8 липня о 18:00Вебінар: Проєктне навчання: розвиваємо логічне, критичне та креативне мислення школярів

Мітинг до Дня визволення села

Про матеріал

Сценарій містить авторську поезію , має характер виховного заходу ,

мета якого- вшанування пам'яті полеглих воїнів -захисників в роки ІІ Світової війни

Перегляд файлу

Мітинг до 75- ти річчя  з Дня визволення селища

 

 

Над селом моїм рідним вдаль летять журавлі

В небесах  чисті зорі ясняться,

А в землі сплять  солдати , полеглі в боях

Ті , яким назавжди  вісімнадцять .

 

Ті ,хто йшов крізь  грозу по дорогах війни .

Ті , кого не лякали  гармати  ,

Хто  на грудях  не встиг поносить  ордени ,

Ті,  кого не  діждалася   мати .

 

 Хто  у безвість пішов  ,хто  в танку згорів ,

 Хто  упав  у бою серед поля ,

 Ті , за ким  уже довгі  роки  на зорі

 За  селом гірко  плаче тополя …

 

 

Вед.І    Лихівко!  Сьогодні  знаменний  день у твоїй  історії.   День , який  в пам’яті  місцевих жителів  викарбуваний   золотими   літерами … 

          Саме  сьогодні  -17 жовтня  1943  року  , в часи  ІІ Світової війни   ,  рівно  75 років тому ,  наше  селище  було    визволенне  від  німецко - фашиських  загарбників .  Радість  і сльози ,  біль і надія - все  переплелося  у одному    слові ВИЗВОЛЕННЯ .

 

 

Вед.І І  Сьогодні    ми величаємо героїв , які подарували  нам радість Перемоги  та вшановуємо  пам’ять тих, хто заради  визволення  нашого села  віддав своє життя … Хто  поліг на підступах до нашої  Лихівки ,   залишившись  вічно юним …

 

  Вед.І      Урочистий мітинг   присвячений 75-й річниці з Дня визволення Лихівки    від німецько-фашистських загарбників, оголошується відкритим!

                                              

ГІМН         C:\Users\user\Desktop\2000px-GClef.svg.png

 

 Вед.ІІ     Я народилася через  25  років   після  війни.   Я знаю про неї тільки з розповіді  дідуся   та  бабусі .

 Час віддаляє від нас ті трагічні події, коли життя і смерть, кожен день, кожен час, кожну секунду були поряд.   Друга світова війна давно відійшла  у минуле і стала  сторінкою у підручнику історії… Та пам’ять…

 Вед.І        Пам’ять ...Вона кличе, хвилює, стукає у наші серця. Вона доносить до нас, нащадків тих полум’яних поколінь, імена тих, хто не шкодував своєї крові, хто приніс у жертву найдорожче  – життя .

 

 

 

 

Вед.І  Я не знаю тебе , невідомий солдате,

Ти  поліг  у бою  у пору грозову

Та сьогодні прийшов  я « СПАСИБІ»  сказати,

 Що   за  себе  й за тебе  на землі  я  живу …

 

 

ПІСНЯ  «ЗА ТОГО ПАРНЯ»     C:\Users\user\Desktop\2000px-GClef.svg.png

 

 

Вед.ІІ  Минула війна залишила у пам’яті людей незагойні рани, спопеляючою  блискавкою   пронизала серця і душі, обпалила кожен дім і сім’ю, долю кожної людини.

Вед.І  Жорстокі випробування  не минули   доль   наших  земляків . З 17 серпня 1941 року по 17 жовтня 1943 року  наше  село було окуповано німецькими загарбниками.      

          З перших же днів свого «хазяйнування» на селі фашисти кинули до концтаборів сільських комуністів, що не встигли евакуюватися. Близько 400 лихівчан  гітлерівці силоміць погнали в рабство до фашистської Німеччини.

Вед.ІІ   Але  ні   насильство, ні террор  не зламали  людської  волі . Лихівчани , як могли , допомагали своїм визволителям  , організовували  втечу  військовополонених , забезпечували їх продовольством.   Населення чинило опір  загарбникам  і тим ,що  не виходило на роботу, не виконувало норм виробництва.  Люди навмисно калічились, аби уникнути відправки у фашистську неволю.   Багато жителів Лихівки самовіддано воювали на фронтах ІІ Світової  війни.

 І ось прийшло визволення … Розпочали роботу  польові  військомати , куди щодня  з’являлися  сотні добровольців  з проханням у   відправити на передову .

 Вед.ІІ       Матері, ридаючи , проводжали на  фронти   своїх  зовсім  юних синів…Материнські  серця розривалися від болю розлуки , вони передчасно

сивіли ,  але  по іншому  було неможна …

 

ХЛОПЕЦЬ

 Не пускали мене воювати

Яблуневі й вишневі сади ,

Не хотіла і мати пускати ,

Але тихо сказала : - Іди !

 

Подивилась у очі : - Так треба …

Бо на Сході  вже грізно гуло ,

І як хмара з вечірнього неба,

Серед поля лежало село .

Причувалися стогони й  дзвони .

Що віщують навали біди ,

При дорозі джерельце безсонне

Стукотіло , як серце :- Іди !...

 

На шляху шикувались солдати ,

На травинці сльоза чи роса …

І ридала їм в слід стара мати ,

Разом з нею - поля й небеса …

 

Вед. І

  673   воїни-лихівчани   додому  живими  не  повернулися . Слава їм – живим і мертвим, що, не шкодуючи життя, самовіддано працювали, заліковуючи рани; слава тобі, невмирущий , нездоланний наш народе.

Вед.ІІ  

 

Цвіте полин  у полі край села

І  гіркотою  він  дурманить   всіх .

А моє серце полонить журба

За всіх  отих , хто в полі цім поліг.

І кожна квітка , як солдатська доля ,

Нагадує про біль воєнних літ.

Цвіте полин  самотньо серед поля  ,

Колише вітер полиновий цвіт.

 

Я знаю , хто поліг уже не встане ,

Загиблих нам  ніколи не піднять.

Тож хай цвіте полин  і  цвіт не в’яне ,

Бо в нім людської пам’яті печать .

 

 

 

Вед. І

Чудова осінь фарбувала доли

Й веселкою переливалися ліси

Коли у жовтні  , в ту далеку пору

Нам визволителі свободу принесли.

 

 Вед. І    Жовтень 1943  осяяв  кожну  лихівську   хату   довгожданою  звісткою  про  мир , який прийшов у наше  село,  та   не було  змоги радіти на повні груди. Село було, практично ,розбомблене , матеріальна шкода, заподіяна  німецько-фашистськими загарбниками  становила сотні тисяч  тис. Тодішніх радянських  карбованців.  Сільськогосподарська техніка була знищена. Не вистачало робочих рук,  бо чоловіків  по селах  не залишилося , основний  тягар лягав на плечі жінок та підлітків. Так, в артілі «Червоний боєць» у 1944 році працювали 14 чоловіків, 184 жінки, 27 підлітків. А в колгоспі «Почин» — 8 чоловіків, 167жінок і 88 підлітків.  Таке ж становище було і в інших селах…

  Вед. ІІ   Та й це було не головним .   Народ  оплакував  полеглих , на фронтах,  тих  хто знаходився  далеко від дому в фашиській неволі  , хто пропав  безвісті . Разом з усіма плакали і матері  загиблих при визволенні  нашої Лихівки . 77 солдатів   та  офіцерів   різного віку , різних національностей , різної віри  - навіки  стали братами , поріднилися  і спочили  в одній братській могилі . Їм  всім  судилося померти саме тут,  на нашій  лихівській землі ,  на підступах до незнайомого села , на безімених висотах …

(виходять три хлопці  у солдатських гімнастерках,

мов би загиблі воїни  говорять між собою )

 

  1. Мене назавала матуся Іваном ,

     я там народивсь, за широким  лиманом .

     Любив жартувати  і  грав на бандурі

     Загинув   вночі   від  ворожої  кулі …

 

2   А  я  із  Прибалтики ,  звіть  мене  Саша,

     Мене  добре  знала  дивізія  наша  .

    Я  був  командиром   дисантної   роти  ,

    Прикрив   своїм   тілом   ворожії    дзоти…

 

 3  А  я - Костянтин ,   родом  аж  із  Орла,

    У  мене  й  дружина,  і донька  була .   

    Я  40 хвилин   не дожив  до світання -

    « Загинув  під час  бойового  завдання …»

 

4   Обнімемось , хлопці  ,

    Та  й  будем братами  , 

    Бо лихівське небо

    Єдине  над нами…

    А  зорі , які  мерехтять  нам щоночі,   -

    Матусь наших  рідних  заплакані  очі … 

 

 

                              ПІСНЯ  « НА   БЕЗІМЕННІЙ   ВИСОТІ»      C:\Users\user\Desktop\2000px-GClef.svg.png

 

 А зараз     слово надається  _______________________________________

 

 

 

 

Вед. І

Вічним вогнем біля  Обеліску  Слави  говорять до нас , живих ,загиблі солдати . Зупинись ! Послухай ! Подумай !  

    Ми   у вічному  боргу перед ними  , полеглими за наше щасливе майбуття !   Тож  вшануймо хвилиною мовчання  всіх загиблих .

 

 

 

Вед. ІІ 

Перервався пташиний політ,

Колискову притишила мати...

Зупинилося серце на мить –

Зараз треба мовчати, мовчати!

 

( Хвилина мовчання )    C:\Users\user\Desktop\2000px-GClef.svg.png( Метроном )

 

 

                                         Покладання квітів    C:\Users\user\Desktop\2000px-GClef.svg.png

 

 

 1.Мир на Землі – це затишок і тиша,

Це сміх дитячий і душі політ,

Коли поет чарівні вірші пише

Про незвичайний, дивовижний світ.

 

2.Мир на Землі – це росяні світанки,

Краса і творчість, пісня у гаях.

Мир на Землі – це вечори і ранки

Із радістю і щастям у серцях.

 

3.Мир на Землі – це дім і мама, й тато,

Й любові стільки – просто через край.

Це та земля, де щастя є багато

І  в кожній хаті – хліба коровай.

 

4.Це та Земля, де сміх і пісня лине,

А діти йдуть до школи знов і знов,

Й ніколи у боях ніхто не гине,

Бо там господар – щастя і любов.

 

 

Вед. І   Мітинг – реквієм   з нагоди 75-тої   річниці визволення селища від німецько-фашистських загарбників  у роки ІІ Світовій війни оголошується  закритим.

  Звучить Гімн України    C:\Users\user\Desktop\2000px-GClef.svg.png

 

Вед. ІІ   Бажаємо всім  вам  чистого , мирного неба ,  здоров’я,  радості  та довгих щасливих літ …

Вед. І   Хай  Господь   оберігає  вас  від  всякого лиха !

 

 

 

 

 

 

 

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Миндра Тетяна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Додано
13 жовтня 2018
Переглядів
3997
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку