Конкурс розробок «Вчительська десятка»
Розробки додавай – подарунки вигравай!

Мистецький захід «ПІСЕННІ КРИЛА УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ ТА СОБОРНОСТІ»

Про матеріал

Мистецький захід «ПІСЕННІ КРИЛА УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ ТА СОБОРНОСТІ» присвячений відзначенню100 річчя Соборності України.

Мета: формування ряду компетентностей в учнів (громадянської, загальнокультурної, міжпредметної, мистецької, соціальної) у процесі підготовки та проведення заходу.

Завдання: показати місце і роль української пісні в українських визвольних змаганнях, державотворчих процесах, історії України; проаналізувати взаємозв'язок історії та сучасності; розвивати творчі здібності в учнів; виховувати повагу до традицій боротьби за державність і соборність; використати пісню як засіб виховання любові до Батьківщини, національної самосвідомості, формування патріотичних почуттів та ціннісного ставлення до культурних надбань українців.

Зміст архіву
Перегляд файлу

Автор розробки: Дашко Марина Володимирівна 

 

ПІСЕННІ КРИЛА УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ ТА

СОБОРНОСТІ

Мета:

формування ряду компетентностей в учнів (громадянської, загальнокультурної, міжпредметної, мистецької, соціальної) у процесі підготовки та проведення заходу.

Навчальні завдання:  

показати місце і роль української пісні в українських визвольних змаганнях,

державотворчих процесах,  історії України; проаналізувати взаємозв’язок історії та сучасності.

Розвивальні завдання:

  розвивати творчі здібності в учнів;

  розвивати в учнів уміння аналізувати та оцінювати досягнення національної культури, орієнтуватися в культурній і духовній сферах сучасного суспільства.

Виховні завдання:

виховувати повагу до традицій боротьби за

державність і соборність; використати пісню як засіб виховання любові       до      Батьківщини, національної самосвідомості, формування

патріотичних почуттів та ціннісного ставлення до  культурних надбань українців.

 

Очікувані результати. Після цього заходу  учні  зможуть:

      Називати основні дати та події процесів державотворення в Україні.

      Пов'язувати минуле й сучасне в історії України, усвідомити актуальність багатьох ідей діячів мистецтва минулих століть сьогодні.

 

ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП  

      Актова зала прикрашається державною символікою.

      На тему «Україна» організовується  виставка малюнків дітей, які навчаються в художній школі.

      Всі пісні виконуватимуться учнями, які навчаються у школі мистецтв.

 

ОБЛАДНАННЯ: ноутбук, проектор, екран, мікрофони, фонограми пісень, інше.

ВЕДУЧІ: учні 8-11 класів (одягнені у вишиванки).

 

ХІД ЗАХОДУ

І блок (Ведучі 11 класу: дві дівчинки та один хлопець)

§ Звучать фанфари, учні виходять на сцену

Кожен абзац – слова окремого учня / учениці, які виступають по черзі.

 

В історії кожної нації є дати, згадка про які змушує в єдиному пориві битися мільйони сердець цілого народу. Одна з таких дат для України - 22 січня – День Соборності й першого проголошення української державності у

ХХ столітті.

 

22 січня 1918 року перший український парламент – Українська Центральна Рада – Четвертим універсалом проголосив незалежність

Української Народної Республіки. 

 

Через рік – 22 січня 1919-го – на Софіївській площі урочисто проголосили об’єднання Української Народної Республіки й

Західноукраїнської Народної Республіки в єдину Українську державу.

 

І сьогодні ми відзначаємо 100-річчя цієї дати, яка є другою за значенням після 24 серпня – Дня Незалежності України.

Тож, привітаємо один одного з цим великим святом оплесками!

 

Українці – музична і співуча нація. Здавна на нашій землі співали пісні, акомпануючи на найрізноманітніших музичних інструментах. Наші пращури  вкладали в них часточку своєї душі. Мабуть, тому багато пісень не загубилися, а й донині радують нас.

 

Ще Микола Гоголь писав: «...Народні пісні для України — все: і поезія, й історія, і батьківська могила. Пісні ці — народний літопис, живий яскравий, сповнений барв, істини, який розкриває все життя народу».

 

«Українська пісня — це бездонна душа українського народу, це його слава. Українська пісня — це геніальна поетична біографія українського народу», - так писав Олександр Довженко.

 

«Ні в якій іншій країні дерево народної поезії не дало таких величезних плодів, ніде дух народу не виявився в піснях так жваво й правдиво, як в українців... Справді, народ, який міг співати такі пісні і милуватися ними, не міг стояти на низькому рівні освіти», - так говорив німецький перекладач

Ф. Боденттедт - упорядник  збірника «Поетична Україна» (Штутгарт,

1945).

 

«Все можна пережити, якщо підібрати потрібну пісню», - зазначав

Курт Кобейн.

 

Сьогодні ми пригадаємо трагічні, визначні та неймовірно цікаві сторінки нашої історії і познайомимось із піснями, які поправу можна назвати творцями державності та соборності України.

 

ІІ блок

На сцену виходять учні 9 класу (двоє хлопців і дівчинка) з різних паралелей.

Внаслідок складних і буремних подій 17-18 століть Україна втратила незалежність і була розподілена між великими державами. 

 

Розділені кордонами імперій кращі сини українського народу замість того, щоб  творчо розбудовувати свою державу змушені були проливати кров один одного за інтереси чужинських царів та цісарів.

 

Але українці від срібного Сяну до синього Дону завжди прагнули відродити свою державу. 

 

Саме про це мріяли Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко і мільйони простих людей, котрі хоч і жили під владою різних держав, але з покоління в покоління дбайливо зберігали і передавали відчуття єдиної нації.

 

Наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. на теренах Західної України почали виникати молодіжні організації військово-спортивного руху у формі сокільсько-січових товариств.

 

Саме в середовищі молоді, яка пройшла духовний та фізичний гарт у «Січах» і «Соколах», зародилась думка про створення організацій, завданням яких було військове виховання та навчання молоді як необхідна передумова для створення власного війська. 

 

Значний вплив серед них мав військовий гурток «Пласт», що виник при філії Академічної гімназії у Львові в 1911 р. На відміну від інших товариств, «Пласт» орієнтувався на фізичний розвиток дітей дошкільного й шкільного віку в позаурочний час. 

 

Мета «Пласту» - сприяти всебічному патріотичному самовихованню української молоді на засадах християнської моралі, виховувати свідомих і відповідальних провідників українського суспільства.

 

§ Відео «24 канал – Зроблено в Україні - Пласт» Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=96_7zKGSH_s&t=2s , дата звернення:

24.12.2018 р.)

 

Ім’я народного вчителя та письменника Спиридона Черкасенка в радянські часи викреслили з літератури й заборонили на території України від початку 1920-х років. Його творчість дозволили вивчати тільки після проголошення незалежності України.

 

Спиридон Черкасенко народився й жив у буремні часи, заставши дві революції (1905 та 1917 років), дві світові війни та, зокрема, і визвольні змагання українського народу. 

 

Черкасенко був дієвим учасником національно-визвольного руху українців й активним суспільним і культурним діячем початку XX століття.

Він мешкав у Російській імперії, Українській Народній Республіці, Австрії, Чехословаччині.

У 1917—1921 Черкасенко багато писав на патріотичні теми, закликав до боротьби за українську державність. Письменник звертався до української історичної традиції, створював національно-патріотичні гасла.

 

Одним із таких творів був славень (гімн) закарпатських пластунів «Гей, пластуни! Гей, юнаки!» (режим доступу: https://bit.ly/2V2qlzj , дата звернення: 23.12.2018р.)

 

Музику до цього твору написав Ярослав Ярославенко, композитор і диригент родом зі Львова, за фахом – інженер шляхів.  До речі, він одночасно успішно навчався у Львівській вищій політехнічній школі й у Львівській консерваторії (1898 — 1900). У 1905—1918 роках працював інженером і навіть мав власне бюро «Будівельні матеріали».

 

Правду кажуть, що талановиті люди – талановиті у всьому. 

§     Звучить пісня «Гімн закарпатських пластунів» у виконанні ансамблю учнів 5-8 класів

§     Під    час    співу демонструється презентація

«Пласт»

 

До речі, уже 22 рік поспіль члени Пласту привозять Вифлеємський вогонь миру в Україну та поширюють його у всі куточки країни, зокрема українським військовим на Сході. 

 

15 грудня 2018 року в соборі Святої Софії в Києві відбувся об’єднавчий церковний собор, на якому було створено Українську помісну православну церкву.

«Ми хочемо відновити нашу територіальну цілісність, ми хочемо повернути Крим і ми віримо в це», — наголосив глава Православної церкви

України митрополит Київський і Всієї України Епіфаній. 

 

«І сьогодні ця блага вістка про принесення вогню миру надихає нас і далі наполегливо трудитись, вірити в перемогу. Бо з нами Бог. А там, де Бог, там завжди перемога».

 

Пластуни передали Вифлеємський вогонь миру новообраному предстоятелю

Православної церкви України митрополиту Епіфанію.

Режим доступу: https://bit.ly/2QKUPam  

 

ІІІ блок

§   Перегляд фрагменту відео «День в історії. Створення «Січових Стрільців» (Режим доступу: https://bit.ly/2TbY6fR (00.10-02.16 хв.), дата звернення: 24.12.2018 р.).

 

§   На сцену виходять учень 9 класу та учениця 8-го класу.

Учениця говорить: «Осінь 1914 р., Закарпаття».

Потім співає:

Гей ви, хлопці молодії, раз, два, три!

Вже вороже серце мліє, раз, два, три.

Учень 

За інформацією зі статті Івана Боберського «Стрілецькі пісні і труби», слова уклали січові стрільці з ініціативи сотника УСС Клима Гутковського під час переїзду легіону з міста Стрия на Закарпаття. 

 

Сповнені оптимізму, незважаючи на важкі умови переїзду (історики описують, що українці-добровольці змушені були стояти у відкритих вагонах всю дорогу серед холоду і дощу), стрільці колективно «у вагоні докидували рядки і з того вийшла стрілецька пісня про сотника.

 

«Він до пекла з нами піде» - пісенна характеристика сотника Клима Гутковського. «Меткий та спосібний командир сотні», якому випала важка розвідувальна служба, вмів організувати підлеглих людей. Під його керівництвом січові стрільці часто проривалися глибоко у ворожий тил, де виявляли справжню винахідливість. 

 

Пісня, ймовірно, оформилась взимку 1915 р. після того, як ім’я

Гутковського прославилось в операціях на карпатському фронті.

 

Прикметно, що на мелодію пісні «Гей ви, хлопці молодії, раз, два, три!» створено новий текст – сатиро-гумористична пісня про зрадливих дівчат, що виникла у час національно-визвольних змагань 1940-60-х років.

§ Виконання пісні «Гей ви, стрільці січовії» у виконанні учня

6 класу

 

IV блок

На сцену виходять дві учениці 11 класу

Гімном Українських січових стрільців стала інша пісня – «Ой у лузі червона калина…». Це українська народна пісня авторського походження відома у декількох варіантах. Співали її також і в підрозділах Української повстанської армії.

Перший варіант пісні написав відомий поет, директор і режисер

Українського театру «Руська бесіда» Степан Чарнецький у 1914 р. 

 

Здійснивши постановку трагедії про гетьмана Дорошенка «Сонце руїни», він був невдоволений фінальною піснею-скаргою України «Чи я в лузі не калина була». Для оптимістичнішого фіналу він вставив у драму народну пісню «Розлилися круті бережечки». 

 

Він дещо переробив у ній слова, щоб її текст краще вписувався у зміст вистави. Та останній куплет залишив без змін. Крім того, Степан Чернецький доробив до пісні нову, споріднену з народною, мелодію. Михайло

Коссак розложив її на інструменти. Так вистава зробила пісню популярною.

 

Від акторів театру пісню перейняла молодь. У серпні 1914 р. у  Стрию пісню «Ой у лузі…» вперше почув чотар УСС Григорій Трух, який до першої строфи додав ще три, які й склали «Червону калину». Він же навчив співати пісню стрільців своєї чоти. 

 

Незабаром перша стрілецька пісня «Ой у лузі червона калина похилилася» поширилася по Стрию. А згодом «Червону калину» почали співати в Галичині та по всій українській землі. Сьогодні це одна із найбільш популярних пісень в Україні. Хто знає слова – підспівуйте!

§ Виконання пісні «Ой у лузі червона калина…» у виконанні учня 9 класу та учениці 10 класу (варіант пісні у виконанні гурту «Гайдамаки» і Тоні Матвієнко).

 

V блок

На сцену виходять учень 11 класу та дві учениці – 8 та 9 класів.

Заспівують куплети: За Україну З огнем завзяття Рушаймо, браття, Всі вперед!

Слушний час

Кличе нас,

Ну ж бо враз

Сповнять святий наказ!

Приспів:

За Україну, за її долю, За честь і волю, за народ.

Ганебні пута

Ми вже порвали

І зруйнували

Царський трон!

 

Текст написав поет та один із засновників Української Центральної ради Микола Вороний навесні 1917 року, невдовзі після Лютневої революції.

 

Від лютого до квітня 1917 р., коли Українські січові стрільці перебували на позиціях під селом Куропатники (тепер Бережанський р-н Тернопільської обл.),  у них була можливість спілкуватися з українцями російської армії. 

 

Очевидно, внаслідок взаємного обміну пресою до стрільців потрапив вірш Вороного. Марш був опублікований у 1917 р. в одному з перших номерів «Народної волі». Цей київський часопис обстоював позиції Української Центральної Ради й виступав за самостійницькі змагання. Того ж року текст передруковано у «Календарику для Січових стрільців і жовнірівукраїнців на 1918 р.» 

 

Ця патріотична пісня поета «з України» була визначальною у дні вагань українського січового стрілецтва. Гостро стояло питання: «Кому присягати на вірність? Чи йти за Австрією, чи приєднуватись до молодої Української держави?» Слова: «О Україно! О люба ненько! Тобі вірненько присягнем!» – давали відповідь на болюче питання. 

 

Музичну обробку здійснив Ярослав Ярославенко.

 

§ Виконання пісні «За Україну».  

Виконує ансамбль учнів 5-8 класів

 

Поширившись серед стрільців, пісня ввійшла у репертуар багатьох тогочасних військових з’єднань українців: і галичан, і наддніпрянців, бо актуальною залишалась головна політична мета – боротьба «за Україну, за її волю...».  

За часів української незалежності мелодія на поєднані мотиви «За Україну» Вороного та «Червоної калини» Чарнецького є офіційними фанфарами Президента України, а також звучить на різних громадських урочистостях. 

 

Сьогодні ви мали змогу їх почути.

 

VІ блок

На сцену виходить учениця 11 класу

У грудні 2018 р. Україна відзначала 140 років від дня народження Олександра Івановича Кандиби, який публікував свої твори під псевдонімом Олександр Олесь.

Петро Порошенко сказав: «Олександр Олесь, можливо, як ніхто інший, глибоко розкрив біль душі людини, яка втратила Батьківщину та опинилася в еміграції. Його поезія показує, як треба любити Україну. Одночасно вона розкриває весь біль і трагедію бездержавної нації, народу, який втратив свою незалежність, не скористався шансом вийти на широку дорогу цивілізованого європейського життя, який ми мали сто років тому». 

Одна із найбільш відомих його пісень, написана у 1917 році – «Живи, Україна»

§  Виконання пісні «Живи, Україно», виконують учень 11 класу та учениця 8 класу

 

VІ блок

§  Фрагмент відео «98 річниця бою під Крутами». Режим доступу: https://bit.ly/2V86FtP  (00.19 – 03.10 хв.), дата звернення:

24.12.2018

 

§  Виконання пісні «Чуєш, брате мій (Журавлі)», співає учениця 8 класу

 

На сцену виходять учні-ведучі 9 класів (двоє хлопчиків і дівчинка).

 

«Чуєш, брате мій»Видиш, брате мій») — стрілецька пісня на вірш Богдана Лепкого «Журавлі», яку вважають народною. Музику до пісні написав Левко Лепкий. Вона стала українським реквіємом. 

 

Вірш «Журавлі» написаний Лепким у 1910 р. далеко від України, під впливом глибоких почуттів любові до рідного краю, туги за ним. Поетичні рядки гармонійно поєдналися з не менш трагічною мелодією, складеною братом митця, Левом, на українській землі, скривавленій лихоліттями Першої світової війни. 

Вперше поезію було опубліковано 13 жовтня 1912 р. у львівському літературно-мистецькому альманасі «Неділя» під назвою «Видиш, брате мій». 

Слова пісні зродились у душі автора на чужині, у Кракові, який став для багатьох українських емігрантів своєрідним рубіконом, що відділяв їх від заокеанських країв. Митець часто спостерігав на вокзалі, як його земляки від'їжджають у пошуках кращої долі. 

У 1915 році у Відні Богдан Лепкий видав збірочку творів, присвячених українським січовим стрільцям, де вміщено текст і мелодію пісні «Видиш, брате мій», а під піснею малюнок з убитим стрільцем. Вже у цій збірці в одних випадках січові стрільці співають цю пісню над убитим своїм товаришем «Видиш, брате мій», в інших — «Чуєш, брате мій».

 

Обробку пісні здійснили кілька композиторів, зокрема Олександр

Кошиць та Кирило Стеценко.

 

Український письменник Юрій Смолич у романі «Реве та стогне Дніпр широкий» згадує, як у 1917 році в Києві пісню «Журавлі» співали в «концентраційному таборі за колючим дротом», «співали військовополонені галичани, щойно повернувшися зі своїх каторжних робіт: дробили каміння на бруківку біля Ланцюгового мосту. 

 

Свою пісню вони заспівували щовечора, ніч у ніч, і була це неначе вечірня молитва перед тим, як відійти до сну. Вони співали її от уже котрий день, котрий місяць і не перший рік. І була це навіть не пісня, а молитви благання: поклик о поміч!

 

...Цю пісню вже добре знали на Печерську. І коли зринала вона з провалля під Черепановою горою, по всіх печерських садах, по схилах і горбах від Кловської до Косого капоніра, всі інші співи враз ущухали. Люди слухали сумної мелодії та трагічних слів і журилися разом із піснярами над гіркою долею». 

VІІІ блок

На сцену виходять учень і учениця 9 класу

 

В листопаді 1918 року, на уламках Австрійської імперії було утворено Західноукраїнську народну республіку. І раптом виявилось, що хоча іноземні поневолювачі робили все, щоб витравити з душ українців почуття єдності, воно ніколи не згасало. 

 

І саме в буремні роки Першої світової війни українська нація піднялася на боротьбу не за інтереси російських чи австрійських окупантів, а за соборну єдину державу, де знову з’єднаються в одній хаті діти єдиної матері

України.

 

Стрепенувся багатомільйонний народ від гір Карпатських аж до Кавказьких – і почали валитися штучно створені кордони. Розуміючи, що лише єдність може врятувати Україну, галичани і наддніпрянці звернулися до своїх керівників з вимогою негайно розпочати процес об’єднання. 

 

Уряди УНР і ЗУНР негайно розпочали переговори про втілення ідеї соборності. 1 грудня 1918 року у Фастові був підписаний передвступний договір про об’єднання, у якому було заявлено про непохитний намір у найкоротший строк створити єдину державу. 

 

Таким чином вперше за 600 років був зроблений серйозний крок до об’єднання більшості українських етнічних земель в єдину державу.

§  Фрагменти відео «Акт Злуки УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року».  Режим доступу: https://bit.ly/2LzqsxT (03.53-06.53; 08.09-09.04;

10.36-11.05 хв.), дата звернення: 26.12.2018.

 

Звернення до глядачів:

«Як ви вважаєте, яка пісня прозвучала після проголошення Акту Злуки

УНР і ЗУНР? Усі ви її добре знаєте…»

****

Пісня «Ще не вмерла України і Слава, і Воля» - Гімн України. Назвіть авторів Гімну. А хто з вас знає дивовижну історію цієї пісні? Підніміть руки.

§  Відео «Історія Гімну України». Режим доступу:  https://bit.ly/2BIOpOz (00.00 – 02.03 хв.), дата звернення:

26.12.2018

 

§  Виконання на скрипці Гімну України ученицею 7 класу

 

ІХ блок

§  Фрагменти відео «Холодний Яр. Воля України або смерть» (Режим доступу: https://bit.ly/2rUwiky: 00.00-02.18, 02.26-03.17,

04.14-07.04, 09.09-09.51 хв.), дата звернення: 26.12.2018

 

§  Виконання пісні «Пам’яті Василя Чучупаки» (слова народні, музика Тараса Силенка). Виконує дует хлопців 11 класу

 

Х блок

На сцену виходять двоє учениць 11 класу

 

У період радянсько-польської війни 1920 року, де частина бойових дій велася також на території Західної України,  дуже  популярною серед українських і польських вояків була пісня «Гей, соколи».

 

До речі, це була війна між Польською республікою і Українською Народною Республікою, з одного боку, і Російською Соціалістичною

Федеративною Радянською Республікою з іншого. 

 

Сьогодні пісня популярна в Польщі, Україні, Словаччині та Білорусі.

 

Загальноприйнято вважати, що автором пісні є польсько-український поет Томаш Падура, хоча в деяких джерелах вона представляється як словацька, українська чи польська народна пісня.

 

У 1999 році пісня «Hej, sokoły» була використана як саундтрек у польському фільмі «Вогнем і мечем», що сприяло її популяризації.  

Пісня «Гей, Соколи» у виконанні ансамблю учнів 5-8 класів (варіант виконання пісні «Піккардійською терцією»)

 

ХІ блок

На сцену виходять троє учнів 11 класу

9 квітня 2015 року Верховна Рада України ухвалила закон «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ ст.» авторства Юрія Шухевича, у якому вказано перелік організацій, які визнаються таким, що боролись за незалежність України, серед них є Організація українських націоналістів та Українська повстанська армія.

 

Головною метою ОУН було встановлення незалежної соборної національної держави на всій українській етнічній території.

 

Гімн ОУН — «Марш Українських Націоналістів», створений на слова поета Олеся Бабія композитором Омеляном Нижанківським, був затверджений Проводом Українських Націоналістів у 1932 р.

Ця пісня, яка зродилася після визвольних змагань 1917-1921 років, вела в бій воїнів УПА, сьогодні отримала нове життя й надихає на боротьбу за вільну самостійну Україну нашу сучасну армію. 

 

24 серпня 2018 року адаптований до сучасних українських умов варіант пісні став маршем українського війська на параді до дня Незалежності України. Також тут вперше було офіційно використано вітання «Слава Україні!» — «Героям Слава!».

 

§     Виступ Петра Порошенка  на параді до дня Незалежності України 24 серпня 2018 року (режим доступу:

https://bit.ly/2R8DNTd  (37.39 – 39.39 хв.), дата звернення: 24.12.2018

 

Ініціаторами створення для українського війська стройової пісні на основі тексту Олеся Бабія стали українські музиканти Олег Скрипка (лідер гурту «Воплі Відоплясова») та Іван Леньо (Kozak System). 

 

Зробили вони це разом з іншими українськими виконавцямипатріотами — Сашком Положинським («Тартак»), Фомою («Мандри»), Тарасом Компаніченком («Хорея Козацька»), Фаготом («Танок на майдані Конго») і Тарасом Чубаєм («Плач Єремії»).

 

§     Демонстрація     фрагменту          «Маршу     Нової          Армії»

https://bit.ly/2rR7fPj   (03.08 – 03.36 хв.)

Учениця 8 класу, яка буде співати, виходить на сцену і говорить: «Найголовніше в цьому марші те, що він формує психологію переможця, стверджує цінності національної єдності, несе дух величі українців і незалежності України». 

§     Виконання «Гімну українських націоналістів» (варіант у

виконанні Зоряни)

 

ХІІ блок

Учениця 9 класу

У 2014 році відбулась прем’єра пісні Світлани Тарабарової «Повертайся живим». Пісня стала неофіційним гімном добровольчих батальйонів і всіх солдат-учасників АТО (тепер Операції об’єднаних сил (ООС).

Співачка говорила так: «Це було як страшний сон. Це були жахливі новини про Іловайський котел і за одну ніч, на одному диханні мені хотілося написати пісню-меседж, яка буде придавати хлопцям сили повернутися додому живими.» 

 

                §        Пісню «Повертайся живим» виконує учень 5 класу

 

Блок ХІІІ

На сцену виходять учень 9 та учениця 11 класів

 

Сьогодні від кожного з нас залежить, якою буде наша держава. На мою думку, головний шлях до розбудови правової держави, де людина в повній мірі реалізовуватиме свої права та свободи, – це шлях освіти, активної громадської позиції кожної людини - від дитини до дорослого.

 

Я закликаю кожного виховувати в собі відповідальність перед самим собою, суспільством і державою, виконувати обов’язки, поважати права та свободи інших людей, допомагати тим, хто потребує допомоги, не бути байдужим!

 

Ліна Костенко писала: «Починаю розуміти, чому Людовік XIV сказав: «Держава – це я». Так, держава – це я, а не те, що вони з нею зробили. І якби кожен усвідомив, що держава – це він, то досі у нас вже була достойна держава».

 

Коли кожен українець усвідомить, що держава – це він (вона), життя в Україні стане прекрасним. І не треба буде шукати щастя за кордоном. Саме про це йдеться у пісні Тіни Кароль та Миколи Бровченка «Україна - це ти», яка стала дитячим гімном України. 

 

§ Виконання пісні  «Україна — це ти» всіма учасниками заходу

Дякуємо за увагу. Будьте здоровими, щасливими та відповідальними.

До нових зустрічей!!!

ЛІТЕРАТУРА

1.                  Черкасенко Спиридон Фоедосійович: [Електронний ресурс] // Вікіпедія – вільна енциклопедія. – Режим доступу: https://bit.ly/2Rp0YFC , дата звернення: 25.12.2018

2.                  Ярославенко Ярослав Дмитрович: [Електронний ресурс] // Вікіпедія – вільна енциклопедія. – Режим доступу: https://bit.ly/2UMP3TZ, дата звернення: 25.12.2018

3.                  Ой у лузі червона калина: [Електронний ресурс] // Вікіпедія – вільна енциклопедія. –  Режим доступу: https://bit.ly/2CwLH0t , дата звернення: 25.12.2018

4.                  За Україну: [Електронний ресурс] // Вікіпедія – вільна енциклопедія.

–  Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/За_Україну, дата звернення: 25.12.2018

5.                  Чуєш, брате мій (Журавлі): [Електронний ресурс] // Вікіпедія – вільна енциклопедія. –  Режим доступу: https://bit.ly/2CwWc3D , дата звернення: 24.12.2018

6.                  Гей, Соколи: [Електронний ресурс] // Вікіпедія – вільна енциклопедія. –  Режим доступу:  https://bit.ly/2rgi4Ku , дата звернення: 24.12.2018

7.                  Марш українських націоналістів (пісня): [Електронний ресурс] // Вікіпедія – вільна енциклопедія. –  Режим доступу:  https://bit.ly/2rSsC2L ,

дата звернення 24.12.2018

8.                  Епіфанію передали Вифлеємський вогонь: відео знакового моменту:

[Електронний ресурс] // Obozrevatel - Інтернет-видання: офіційний сайт.Режим доступу: https://bit.ly/2GI9n6c , дата звернення: 24.12.2018 р. 

9.                  Гей ви, хлопці молодії, раз, два, три: [Електронний ресурс] // НАШЕ

Тексти         пісень:         офіційний         сайт.         –         Режим        доступу:

https://nashe.com.ua/song/16369 , дата звернення: 25.12.2018

10.             За Україну — патріотичний вірш Миколи Вороного: [Електронний ресурс] // Народний оглядач: офіційний сайт. – Режим доступу:

https://bit.ly/2Elxwwz , дата звернення: 24.12.2018 

11.             «Його поезія показує, як треба любити Україну», - Порошенко вшанував пам'ять Олександра Олеся: [Електронний ресурс] // ЦЕНЗОР.НЕТ: офіційний сайт. – Режим доступу: https://bit.ly/2QPDJIz , дата звернення: 24.12.2018 

12.             Гімн ОУН став офіційно маршем нової української армії:

[Електронний ресурс] // ЦЕНЗОР.НЕТ: офіційний сайт. – Режим доступу: https://censor.net.ua/ua/v3082767 , дата звернення: 24.12.2018

13.             Гавдида Наталія: [Електронний ресурс] // Живописна образність пісні "Чуєш, брате мій" та її рецепція в українському прозовому дискурсі ХХ ст. - Режим доступу : https://bit.ly/2V9jzaY , дата звернення 24.12.2018

14.             «Пісню «Повертайся живим» писала, як в страшному сні, під час подій в Іловайську», — Світлана Тарабарова: [Електронний ресурс] // PEOPLE.IN: офіційний сайт. - Режим доступу: https://bit.ly/2RfbEtr, дата звернення: 24.12.2018 

15.             Використано фрагменти тексту відео «Акт Злуки УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року».  Режим доступу: https://bit.ly/2LzqsxT, дата звернення: 21.12.2018 

 

Цитати про пісні:

§  Довідник цікавих фактів та корисних знань: [Електронний ресурс] // DOVIDKA.BIZ.UA: офіційний сайт. – Режим доступу:

https://bit.ly/2rTnZ8E , дата звернення 24.12.2018 

§  Цитати українською про музику: [Електронний ресурс] // Цитати українською: сайт. – Режим доступу: https://bit.ly/2QNP9MU , дата звернення 24.12.2018

 

 

 

 

 

 

Зміст слайдів
Номер слайду 1

ПЛАСТ

Номер слайду 2

Девізом пластунів був клич "СКОБ" (С - сильно, К - красиво, О - обережно, Б - бистро), який означає ще й назву різновиду гірських орлів.

Номер слайду 3

Іван Олександр Чмола. Режим доступу: https://bit.ly/2 Cxm. SBp. Олександр Тисовський. Режим доступу: https://bit.ly/2 EOMCv. DПетро Іванович Франко. Режим доступу: https://bit.ly/2 EFUt. KSСпівзасновники ПЛАСТУ

Номер слайду 4

Пластуни у здвиговому поході. 1914 р. Режим доступу: https://bit.ly/2 Rh6fl. E

Номер слайду 5

Українські пластуни провадять вправи на Чорногорі, 1914 р. Чорногора – найвищий масив Українських Карпат. Режим доступу: https://bit.ly/2 GMCYe. S

Номер слайду 6

Пластові курені на Соколі у 1920-х роках. Режим доступу: https://bit.ly/2 QMe6 IC

Номер слайду 7

Сокіл, 1926 р. Станиславівські пластуни поруч мешкальних куренів. Режим доступу: https://bit.ly/2 Cw. Zy. UA

Номер слайду 8

Андрій Шептицький на СоколіРежим доступу: https://bit.ly/2 Afo8 Yl

Номер слайду 9

Перша Лісова Школа. Солочин, Закарпаття, 1938 рік. Режим доступу: https://bit.ly/2 R8ta2 L

Номер слайду 10

Пластуни передали Вифлеємський вогонь миру новообраному ​предстоятелю Православної церкви України митрополиту Епіфанію. Режим доступу: https://bit.ly/2 QKUPam16.12.2018 р.

Станьте першим, хто оцінить розробку

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
zip
Пов’язані теми
Історія України, Сценарії
Додано
10 січня
Переглядів
447
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку