Художній розвиток Європи починається з мистецтва Стародавньої Греції. Успадкована і трансформована Римом мистецька спадщина греків поширилася значною частиною європейського континенту. З тих часів збереглися античні рельєфи, мозаїки, фрески, монети, зразки вазопису, присвячені міфу про викрадення Європи.
Найбільш яскраво античний стиль визначився в архітектурі, основу якої складають естетичні поняття міра, гармонія та краса. Гармонія кожної споруди виражалася в певних пропорціях її окремих частин. Саме тоді були розроблені ордер, храм прямокутної форми, оточений з усіх боків колонами; застосовані в будівництві склепінні конструкції, арки; використаний бетон; сформувалися основні типи християнського храму — базиліка і центрально-купольна будова та інше. Храм Артеміди в Ефесі. Реконструкція. Сельчук, Туреччина
Талановиті майстри античності створили величні мармурові храми, які стали взірцями високої класики. Для них характерні гармонійність і досконалість, пропорційність і впорядкованість. Римляни додали до цього утилітарність у поєднанні з урочистою монументальністю. З тих часів у будівництві застосовують арки, колони, куполи. Капітелі колон грецьких ордерів: доричного, іонічного, коринфського. Храм Гефеста, Афіни, Греція. Тріумфальна арка Костянтина, Рим, Італія
Романський стиль (Х—ХІ ст.) у архітектурі — це грандіозні собори, монастирі, неприступні кремезні замки-фортеці і храми-фортеці. Функціональне призначення романської архітектури — оборона. Девіз романського стилю: «Мій дім — моя фортеця» повністю визначав архітектурні особливості як світських, так і культових споруд. Фортеця Каркассон. Франція
Найкраще готичний стиль (ХІІ—XV ст.) відбився у храмовій архітектурі. Складалося враження, що кам'яна громада соборів немовби стрімко підіймається вгору всупереч законам тяжіння. Вертикаль соборів символізує спрямованість середньовічної людини до позаземного світу, піднесення її думок і почуттів, перемогу духа над плоттю. Шартрський собор Нотр-Дам. Франція
Готичний храм — неперевершений зразок синтезу мистецтв. Фасади й інтер’єри споруд заповнені скульптурою. Численні вітражі створюють ефект мерехтіння світла. Звучання органа утворює дивовижне багатоголосся й атмосферу піднесеності. Собор Святого Віта, Прага, Чехія (інтер’єр)Орган кафедрального собору, Фромборк, Польща
Архітектуру пізньої готики називають «полум’яною» через характерний для неї декор, адже химерні візерунки з каменю нагадують полум’я свічки. Цей різновид стилю поширився в Іспанії, де він поєднувався з мавританськими мотивами, а також в Італії. Міланський собор, Італія. Собор у Сантьяго-де-Компостела, Іспанія
Страсбурзький собор у Франції (1015—1439) — дивовижне творіння пізньої готики з ажурним ступінчастим шпилем. Головна прикраса інтер’єру — вітражі, з яких складаються 4600 картин. Унікальним є астрономічний 30-метровий годинник, який має 4 циферблати і показує час сходу і заходу сонця, день тижня, знаки Зодіаку, християнські свята. Щодня о 12-й годині фігурки починають рухатися.
В епоху Відродження розвитку архітектури сприяло захоплення античністю, що розпочалося з Італії. Відроджуються ордери, колони й інші декоративні форми греко-римського зодчества. Невипадково стиль дістав назву Ренесанс. Характерні риси:1.пропорційність, 2.симетрична композиція, 3.застосування куполів, 4.чіткий ритм чергування вікон і колон, 5.членування на поверхи фасадів, увінчанихфронтонами.
Бароко перевершив попередні стилі, за складністю екстер’єрів та інтер’єрів. Прямі лінії у спорудах майже зникають, натомість домінує химерна криволінійність, що створює ілюзію руху. Виникають масштабні колонади, кручені колони, волюти, багато скульптур на фасадах, картуші на фронтонах. Собор і площа Святого Петра, Рим, Італія
Стиль рококо успадкував і посилив декоративність бароко і додав галантності в інтер’єри. Характерні риси Рококо:вишуканість, велика декоративна нагруженність інтер'єрів і композицій, граціозний орнаментальний ритм, велика увага до міфології, особистому комфортові. інтер’єр церкви Оттобойрен, Німеччина (стеля із фрескою)
Стиль «Модерн»Наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. бурхливий промисловий розвиток у Європі супроводжувався інтенсивною забудовою міст. Зросла роль житлової і громадської архітектури (вокзали, банки, театри, лікарні, школи). Антоніо Гауді. Будинок Бальо, Барселона, Іспанія. Віктор Орта. Особняк Тасселя, Брюссель, Бельгія
Індустріалізація привела до посилення функціональності в архітектурі, виникнення конструктивізму з його лаконізмом, граничною простотою прямокутних форм і мінімумом декору. Девіз конструктивістів: форма споруди має відповідати її функціям. Ле Корбюзьє. Вілла Савой, передмістя Парижа, Франція
Стиль Хай-тек. У 70-х роках ХХ ст. в Англії виник стиль хай-тек. Він орієнтований на максимальний прагматизм і широке використання в будівництві скла, пластмас, блискучих поверхонь, металевого технічного антуражу. Річард Роджерс. Будівля фірми Lloyd’s of London, Лондон, Велика Британія (фото зліва - інтер’єр)
Стиль Біо-Тек і Еко-Тек. Прихильники наймолодшого напряму в архітектурі прагнуть до екологічності. Вони не сперечаються з природою, а вступають із нею у діалог, шукають аналогії конструкцій сучасних споруд із будовою органічних об’єктів. Ріенцо Піано. Акваріум, Генуя, Італія. Зразки Архітектури мають форму яйця, гнізда, печери, дерева, стебла, кокона. Виробляють і матеріали, подібні до природних структур, — павутиння, бульбашки, волокна тощо.