Мистецтво. Презентація "Культура Стародавньої Індії"

МИСТЕЦТВО

Програма

для загальноосвітніх навчальних закладів. 10-11класи

Рівень стандарту

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Навчальна програма «Мистецтво. 10-11 кл. Рівень стандарту» розроблена відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти. Її зміст спрямовано на цілісний художньо-естетичний розвиток особистості учня шляхом ознайомлення з мистецтвом культурних регіонів світу.

            Метою вивчення мистецтва у школі є формування в учнів системи ключових, міжпредметних і предметних мистецьких компетентностей у процесі пізнання, інтерпретації, творення, оцінювання мистецтва.

Реалізація мети  здійснюється через розв’язання завдань:

•                  ознайомлення учнів з мистецтвом різних культурних регіонів світу, формування розуміння взаємодії між різними культурами, усвідомлення необхідності збереження культурно-мистецького  надбання людства;
•                  виховання національної ідентичності, усвідомлення власної причетності до української культурної спадщини з одночасним усвідомленням культурно-мистецького розмаїття;
•                  формування креативних, комунікативних якостей особистості учня; стимулювання потреби до мистецької самоосвіти та здатності до художнього самовираження;
•                  естетична оцінка творів мистецтва, явищ сучасності та довкілля (зокрема медіаконтенту та інтернет-простору); критична оцінка впливу мистецтва та інформаційного простору на формування особистих та суспільних цінностей; усвідомлення зв’язків між мистецтвом та соціо-культурним середовищами; мистецтвом різних народів.

Програма ґрунтується на принципах цілісності, наступності, системності та варіативності змісту, органічної єдності національних і загальнолюдських цінностей; засадах особистісно орієнтованого, діяльнісного, інтегрованого та компетентнісного підходів. Особистісно орієнтований підхід спрямовує освіту на  розвиток художніх інтересів, індивідуальних мистецьких схильностей та здібностей учнів. Діяльнісний підхід спрямований на розвиток умінь з різних видів мистецтва та усвідомлення можливостей їх застосовання у навчальному та соціокультурному середовищі. Інтегративний підхід  реалізується у тісній взаємодії різних видів мистецтва в рамках освітньої галузі, виявленні міжпредметних зв’язків з предметами інших освітніх галузей, поширенні мистецького досвіду, набутого у процесі навчання, у соціокультурне середовище. Компетентнісний підхід сприяє формуванню комплексу предметних мистецьких, міжпредметних та ключових компетентностей.

Предметна мистецька компетентність (музична, образотворча, хореографічна, театральна, екранна) − це здатність до пізнавальної і практичної діяльності у певному виді мистецтва. Вона формується у процесі опанування учнями системи знань та уявлень у сфері певного виду мистецтва (знаннєвий компонент), набуття ними художньо-творчого досвіду з мистецтва (діяльнісний компонент), виховання ціннісних орієнтацій щодо мистецтва та мистецької діяльності (ціннісний компонент).

У процесі опанування учнями мистецтва формуються міжпредметні компетентності - здатність застосовувати у навчальній діяльності та соціумі систему інтегрованих мистецьких знань, умінь, естетичних цінностей з використанням набутого досвіду з інших галузей освіти.

Мистецтво відіграє важливу роль у формуванні ключових компетентностей,  зокрема у процесі:

аналізу, обговорення, виконання творів мистецтва рідною / державною мовою;  сприймання творів мистецтва інших країн та їх інтерпретація, з урахуванням знань про культуру цих країн (компетентності спілкування рідною /державною, іноземною мовами);

застосовування обчислювальних умінь для створення художніх образів (об’ємно-просторових, площинних тощо), що потребують точних вимірювань (математична компетентність);

застосування знань із природничих наук (акустики, оптики, хімії тощо) у  відтворенні довкілля та явищ природи засобами мистецтва; використання технічних засобів для втілення художніх ідей (основні компетентності у природничих науках і технологіях);

використання сучасних цифрових технологій для пізнання та творення мистецтва (інформаційно-цифрова компетентність);

формування  уміння  виявляти власні художні інтереси та потреби; планувати та організовувати свій час для пізнання, сприймання, творення мистецтва чи самовираження через мистецтво; раціонально використовувати час для задоволення культурних потреб, здобувати, опрацьовувати мистецьку інформацію тощо (компетентність уміння вчитися впродовж життя);

пропонування нових ідеї, шляхів їх художнього розв’язання, презентування  власних творчих досягнень (компетентності ініціативності і підприємливості;

ефективної співпраці у команді, зокрема для реалізації громадських мистецьких проектів; естетизації середовища(соціальна та громадянська компетентності);

пропагування національної культури через власну художньо-творчу діяльність; виявлення поваги і толерантного ставлення до культурного розмаїття світу; усвідомлення потреби збереження художнього надбання людства (компетентність обізнаності та самовираження у сфері культури);

використання мистецтва для вираження емоцій, почуттів, переживань та корекції власного емоційного стану (компетентність екологічної грамотності і здорового життя).

Особливістю програми «Мистецтво» є її варіативність. Орієнтуючись на вимоги та тематику навчальної програми, вчитель самостійно:

•   обирає освітні технології; необхідні практичні завдання; мистецькі твори для сприймання, орієнтуючись на  критерій їх високої художньої якості та яскраву приналежність до культури певного регіону;
• визначає обсяг годин на вивчення окремої теми, поурочний розподіл опанування кожної теми навчальної програми, за необхідності має право змінювати порядок вивчення тем у межах навчального року.

Основними видами діяльності учнів у процесі опанування мистецтва у старшій школі є сприймання, інтерпретація й оцінювання художніх творів; пізнання явищ мистецтва, художньо-творче самовираження, які мають бути збалансованими між собою.

Система оцінювання результатів навчання в освітній галузі «Мистецтво» ґрунтується на позитивному ставленні до кожного учня (учениці). Оцінюється не рівень недоліків і прорахунків, а  рівень прогресу особистісних досягнень. Тому критерієм перевірки та оцінювання результатів мистецької освіти є динаміка особистісного розвитку учня (учениці) та його (її) ставлення до опанування предмету.

Безперечно, певну роль у мистецькій сфері відіграють спеціальні художні здібності (музичний слух, вокальні дані, відчуття ритму, кольору, пропорцій, симультанне образне сприймання тощо), які можуть впливати на освітні результати учнів. Проте, для створення об’єктивності системи оцінювання, перевірка має інтегрувати з одного боку досягнення учнів у різних видах діяльності, з іншого - їх ставлення до предмету, активність та ініціативність, що дасть можливість ефективніше відслідкувати особистісний зріст учня (учениці), оцінити його (її) роботу в освітній діяльності і саморозвитку. Саме тому індивідуальний і диференційований підходи до оцінювання мають надзвичайно важливе значення.

До основних видів  оцінювання належать:  поточне, тематичне  і підсумкове (семестрове і річне). Додатковими засобами стимулювання пізнавальної активності учнів є самооцінка та оцінювання результатів спільної діяльності за попередньо визначеними критеріями.

З метою інтеграції навчальних предметів і предметних циклів, формування ключових та міжпредметних компетентностей у зміст навчання введено наскрізні змістові лінії − соціально значущі надпредметні теми, які сприяють формуванню в учнів уявлення про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях. Зміст наскрізних змістових ліній є складовою основного змісту освіти і реалізується через  відповідні трактування, приклади і методи навчання, створення надпредметних, загальношкільних проектів (зокрема, через творчу роботу, яка виходить з наскрізних тем або інтегрує навчальні предмети) тощо.

Наскрізними змістовими лініями у старшій школі визначено: "Екологічна безпека та сталий розвиток", "Громадянська відповідальність", "Здоров'я і безпека", "Підприємливість та фінансова грамотність".

Наскрізна змістова лінія "Екологічна безпека та сталий розвиток" націлена на формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Реалізація цієї змістової лінії може здійснюватися на основі творів мистецтва та художньо-творчої діяльності у процесі виховання в учнів емоційно-ціннісного ставлення до природи; усвідомлення себе частиною світу, в якому все взаємопов’язане; розуміння єдності національно-регіональних цінностей і глобальних людських пріоритетів.

Наскрізна змістова лінія "Громадянська відповідальність" спрямована на виховання відповідального громадянина своєї держави. Вагомою її складовою є формування в учнів культурної самосвідомості – здатності розуміти роль культури у становленні способу мислення і поведінки людей, шанобливого ставлення до культурних надбань свого народу та толерантного – до митецької спадщини інших народів світу; усвідомлення власної значущості і відповідальності щодо причетності до свого народу. Це здійснюється під час ознайомлення учнів із досягненнями українського мистецтва, зокрема, у контексті світової мистецької спадщини.

Наскрізна змістова лінія "Здоров'я і безпека" націлена на формування духовно, емоційно, соціально і фізично повноцінного члена суспільства, який здатний дотримуватися здорового способу життя і формувати безпечне життєве середовище. Її реалізація засобами мистецтва сприятиме розвитку емоційного інтелекту, гармонізації інтелектуальної та емоційної сфер особистості. Це відбувається у процесі усвідомлення учнями впливу мистецтва на емоційну сферу людини, зокрема, через емоційно-образне пізнання навколишнього світу на основі синтезу різних видів мистецтва; ознайомлення з елементами арттерапії, які сприятимуть збагаченню емоційно-чуттєвої сфери школярів.

Наскрізна змістова лінія "Підприємливість та фінансова грамотність" націлена на формування проактивної особистості, яка вміє планувати й досягати поставлених цілей, розвиває свої лідерські якості тощо. Вона реалізується у процесі формування в учнів умінь реально визначати свої сильні і слабкі сторони; мотивації учнів до виявлення творчих ініціатив та сприяння їх реалізації, зокрема, через втілення їх у практичній художньо-творчій діяльності (індивідуальній та колективній).

Тематична структура програми

10 клас

(52,5 год. (1,5 год. на тиждень), 3 год. - резервний час)

11 клас

(52,5 год. (1,5 год. на тиждень), 3 год. − резервний час)

Програму розробили:

 Абрамян Тетяна Олександрівна,  учитель мистецтва, музичного мистецтва і художньої культури ЗОШ І-ІІІ ст. №10  Торецької міської ради Донецької обл., учитель вищої категорії, учитель-методист;

Аристова Людмила Сергіївна, доцент кафедри музичного мистецтва Миколаївського національного університету імені В.О.Сухомлинського, кандидат педагогічних наук;

Гайдамака Олена Василівна,  старший науковий співробітник ДНУ "Інститут модернізації змісту освіти", кандидат педагогічних наук;

Гараздовська Мар'яна Теодорівна, учитель художньої культури та мистецтва гімназії «Престиж» м. Львова, старший учитель;

Гречана Олена Іванівна, учитель образотворчого мистецтва НВК «гімназія - школа» № 27 м. Маріуполь Донецької обл., спеціаліст вищої категорії, старший вчитель;

Гурин Олександра Михайлівна, методист Навчально-методичного центру освіти м. Львова, кандидат педагогічних наук

Новикова Надія Валентинівна, учитель музичного мистецтва та художньої культури Бучанської ЗОШ І-ІІІ ступенів №4 Київської області, заслужений учитель Украни, кандидат педагогічних наук;

Пірог Аліна Григорівна,  учитель мистецтва та художньої культури гімназії №267 Дарницького району м. Києва, учитель-методист;

Просіна Ольга Володимирівна,  провідний науковий співробітник лабораторії позашкільної освіти Інституту проблем виховання НАПН України, заступник головного редактору журналу "Мистецтво та освіта", кандидат педагогічних наук.