Мистецтво 10 клас 3 урок, ІІ семестр. Китайський живопис

Китайський живопис – синтез зображення, поезії, каліграфії, друку

Визнання східними народами високої естетичної цінності природи як безмежного космосу, мізерною частинкою якого є людина, зумовило появу пейзажного живопису. Він набув розквіту в епоху династій Тан і Сун і став провідним у китайському малярстві.

Визначальна ознака цього виду творчості у східній культурі — мистецький синтез, у якому гармонійно поєднані зображення, поезія, каліграфія і друк. Ієрогліфи — назви твору, вірша або афоризму — доповнюють картину, «озвучують» її, розшифровують прихований символічний смисл.

Засновник китайського пейзажного живопису, поет, художник і музикант Ван Вей (699—759) першим став писати тільки чорною тушшю. Він настільки зближував образи живопису і поезії, що сучасники зазначали: «Його вірші подібні картинам, а його картини подібні віршам». Малюнок тушшю на папері чи шовку неможливо ні виправити, ні стерти, що потребувало неабиякої майстерності. Штрих мав бути легким, як хмара, чи сильним, як дракон. Ван Вей. Поет династії Тан

У китайському живописі встановилися такі жанри: «гори і води», «квіти і птахи», «люди», «тварини». Ван Вей. Пейзаж (жанр «гори і води»)

У пейзажах «гори і води» гори уособлювали активний чоловічий початок (ян), а води — жіночий (інь). У композиціях немає лінійної перспективи, її замінила розсіяна, повітряна. Складається враження, що гірські верхівки злітають до небес, а хатинки, самотні фігурки мандрівників губляться у цій грандіозній панорамі. Це ще більше загострювало відчуття безкрайності Всесвіту, зокрема на картинах основоположника «зеленого пейзажу» Лі Сисюня (651—716).

Лі Сисюнь. Пейзаж (копія доби Мін)Розтлумачте вислів: «Не піднявшись на високу гору, не пізнаєш висоти неба. Не зазирнувши в глибоку гірську прірву, не дізнаєшся про товщину землі».

Китайські живописці винайшли оригінальний спосіб відтворення передачі безмежності простору та часу на сувої — горизонтальному і вертикальному. Горизонтальні розкручували поступово, неспішно занурюючи глядача в сюжет. Вертикальні розвішували на стінах, застосовували в ширмах (меблевих перегородках). Одна з перших друкованих книг-сувоїв. Китайська ширма

Мистецька скарбничка. Сувій — смужка паперу, тканини, папірусу, пергаменту, яку намотували на паличку і згортали в трубку; форма давнього рукопису.