19 липня о 18:00Вебінар: Реалізація національно-патріотичного проекту в закладах дошкільної та середньої освіти

Мистецькі стежини Тараса Шевченка

Про матеріал

Презентація "Мистецькі стежини Тараса Шевченка" може бути використана вчителями, класними керівниками під час проведення шевченківських днів, літературних читань, предметних тижнів, годин спілкування.

Зміст слайдів
Номер слайду 1

Могутня й своєрідна постать українського поета раз-у-раз звертала на себе увагу тих людей, з якими поет зустрічався, входив у ті чи інші стосунки, або хоч обертався в одному колі. Ось чому про Шевченка ми маємо багато переказів од найрізноманітніших його сучасників, найрізноманітніших і своїм соціальним станом, і своїм політичним світоглядом, і своєю освітою.

Номер слайду 2

Народився майбутній великий поет України 9 березня (25 лютого за ст. ст.) 1814 року в селі Моринці Звенигородського повіту на Київщині в родині селян-кріпаків Григорія Івановича та Катерини Якимівні Шевченків. З цього села походила мати поета, кріпачка пана Енгельгардта. Сюди після одруження, за розпорядженням поміщика, переселилися вони з Кирилівки на короткий час. Під час цього переселення у них народився син Тарас.

Номер слайду 3

У 1816 році родина Шевченків повертається до рідної Кирилівки. . «І ось стоїть переді мною наша убога, стара біла хата з потемнілою солом’яною покрівлею та чорним димарем, а коло хати на причіпку яблуня з червонобокими яблуками, а круг яблуні квітник — улюбленець моєї незаміжньої сестри, моєї терплячої, моєї ніжної няньки! А коло воріт стоїть стара розлога верба з засохлим верхів’ям, а за вербою — клуня, омочена стіжками жита, пшениці й різного, всякого збіжжя; а за клунею косогором піде вже сад! Та який сад!..

Номер слайду 4

Батьківська хат у Кирилівці. 1843р. До смерті матері (у 1823 р.), живучи під її опікою, здається, що хлопчик і горя не знає. У овдовілого батька на руках лишається п’ятеро дітей, Микита, Катерина, Тарас, Ярина та Йосип, а згодом у їхню хату ввійшла мачуха зі своїми трьома малолітніми дітьми. У 1825 році помирає батько, висловивши знаменне пророцтво щодо майбутнього сина: «Синові Тарасу із мого хазяйства нічого не треба, він не буде абияким чоловіком: з його буде або щось дуже добре, або велике ледащо; для його моє наслідство або нічого не буде значить, або нічого не поможе».

Номер слайду 5

Після смерті батька, малого Тараса віддали в школу до сільського дяка, де він вчився читати й писати, засвоїв часослов і псалтир. Уже з дитячих років виявляється в ньому надзвичайна допитливість розуму, особлива вразливість натури. Наймилішим же заняттям для нього, що перетворювалося на справжнє свято, були оповіді про минуле. Тоді ж проявляється неабиякий його хист до малювання.

Номер слайду 6

Після смерті батьків доля завела Шевченка до пана Енгельгардта, де він працював кімнатним козачком.Незабаром Енгельгардти поїхали до Варшави. Там його віддали в науку до якогось покоєвого маляра, який, розгледівши в юнакові великий талант, порадив панові віддати його відомому митцю Францу Лямпі молодшому. У 1830 році у Варшаві вибухнуло повстання, що змусило Енгельгардта покинути її разом із своєю челяддю і виїхати до Петербурга. Вісімнадцятий рік свого життя поет зустрів уже в непривітній, вологій, закутій в граніт і оповитій туманами північній столиці.

Номер слайду 7

Він ублагав пана віддати його на чотири роки живописцю В.Ширяєву для подальшого навчання, аби мати у майбутньому свого дворового художника. У 1836 році термін контракту закінчився, але Шевченко залишається в нього вже як найманий робітник-підмайстер. Саме в цей час він робить і перші поетичні спроби — з’являється балада «Причина».

Номер слайду 8

Є. Гребінка О . Венеціанов В. Жуковський К. Брюллов У 1836 р. Шевченко юнак познайомився з учнем Академії мистецтв Іваном Сошенком. Цю зустріч, за словами першого біографа Т. Шевченка, О. Кониського, «треба вважати за найважливіший момент у житті нашого Кобзаря: вона перевела його через той рубікон, що межував людей з кріпаками, темряву зі світлом, волю з неволею». Пізніше І. Сошенко познайомив його з Є. Гребінкою, О. Венеціановим, В. Жуковським, К. Брюлловим, М. Вієльгорським — відомими культурними діячами того часу, які відіграли визначальну роль у подальшій долі Тараса Шевченка.

Номер слайду 9

«Живу, учусь, нікому не кланяюсь і нікого не боюсь, окроме Бога, — велике щастя буть вольним чоловіком». У лютому 1837 р. Товариство заохочення художників дозволило Шевченкові неофіційно відвідувати навчальні класи Академії мистецтв, а у квітні Карл Брюллов, знаменитий російський художник, намалював портрет Василя Жуковського. Портрет розіграли в лотереї за 2500 крб., величезну на той час суму. За ці гроші Тараса Шевченка викупили з кріпацтва.

Номер слайду 10

Г. С. Мелихов. «Молодой Тарас Шевченко в мастерской у К. П. Брюллова». 1947. 25 квітня 1838 р. на квартирі Брюллова Жуковський уручив Тарасові Шевченку відпускну. У спогадах І. Сошенко писав: «Раз навесні сиджу я та малюю, вікно було відчинене, аж ось плигає у вікно Тарас, перекидає мій малюнок "Луку-євангеліста", кидається до мене на шию і гукає: —    Воля! Воля! —    Чи не здурів оце ти, Тарасе? — питаю я в нього, а він усе гукає: —    Воля! Воля! Він був цілком щасливий. Радість його переходила в тиху радість, що усміхається... Брався до роботи, але робота не йшла! Покладе він свій малюнок у портфель, звідтіль візьме відпускну, перечитає її, перехреститься, поцілує і заплаче». Згодом поет у листі до брата Микити писав: «Живу, учусь, нікому не кланяюсь і нікого не боюсь, окроме Бога, — велике щастя буть вольним чоловіком».

Номер слайду 11

Петербург часів Шевченка Петербурзі, очевидно завдяки роботі у В. Ширяєва, порадам І. Сошенка та праці в класах Товариства заохочування художників , він уперше почав працювати тушшю-пером і особливо успішно – акварельними фарбами. Це дало Шевченкові змогу підготуватися до вступу в Академію мистецтв.

Номер слайду 12

21 травня 1838р. Шевченка зараховують стороннім учнем Академії мистецтв. Він навчається під керівництвом К. Брюллова, стає одним з його улюблених учнів, одержує срібні медалі (за картини “Хлопчик-жебрак, що дає хліб собаці” (1840), “Циганка-ворожка” (1841), “Катерина” (1842)). Остання написана за мотивами однойменної поеми Шевченка.

Номер слайду 13

Портрет Г.И. Закревської 1843 Автопортрет 1840-43 Мария. Иллюстрация к "Полтаве" Пушкина 1840, акварель Упродовж семи років навчання з-під його пензля, олівця, граверського штихеля та офортної голки вийшли не лише учнівські, а й викінчені, зрілі твори. Під час навчання Тарас Григорович був тричі нагороджений срібними медалями. Задовго до надання у березні 1845 року офіційного звання вільного (некласного) художника Шевченко уже працював на рівні професійного майстра.

Номер слайду 14

Незважаючи на царську заборону, Шевченко в роки недолі ( після арешту 1847 р. за участь у діяльності Кирило – Мефодіївського товариства) працював багато плідно в усіх властивих йому й раніше жанрах. «Якби я був недолюдок, кровопийця, то і тоді для мене найбільш вдалого покарання не можна було б придумати, як вислати мене в окремий Оренбурзький корпус солдатом. І до всього мені ще заборонено малювати. Трибунал під головуванням самого сатани не міг би винести такого холодного, нелюдського вироку». Всього відомо 124 завершені твори й 220 екскізів та начерків, створених тоді.

Номер слайду 15

Гористый берег о-ва Николая I. 1848-1849гг. Укрепление Раим. Вид с верфи на р. Сыр-Дарью. 1848г. У 1848р. на клопотання Шевченкових друзів його включили як художника до складу Аральської описової експедиції для пошуків кам’яного вугілля , очолюваної О. Бутаковим. З жовтня 1848р. до травня 1849р. експедиція зимувала на острові Кос-арал.

Номер слайду 16

Тарас Шевченко із 47 років життя _ ___ років був на засланні, ____ роки - кріпаком, і лише _____ років - на волі. Він був сином мужика — і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком — і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком — і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим. Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті — невмирущу славу і всерозквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець усе наново збуджуватимуть його твори. Отаким був і є для нас, українців, Тарас Шевченко (І. Франко. «Присвята»).

Номер слайду 17

Думи мої, думи мої, Лихо мені з вами! Нащо стали на папері Сумними рядами?.. Чом вас вітер не розвіяв В степу, як пилину? Чом вас лихо не приспало, Як свою дитину?.. Т.Г.Шевченко

Номер слайду 18

Тарас Шевченко почав писати вірші у другій половині 30-х років. У 1840 р. у Петербурзі вийшла перша збірка його поезій "Кобзар", у 1845 р. — героїчно-романтична поема "Гайдамаки". Твір є досить об'єктивною картиною селянського повстання, викликаного національним і релігійним гнітом з боку поляків. "Якщо старі люди брешуть, то і я разом з ними", - писав Тарас Шевченко.

Номер слайду 19

В 1843—1845 роках написав цикл поезій "Три літа" (центральним твором якого є "Сон"), поему "Кавказ", послання "І мертвим і живим...", поезії "Чигирине, Чигирине", "Великий льох", "Стоїть в селі Суботові" та ін., в яких гостро виступив проти соціально-національного гноблення українського народу.

Номер слайду 20

1844р. вийшло друге видання “Кобзаря”. », яка містила лише вісім творів: «Думи мої...», «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка», «До Основ'яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч». Процес творчості тривав і далі. Усі ці твори належать до раннього періоду творчості Шевченка, коли він усвідомлював себе як “мужицький поет” і поет-патріот.

Номер слайду 21

Повернувшись до Петербурга з України наприкінці лютого 1844р., він під враженням побаченого на Україні пише ряд творів (зокрема, поему “Сон”), які остаточно визначили подальший його шлях як поета.)

Номер слайду 22

В стихотворении «Сон» («Гори мої високії...»), написанном поэтом в 1848 г. в Орской крепости, есть такие слова: «Блукав я по світу чимало Носив і свиту і жупан... Нащо вже лихо за Уралом Отим киргизам, отже, й там, Єй же богу, лучше жити, Ніж нам на Украйні. А может, тим, що киргизи Ще не християни?..» 8 червня 1847р. Шевченка привезли до Оренбурга, звідти до Орської кріпості, де він мав відбувати солдатську службу. В Орську він порушив царську заборону писати. Свої нові твори він потай записував до саморобних “захалявних” зошитків. Наприкінці 1849 — на початку 1850р. він переписав ці “невільницькі” поезії в саморобну книжечку, яка згодом дістала назву “Мала книжка”. В Орській кріпості поет написав 21 твір.

Номер слайду 23

У кінці березня 1858р. Шевченко приїхав до Петербурга. Літературно-мистецька громадськість столиці гаряче зустріла поета. В останні роки життя він бере діяльну участь у громадському житті, виступає на літературних вечорах, стає одним із фундаторів Літературного фонду, допомагає недільним школам на Україні (складає й видає для них “Букварь южнорусский”).

Номер слайду 24

«А Бог менi помагає, Мене заступає... Помолюся Господеві Сердем одиноким І на злих моїх погляну незлим моїм оком. Ти , Господи, помагаєш По землі ходити, Ти радуєш мою душу І серде врачуєш; І пребудет Твоя воля І труд Твій не всує.» Т. Г. Шевченко,"Псалмi Давидовi" У січні 1860р. під назвою “Кобзар” вийшла збірка, яка складалася з 17 написаних до заслання поезій (з них тільки цикл “Давидові псалми” повністю опубліковано вперше).

Номер слайду 25

Світова слава Т. Шевченка зростає  разом зі славою його народу. Поруч з "Кобзарем" по земній кулі крокують пам'ять, любов і шана. Твори великого українського поета відомі сьогодні в багатьох країнах світу. Їх перекладено мовами понад ста народів, вони стали однією із дорогоцінних перлин у скарбниці світової культури. Планетарна слава народного поета прослідкована в працях і оцінках 62 славістів 25 країн світу.

Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку