«Міжнародне співробітництво у розв'язуванні екологічних проблем. Міжнародні організації з охорони природи. Шляхи розв'язання екологічних проблем»

Географія7 клас«Міжнародне співробітництво у розв'язуванні екологічних проблем. Міжнародні організації з охорони природи. Шляхи розв'язання екологічних проблем»Вчитель: Туліка Д. Д.7-А – 20.057-Б – 22.057-В – 20.05

Екологічні проблеми, що пов’язані з виснаженням ресурсів і забрудненням навколишнього середовища, потребують розв’язання. Люди, що їх спричинили, тепер змушені шукати вихід з „глухого екологічного кута”. Для подолання екологічних проблем існує багато конкретних способів, які підказують наука і техніка. ВІДХОДИ – У ДОХОДИ. Оскільки вугілля, нафта, природний газ і руди колись вичерпаються, то нині спеціалісти вказують на… звалища і смітники. Відходи можуть бути додатковими „родовищами” сировини. Так, у Мексиці на одній з копалень у відходах було „поховано” 80 тис. тонн міді. Вже зараз сотні тисяч тонн дефіцитних металів видобувають з колись нікому не потрібних відвалів. У териконах зосереджена прекрасна сировина і для виробництва щебінки, цементу, кераміки та інших будівельних потреб. З побутового сміття навчилися отримувати горючий газ і добрива. Можна навести безліч прикладів, коли використання відходів дає доходи. При цьому зберігаються мільйони тонн корисних копалин. Так одночасно можна розв’язати проблему збереження мінеральних ресурсів і очищення від забруднення. ЧИСТІ ДЖЕРЕЛА ЕНЕРГІЇ. Електроенергія нині є основою господарства. Вона необхідна не тільки для того, щоб горіло світло, працювали телевізор, холодильник, пральна машина та інша побутова техніка. Нині і хліб випікається і метал виплавляється в електропечах, вода подається електронасосами, їздять електропоїзди – тобто скрізь працює електроенергія. Отримання її з екологічно чистих джерел вирішило і проблему виснаження паливних корисних копалин, і забруднення повітря викидами ТЕС. Чистим джерелом енергії є наше далеке світило – Сонце. Воно абсолютно безкоштовно дає людям те, що вони з великими труднощами розшукують і добувають у темних надрах планети. Сонце посилає на Землю енергію в 20 тис. разів більшу, ніж ми отримуємо від паливних ресурсів. А використовуємо ми нині лише 1/5000 її частку. Експериментальні електростанції, що використовують енергію Сонця, працюють у кількох країнах світу. Проте недалеко той час, коли сонячні електростанції, стануть звичними, як нинішні теплові. Вони будуть без труб, що димлять і забруднюють повітря тоннами шкідливих викидів, без гір відвалів, що засипають землю багатотонною масою шлаків і золи.

Вчені уважно придивляються і до нашої власної планети. Вони стверджують, що до глибини 50 км майже повсюдно є гарячі підземні води. Їх теплова енергія в тисячі разів перевищує енергію всіх паливних корисних копалин. Це ще одна реальна можливість заміни в найближчому майбутньому паливних ресурсів, які вичерпуються. Хіба в таких підрахунках, нехай і приблизних, не криється реальний шлях розв’язання проблем? Здійснити це – справа науки і ваша. ЕКОНОМІЯ РЕСУРСІВ. Велику користь у справі збереження  мінеральних, лісових і водних ресурсів може дати їх економне використання. Ось повчальне порівняння. Кожний міський житель в Україні у середньому щодоби витрачає 350 л води. Натомість в інших країнах Європи використання води у побуті майже втричі менше – 120 л. При бережливому відношенні до води важливо, наприклад, вимикати воду, коли чистиш зуби або коли намилюєшся в душі. Економне використання води у побуті та на виробництві має стати нормою, адже надмірний водозабір призводить до обміління і всихання річок та озер.

ПРИРОДООХОРОННІ ТЕРИТОРІЇДля збереження та відновлення природного середовища на різних материках створюють природоохоронні території. Це – природні заповідники, національні природні парки, заказники, резервати, пам’ятки природи. Їх загальна площа невелика і становить лише 3 % від площі суходолу. Природні заповідники – це території, де охороняють і вивчають типові природні комплекси. Там забороняється будь-яка господарська діяльність. Особливе значення серед заповідників мають біосферні, які мають статус міжнародних і складають єдину всесвітню мережу спостереження за станом природного середовища. Національні природні парки – це території, де охорона природних комплексів поєднується з використанням їх для відпочинку та оздоровлення людей. Багато національних парків створено у Північній Америці, особливо в США, Африці та Австралії. Великі національні парки в Україні – це Карпатський та Шацький. Заказники – це як правило невеликі території (ділянки долини чи узбережжя, гаї, озера), де охорона природних комплексів поєднується з обмеженою господарською діяльністю, якщо вона не завдає шкоди об’єктам охорони. У деяких країнах створюють резервати, які мають таке саме значення, що й заказники. Пам’ятки природи – це окремі унікальні природні утворення (скелі чудернацької форми, відслонення гірських порід, віковічні дерева тощо), які потребують охорони. Кількість природоохоронних територій в усьому світі збільшується.

МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ У РОЗВ'ЯЗАННІ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ Охорона природного середовища – проблема глобальна. Забруднені повітря і вода не зважають на державні кордони. Наприклад, отруйні гази, які викидають у повітря заводи Великої Британії, Бельгії та Німеччини, спрямовуються переважаючими вітрами на північ та схід і осідають на території Норвегії, Швеції, країн Східної Європи. У забруднення Рейну внесли свою частку 5 країн, Дунаю – 8. Отже, нагальна потреба охорони нашого спільного дому – Землі вимагає об'єднання зусиль людей усіх країн, усіх континентів. Це називають міжнародним співробітництвом. Спільно вчені розробляють завдання і заходи із захисту природного середовища у всьому світі. Існують міжнародні угоди між країнами щодо раціонального використання природних ресурсів (наприклад, вилову риби, промислу китів), обмеження шкідливих викидів в атмосферу, взаємного повідомлення про несприятливі екологічні ситуації. Найбільшою міжнародною організацією, яка розробляє різноманітні програми з охорони природи є ЮНЕСКО – Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури. Вона об’єднує понад 190 країн світу. Нею розроблені і виконуються такі важливі природоохоронні програми, як “Людина і біосфера”, “Програма вивчення Світового океану” та ін.

Питаннями з охорони і раціонального використання природних ресурсів опікується Всесвітній союз охорони природи (ВСОП). Ця організація, діяльність якої підтримується 83 країнами світу, видає Червону книгу, де до єдиного списку заносяться рідкісні і такі, що знаходяться під загрозою зникнення, рослин і тварин. Нині свої Червоні книги мають більшість країн світу, в тому числі й Україна. Однією з найбільших у світі природоохоронних організацій є Всесвітній фонд охорони дикої природи (ВФДП). Активно працює Грінпіс (“Зелений світ”) – міжнародна громадська організація, яка бореться за збереження навколишнього середовища. Охорона нашого спільного дому – Землі вимагає об'єднання зусиль людей усіх країн, усіх континентів. Від стану природи залежить кожний з нас. Тому повага до неї повинна стати правилом для кожного.