Мистецький центр творчого дозвілля

Про матеріал
Позакласна робота надієвіше впливає на безперервне і свідоме духовне вдосконалення і самовизначення дітей. Свобода і можливість вибору улюблених занять благотворно впливає на школярів. При цьому організація діяльності дітей у формі дозвілля сприяє вільному спілкуванню у середовищі ровесників, з якими дитина вважає себе найтісніше пов'язаною і авторитет яких для неї безперечний.
Перегляд файлу

                                                                  Вступ
 

                                                        Справжня казка відмінна тим, що ніколи не відривається

                                                    її звязок з життям, тому що казка будується на ньому і до нього

                                                                                                                                       не повертається.

                                                                                                                                         / Братья Гримм  /

      Позакласна робота сьогодні розгядається як важливий фактор найповнішого розкриття здібностей школярів та розв'язання різноманітних освітніх проблем, стовреня цілісної системи пошуку та виховання творчо обдарованої особистості. Позакласна робота надієвіше впливає на безперервне і свідоме духовне вдосконалення і самовизначення дітей. Свобода і можливість вибору улюблених занять благотворно впливає на школярів. При цьому організація діяльності дітей у формі дозвілля сприяє вільному спілкуванню у середовищі ровесників, з якими дитина вважає себе найтісніше пов'язаною і авторитет яких для неї безперечний. У той же час, переживання успіху викликає позитивне ставлення до творчої діяльності, сприяє набуттю певного життєвого досвіу, навичок самостійної діяльності і поведінки, тобто поступово здійснюється становлення тих властивостей і якостей, які є складовимти творчої особистості

     Надзвичайно великі потенційні можливості для формування музичної культури  учнів мають музичні казки. Казка – найпоширеніший жанр оповідальної народної творчості та вагомий засіб пізнання. Казка формується на духовних проблемах, розвивається в часі і просторі та ніби має власне внутрішнє життя. Для казки- опери, казки-балету характерними є намір – головна сюжетна лінія, розвиток дії, активність персонажів, їхні вчинки з відповідними наслідками й висновками. Створення, наукове обгрунтування та педагогічно доцільне використання музичних казок, що несуть цілеспрямоване дидактичне навантаження, надає можливість урізноманітнити позакласну роботу, робить її цікавою, доступною і привабливою для дітей, активізує пізнавальну музично-творчу діяльність, ефективно розвиває та виховує учнів у процесі навчання музики. Секрет такої «універсальності» музичної казки полягає, насамперед, в її органічній відповідності особливостям сприймання і засвоєння інформації та взагалі світосприйняття. Музична казка надає виховномупроцесу відчуття особливої чарівності, втілюючи виклад необхідної інформації у казкову( а значить цікаву) форму й допомагати учневі на доступних образах зрозуміти та міцно запам’ятати її сутність. Згідно з принципом «легко та цікаво – про складне» написано композиторами багато цікавих музичних казок, спрямованих на ознайомлення з музичною термінологією. Тексти казок доповнені відповідними нотними прикладами та практичними завданнями. Мова казки, як правило, емоційно образна, літературно примхлива та лексично та музично багата, вже з перших звуків захоплює учнів, вводить в особливий чарівний світ, стимулюючи розвиток уяви, політ фантазії, творчого натхнення, тому більшість «музичних» казок, виконують розвивальну функцію. Як стверджував професор М.Рубінштейн, ніхто не створив дитячого світу переживань краще, ніж самі діти. Крім вирішення основного питання, винесеного в назву казки, увага дітей спрямовується нас творення власних розповідей від імені муз.інструментів, тобто на актуалізацію й творче  трансформування здобутих раніше знань. Музична казка, як і будь-який твір цього жанру, має певне виховне спрямування, допомагаючи дитині зрозуміти та засвоїти особливості особистісних і суспільних взаємовідносин, певні моральні цінності, формуючи певні риси характеру. Тому «Мистецький центр творчого дозвілля «Шкільна філармонія», а саме подані казки-опери, казка-балет та симфонічна казка видатних композиторів таких як  П.Чайковський, М.Лисенко, С.Прокофєв,  надає можливість зробити виховний процес більш яскравим, цікавим, доступним і привабливим для школярів, сприяє ефективнішому формування музичної культури дітей, їх творчому й загальному розвитку та різнобічному вихованню.

 

 

 

 

 

                                          Мистецький центр творчого дозвілля

                                             «Шкільна філармонія»

         Філармонія (від грец. «люблю» і «гармонія») це концертна організація, в задачі якої входить пропаганда музичного мистецтва. Філармонії бувають міські, обласні, а у нас філармонія шкільна. В її роботі беруть участь учні, які навчаються в нашій школі, а також є учнями школи мистецтв, учасниками гуртків художньо-естетичного спрямування.

 

 У складі філармонії:

  •  солісти-вокалісти;
  • солісти-інструменталісти;
  • починаючі композитори та поети;
  • хорові колективи.

                        Статут мистецького центру творчого дозвілля «Шкільна філармонія»

І. Загальні положення

  1.                 Мистецький центр творчого дозвілля «Шкільна філармонія» утворена на основі добровільності, узгодженості, рівноправності і є ланкою учнівського самоврядування в Барвінківській ЗОШ І-ІІІст. № 3. Організація тісно співпрацює з Учнівською Радою (органом шкільного самоврядування), а також із вчителями та батьківським комітетом.
  2.                 Структура мистецького центру творчого дозвілля «Шкільна філармонія». Кожен клас-зірочка має свій статус із конкретно визначеним напрямком діяльності:
    •                           1 клас -  Зірочка дослідники пісень із казок   (червоний колір);
    •                           2 клас – Зірочка дослідники музики казок    (оранжевий колір);
    •                           3клас -   Зірочка дослідники музичних казок  (синій колір);
    •                           4клас –  Зірочка дослідники казок композиторів-класиків  (жовтий колір);
    •                           5клас -  Зірочка дослідники інсценізації музичних казок   (зелений колір);
    •                           6клас -  Зірочка вигадники сюжетів музичних казок  (фіолетовий колір);
    •                           7клас -  Зірочка автори музичних казок для дітей (блакитний колір).

           3.         У своїй діяльності мистецький центр творчого дозвілля «Шкільна філармонія» керується принципами:

  •                           добровільності;
  •                           доброти та дружби;
  •                           гуманізму;
  •                           єдності слова і діла;
  •                           творчої активності та ініціативи;
  •                           честі та совісті.

ІІ. Завдання та діяльність організації


1. Мистецький центр творчого дозвілля «Шкільна філармонія» визначає своєю метою:

  •                   об'єднання зусиль для добрих і корисних справ;
  •                   розвиток здібностей у дітей;
  •                   створення умов для виховання особистостей;
  •                   забезпечення фундаменту загальнолюдських цінностей та культури;
  •                   виховання у дітей віри в себе, у свої сили.

 

  1. 2. Члени організації.
  2. Членами «Шкільної філармонії» можуть бути діти незалежно від національності, соціального походження, релігійних поглядів, віком від 6 до 14 років (1-7 класи).

            3. Рада лідерів «Шкільної філармонії

Загальні положення

- Рада лідерів є вищим керівним органом;

-   у своїй діяльності Рада лідерів керується правами та обов'язками передбаченими статутом;

-  співпрацює з педагогічним колективом, адміністрацією школи та батьківським комітетом, а також з іншими творчими організаціями школи ;

- підтримує зв'язки з Радою школи, Учнівською Радою та  з органами самоврядування в інших навчальних закладах.

Мета та завдання Ради лідерів:
Діяльність Ради лідерів в школі сприяє: розвитку творчих здібностей учнів; згуртуванню учнівського колективу, розвитку відповідальності за власні дії,

Структура:
В Раду лідерів входять 1-2 представники від кожного класу-зірочки. Один раз на рік Рада лідерів обирає Голову Ради, затверджує обов'язки кожного лідера, визначає завдання діяльності. На першому засіданні Ради лідерів обирається секретар.

Права та обов'язки членів Ради лідерів Рада лідерів:
Рада лідерів:

  • має право протягом року вносити зміни та корективи (поправки) в статут організації;
  • кожен представник Ради лідерів може обирати та бути обраним на посаду.

Голова Ради лідерів:

  • має право прийняття рішень з найважливіших питань шкільного життя у межах своєї компетенції;
  • відстоювати права членів "Шкільної філармонії";
  • брати активну участь у організації та проведенні заходів школи;
  • готувати, коректувати і затверджувати права та обов'язки членів «Шкільної філармонії»
  • координувати роботу класів-зірочок та доводити до класів завдання, питання, що піднімаються на Раді лідерів;
  • піклуватися про творчі здобутки молодших школярів;
  • поводити себе згідно з положенням обов'язків школярів;
  • бути взірцем для школярів та гідно представляти Барвінківську школу І-ІІІст. № 3.
  1.                        Положення про голову Ради лідерів

    Головою Ради лідерів може бути обраний учень (учениця) школи 5 або 6 класу, який є активним учасником «Шкільної філармонії» та виконує всі положення про права та обов'язки визначені статутом .

Голова Ради лідерів:

  • вносить на розгляд Ради лідерів питання, що потребують вирішення;
  • бере участь у роботі Учнівської Ради;
  • ініціює зміни, що покращать навчання та дозвілля учнів;
  • скликає позачергові засідання Ради лідерів;
  • має право голосу від імені Ради лідерів при вирішенні питань, які розглядаються Учнівською Радою школи;
  • координує діяльність класів-зірочок.

Права та обов'язки членів Мистецький центр творчого дозвілля «Шкільна філармонія»

Члени «Шкільної філармонії» мають право:

  • брати участь у зборах, засіданнях при обговоренні питань про діяльність організації;
  • отримувати інформацію про діяльність організації, відповіді з приводу своїх запитань та зауважень;
  • вносити пропозиції з метою покращення роботи організації;
  • захищати свою пропозицію при вирішенні питань в організації.

Члени «Шкільна філармонія» зобов'язані:

  • постійно брати участь у творчих звітах;
  • сприяти участі всіх учнів в акціях, конкурсах,
  • організовувати вистави, проводити свята, турбуватися та допомагати учням 1 -3 класів;
  • проводити акції допомоги дітям-сиротам, дітям з притулку, ветеранам, інвалідам.

Основні закони для членів "Шкільної філармонії"

  •                           Закон міцної дружби та партнерства.
  •                           Закон доброти, честі і любові до рідних та близьких людей.
  •                           Закон поваги до себе та оточуючих людей.
  •                           Розвиток власних здібностей та талантів.
  •                           Закон фізичного розвитку та спорту.
  •                           Закон турботливої опіки над природою.
  •                           Закон збереження звичаїв та традицій українського народу.

 

 

 

 

 

 

 

Життя - це Казка     Справжнє мистецтво – це диво, яке трапляється не часто.

                                                                                    Присутня в ньому Таїна дозволяє парадоксально

                                                                                    змінювати повсякденність, 

                                                                                    навіть якщо це -"повсякденність класики".

 

Універсальна мова Якщо ви знаєте найбільш універсальну мову у світі – мову музики,

                                         то ви можете зрозуміти будь-яку людину. Втім, не лише людину...

 

                                               Подорож до музичної казки

  Казка у музиці та хореографії. П.І. Чайковський балет «Лускунчик»

                                                                                                                                               http://www.opera.com.ua/balet/Luskun/luskun_info_1.jpgВедуча. Добрий день! Сьогодні жителі нашої шкільної філармонії завітали до казки.

                                                                                            Девіз нашої подорожі: Життя –це казка.        

Учень 1. Сюжет чарівної казки, неперевершена музика та їх живе хореографічне відтворення творять диво. Казка...Скільки привабливого, захоплюючого в цьому слові як для дітей, так і для дорослих. Адже казка — це чари, незвичайні перетворення, багато несподіванок, щось таємниче, навіть жахливе, але, і це найголовніше — неодмінно щасливий фінал, де добро завжди перемагає зло. Та і любимо ми казки, мабуть, тому, що в нашій уяві необхідно щось зовсім не від буденного життя, якесь диво. А поєднавши казку з музикою, відчуваємо це диво, яке примушує нас хвилюватися і завмирати в очікуванні щасливої миті.

Учень 2. Саме таким іє балет П. I. Чайковського "Лускунчик" за мотивами казки німецького письменника Е. Гофмана "Лускунчик та король мишей". Хореографія "Лускунчика" допомагає пізнати загадкову дитячу душу, дивне її вміння поєднувати реальне з фантастичним. Кожний герой казки мае свій внутрішній світ та свою мрію.

Учень 3.Маленька Клара то сумна, то весела, то сповнена жахом, то подивом, їй притаманна дитяча грайливість, але крізь неї вже проступає юна жіночість та грація. Дівчинка рухається легко, невимушено, і ця поетичність дає Кларі можливість потрапити далі в чарівну казку, дізнатися, що ляльковий Лускунчик — це зачарований принц, що іграшки можуть оживати вночі, а сама вона здатна на сміливий вчинок, який знищить Короля мишей. Лускунчик, який спочатку викликає співчуття своїм зовнішнім виглядом, стае мужнім, сміливо вступає в бій з мишами, щоб захистити Клару.

Учень 4. Поетичністю овіяна сцена "зростання ялинки". Можливо, саме тут вперше охоплює героїв передчуття любові, "зростають" їхні душі, що безупинно прагнуть до перемоги світлого и прекрасного і, як би завершениям всіх хвилювань, апофеозом першої дії стае чудовий "Вальс сніжинок", овіяний промінням світлої мрії.
Учень  5. Друга дія — це грандіозний фінальний святковий дивертисмент. Клара та Принц потрапляють у царство ляльок. Основну частину свята складає яскрава галерея характерних танців, в яких знову ж таки музичний геній П.І.Чайковського дає можливість проявити свою уяву і фантазію хореографам.
Учень 6. Кого тільки немає на святі Клари та Лускунчика! Ось бравурний блискучий танець, який виконують іспанські ляльки, а ось танець східних ляльок, побудований на ніжних, вишуканих, зачаровуючих повільних рухах. Танцюють китайські фарфорові статуетки, їх змінюють ляльки, які виконують яскраво-темпераментний російський трепак, їхні рухи стають все швидшими та швидшими і завершуються справжнім вихором.

http://www.opera.com.ua/balet/Luskun/luskun_info_6.jpgУчень 1. Вершиною святкового дивертисменту є "Вальс квітів". Подібний до знаменитих вальсів з "Лебединого озера" та "Сплячої красуні", він перевершує їх своїм мелодійним багатством і розмахом симфонічного розвитку, красою ліній кордебалету. П. I. Чайковський, працюючи над "Лускунчиком", намагався знайти особливі тембров! ефекти, які б змогли передати всю казкову незвичайність другої дії. В зв'язку з цим він звернув увагу на нещодавно винайдену челесту і став одним з перших, хто ввів цей інструмент у симфонічний оркестр. Вслухайтесь у ніжні, кришталеві акорди челести, що звучать у варіації Клари. Всі танці другої дії сяють, мов коштовне каміння.
Учень 2. "Лускунчик" мае довге сценічне життя. Це казка, в якій втілено цілком земний, конкретний зміст, розповідь засобами музики та хореографії про сильні душі, свіжі почуття, сміливість та відданість. Академік Борис Асаф'єв писав про балет П.І. Чайковського: "Лускунчик" — зовсімінше і зовсім особливе досконале художнє явище: симфонія про дитинство. Ні, вірніше, про те, коли дитинство на зламі.

Учень 3.  Коли вже хвилюють мрії ще невідомої юності, але ще не відійшли дитячі звички, дитячі жахи, коли ляльки — наче живі, а гра у війну — це бажання бачити себе мужнім, хоробрим. Коли сни поривають думки і почуття вперед, а неусвідомлене — в життя, яке тільки передчувається.

Учень 4. Наче розсуваються стіни дитячої кімнати і думки — мрії героїні та героя, вириваються на свіжий простір — у ліс, природу, назустріч вітрам, хуртовинам, далі — до зірок... і в рожеве море надій".На київській сцені балет ставився неодно¬разово. У 1956 році до нього звернувся народний артист СРСР, балетмейстер Вахтанг Вронський. У 1972 році постановку "Лускунчика" здійснив народний артист України Анатолій Шекера, зберігаючи в інтерпретації балету класичні традиції Л.Іванова та М.Петіпа та прагнучи до розвитку складних форм хореографічного симфонізму. Ще раз у 2004 році свою інтерпретацію балету втілив заслужений артист України, балетмейстер Володимир Литвинов, поставивши його за власним лібрето та прагнучи глибше передати саме фантастичний зміст казки.

Учень 5.  Сьогодні на сцені Національної опери України у художньому оформленні народного художника України Марії Левитськоїйде постановка "Лускунчика", яку у 1986 році, дебютуючи як хореограф, здійснив народний артист СРСР Валерій Ковтун. Він створив лірико-романтичну виставу про красиву і чисту душу юної героїні, про велику всеперемагаючу любов та світлі мрії, які допомагають сприймати світ, де завжди є місце торжеству добра та щастя.

 

 

                                               СИМФОНІЯ ПРО ДИТИНСТВО

                                 Симфонічна казка С.Прокофєва «Петрик і Вовк»

 

Видатний російський композитор Сергій Сергійович Прокофєв народився 1891 року в селі Красне на Україні. Грати і писати музику почав з п’яти років. Прокоф’єв навчався в Петербурзькій консерваторії по класу композиції, фортепіано та диригування. Його вчителями були видатні російські композитори М.Римський-Корсаков, А.Лядов, Р.Глієр.

Творчість Прокоф’єва яскрава та самобутня. У його доробку , надзвичайно різноманітному за жанрами, - опери «Війна і мир», «Повість про справжню людину», балети «Ромео і Джульєтта» «Попелюшка, «Кам’яна квітка», кантати, ораторії, симфонії, інструментальні та вокальні твори. Велику увагу приділив композитор створенню музики для дітей: це пісні і фортепіанні п’єси, а також симфонічна казка «Петрик і Вовк».

Ця казка написана для симфонічного оркестру і читця, який розповідає казку, пояснюючи слухачам зміст музичного твору. В казці йдеться про те, як відважний хлопчик Петрик за допомогою маленької пташки спіймав страшного Вовка. Дійові особи казки: Петрик, його Дідусь, Пташка, Кицька, Качка, Вовк, Мисливці. Кожна дійова особа має власну музичну тему. Для змалювання персонажів композитор дуже вдало використав тембр різних музичних інструментів: музика, пов’язана з образами того чи іншого персонажа, завжди звучить у виконанні одного й того самого інструмента чи оркестрової групи, тобто кожна дійова особа має не тільки свою тему, а й власну темброві характеристику.

Казка складається з чотирьох частин:

 

Перша – вступ.

Вступ змальовує картину світанку.

 

У другій –характер музики змінюється, відчувається наближення небезпеки – зявляється Вовк.

 

Музика третьої частини піднесена, радісна – Петрик перемагає Вовка.

 

Четверта  - фінал – урочистий хід Петрика, його Дідуся і Мисливців з переможеним Вовком, якого спіймали. В музиці маршу звучать теми всіх дійових осіб.

 

 

                                           Характеристика героїв

 

 

Петрик.

Головного героя  Петрика змальовує весела, бадьора за характером тема, яку виконує струнна група інструментів.

(Звучить тема Петрика)

 

                                                               Струнные смычковые музыкальные инструменты

 

 

Пташка

Тему Пташки виконує деревяний духовий музичний інструмент флейта. Її легке звучання у верхньому регістрі у грайливому ритмі нагадує пташине щебетання.

(Звучить тема Пташки)

 

                                                           

Качка.

Тему качки виконує деревяний духовий інструмент гобой. Його дещо гугнявий тембр, повільна мелодія в середньому регістрі дуже нагадують нам Качку – кумедну, незграбну, яка крякає і ходить перевальцем.

(Звучить тема Качки)

 

                                                                    http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/13/F_oboes.jpg/300px-F_oboes.jpg

 

 

Кицька

Коли Пташка і Качка сперечаються, до них підкрадається Кішка. Наближається вона майже нечутними, мякими кроками, дуже обережно. Її характеризує тиха мелодія, яку виконує деревяний духовий інструмент кларнет у нижньому регістрі.

(Звучить тема Кицьки).

 

 

 

                                                                              

Вовк.

Тему страшного  хижого Вовка виконує група мідних духових інструментів валторн у нижньому регістрі.

(Звучить тема Вовка                         Духовые медные музыкальные инструменты

 

Дідусь.

Дідусь дуже незадоволений тим, що Петрик пішов до лісу, - адже там можна зустріти злого Вовка. Дідусь весь час бурчить, і його низький хриплий голос дуже влучно передає мелодія, яка виконується на деревяному духовому музичному інструменті фаготі.

(Звучить тема Дідуся)

 

                                                                        Фагот

Мисливці.

Тема Мисливців – це бадьорий марш. Він звучить у виконанні деревяних духових інструментів, а ударні інструменти барабан і литаври відтворюють постріли рушниць.

(Звучить тема Мисливців.)

 

                                                                                          Духовые деревянные музыкальные инструменты

 

 

     Отже, весь твір побудовано на дуже виразних темах, якими композитор показує персонажів казки. Велике значення у створенні їхньої характеристики мають тембри інструментів, які виконують конкретну тему. Так за допомогою тембрових  барв оркестру, а також мелодії, темпу, ритму та інших засобів музичної мови композитор створив незвичайну і дуже цікаву музичну казку.

 

 

                         Чи знаєш ти опери-казки для дітей М.В. Лисенка?
 

Ведуча. Чарівна і вічна музика В.А. Моцарта і Л. ван Бетховена, Ж. Бізе і Д. Верді, П. Чайковського і М. Лисенка, Е. Гріга і Ф. Шопена непідвладна плинові часу.
З іменем Миколи Віталійовича Лисенка, великого українського композитора, пов`язана ціла епоха в історії культури. Опери "Тарас Бульба", "Наталка-Полтавка", "Утоплена", вокальні твори на слова Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, Г. Гейне та А. Міцкевича, українські народні пісні в його обробці стали надбанням духовної скарбниці людства. У 2002 році вся українська громадськість широко вшановувала 160-ту річницю від дня народження свого славетного митця.
У відділі мистецтв Державної бібліотеки України для дітей юні читачі відкривають для себе чудовий світ музики Миколи Лисенка, його думок і почуттів, беручи участь у концертах, вечорах-портретах, музичних та відео програмах, присвячених життєвому і творчому шляху композитора. Нещодавно в емоційно привабливій атмосфері творчого змагання пройшла у відділі мистецтв гра-вікторина з учнями 5-их класів "Чи знаєш ти опери-казки для дітей М.В. Лисенка?".
Пропонуємо вашій увазі сценарій цієї гри.
Оформлення залу: На стіні портрет М.В. Лисенка, прибраний українським вишиваним рушником. Під стіною стоїть стіл, на ньому - керамічна ваза з кетягами червоної калини, підсвічник зі свічкою. Поруч - виставка бібліотечних ресурсів "Сонце української музики - М.В. Лисенко". Звучать українські народні пісні.
Ведуча: Доброго дня, юні шанувальники музики! Сьогодні ми зібралися у цьому залі, щоб взяти участь у грі-вікторині "Чи знаєш ти опери-казки для дітей М. Лисенка?"
Славетний композитор Микола Віталійович Лисенко своє життя присвятив служінню рідному народові, відродженню української музичної культури. Талант його не знав меж: він був визначним композитором, громадським діячем, музикантом-віртуозом і видатним ученим-етнографом (збирав і обробляв українські народні пісні). Микола Віталійович диригував великими хоровими капелами, з якими об`їздив усю Україну. Крім того, він створив музично-драматичну школу, передаючи молоді свої знання і любов до української музики. Його творчий внесок у скарбницю духовності нашого народу дуже великий. Це - твори великої художньої сили і високої професійної майстерності, і серед них вагоме місце посідають опери для дітей. Все це дало Миколі Віталійовичу право на нашу любов і шану.
На виставці ви бачите портрет М. Лисенка, книги і статті, в яких розповідається про його життєвий і творчий шлях, а також нотні видання, аудіо і відеозаписи творів композитора. Деякі з них ви вже вивчали у школі на уроках музики, слухали у нашій бібліотеці.
Ми проводимо гру-вікторину, щоб визначити, хто з вас краще знає оперну творчість для дітей Миколи Лисенка. Її переможцем стане той актив-ний учасник вікторини, який правильно відповість на запитання ведучого, швидко розгадає головоломки, продемонструє артистичні та вокальні здібності, і, звичайно, набере більшу кількість очок.
Журі у складі (ведучий називає) оцінюватиме ваші відповіді і творчу діяльність. На переможців чекають призи!

Отож розпочинаємо нашу вікторину!
1. У народі кажуть: з родини йде життя людини.
Завдання перше: розкажіть про родовід сім`ї Лисенків і, якщо зможете, намалюйте їхнє родове дерево. Назвіть книги, з яких ви про це дізналися. (Н.І. Королюк. Маленькі історії про українських композиторів XVIII-XX ст. - К.: Райдуга, 1982. - 189 с.: 1 л.)
2. А тепер звернемось до творчої спадщини композитора. Їй притаманна висока художність та глибока народність, і вона складається з різних музичних жанрів.
Завдання друге: назвіть відомі вам музичні твори М. Лисенка, в яких так яскраво проявився талант композитора. Для підготовки до відповіді рекомендуємо користуватися матеріалами нашої виставки.
3. Знаючи опери М. Лисенка, ви зможете розв`язати таку головоломку (ведучий встановлює її на стенді).
Завдання третє: Починаючи від складу "та" і прямуючи лініями до інших складів, прочитайте назви чотирьох опер композитора.                                                                       http://www.chl.kiev.ua/ukr/magazin/Svit_n4/Image_w/diag1.gif  "Тарас Бульба", "Наталка Полтавка", "Енеїда", "Утоплена"

4. У ті часи, коли жив М. Лисенко, в Україні не було музичних творів, написаних спеціально для дітей. Тому Микола Віталійович, дбаючи про музичне виховання молодого покоління, намагався створити таку музику, яка була б для нього цікавою, зрозумілою і відкривала чудовий світ мелодії та гармонії. Його опери побудовані на народно-пісенному матеріалі і розраховані на дитяче виконання.
Завдання четверте: назвіть опери для дітей, написані М. Лисенком. Відгадайте наступну "головоломку", в якій зашифровано назви цих опер. Читати слід за годинниковою стрілкою, пропускаючи щоразу однакову кількість кружечків зі складами.

   http://www.chl.kiev.ua/ukr/magazin/Svit_n4/Image_w/diag2.gif"Коза-дереза", "Пан Коцький", "Зима і Весна"

Наступне запитання: де і в яких умовах були вперше поставлені дитячі опери М. Лисенка?
(Всі ці опери ставили і виконували на квартирі Миколи Віталійовича його діти, члени родини та знайомі. Режисером, костюмером і автором декорацій була українська письменниця Леся Українка, а лібрето (літературний текст) до всіх 3-х опер написала Дніпрова Чайка).
6. Як дітям цікаво було грати ролі у цих операх! Їх героїв вони змалку знали з народних казок, які їм розповідали мами і бабусі. Ви теж знайомі з ними, бо мабуть, не раз перечитували "Козу-дерезу" і "Пана Коцького". Впевнена, що серед вас знайдуться бажаючі розповісти нам найбільш цікавий епізод казки, артистично зіграти його. Це і буде шостим завданням.
(Діти виходять на сцену та інсценують казку).
7. Завдання сьоме для тих, хто добре знає не лише українські народні казки, а й опери М. Лисенка. Я запрошую на сцену бажаючого виконати музичний номер з якоїсь опери М. Лисенка, що найбільше йому сподобався. (Дівчинка може заспівати пісню Лисички або Зайчика з опери "Коза-дереза; хлопчик - пісню Вовка або Ведмедя з однойменної опери).
8. Ви пам`ятаєте, що в народних казках звірі наділялись рисами характеру людини. Герої опер-казок Миколи Віталійовича теж мають власний характер.
Завдання восьме: прослухайте два музичних номери з опер "Коза-дереза" і "Пан Коцький". Обидві пісні співають Лисички. Вам потрібно буде визначити, яка Лисичка з якої опери. (Звучать пісні: "Я - Лисичка, я - сестричка" з опери "Коза-дереза" та пісня "А колись була Лисичка" - з опери "Пан Коцький").
А тепер порівняйте цих двох Лисичок і розкажіть, чи схожі у них характери, чи однаково до них ставляться звірі? (Лисичка з опери "Коза-дереза" - чесна, працьовита і приходить на допомогу, тому всі звірі її люблять. А Лисичка в опері "Пан Коцький" - хитра, лінива, весь час обдурює звірів, тому в лісі її ніхто не любить).
А якою є Лисичка в народних казках? (Хитра, лукава і весела). Згадайте прислів`я, приказки, байки і казки, в яких згадуються такі риси характеру Лисички.
9. Як відомо, музичні характеристики своїх героїв композитор взяв з українських народних пісень. Завдання дев`яте: прослухайте фрагменти народних пісень і скажіть, в партіях яких героїв вони використані. (Звучать музичні номери:
"Ой під вишнею" - у партії Вовка,
"Добрий вечір, дівчино" - Зайчика,
"І шумить, і гуде" - Рака).
10. А тепер запрошуємо на сцену тих, хто володіє артистичними здібностями і мріє про професію актора чи співака.
Завдання десяте: зіграйте роль героя опери-казки Лисенка, передайте його характер, вдачу, заспівайте його пісню. (Діти в театральних костюмах "грають" Пана Коцького, Козу-дерезу та ін.).
11. І нарешті, завдання одинадцяте: - "Відгадай мелодію (Звучить пісня "А вже весна, а вже красна").Скажіть, як називається ця народна піс-ня, і в якій дитячій опері її використав композитор М. Лисенко? (В опері "Зима і Весна").
Заключне слово ведучого. Настав час підбити підсумки нашої вікторини і нагородити переможців.(Надається слово голові журі, оголошуються імена переможців і їм вручаються призи).Наша вікторина завершена. Ми бажаємо вам і надалі поглиблювати знання з історії української музики, любити її, частіше звертатися до неї у житті. Чекаємо нових зустрічей з вами.

                                   Список використаної літератури

1. Анджейчак А. Психолого-педагогічні умови формування творчої особистості дитини в освітньо-виховних закладах // Обдарована дитина. - 2000. - №5. - С.8-13.

2. Балл Г.О. Про визначальні характеристики здібностей і принципи їх врахування у навчально-виховній роботі // Психологія. - К.: Дніпро, 1992. - Вип.32.

3. Банько Н.В., Сечина Л.И., Отачук Г.И. Развиваем творческое мышление младших школьников//Педагогічна скарбниця Донеччини. – 1998. - №2.

4. Баранов А.А. Развитие творческих способностей у младших школьников в изобразительной и игровой деятельности.// Развитие творческих способностей студентов и школьников на занятиях изобразительным искусством.: Межвузовский сборник научных трудов - Ростов-на-Дону, 1986. – С.115-123.

5. Барко В., Панок В., Лазаревський С. Психолого-педагогічна діагностика творчого потенціалу особистості учня в навально-виховному процесі: Методичні рекомендації. - Тернопіль, 2000. - 85 с.

6. Барко В., Тютюнников А. Як визначити творчі здібності дитини? - К., 19991. - С.79.

7. Берека В. Роль позашкільних закладів у формуванні творчої особистості//Педагогічний вісник. – 1997. - №2. – С. 6-7.

8. Бех І.Д. Виховання особистості. У 2 к. Кн. 2.– К.: Либідь, 2003.– 342 с.

9. Богоявленская Д.Б. Пути к творчеству. – М.: Знание, 1981. – 96 с.

10. Борисова О.О. Формування творчих здібностей молодших шклоярів у процесі музичної навчально-ігрової драматизації: Автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. пед.наук/ Український державний педагогічний університет ім. М.П.Драгоманова - К., 1994 - 20 с.

11. Венгер Л.А. Наша группа (О развитии познавательной способности ребёнка) - М.: Знание, 1978

12. Ветлугина Н.А. Развитие музыкальных способностей дошкольников - М.: Издательство Акад. пед. наук РСФСР, 1958. – 248

13. Вільга І. Врахування сталих індивідуальних рис особистості як аспект гуманізації навчання і виховання // Педагогіка і психологія, 1998.– № 2.– С. 61-67.

14. Возрастные и индивидуальные особенности младших подростков/Под ред. Д.Б.Эльконина и Т.В.Драгуновой - М.: Просвещение, 1967 - 360 с.

15. Волобуєва Т.Б. Розвиток творчої компетентності школярів // Управління школою. - Харків, 2005. - 110 с.

16. Волкова Н.П. Педагогіка. – К.: Академія, 2002.– 575 с.

Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте СПб: СОЮЗ, 1997, 96с.

17. Глобчак В. Особистістно орієнтоване навчання і виховання молодших школярів на уроках у початковій ланці // Рідна школа, 2004.– № 4.– С. 19-20.

18. Гололоб С.В. Уроки фантазії//Школа життєтворчості особистості.:Науково-метод. збірник – УСДОК, 1995 - 480с.

19. Голуб Т. Виховуємо обдарованих дітей (Батьківський катехізис, або Закони розумно-організованого сімейного виховання школярів) // Завуч. - 2004. - №22. - С.47-53.

20. Григоренко Г.И. Игра как средство развития детского творчества.//Розвиток творчої особистості в системі безперервної освіти6:Зб. наук. пр. – Запоріжжя, 1995. – С. 72-75

21. Григорьева Г.Г. Игровые приёмы в обучении дошкольников изобразительной деятельности. - М.: Просвещение, !995. - 63 с.

22. Григорьева Г.Г. Система игровых приёмов в обучении изобразительной деятельности детей 5-го года жизни: Автореф. дис. на соискание наук. степ. канд. пед.наук./НИИ дошкольного воспитания - М, 1983. - 24 с.

23. Гуревич К.М. Индивидуально-психологические особенности школьников. – М.: Знание, 1988.– 80 с.

24. Гурець Н.Т. Педагогічні умови розвитку творчої активності молодших школярів у гуртковій роботі: Автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. пед. наук/ Харківський держ. пед.університет ім. Г.С.Сковороди – Харків, 1994. - 25 с.

 

doc
Додано
28 серпня
Переглядів
65
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку