Мистецтво 10 клас. Образотворче мистецтво Китаю

Про матеріал
Особливості образотворче мистецтво Китаю. Традиційний китайський живопис — гохуа.
Зміст слайдів
Номер слайду 1

Мистецтво 10 клас. Образотворче мистецтво Китаю

Номер слайду 2

Образотворче мистецтво Китаю. Естетичний феномен китайського живопису. Буддизм, який поширювався в країнах далекосхідного культурного регіону, став каталізатором усіх творчих сил Далекого Сходу і сприяв зміцненню в Китаї пантеїстичного світогляду: Всесвіт — єдність і святість природи, єдність усього живого, тому необхідно шанобливо ставитися до природи. За буддійськими уявленнями, природа сприймалася як величезний космос, часткою якого була людина. Тому центральне місце в китайському живописі займав пейзаж. Ян Цзи Анн. Пейзаж

Номер слайду 3

Образотворче мистецтво Китаю. Китайський пейзаж — це формування своєрідного просторового мислення, вираження глибинних внутрішніх почуттів. Учений Цзун Бін (V ст.) у своєму есе «Попереднє повідомлення до зображення гір та вод» писав, що художник обов'язково має зображати не просто те, що він бачить, а своє відношення до того, як світ бачив хтось інший до нього; твори мають показувати «духовне єднання» з природою. Друга важлива теза, що була визначена вченим — це упевненість у тому, що осягнення краси світу означає вміння бачити в ньому власне віддзеркалення. Хуан Шан Ценг. Серія «Птиці»

Номер слайду 4

Образотворче мистецтво Китаю. Традиційний жанр китайського пейзажу називається шань-шуй («гори-води»). Гора (шань) уособлює ян (світлий, активний принцип природи), вода (шуй) — інь (жіночний, темний і пасивний). Філософія китайського пейзажного живопису розкривається у взаємодії цих двох початків і відтворюється художниками в їх творах: у гірських вершинах, смузі туману, у водоспадах тощо. Чанг Хуаюн. Пейзаж

Номер слайду 5

Образотворче мистецтво Китаю. Для художників Китаю об'єктом зображення є навіть не сам пейзаж в європейському сенсі цього слова (фотографічна точність), а невловимо мінливий стан природи (узагальнений образ природи) й переживання цього стану самим митцем, що нагадує пейзажний живопис французьких імпресіоністів. Значна частина картини нічим не заповнена, і це не випадково. Порожнеча — це відображення концепції небуття як вищої реальності. Тому сама людина, навіть якщо вона і була зображена на пейзажі, ніколи не займала в ньому головного місця і виглядала маленькою фігуркою, стороннім спостерігачем. Тіан Ви. «Літній пейзаж»

Номер слайду 6

Образотворче мистецтво Китаю. Ще одна значна відмінність пейзажу, виконаного в стилі шань-шуй, від звичного європейського — китайські майстри створювали свої пейзажі по пам'яті або писали уявні картини. Глядач, який дивиться на картину, є співучасником нарівні з художником, який закликає його до роздумів і співпраці. Нерідко на пейзажах шань-шуй можна зустріти нанесені художником ієрогліфи, які є поясненням до картини.шань-шуй (гори та води)

Номер слайду 7

Образотворче мистецтво Китаю. Традиційний китайський живопис — гохуа — це одна з найбільш відомих візитних карток Китаю. Він дуже відрізняється від європейського живопису. У живописі гохуа виділяються два основні стилі, які передають настрій поетизованої реальності: сеі («живопис ідеї», «вираження думки») і гунби («ретельна кисть», найтонше графічне опрацювання деталей і ясність ліній). В умовах занепаду образотворчого мистецтва в Китаї (кінець ХІХ — початок ХХ ст.) саме стиль гохуа оновив традиції національного живопису. Він мав свої технічні особливості, жанрову своєрідність і специфічний метод зображення предмета.гохуа

Номер слайду 8

Образотворче мистецтво Китаю. Відомий майстер традиційного китайського живопису Чжан Дачань говорив, що стиль сеі призначений для передачі духу предмета, його внутрішньої сутності, а не зовнішньої схожості. Цей стиль включає в себе різні жанри: квіти і птахи, пейзаж, тварини, люди.

Номер слайду 9

Образотворче мистецтво Китаю. У китайському живописі отримали самостійне значення жанри, що стали на декілька століть традиційними. Наприклад, жанр «жен» («люди») включав в себе все, що стосується зображення людини: портрет, історичні і міфологічні сюжети, сцени палацового побуту тощо. Прославленим майстром жанру «жен» був Янь Лібень (близько 600—673). На своїх полотнах він жваво і з великою повагою до земного життя зображав різні побутові сценки. Але від численних творів зберігся тільки один сувій із зображенням тринадцяти імператорів. При всій умовності типів, поз і осіб вражає, з якою витонченістю і свободою володіє художник гнучкою лінією, що окреслює складки одягу, контури осіб, зачіски. Янь Лібень. «Імператор У-ді з династії Чжоу»

Номер слайду 10

Образотворче мистецтво Китаю. Великий інтерес викликають малюнки з прихованим символізмом відомого китайського художника Чжоу Фана (730—810). В образах придворних дам, які прогулюються з собачками, грають у шахи, митець зумів відтворити не тільки атмосферу придворного побуту, але й передати їх внутрішній світ і характерний для того часу ідеал повнокровної і земної краси. Сюжет його малюнків простий, але кольори яскраві та соковиті й водночас м'які. Чжоу Фан. «Придворні панянки з віялами»

Номер слайду 11

Образотворче мистецтво Китаю. Живопис видатного художника Шень Чжоу (1427—1509) високо цінувався знавцями і був віднесений до вищого класу «божественних» творінь. Митець розумів сутність людини як якийсь початок, що постійно змінювався. На думку майстра, найбільш повне вираження характеру людини в портреті зовсім не означає прояв його натури. Шень Чжоу сформував у своєму трактаті «Чжуан-цзи» творчу програму художників-портретистів свого часу. «Я не кажу про форму, про зовнішній вигляд, — підкреслює майстер, — а говорю про душу (характер), бо люди Піднебесної бувають подібними за формою, за зовнішністю, а душі їх дуже різні». Шень Чжоу вважає, що якщо художник прагне лише досягнення схожості з тими, чий портрет він пише, то митець зобразить людину, тільки худу або повну, неакуратну або охайну, і серед кількох десятків людей неодмінно знайдуться схожі. «Але хіба можна сказати, — підкреслює автор, — що таким чином він передасть душу людини?!»

Номер слайду 12

Образотворче мистецтво Китаю. Шень Чжоу. Автопортрет. Шень Чжоу. «Читання серед осінньої природи»

Номер слайду 13

Образотворче мистецтво Китаю. Китайський національний живопис кардинально відрізняється матеріалом, технікою і художніми засобами від європейського. Художники цієї країни і сьогодні дотримуються традиції стародавнього живопису, використовуючи туш, мінеральні та рослинні фарби, які наносяться на шовк (іноді на бавовняну тканину) або на особливий папір з м'якого тонкого волокна. Такі картини в формі сувоїв можуть бути горизонтальними — для розглядання їх на столі, вертикальними — для прикрашання стін. Картина сучасного художника Вангксю Ронга

Номер слайду 14

Образотворче мистецтво Китаю. Великий інтерес викликають малюнки з прихованим символізмом відомого китайського художника Чжоу Фана (730—810). В образах придворних дам, які прогулюються з собачками, грають у шахи, митець зумів відтворити не тільки атмосферу придворного побуту, але й передати їх внутрішній світ і характерний для того часу ідеал повнокровної і земної краси. Сюжет його малюнків простий, але кольори яскраві та соковиті й водночас м'які. Чжоу Фан. «Придворні панянки з віялами»

pptx
Пов’язані теми
Мистецтво, Презентації
Додано
15 квітня
Переглядів
87
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку