Система уроків з історії України на тему: "Наддніпрянська Україна на початку ХХ ст."

Про матеріал

Система уроків з історії України на тему «Наддніпрянська Україна на початку ХХ ст.»

Тема. Економічний розвиток українських земель у складі Російської імперії на початку ХХ ст. Мета:

 ознайомити здобувачів освіти з причинами і наслідками економічної кризи 1900 – 1903 рр.;

 розкрити основні аспекти економічного розвитку українських земель у складі Російської імперії на початку ХХ століття;

 розповісти про посилення концентрації виробництва й створення монополій, дати визначення різним типам монополій;

 проаналізувати причини економічного піднесення з 1909 – 1913 рр.;

 розвивати навички колективної роботи, вміння формулювати й висловлювати власну думку.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. Основні поняття: «концентрація виробництва», «акція», «акціонер», «інвестиції», «криза», «монополія», «картель», «синдикат», «корпорація», «трест».

Перегляд файлу

Система уроків з історії України на тему «Наддніпрянська Україна на початку ХХ ст.»

Тема. Економічний розвиток українських земель у складі Російської імперії на початку ХХ ст. Мета:

ознайомити здобувачів освіти з причинами і наслідками економічної кризи 1900 – 1903 рр.;
розкрити основні аспекти економічного розвитку українських земель у складі Російської імперії на початку ХХ століття;
розповісти про посилення концентрації виробництва й створення монополій, дати визначення різним типам монополій;
проаналізувати причини економічного піднесення з 1909 – 1913 рр.;
розвивати навички колективної роботи, вміння формулювати й висловлювати власну думку.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. Основні поняття: «концентрація виробництва», «акція», «акціонер», «інвестиції», «криза», «монополія», «картель», «синдикат», «корпорація», «трест».

ХІД УРОКУ

Ніхто нам не збудує держави, коли ми самі її собі не збудуємо. В. Липинський

І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація знань здобувачів освіти. Бесіда 1. Які території України входили до складу Російської імперії у ХІХ ст.? 2. Які особливості економічного розвитку Наддніпрянської України у 60-90 рр. ХІХ ст. ви можете назвати? 3. Які галузі господарства набули найбільшого розвитку в Наддніпрянській Україні? 4. Що в економіці України свідчило про її однобічний характер? 5. Чому Україну називали «колонією європейського типу»? 6. Як ви розумієте термін «економічний придаток»? (Це означає значну або повну соціально-економічну залежність однієї держави від іншої.) 7. Які фактори визначають економічну залежність? (Залежна держава постачає дешеву сировину, що сприяє економічному розвитку провідної держави.) 8. Які фактори визначають соціальну залежність? (Залежна держава є джерелом дешевої робочої сили.) 9. Які фактори визначають соціально-економічну залежність? (Залежна держава є ринком збуту імпортних товарів.) Викладач. Соціально-економічна сутність вищезазначених факторів означає суттєве гальмування розвитку залежної держави, що визначає її низький культурний рівень. Схематично зобразимо суть соціально-економічної залежності.

Викладач. Ця ситуація означає, що навіть політично незалежна держава може мати напівколоніальний статус. Завдання. Визначити і зобразити графічно причини кризи перевиробництва 1900-1903 рр. у провідних країнах світу, Російській імперії та Наддніпрянщині. Запитання. Що, на вашу думку, означає криза перевиробництва? Це ситуація, коли кількість промислових виробів перевищила купівельну спроможність (попит населення.) ІІІ. Вивчення нового матеріалу 1. Економічна криза 1900-1903 рр. Словникова робота Здобувачі освіти мають записати у зошити визначення понять: «концентрація виробництва», «акція», «акціонер», «інвестиції». Робота з діаграмами, опрацювання фактів. Факти 1. У 1902 р. у Криворіжжі з 79 рудників діяли 41. 2. У 1903 р. на півдні України з 56 доменних печей працювало 23. 3. Кожний четвертий робітник був безробітнім. 4. Поширилось використання праці жінок і дітей. 5. Робочий день тривав 12 – 16 годин на добу. 6. Заробітна плата зменшилась на 30 – 40 %. Завдання – змагання Написати якнайбільше ознак, що характеризують економічну кризу. Ознаки економічної кризи: 1) перевиробництво товарів (надлишок); 2) зниження цін на товари; 3) скорочення виробництва; 4) поглинання дрібних підприємств великими; 5) безробіття; 6) погіршення становища трудящих. 2. Концентрація виробництва й створення монополій Складання таблиці «Види монополій»

(таблиця 1)

картель	Синдикат	Трест	Концерн
Учасники домовляються про ціни і ринки збуту товарів, розміри виробництва. Повна самостійність підприємств	Створення спільного торгового апарату для збуту продукції і заготівлі сировини. Зберігається виробнича і юридична самостійність підприємств.	Учасники передають свої підприємства під єдиний контроль (злиття групи підприємств). Повна втрата самостійності.	Вид монополії, що складається з підприємств різних галузей виробництва і торгівлі. Створюється єдиний фінансовий контроль і керівництво панівної в об’єднанні галузі. Формальна самостійність.

Монополія – союз або об’єднання капіталістів, що зосереджують у своїх руках виробництво і збут товарів з метою усунення конкурентів та отримання надприбутків. Робота з текстом підручника - Який вид монополій був поширений у Росії на початку ХХ ст. та які були назви цих об’єднань? Робота в групах Самостійно «утворити» монополістичне об’єднання та дати йому назву. Прорекламувати діяльність. Здобувачі освіти мають відгадати вид монополії. Викладач. Якщо врахувати той факт, що більшість великих підприємств в Україні були іноземними, то цілком зрозуміло, що саме вони збагачувались, утворюючи монополії. Але, оскільки Україна була економічним придатком як іноземного капіталу, так і Російської імперії, то її монополії узагальнювали лише систему закупівлі сировини та збуту товару. Україна вийшла з кризи лише у 1910 році, коли світ, готуючись до Першої світової війни, у процесі мілітаризації відновив свій економічний потенціал. 3. Причини кризи перевиробництва Викладач. В умовах перевиробництва провідні капіталістичні країни зупинили основні промислові галузі, що спричинило світову соціально -економічну кризу. Бесіда за запитаннями 1) Якщо провідні країни зупинили виробничий процес у зв’язку з кризою перевиробництва, чи потрібна їм буде сировина та продукція першопереробних галузей залежних країн? (Ні) 2) Як, на вашу думку, вплине цей факт на стан сировинної галузі залежної країни? (сировинні та першопереробні галузі стануть перед проблемою перевиробництва та їх зупинки.) 3) Як вплине ця ситуація на ринок робочої сили в залежній країні? (Виникне проблема безробіття і соціального зубожіння.) 4. Як, на вашу думку, можна визначити соціально-економічний стан подвійно залежної Наддніпрянщини, якщо врахувати, що вона здебільшого аграрна? (Очевидно, що промисловий сектор опинився у глибокій кризі, а аграрний сектор нещадно грабувався імперською владою, рятуючи економіку Російської імперії.) Викладач. Навіть під час неврожаю 1901 року і голоду 1902 року експорт зерна не припинявся. Робота з таблицею

Проблеми кризи	Шляхи вирішення (конкретна відповідь)	Шляхи вирішення (неконкретна відповідь)
1.Криза перевиробництва	1.Скорочення виробництва	1.Створення кооперацій
2. Скорочення кількості малих і великих підприємств	2. Утворення монополій у процесі розорення малих підприємств	2. Наростання робітничо-селянського руху
3. Демографічний бум	3. Міграція населення	3. Скорочення виробництва
4. Безробіття і зубожіння населення	4. Створення кооперацій	4. Утворення монополій у процесі розорення малих підприємств
5. Погіршення соціально-економічного стану населення	5. Наростання робітничо-селянського руху	5. Міграція населення

Робота зі схемами

Викладач. Протягом ХІХ століття в українських землях у складі Російської імперії йшли процеси соціально-економічного реформування. Але на початку ХХ століття Україна залишалась напівреформованою, що визначало її феодально-капіталістичний статус у сфері соціально-економічної культури. Головним гальмівним фактором у процесі реформування була бюрократична система імперського тоталітаризму, яка утримувала Україну в статусі економічного придатку не лише Росії, а й іноземного капіталу. ІV. Закріплення нових знань. 1. «Круглий стіл» - обговорення проблемних питань. Які події відбулися в ці роки?

1900 – 1903 рр.
1909 – 1913 рр.

Якщо врахувати, що демографічний бум кінця ХІХ століття викликав в Україні перенаселення, тоді як цей факт, на вашу думку, вплинув на кризовий стан. (Криза в Україні поглибилася і затягнулася на багато років.) Селяни України, рятуючись, об’єднувались у кооперації. Якою була ефективність цього заходу? А. Цей варіант захисту мав певну ефективність. Б. Будь-яка кооперація зубожілого населення в умовах кризи була малоефективною. Серед промислових підприємств були великі й малі. На вашу думку, які підприємства мали шанс на виживання в умовах кризи? А. Ймовірно, що великі підприємства поглинали слабі. Б. На мою думку, навіть великі підприємства об’єднувались, поглинаючи малі, задля виживання в умовах кризи. В. На мою думку, великі підприємства не лише рятувались від кризи у такий спосіб, а й значно збагачувались за рахунок розорених виробництв.

2. Які види монополій ви знаєте? 3. Тестування. Тест – гра (самооцінювання, командна та особиста першість) 1. Як називають країну, яка є ринком збуту, постачальницею сировини й дешевої робочої сили? а) економічний придаток; б) сировинний придаток. 2. Яку назву має економічний стан, в якому товарна кількість значно переважає попит? а) криза перевиробництва; б) дисбаланс; в) економічний бум. 3. Стрімке зростання населення – це: а) демографічний бум; б) демографічна криза; в) перенаселення. 4. Рятівним фактором селян від зубожіння була … а) кооперація; б) монополія; в) відокремлення. 5. Які підприємства мають шанс на виживання та збагачення у кризові періоди? а) великі; б) середні; в) малі. 6. Основним рятівним фактором у подоланні демографічного буму є … а) міграція; б) кооперація; в) скорочення виробництва. 7. Головним економічним наслідком кризи перевиробництва є … а) скорочення виробництва; б) наростання народного руху; в) утворення монополій. 4. «Займи позицію» Які позитивні і які негативні ознаки монополій ви можете виділити? V. Підбиття підсумків уроку. Викладач. Подвійна залежність України визначала її низький соціально-економічний рівень, що в ситуації світової кризи вело до суттєвого скорочення виробництва, загострювало проблему безробіття та зубожіння населення на фоні демографічного буму. Спроба кооперації зубожілого населення у вищезазначеній ситуації була марною, що визначало єдиний шлях порятунку – еміграцію. Криза 1900 – 1903 років викинула на вулицю 100 000 робітників, а надлишок робочої сили становив 9,3 млн осіб (25 %) З іншого боку, сильні підприємства поглинали слабкі і, обєднуючись, утворювали монополії, що поглиблювало соціально-економічну кризу і посилювало робітничо-селянські рухи, які активізувались на фоні неврожайного 1902 – 1903 року. Українська економіка почала виходити з кризи у 1910 році напередодні Першої світової війни, коли світ визначився у політиці мілітаризації. Але соціально – економічний статус України не змінився, вона залишалась економічним придатком, що визначало її значну відсталість у світовому геополітичному просторі. VІ. Домашнє завдання. 1. Опрацювати відповідний параграф підручника. 2. Створити ментальну карту до теми уроку.

Тема. Економічний розвиток українських земель у складі Російської імперії на початку ХХ ст. Мета:

продовжити роботу з вивчення питання економічного розвитку українських земель у складі Російської імперії на початку ХХ ст.;
ознайомити з розвитком сільського господарства Наддніпрянської України;
розповісти про міграційні процеси кінця ХІХ початку ХХ ст.;
показати систему економічного визиску трудящих;
розвивати навички роботи в групах, опрацювання історичної інформації.

ХІД УРОКУ

Тільки коли існує об’єднуюча спільна ідея української національної незалежності, можемо говорити про існування української нації. В. Липинський

І. Організаційний момент ІІ. Перевірка знань здобувачів освіти Індивідуальні завдання здобувачам освіти

І варіант 1) Дайте визначення поняттям «трест», «монополія». 2) Поясніть дати 1900 – 1903 рр. 3) У чому полягало передвоєнне економічне піднесення?

ІІ варіант

1)Дайте визначення поняттям «картель», «інвестиція». 2) Поясніть дати 1909 – 1913 рр. 3) У чому полягали особливості економічної кризи 1900-1903 рр.

ІІІ варіант

1)Дайте визначення поняттям «синдикат», «концерн». 2) Назвіть вид монополій, який набув найбільшого поширення в Україні. 3) Назвіть галузі економіки, які набули найбільшого розвитку в Україні у передвоєнні роки.

Самостійна робота здобувачів освіти Користуючись текстом підручника, здобувачі освіти мають заповнити таблицю «Особливості економічного розвитку України на початку ХХ ст.» (таблиця 2)

Напрями розвитку	Характеристика становища	Наслідки
Завершення технічного перевороту	Завершено технічний переворот. Збудовано залізниць – 20 тис. км. Зростання видобутку сировини: вугілля, залізної руди, чавуну.	Після завершення промислового перевороту Україна перетворилася на провідний індустріальний регіон Російської імперії. Найбільш розвинені галузі – видобувна і переробна, Україна – сировинний додаток імперії. Нерівномірний розвиток промисловості: переважно Схід та Південь України.
Посилення концентрації виробництва і капіталу	1887 р. – на території України створена перша у країні монополія – синдикат цукрозаводчиків. 1901 р. – «Продпаровоз»; 1902 р. – «Продамет»; 1903 р. – «Продаруд», «Продвагон»; 1904 р. – «Продвугілля».
Зростання іноземного капіталу	Французькі, бельгійські, німецькі, англійські підприємці у вугледобувній, гірничорудній, металургійній промисловості та сільськогосподарському виробництві.
Формування промислових регіонів	Донецький вугільно-металургійний, Криворізький залізорудний, Нікопольський марганцевий, Південно – Західний цукробуряковий
Соціальні зміни	Україна посіла І місце за концентрацією робочої сили. У Донбасі, Кривбасі – робітники переважно росіяни. Тяжке становище трудящих (низька зарплата, відсутність робочого законодавства, тривалість робочого дня – 12 – 16 – годин)

ІІІ. Вивчення нового матеріалу 1. Розвиток сільського господарства Робота в групах Здобувачі освіти мають опрацювати текст підручника й заповнити таблицю в зошитах. (таблиця 3)

Основні ознаки	Характеристика	Наслідки
Збереження залишків феодальних відносин	1.Поміщицьке землеволодіння. Малоземелля селянських господарств. 32,5 тис. дворян володіли 10,9 млн десятин землі, а 3 млн селян – 20 млн десятин. 2. Збережено відробіткову систему. 3. Викупні платежі на 50 % перевищували справжню вартість отриманих наділів. 4. Збереження сільської общини. 5. Селяни – нижчий податний стан. Подушний податок для селян. 6. Перенаселення. Міграція селян. 7. Загострення суперечностей на селі (1902 р. – заворушення селян на Полтавщині та Харківщині).	За переписом 1897 р. – населення України складало 23,4 млн чол., з них 17 млн – українці, з яких 93 % - жителі сіл. Темпи розвитку капіталізму в сільському господарстві відставали від промисловості. Зберігалися феодальні пережитки. Українські селяни виїжджали в інші регіони Російської імперії. Майнове розшарування селян. Становлення кооперативного руху.
Розвиток капіталістичних відносин	1.Майнове розшарування селян (заможні, середняки, бідняки). 2. Розвиток товарно-грошових відносин. Вільнонаймана система. 3. Спеціалізація окремих районів. Лівобережжя і Правобережжя – технічні культури: цукрові буряки, картопля, тютюн. Південь України – зернові.
Кооперативний рух	1887 р. – перші хліборобські спілки за ініціативою М. Левитського – «батька кооперативного руху». 1914 р. – діяло 3 тис. спілок.

1-а група. Збереження залишків феодальних відносин. 2-а група. Розвиток капіталістичних відносин. 3-я група. Кооперативний рух. 2. Економічна та податкова політика царизму в Україні Розповідь вчителя з елементами бесіди Україна:

джерело прибутків;
ринок збуту товарів російського центру;
постачальник сировини.

Особливості розвитку:

переважають видобувні галузі (вугільна, гірничорудна);
первинна переробка (виплавка чавуну і сталі);
сільськогосподарське машинобудування;
однобока структура сільського господарства.

ІV. Висновки. Оцінювання. V. Домашнє завдання. 1. Опрацювати відповідний параграф підручника. 2. Створити інтелект карту до теми уроку.

Тема. Земельна реформа П. Столипіна та її вплив на Україну. Мета:

з’ясувати причини та наслідки третьочервневого перевороту, визначити основні пункти нового виборчого закону;
розкрити основний зміст реформи П. Столипіна та її наслідки в Україні;
розвивати вміння працювати з документами, робити висновки;
сприяти вихованню поваги до історичного минулого свого народу, формуванню громадянської позиції щодо суспільно-політичних та економічних перетворень.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

Упродовж 1907 – 1917 рр. в Україні було створено 981697 хуторів та відрубів, тобто 14,4 % усіх типів господарств Протягом 1907-1914 рр. на землі за Уралом переїхало 1,2 млн українців

І. Організаційний момент ІІ. Мотивація навчальної діяльності. ІІІ. Актуалізація опорних знань. Метод «Мікрофон» 1) Назвіть відомі вам аграрні реформи, які були проведені на українських землях до 1905 р. (Середина ХVІ ст. – щоб перевести аграрне господарство з оброчної системи на панщину; 1861 рік – скасування кріпацтва та селянська реформа про селянські наділи.) 2) Назвіть основний зміст аграрних перетворень: а) земля – основне джерело життя людей; б) селяни – виробники; в) техніка обробітку землі – агрокультура; г) взаємовідносини сільського господарства і промисловості, сільського і міського населення. Метод «Мозковий штурм»

Чому саме аграрна реформа набула особливої актуальності на початку ХХ ст.? (Невирішеність земельного питання, переважання сільського населення в країні, революційні події)

Додаткові відомості У ХХ ст. було 6 спроб вирішення аграрної проблеми в Україні:

1905 – 1917 рр. – Столипінська аграрна реформа;
1917 – 1918 рр. – більшовицька аграрна реформа;
1921 – 1928 рр. – аграрна реформа часів НЕПу;
1928 – 1932 рр. – колективізація4
Кінець 50-х – початок 60-х років – аграрна реформа М. Хрущова;
90-ті рр. ХХ ст. – аграрна реформа в незалежній Україні.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Бесіда 1) Які обставини стримували розвиток сільського господарства і спричиняли масове незадоволення селян? 2) Назвіть головні причини необхідності аграрної реформи.

Вправа «Коло ідей»

Як на вашу думку, за яким сценарієм розгортатимуться події революції 1905-1907 рр. надалі?

Пояснення вчителя про суть третьочервневого перевороту, новий виборчий закон, закінчення революції. Робота в групах Здобувачі освіти мають опрацювати питання і дати відповіді на запитання.

1-а група. Земельна комісія Розкрити питання про причини проведення реформи, хід реформи, наслідки.
2-а група. Фінансова комісія Розкрити питання:

1)Яким чином селяни могли придбати землю? 2) Що сприяло активізації земельного ринку? 3) Укажіть регіони, де переважатиме приватне землеволодіння.

3-я група. Комісія з прав людини. Розкрити питання: 1) Яким соціальним процесам сприяла аграрна реформа? 2) Чи вирішувала вона проблему безземелля та малоземелля? 3) Чи можна вважати демократичними методи проведення реформи?
4-а група. Економічна комісія 1) Чому реформа призвела до збільшення сільськогосподарського виробництва? 2) Чому наслідки реформи були неоднакові для різних регіонів України? 3) Де і чому реформа призвела до найбільш суттєвого зростання сільськогосподарського виробництва?

ІV. Закріплення знань здобувачів освіти 1. Розгляд та обговорення статистичних даних.

Виробництво основних сільськогосподарських культур в Україні в середньому за рік (млн тонн)

Регіони України	1898 – 1902 рр.	1909 – 1913 рр.
Правобережжя	260	306
Лівобережжя	215	293
Південна Україна	300	471
Вся Україна	775	1070

2. Вправа «Закінчити речення». 1) Закінченням революції вважають ______________________ . 2) Головною перешкодою розвитку сільського господарства Петро Столипін вважав __________ . 3) Селяни, коли виходили з общини, отримували земельний наділ, який називався _______ . 4) Селяни могли вийти зі складу общини на _________ . 5) виплати за купівлю землі кредитувалися на _____ років.

3. Вправа «Займи позицію».

Яке значення мала Столипінська реформа?

Прогресивне	Регресивне	Неоднозначне

4. Чи виправдала реформа сподівання суспільства?

V. Підсумок уроку Що нового дізналися? Оцінювання роботи здобувачів освіти на уроці. VІ. Домашнє завдання. 1. Опрацювати відповідний параграф підручника. 2. Створити інтелект карту до теми уроку.

Тема. Початок нового етапу українського національного руху в Наддніпрянській Україні. Утворення політичних партій. Мета:

дати коротку характеристику російській, українській, єврейській течіям суспільно-політичного руху в Наддніпрянщині, охарактеризувати працю М. Міхновського «Самостійна Україна»;
розповісти про створення, мету діяльності, основні ідеї українських політичних партій Наддніпрянщини;
розвивати мову, мислення;
сприяти вихованню патріотичних почуттів.

Форма проведення уроку: захист учнівських проєктів.

ХІД УРОКУ

В. Липинський дав глибокий діагноз слабостей української демократії дореволюційного й революційного часу: наша демократія мислила категоріями не влади, а перманентної опозиції до влади. Іван Лисяк - Рудницький

І. Організаційний момент ІІ. Повторення домашнього завдання. Бесіда. 1. Як відбувався розвиток сільського господарства Наддніпрянщини? 2. Назвіть напрями міграції українського селянства. 3. Яку роль відігравали кооперативи в житті селян? ІІІ. Актуалізація опорних знань. Бесіда 1. Коли виникли перші політичні партії в Україні? 2. Де саме вони з’явилися? 3. Які ідеї вони пропагували? ІV. Вивчення нового матеріалу. Характеристика основних напрямів політичного руху в Україні. 1. Російська та єврейські течії суспільно-політичного руху в Наддніпрянщині на початку ХХ ст.

1898 р. – РСДРП.
1902 р. – есери.
1897 р. – Загальний єврейський робітничий союз (Бунд).

2. Посилення українського національного руху наприкінці ХІХ на початку ХХ ст. Вимоги: захист соціальних і культурних прав українців. 3. М. Міхновський та його праця «Самостійна Україна». (Випереджувальне завдання та робота з документом.) 4. Створення, початок діяльності українських політичних партій, їх основні програмові документи. Наприкінці уроку здобувачі освіти мають визначити, до якого табору належать українські партії самостійників чи автономістів? Робота в групах Виступ представника української партії. Виступ має включати: 1) назву партії, дату створення; 2) пояснення повної назви; 3) прізвища лідерів; 4) програмові положення партії. Складання здобувачами освіти таблиці по ходу виступів представників українських партій. (див. таблицю)

Назва партії	Дата створення	Лідери	Програмові засади
РУП – Революційна Українська партія	1900 р.	Д. Антонович	Повалення самодержавства, ліквідація поміщицького землеволодіння, обстоювання інтересів селян
УДП – Українська демократична партія	1904 р.	О. Лотоцький, Є. Чикаленко	Програма УНДП
УРП – Українська радикальна партія	1904 р.	Б. Грінченко, С. Єфремов	УДП і УРП стояли на ліберальних позиціях, проголошували ідею встановлення в Росії конституційної монархії, яка б надала Україні автономію
УСДС – Українська соціал – демократична спілка	1904 р.	М. Меленевський, О. Скоропис – Йолтуховський, М. Порш	Приєдналися до фракції меншовиків РСДРП, були за реформи в суспільстві, нехтували українським питанням
УСДРП – Українська соціал-демократична робітнича партія	1905 р.	В. Винниченко, С. Петлюра	Виступали за ліквідацію самодержавства, проголошення демократичної республіки. Автономістська національна програма.
УНП – Українська народна партія	1902 р.	М. Міхновський	Самостійність України.

1-а група – РУП, УСДРП;
2-а група – УДП, УРП;
3-я група – УСДС;
4-а група – УНП.

Проведення голосування. Оцінювання. На вашу думку, представник якої партії був найбільш переконливим? ІV. Рефлексія. Оцінювання. 1. Дати визначення поняттям: РУП, УНП, УСДС, УДП, УРП. 2. Дайте відповідь на проблемне питання.

Автономісти – це _________________________________________________ .
Самостійники – це ________________________________________________ .

3. Закінчити речення. Найбільше мені імпонують ідеї _______партії, тому що ______________________ . V. Домашнє завдання. 1. Опрацювати відповідний параграф підручника. 2. Створити ментальну карту до теми уроку.

Тема. Посилення національного гніту Мета:

розкрити процес насадження ідеології російського великодержавного шовінізму;
показати ставлення російських політичних партій до українського питання, наступ царату на українську мову та українську культуру, патріотичних почуттів.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

Територія, на якій українці становили етнічну більшість, перевищувала 739 тис. кв. км. На ній проживало 46 млн чол., у тому числі 32, 7 млн українців. За такою територією Українська держава була б другою, а за кількістю населення – п’ятою на той час в Європі.

І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація знань здобувачів освіти. Тест – контроль 1. Перша російська революція закінчилася ___________ (3.06.1907 р.) 2. Головною перешкодою у розвитку сільського господарства Столипін вважав ________ (сільську общину). 3. У Наддніпрянській Україні столипінська аграрна реформа мала _______ (більш позитивні) наслідки. 4. Наділ землі, який отримував селянин у користування, мав назву ______ (відруб). 5. Землі зі спеціального фонду передавалися Селянським банком ______ (у кредит на 55,5 років). 6. Земельна реформа відкрила широкі можливості для підприємливих _______ (селян). 7. Столипінська реформа була започаткована указом від _____ (9.11.1906 р.) 8. Селяни з України виїздили до _______ (Сибіру, на Далекий Схід). 9. Російські селяни мігрували у ______ (Південну і Східну Україну). 10. Реформа для економіки України мала ______ (позитивне) значення. ІІІ. Вивчення нового матеріалу Насадження ідеології російського великодержавного шовінізму Учитель. Український національний рух С. Щоголєв вважав штучним. «українського народу ніколи не було», - заявляв полтавський губернатор Багговут. 1908 р. було створено «Клуб російських націоналістів», його мета – боротьба проти українського руху. Робота з поняттями Шовінізм – крайній прояв націоналізму, визнання винятковості та вищості свого народу, віра в його культурну (цивілізаційну) місію і через це – у право навязувати (в тому числі і силовими методами) іншим народам свої цінності та спосіб життя. Ставлення загальноросійських політичних партій до українського питання Рольова гра Від імені представників партії кадетів і російських соціалістів розповісти, як вони ставились до українського питання. Робота в групах Опрацювати текст підручника та підготувати виступи за такими питаннями.

1-а група. Заборона використання української мови в навчальних закладах та адміністративних установах.
2-а група. Переслідування української культури, преси, закриття «Просвіт» та інших українських громадянських установ.
3-я група. Столипінський циркуляр 20.01.1010 р.

Робота в зошиті Посилення національного гніту: 1. Заборона викладання українською мовою в школах. 2. Заборона вчителем розмовляти зі здобувачами освіти українською мовою поза школою. 3. Знищення паростків «українізації» у ВНЗах. 4. Закриття українських патріотичних видань. 5. Заборона українських п’єс. 6. Заборона вшановувати пам'ять Т. Г. Шевченка. 7. Виступи проти назв «Україна», «український народ». 8. Закриття «Просвіт», українських клубів, наукових товариств. 9. Столипінський циркуляр 20.01.1910 р. – заборона реєструвати будь-які чужорідні товариства і видавництва. ІV. Висновки Вправа «Разок намиста» Про що дізналися на уроці? V. Домашнє завдання 1. Опрацювати відповідний параграф підручника. 2. Підготувати повідомлення на теми: «Українські партії після 3 червня 1907 р.» та «Створення ТУП - Товариства українських поступовців».

Тема. Український національний рух в 1907 – 1914 рр. Мета:

ознайомити здобувачів освіти з діяльністю українських партій після 3.06.1907 р., створенням ТУП, діяльністю депутатів ІІІ та ІV Державних Думах, ставленням представників українського національного руху до майбутньої війни;
розвивати логічне мислення, вміння працювати колективно та індивідуально.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент ІІ. Актуалізація опорних знань здобувачів освіти (хронологічний або історичний диктанти) Хронологічний диктант 1. «Кривава неділя». (9.01.1905 р.) 2. Царський Маніфест про дарування демократичних прав і свобод. (17.10.1905 р.) 3. Створення першої «Просвіти» на українських землях в складі Російської імперії. (30.10.1905 р.) 4. Масові збройні повстання робітників під час революції. (Грудень, 1905 р.) 5. Масові загальні страйки робітників під час революції. (Жовтень, 1905 р.) 6. Початок проведення Столипінської реформи. (9.11.1906 р.) 7. Початок роботи ІІ Державної думи. (Січень, 1907 р.) Історичний диктант 1. Роки першої російської революції. (1905-1907) 2. Яка подія стала початком революції? (Кривава неділя) 3. Коли відбулося підписання царського Маніфесту про дарування демократичних прав і свобод? (17 жовтня 1905 р.) 4. Як називалася реакційна монархістська організація, створена після появи Маніфесту 17 жовтня 1905 р.? («Чорна сотня») 5. В якому місті була створена перша рада робітничих депутатів? (Катеринослав) 6. Коли відбулося повстання на крейсері «Очаків»? (11 листопада 1905 р.) 7. Хто очолив це повстання? (П. Шмідт) 8. Коли відбулося повстання роти саперів Київського гарнізону?(18 листопада 1905 р.) 9. Хто очолив цей виступ? (Б. Жаданівський) ІІІ. Вивчення нового матеріалу Повідомлення здобувачів освіти

«Українські партії після 3 червня 1907 р.»;
«Створення ТУП – Товариства українських поступовців».

Робота в зошитах:

Програма ТУПу:

парламентська республіка;
перебудова Росії на федеративних засадах;
автономія України.

Моделювання ситуації Ви – депутати у ІІІ та ІV Державній думі. Розкрийте суть вимог, які висувалися українською громадою щодо українського питання. Варіант відповіді

ІІІ Дума – викладання в початкових школах українською мовою.
ІV Дума – культурницький характер вимог.

Розповідь вчителя. Масові протести українців проти національного гніту. 1912 р. – похорон М. Лисенка. 1914 р. – відзначення дня народження Т. Г. Шевченка. Український національний рух в умовах наближення світової війни Робота в групах Клас ділиться на групи, які мають опрацювати текст підручника й виконати завдання: «Визначити, на чиєму боці пропонували воювати, кого планували підтримувати в майбутній війні».

1-а група. Галицькі партії.
2-а група. Партії Наддніпрянщини.
3-я група. ТУП.

Заповнення таблиці

Назва партій та організацій	Кого підтримували?
Галицькі партії: РУРП, УСДП, УНДП	Австрійську імперію
Партії Наддніпрянщини: УСДРП	Російську імперію
ТУП – Товариство українських поступовців	Дотримуватися нейтралітету
СВУ (Союз визволення України)	Німеччину

ІV. Рефлексія. Бесіда 1) Яку програму висували члени ТУПу? 2) Чи порушувалося українське питання в ІІІ та ІV державних думах? 3) Якої форми набули протести українців проти національного гніту в пореволюційний час? 4) Які союзи були створені європейськими державами напередодні війни? 5) Кого планували підтримати в майбутній світовій війні? Вправа «Разок намиста» Про що ви дізналися сьогодні на уроці? Оцінювання роботи здобувачів освіти на уроці. V. Домашнє завдання. 1. Опрацювати відповідний параграф підручника. 2. Створити ментальну карту до теми уроку.

Тема: Україна напередодні та в роки російської революції 1905-1907 рр. Мета:

визначити економічні та політичні причини революції 1905-1907 рр.;
з’ясувати причини революції, її характер, рушійні сили;
ознайомитись з перебігом основних подій початку революції;
розвивати логічне мислення, пам'ять, навички спілкування.

Обладнання: карта, мікрофон, роздатковий матеріал, ілюстрації. Тип уроку: комбінований з використанням інтерактивних технологій.

ХІД УРОКУ

Дайте державі 20 років спокою, внутрішнього і зовнішнього, і ви не впізнаєте нинішньої Росії. Петро Столипін Із іскри займеться полум’я

І. Організаційний момент ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь здобувачів освіти Робота у групах 1. Гра-змагання. Здобувачі освіти об’єднуються в групи і з наведених у додатку 4 слів складають речення, вилучивши одне зайве слово. 2. Групи по черзі пояснюють записи, вміщені на дошці.

ХТО?	ЩО?
В. Ленін	РУП
М. Міхновський	УНП
Д. Антонович	РСДРП (б)
М. Порш	УДП
Бундівці	УСДРП

ІІІ. Актуалізація знань Учитель. Пригадайте, яким було становище робітників та селян на українських землях у складі Російської імперії на початку ХХ ст. ІV. Вивчення нового матеріалу Розминка «Україна напередодні та в роки російської революції y1 - y2 рр.». Визначити час, коли відбувалася революція, розв’язавши рівняння y1 = 2000 – (4x² - 5), де x = 5, y2 = y1+2. Метод «Мікрофон» 1) Які асоціації виникають у вас при слові «революція»? 2) Назвіть революції, які ми вже вивчили на уроках всесвітньої історії? «Мозковий штурм» Думки, висловлені здобувачами освіти, вчитель записує на плакаті. 1) Як ви вважаєте, що могло спричинити революцію в російській імперії на початку ХХ ст.? 2) Хто б міг брати у ній участь? Робота в групах. Вправа «Мозаїка» Здобувачі освіти поділені на п’ять «домашніх» груп. Кожен здобувач освіти групи отримав пелюстку різнокольорової квітки. Групування за кольорами пелюсток – групи «експертні» - групи: жовті пелюстки, зелені, червоні, голубі, білі.

1-група. Прочитавши матеріал підручника, визначте причини революції 1905-1907 рр.;
2-а група. Прочитавши матеріал підручника, визначте, що стало приводом революції 1905-1907 рр., якою подією розпочалася революція. Де відбувалися найбільші виступи робітників?
3-я група. Опрацювавши матеріал підручника, охарактеризуйте повстання на броненосці «Потьомкін» 14 червня 1905 р.;
4-а група. Опрацювавши матеріал підручника, дайте відповідь на запитання: «Як розгортався селянський рух під час революції 1905-1907 рр.?»
5-а група. Прочитавши матеріал підручника, дайте відповідь на запитання: «Якими були рушійні сили та характер революції 1905-1907 рр.?»

«Експертні» групи діляться інформацією зі «свого» питання, «домашні» групи конспектують отримані відомості. V. Рефлексія. Робота в групах «Ти – мені, я – тобі» Групи ставлять запитання одне одному. Робота з картою Здобувачі освіти, використовуючи карту історичного атласу «Україна в роки першої російської революції 1905-1907 рр.», мають назвати: 1) міста, в яких у грудні 1905 р. відбулися збройні повстання робітників; 2) населені пункти, в яких були створені і діяли ради робітничих депутатів; 3) дату і місця найбільших заворушень в армії. VІ. Підбиття підсумків та оцінювання знань здобувачів освіти «Знайди помилку» 1) Революція розпочалася 9 січня 1906 р.; 2) Першим військовим кораблем, що повстав, був крейсер «Очаків»; 3) Революція закінчилася «кривавою неділею». «Tabula rasa» 1) Коли відбулася перша революція в Росії? 2) Яка подія стала приводом до революції? 3) Хто брав участь у революції? 4) Які причини революції? 5) Скільки років минуло з часу закінчення революції? «Разок намиста» Здобувачі освіти мають пригадати, що їм запам’яталося на уроці. Визначення найактивнішого учасника групи. Оцінювання здобувачами освіти і вчителем роботи здобувачів освіти на уроці. VІІ. Домашнє завдання 1. Опрацювати відповідний параграф підручника. 2. Створити інтелект карту до теми уроку.

Тема. Україна в роки революції 1905 – 1907 рр. Мета:

продовжити розкривати події революції;
визначити основні положення Маніфесту 17 жовтня 1905 р.;
познайомитися з напрямами та метою діяльності загальноросійських партій в Україні та українських національних партій, а також позапартійних об’єднань громадян (рад і профспілок);
ознайомитися з подальшим розгортанням революційних подій (селянським рухом, революційними виступами в армії і на флоті, збройними повстаннями робітників);
розвивати логічне мислення;
сприяти вихованню патріотичних почуттів та інтересу до вивчення історії.

Обладнання: карта, схема, історичні документи.

Найбільша загроза, це намір здолати прірву у два стрибки. Д. Джордж Найбільш загрозливий момент для режиму, коли він починає реформуватися. А. Токвіль

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент. Ключове слово теми «революція». Шифрограма – «волюреція». ІІ. Актуалізація знань Бесіда 1) Назвіть роки, коли відбулася перша російська революція? 2) Де відбувалася? 3) Які причини революції 1905-1907 рр.? 4) Якими подіями позначалися революція в Україні? 5) Який характер мала революція? ІІІ. Вивчення нового матеріалу Робота в групах За допомогою підручника здобувачі освіти мають опрацювати матеріал.

1-а група – загальноросійські політичні партії в Україні. Українські національні партії;
2-а група – позапартійні об’єднання громадян;
3-я група – селянський рух (нові форми);
4-а група – революційні виступи в армії і на флоті.

Обмін інформацією. Конспектування. ІІІ. Закріплення знань здобувачів освіти 1. Знайдіть помилку.

Царський маніфест, який дарував населенню політичні свободи, підписано 17 жовтня 1907 р.
Кульмінацією революції був виступ солдатів київського гарнізону. Очолив повстання на крейсері «Очаків» Б. Жаданівський.

2. Гра «Сходинки».

5	Шмідт	5	Одеса
6	Микола ІІ	6	Харків
9	Мазуренко	8	Горлівка
12	Жаданівський	12	Катеринослав

ІV. Висновки та оцінювання. V. Домашнє завдання. 1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

Узагальнюючий урок за темою: «НАДДНІПРЯНСЬКА Україна НА ПОЧАТКУ ХХ ст.» Мета:

повторити, узагальнити й систематизувати набуті знання з теми «Наддніпрянська Україна на початку ХХ ст.»;
розвивати пам'ять, логічне мислення, увагу;
сприяти вихованню пізнавального інтересу до вивчення історії своєї Батьківщини.

Обладнання: набори – «Склади речення», картки – бали. Тип уроку: узагальнення та систематизації знань. Форма уроку: урок – естафета.

ХІД УРОКУ

Революція – це догнивання старого режиму. І немає порятунку ні в тому, що почало гнити, ні в тому, що його довершило. М. Бердяєв Революція – варварський спосіб прогресу. Ж. Жорес Він (Грінченко) більше працював, ніж жив. М. Чернявський Хоча Володимир Винниченко вважав себе марксистом, але його світогляд перебував під впливом гуманізму й західного лібералізму

І. Організаційний момент. Емоціональний настрій здобувачів освіти. Слова вчителя про завершення вивчення теми. Постановка завдань здобувачам освіти на урок. ІІ. Актуалізація знань. Інтелектуальна розминка 1. Яка територія України входила до Російської імперії? 2. Які основні події відбулися в Російській імперії на початку ХХ ст.? 3. Які були вимоги українців до царського уряду під час революції 1905-1907 рр.? ІІІ. Основна частина уроку Гра «Естафета» Організація гри – змагання між командами: поділ на 3 команди, вибір назви команди, вибір капітана, пояснення правил гри. Правила гри. Кожен гравець повинен відповісти. Гравець набирає кількість балів для себе і для команди. Якщо гравець не знає, він говорить «пас», і хід переходить до гравця іншої команди. Команда впоралася із грою, коли в ній взяли участь всі гравці. На початку гри проводиться жеребкування, щоб визначити, яка команда буде починати першою, яка – другою, яка – третьою. Завдання для жеребкування. Кожна команда отримує набір слів, з яких потрібно скласти відповідне речення. В наборі може бути зайве слово, яке не стосується певної теми. 1-й набір. 14 червня 1905 р., «Очаків», «Потьомкін», повстання, матроси. 2-й набір. 11 листопада 1905 р., повстання, «Очаків», «Потьомкін», матроси. 3-й набір. 9 січня 1905 р., «Кривава неділя», м. Київ, м. Петербург, революція, початок. Підкреслені слова – зайві. Вправа «Думка» Кожна відповідь – 2 бали. 1. Селяни при виході із сільської общини отримували земельний наділ, який називався _____________________ . 2. Столипінська аграрна реформа розпочалася виданням указу від __________ . 3. Революція 1905-1907 рр. розпочалася подією, яка називається __________ . 4. Селяни з України переселялися на __________ . 5. Першим повсталим кораблем під час революції 1905-1907 рр. був ________ . 6. Перша «Просвіта» на Наддніпрянщині виникли в місті _________, в _____ році. Вправа «Помилка» Знайдіть помилку у твердженні. (2 бали) 1. УНП метою діяльності вбачала – здобуття Україною автономії. 2. В Україні перша рада робітничих депутатів виникли в Києві. 3. Найбільш поширеною формою монополій в Росії були картелі. 4. У 1900-1903 рр. Україну охопило економічне піднесення. 5. Цукробурякове виробництво було найбільш розвинене в Південній Україні. 6. На українських землях на початку ХХ ст. технічний переворот не було завершено. 7. Столипінська реформа привела до зменшення виробництва сільськогосподарської продукції. 8. Першою політичною партією, яка виникла на Наддніпрянській Україні, була УСДРП. 9. Кульмінацією революції стали липневі збройні повстання робітників 1905 року. 10. Під час революції 1905-1907 рр. найактивнішими були селяни. 11. Емським указом Столипін забороняв реєстрацію чужородних видань. 12. І Державна Дума була законопослушна цареві. Вправа «Ім’я» Кожне запитання – 2 бали. 1. Російський імператор, за часів правління якого сталася революція 1905-1907 рр. 2. Міністр внутрішніх справ, автор аграрної реформи. 3. Лідер партії УНП. 4. Керівник повстання матросів на крейсері «Очаків». 5. Керівник повстання роти саперів Київського гарнізону. 6. Лідер партії більшовиків в Росії. Вправа «Історичний портрет» Дати коротку характеристику кожному історичному діячу. (2 бали) 1. Микола ІІ. 2. П. Столипін. 3. Д. Антонович. 4. М. Міхновський 5. Б. Грінченко 6. В. Винниченко Вправа «Документ» Визначити, в якому документі було вміщено такі положення (2 бали)? 1. Заборона реєструвати чужородні видання та організації. 2. Дарувалися політичні та громадянські права та свободи. 3. Про ліквідацію сільської общини, дозвіл переселятися на хутір. 4. Один голос поміщика прирівнювався до 260 голосів селян. 5. Здобуття Україною незалежності. 6. Висувалось українською громадою три проблеми: освітня, земельна, питання автономії. Вправа «Дата» Правильна відповідь – 2 бали. 1. 1905 – 1907 рр. 2. 9 січня 1905 р. 3. 14 червня 1905 р. 4. 17 жовтня 1905 р. 5. 11 листопада 1905 р. 6. 18 листопада 1905 р. 7. 3 червня 1907 р. 8. 9 листопада 1906 р. 9. 20 січня 1910 р. 10. 1900 р. 11. 1902 р. 12. 30 жовтня 1905 р. Вправа «Термінологія» Кожна відповідь – 3 бали 1. Партія – це ___________________________________________________________ . 2. Шовінізм – це _________________________________________________________ . 3. Монополія – це ________________________________________________________ . 4. Трест – це ____________________________________________________________ . 5. Столипінський циркуляр – це ____________________________________________ . 6. Синдикат – це _________________________________________________________ . 7. Картель – це __________________________________________________________ . 8. Концерн – це _________________________________________________________ . 9. Інвестиція – це ________________________________________________________ . 10. Облігація – це ________________________________________________________ . 11. Державна Дума – це __________________________________________________ . 12. Відруб – це __________________________________________________________ . Вправа «Порівняння» Порівняти наведені пари понять (3 бали) 1. Хутір та відруб. 2. Розвиток важкої та легкої промисловості. 3. Валуєвський циркуляр та Столипінський циркуляр. 4. Програма УНП та УСДРП. 5. Напрями переселень українських та російських селян. 6. Погляди галицьких партій та партій Наддніпрянщини щодо участі українців у майбутній війні. Вправа «Зміст» Дати коротку характеристику подіям і фактам. (3 бали) 1. Аграрна реформа. 2. Новий виборчий закон. 3. Царський Маніфест 17 жовтня 1905 р. 4. Столипінський циркуляр 1910 р. 5. Причини революції 1905-1907 рр. 6. Рушійні сили революції 1905-1907 рр. 7. Привід до революції. 8. Економічна революція. 9. Види монополій. 10. Напрями переселень селян з України. 11. Програма ТУПу. 12. Наслідки Столипінської аграрної реформи. ІV. Підбиття підсумків уроку Підрахунок балів. Оголошення результатів гри. Визначення переможців. Виставлення оцінок. V. Домашнє завдання. 1. Повторити тему «Наддніпрянська Україна на початку ХХ ст.».

docx

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Хижняк Наталія Анатоліївна

Пов’язані теми

Історія України, Матеріали до уроків

Додано

21 листопада

Переглядів

Оцінка розробки

Відгуки відсутні