати свої інтереси й організовувати відсіч половцям, князі збиралися на з'їзди — снеми.

• Важливим для подальшої долі Русі-України стало прийняття нового принципу престолонаслідування.

Запитання та завдання

1. Перевірте рівень засвоєння матеріалу параграфа за допомогою гри «Закінчіть фразу». Правила гри. Учням та ученицям пропонується закінчити фрази:

1) Великокнязівський київський престол за заповітом Ярослава Мудрого отримав його старший син...

2) Період правління тріумвірату Ярославичів тривав до...

3) Битва руських дружин із половцями на річці Альта завершилася перемогою...

4) Після загибелі Ізяслава влада в Києві перейшла до...

5) На з'їзді князів у Любечі з ініціативи Володимира Мономаха було ліквідовано принцип...

6) Битва об'єднаного війська руських князів із половцями на річці Сутінь відбулася в...

2. Як Ярослав Мудрий у своєму заповіті намагався перешкодити боротьбі за владу між своїми нащадками? 

3. Що змінилося в розвитку Русі-України в 1054—1113 рр.? 

4. Яку роль відігравали з'їзди князів у розвитку тогочасної Русі-України? 

5. У чому полягає історичне значення Любецького з'їзду князів?

Колективне обговорення. Обговоріть наведені запитання й висловіть свою думку: 1) Що змусило князів змінити запроваджений Ярославом Мудрим принцип влади найстаршого в роді? 2) Якими були причини досить частих успіхів половців у набігах на Русь-Україну? 

Покажіть на карті володіння нащадків Ярослава Мудрого за заповітом 1054 р. 

Робота в парах. Назвіть і розташуйте у хронологічній послідовності події, які відбувалися в Русі-Україні в 1054—1113 рр.

Уявіть себе літописцем, який розповідає про розвиток Русі-України в 1054—1113 рр. На які події ви звернули б особливу увагу й чому? До яких історичних особистостей ви були б прихильні? Чому? 

Робота в малих групах. Підготуйте повідомлення з презентацією «Боротьба Русі-України з набігами половців».

Рефлексія

•    Чи все вдалося під час уроку?
•    З чим виникли проблеми? Що ви не зрозуміли?
•    Чи сподобався вам урок?

 

V. Домашнє  завдання. Опрацювати параграф підручника.