Міжнародні відносини

Тема.  Міжнародні відносини

Мета: сформувати уявлення про події  та наслідки Тридцятилітньої війни в Європі; продовжити роботу з історичними  текстами, підручником, над формуванням навичок  з  виявлення причинно-наслідкових зв’язків, уміння давати коротку характеристику діяльності історичного діяча.

Основні  поняття  та  терміни:  «Тридцятилітня  війна»,  «суверенітет», «ліга», «Вестфальський мир».

Основні дати та події:

•  1618–1648 рр. — Тридцятилітня війна;

•  1648 р. — Вестфальський мир.

Обладнання: підручник, історичний атлас, документи, роздавальний матеріал, портрети Фердинанда II, Густава-Адольфа, Рішельє, малюнки прапорів держав, солдат різних армій.

Тип уроку: комбінований, з елементами лабораторної роботи з текстом підручника і роботою в групах.

Додаткові джерела інформації:

•  Хейзл Мэри Мартелл. Эпоха открытий. — М.: Слово, 1994.

Очікувані результати

Після уроку учні зможуть:

•  показувати на карті основні західноєвропейські держави;

•  розповідати про події Тридцятилітньої війни;

•  порівнювати  зміни  у  військової  справі  Валленштейна  та  Густава-Адольфа;

•  висловлювати судження щодо причин, характеру та значення  Тридцятилітньої війни.

ХІД УРОКУ

І. Організаційна частина уроку

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Уч и т е л ь. Міжнародні відносини можуть мати характер як мирної культурної та економічної співпраці, так і характер військового протиборства. До епохи Нового часу у міжнародні торгові відносини вступали купці Ганзейського союзу, католицька церква, яка вела хрестові походи, мандрівники,  наприклад, Марко Поло.  Але  тільки  з  початком  епохи

Нового  часу  у міжнародні  відносини  вступають  держави  в  особі  їхніх урядів.

ІІІ. Опрацювання нового навчального матеріалу

Поняття «міжнародні відносини»

Уч и т е л ь. Як у Середні віки, так  і в Новий час відбувався процес формування принципів міжнародних відносин.

1.  Згідно  з династичним принципом міжнародних відносин  інтереси народу  і  держави  дорівнювалися  до  інтересів  правлячої  династії в особі монарха. Міжнародні відносини розглядалися як відносини між  правлячими  династіями  і  монархами.  (Пригадайте  поняття «шлюбна дипломатія».)

2.  Релігійний  принцип —  народи  однієї  віри  розглядалися  як  одна сім’я. У Новий час в Європі починаються війни під релігійними гаслами, пов’язаними з Реформацією та Контрреформацією.

3.  Кордони в Європі не були визначені.

4.  Після Великих географічних відкриттів європейські держави, перш за  все  Іспанія  та  Португалія,  почали  здійснювати  політику  колоніальних захоплень.

5.  Виникає державний  інтерес. Носієм державного  інтересу була бюрократія. (Бюрократія — спеціально організована система керування суспільством, діє в інтересах певних груп суспільства).

Країни-учасниці Тридцятилітньої війни. Причини і привід для війни

Перед уроком учні отримують випереджальне завдання: прочитати відповідний пункт параграфа, розбитися на групи, які представлятимуть інтереси країн-учасниць Тридцятилітньої війни. Учні готують малюнки прапорів,  солдат  воюючих  армій,  «офіційні  заяви»  з  вимогами  країн-учасниць війни.

Учні, які представляють країни, виступають з «офіційними заявами».

•  Монархія Габсбургів — боротьба проти посилення Франції, прагнення світового панування.

•  Франція — відібрати в австрійських Габсбургів Ельзас і Лотарінгию, у Іспанії —  Південні  Нідерланди  та  Північну  Італію;  підрив  колоніальної могутності Іспанії, встановлення контролю над світовими торговими шляхами;

•  Англія —  прагнення  зберегти  північні  торгові шляхи,  релігійні  суперечності з Іспанією; Іспанія — боротьба проти Франції за католицьку віру;

•  Нідерланди — підрив колоніальної могутності Іспанії, встановлення контролю над світовими торговими шляхами;

•  Швеція, Данія — захоплення торгових шляхів. етапи війни.

Характер військових дій

Учитель  пропонує  учням  самостійно  ознайомитися  з  матеріалом підручника,  історичними текстами  і додатковою  інформацією (її повідомляють Історик і Сучасник) та заповнити узагальнюючу таблицю.

Текст 1. Альбрехт Валленштейн

Чеський дворянин, який у молодості змінив протестантську віру на католицьку, відзначився у війнах з венеціанцями, угорцями  і турками. Завдяки двом вдалим одруженням він збагатився. Після битви під Білою горою Валленштейн  скупив  стільки маєтків, лісів  і копалень, що  став найбагатшою людиною у Чехії. Як найближчий радник  імператора він запропонував йому створити велике наймане військо, яке буде існувати за рахунок платежів населення завойованих областей.

Виявивши себе видатним організатором, Валленштейн за короткий час створив 30-тисячну армію найманців, а через рік вона вже зросла до 100 тис.  чоловік. Платили  найманцям  багато  й  регулярно,  проте  дисципліна у війську була сувора.

У своїх володіннях Валленштейн налагодив виробництво зброї, зокрема гармат та різного спорядження для армії. Свої витрати він швидко покрив  за  рахунок  величезної  воєнної  здобичі.  Його  правилом  було твердження:  «Війна  годує  війну». Спустошуючи  одну  територію, Валленштейн просувався  зі  своєю  армією  далі, поповнюючи  свої  війська жадібними  до  грабежів  бандами найманців. Його  війська  завдали  ряд поразок датчанам і військам протестантських князів.

Його успіхам гостро заздрили католицькі князі, які боялися, що він позбавить їх прав на користь імператорів. Імператор і сам боявся свого полководця,  який очолював  віддані йому  війська. Валлейнштейн  діяв дедалі все більш незалежно. Під  тиском Максиміліана Баварського  та інших католицьких князів імператор звільнив Валленштейна зі служби. На початку 1634 р. у фортеці Егср віддані імператору офіцери-змовники вбили Валленштейна.

(Дрібниця В. О., Крижанівська В. В. Всесвітня історія. Нова історія XVI — к. XVIII ст. — К., 1998. — С. 100–101.)

Текст 2. Густав II Адольф

Густав II Адольф (1594–1632), ставши шведським королем у 1611 р., вів війни з Росією, Польщею та Імперією з метою територіального розширення своєї держави. За Столбовським договором 1617 р., він домігся відокремлення від Росії і приєднання до Швеції узбережжя Фінської затоки та Карелії. Надалі його війська зайняли всю Східну Прибалтику (Ліфляндію, Курляндію та Східну Пруссію). У Тридцятилітній війні Густав  II Адольф  у  битві  7 вересня  1631 р. при Брейтенфельді  у Саксонії здобув блискучу перемогу над армією Католицької ліги. Це сталося завдяки тому, що у своїй армії він провів важливі перетворення, які давали великі  переваги  перед  супротивниками:  шведська  армія  складалася з вільних селян, які були утримувачами державних  земель. Армія була озброєна кремнієвими мушкетами, легкою скорострільною артилерією. В армії були рухома й дисциплінована піхота, краща кіннота. Армія Густава-Адольфа не грабувала населення. Крім того, він був незрівнянним тактиком, його розум, охоплюючи грандіозні стратегічні комбінації, не упускав  у  той же  час  незначних  деталей. Він  переміг  армією Валленштейна у битві 16 листопада 1632 р. при Лютцені, під час якої загинув. Ці перемоги дозволили Швеції закріпитися на південному березі Балтійського моря.

Рольова гра

І с т о р и к. Мотив для початку війни також знайшовся. Європу в цей час роздирали релігійні суперечності між католиками і протестантами. Приводом для початку війни послужили події в Богемії  (територія сучасної Чехії). Дворяни-протестанти викинули двох губернаторів-католиків з вікон замку у Празі. Після цього дворяни обрали королем Богемії  протестанта Фрідріха Пфальцського. Проте  менш  ніж  через  рік імператором Священної римської імперії став Фрідріх II, який забажав навернути всю свою імперію на католицьку віру.

С у ч а с н и к. Уся Європа розділилася на дві частини. Іспанія, Австрія,  католицькі  князі  Німеччини,  Річ  Посполита,  Святий  престол об’єдналися у Католицьку лігу. Протестантські князі Німеччини, Франції, Швеції, Данії, Англії, Голландії та Росії увійшли до Євангелістської ліги.

І с т о р и к. Почалася війна. У ході Тридцятилітньої війни виділяють  чотири періоди, головним чином залежно від того, яка країна виступала у  ролі  головного  супротивника  Габсбургської  коаліції, —  польський, датський, шведський і французький.

1.  Чеський — 1618–1623 рр.

2.  Датський — 1625–1629 рр.

3.  Шведський — 1630–1635 рр.

4.  Франко-шведський — 1635–1648 рр.

С у ч а с н и к .  Військові  дії  велися  на  території Чехії, Німеччини, Нідерландів, Італії, Іспанії, Польщі та інших країн. Становище в Європі неодноразово різко змінювалося, оскільки то одна зі сторін, що боролися, то інша брала гору над супротивником.

Вестфальський мир

1.  Вестфальський мир був підписаний у Мюнстері та Оснабрюку.

2.  Було визнано незалежність Голландії і Швейцарського союзу.

3.  За  умовами миру Швеція  отримала  всю  Західну  і  частину Східної Померанії. До неї відійшли архієпископства Бремен і Ферден, а також місто Вісмар. Швеція отримала також величезну грошову компенсацію і стала великою європейською державою.

4.  Франція отримала Ельзас  і три лотаринзьких єпископства — Мец, Туль, Верден. Під опікою Франції перебувало 10 імперських міст.

5.  Голландія отримала північну частину  іспанських Нідерландів, було підтверджено статус Антверпена.

6.  Бранденбург  отримав  територію  Східної  Померанії,  архієпископство Магдебург.

7.  До Баварії відійшов Верхній Пфальц.

Висновок.  Вестфальський  мир  закріпив  політичну  роздробленість Німеччини на 200 років, який надовго затримав її розвиток. Сама ж імперія перетворилася на об’єднання розрізнених територій, що були мало пов’язані між собою.

Наслідки війни

Учитель пропонує  учням ознайомитися  з  документом,  за  допомогою карти історичного атласа «Тридцятилітня війна 1618–1648 рр.» назвати  міста,  які  зазнали  найбільших  руйнувань,  та  зробити  висновок про наслідки війни.

Текст 3. Із донесення думи м. Преслау  (1639)

Оскільки війна уже багато років не дає землеробу працювати, життя настільки подорожчало, що тепер скрізь чути стогін, галас і виття голодуючих. Люди їдять собак, котів (...) Голод лютує з такою жорстокістю, що люди кидаються один на одного (...)

Збитки, завдані Шведською державою Німеччині, ніколи не будуть відшкодовані,  навіть  якщо  б  потім  зважити  і  продати  всю Шведську державу  і  вичерпати  їх  залізні  і мідні  гори  (Дрібниця В. О., Крижанівська В.  В.  Всесвітня  історія.  Нова  історія  XVI —  к.  XVIII  ст. —  К., 1998. — С. 72).

Висновок. Тридцятилітня війна принесла розорення Німеччині, населення якої скоротилося вдвічі, а в деяких місцях — у 10 разів. У Чехії з 2,5 млн населення залишилося лише 700 тисяч.

ІV. Закріплення та узагальнення знань

Бесіда за запитаннями

1.  Назвіть держави, які не брали активної участі у бойових діях.

2.  Поясніть,  чому Франція, що  боролася  усередині  власної  держави проти протестантів, виступила у Тридцятилітній війні проти католицької монархії Габсбургів.

3.  Поясніть, чому Англія не брала активної участі у війні, але підтримувала Євангелістську лігу.

Уч и т е л ь.  Внаслідок  Тридцятилітньої  війни  були  закладені  нові принципи міжнародних відносин в Європі:

1.  Був закріплений принцип загальновизнаних меж держав.

2.  Було  встановлене нове  співвідношення  сил — перевагу на  континенті отримали національні держави.

3.  Було запроваджено принцип віротерпимості.

V. Домашнє завдання 1.  Прочитати відповідний параграф підручника.

2.  Заповнити таблицю «Тридцятилітня війна».