"Міжнародний день лісів"

Міжнародний день лісів

     Наша планета являє собою єдиний організм, в якому, як і в людському організмі, абсолютно немає нічого зайвого, і кожен його елемент важливий, гармонійно підтримує і наповнює життям, і своїм неповторним різноманіттям все навколо. Ліси на нашій Землі займають цілу третину всієї суші нашої планети. Виконуючи життєво важливі екосистемні функції в якій мешкає і росте більше половини всіх наземних видів тварин, комах і різноманітних рослин, він також є і будинком, і джерелом засобів до існування для безлічі людей. За даними сучасної статистики, у світі налічується понад 1,6 млрд. людей, які безпосередньо залежать від здорового стану лісів.

На превеликий жаль, динаміка технологічного та економічного прогресу 20-го сторіччя, негативно отзеркалилася на цьому безцінному надбанні нашого людства. Глобальна вирубка лісів, подібно найпотужнішим ураганам і катастрофам, почала тіснити і знищувати цей природний потенціал. Станом на початок 21-го століття вирубка лісів продовжилася загрозливими темпами і проблема їх збереження вийшла на невідкладний міжнародний рівень, вимагаючи якнайшвидшого прийняття належних заходів і ефективних практичних рішень.

Нагадаємо, що за даними проекту DilovaMova.com, ця проблема вже була піднята міжнародним співтовариством ще на початку 70-х років минулого сторіччя. Окреслені тоді тенденції широкомасштабної вирубки лісів вже змусили відверто заявити про проблему і це сталося на шістнадцятій сесії Конференції Продовольчої і сільськогосподарської організації Об’єднаних Націй, що відбулася в листопаді 1971-го року. Тоді держави-члени цієї організації висловилися на підтримку проведення щорічної акції „Всесвітнього дня лісового господарства”, яку погодилися проводити 21-го березня. Неодноразово звертаючись до проблем збереження лісових масивів по всій планеті, на рівні ООН, 21-го грудня 2012-го року, резолюцією Генеральної Асамблеї №A/RES/67/200, був заснований Міжнародний день лісів.

18-го вересня 1977-го року, в колишньому СРСР вперше було прийнято окреме цільове «Лісове законодавство», в якому робилася спроба не тільки впорядкувати безконтрольну вирубку лісів, а й закладалися прямі механізми його відновлення і найбільш раціонального використання. Пізніше, 1-го жовтня 1980-го року, оцінюючи внесок і досягнення цілого напряму фахівців лісового господарства, з метою підняття престижу професій фахових працівників лісу, було встановлено професійне свято - «День працівників лісу» Святкування цього професійного свята було встановлено на третю неділю вересня. Потім, після розпаду СРСР, це свято залишилося популярним національним святом у багатьох пострадянських суверенних державах, наприклад, в українському законодавстві День працівників лісу зафіксований Указом Президента України № 356/93, підписаним 28-го серпня 1993-го року.

Види лісів

Хвойний ліс (тайга) — ліс, складений майже з дерев хвойних порід. Значна частина хвойних лісів розташована в холодному кліматі північних широт як тайга, але хвойні ліси зустрічаються й в інших частинах планети. У Центральній Європі ними вкриті багато гірських масивів.

Хвойні можуть виживати в холодних зимах, тому що замість листя, у них голки, що покриті воском, які дуже легко скидають сніг і втрачають мало води.

Найбільші хвойні ліси ростуть у північних регіонах земної кулі, зокрема у Сибіру, Північній Америці та Скандинавії. У хвойних лісах є такі види дерев: кедр, кипарисові, псевдосуга, ялиця, ялівець, агатис, сосна, ялина, секвоя, модрина, Тисові. Також в лісі ростуть і чагарники: лохина, чорниця, малина.

Хвойні дерева не можуть служити джерелом живлення для тварин: їх голки дуже жорсткі, а гілок на стовбурі зазвичай небагато. На грунті у хвойних лісах можуть рости лише деякі види рослин. Це пояснюється браком сонячного світла. Тому тваринний світ в таких лісах бідний. Там занадто холодно, і більшість бактерій і земляних черв’яків не можуть жити і розвиватися. Грунт залишається невзрихленной, і гумусу утворюється зовсім небагато.

       Рослини і тварини лісу взаємопов`язані один з одним. Тварини хвойних лісів в основному вегетаріанці. Вони харчуються корою дерев, шишками, горіхами, ягодами.                                                                                              Тут мешкають ведмеді. Вони всеїдні, їдять ягоди, горіхи і рибу. Зайці, олені, лосі харчуються корою дерев і гілочками. Білки їдять горіхи, шишки. Є і хижаки - наприклад, рись. Вона харчується дрібними гризунами, а також зайцями.

     Широколистяні ліси  — ліси, утворені листопадними деревами із широкими листовими пластинками. Широколистяні ліси розташовані в помірному поясі Північної півкулі. Вони займають більшу частину території Західної Європи, за винятком Середземномор’я, зустрічаються у Східній Європі на території Польщі та України, також на Півдні Центральної Росії і на Середній Волзі. Великі площі зайняті ними також на півдні Далекого Сходу, на півночі Китаю, Корейському півострові, в Японії. Північній Америці широколистяні ліси поширені тільки уздовж Атлантичного узбережжя й в Апалачах . Широколистяні ліси є листопадними, однак, вони не пристосовані до суворих зим.

Для широколистяних лісів характерні насамперед такі види дерев, як: дуб; бук; граб; клен; липа; каштан; ясен; в’яз.

Для підліска Східної Європи: ліщина; польовий і татарський клени; черемха; бересклет.

У трав’яному покриві в європейських лісах: пролісок; снить; зеленчук; копитняк; медунка; маренка; осока волосиста та інші.

Тваринний світ представлений великою кількістю ссавців. Тут багато копитних: лосі; олені; козулі; кабани. З гризунів: бобри; білки; ондатри; нутрія. Багатий світ хижаків: вовки; лисиці; тхори; куниці. Зустрічаються кажани. З птахів тут мешкають: сови; пугачі; сичі; глухарі; тетерева; журавлі; кулики; чаплі; качки. З дрібних птахів: зяблики; клести; піночки; ластівки; шпаки; дятли.

Ґрунти широколистяних лісів вельми багаті гумусом. На півдні зустрічаються різновиди чорноземів, велику площу займають каштанові та сірі лісові ґрунти, на півночі переходять у дерново-підзолисті. Значна частина широколистяних лісів була зведена людиною для ведення господарської діяльності, будівництва міст, рослинництва та випасу худоби. Сьогодні ця природна зона сильно порушена, багато видів знаходяться на межі вимирання.

   Мішаний ліс — природна зона лісів, що утворені хвойними і листяними деревними породами. У місцях зростання змішаних лісів, як правило, тепле літо і відносно холодна і середня по тривалості зима. Змішані ліси утворюють зону хвойно-широколистяних лісів - природну зону лісів помірного поясу.

В Євразії змішані ліси поширені в південній частині Скандинавії, на території Східно-Європейської рівнини, Західно-Сибірської рівнини, на Далекому Сході, в Карпатах, на Кавказі, в помірному поясі гір Південно-Східної Азії. У Північній Америці поширені в Аппалачах, Каліфорнії, у Великих озер .

Тропічні ліси ростуть в Африці, Південно-Східної Азії, Південній та Центральній Америці. Тропічні ліси розташовані між 25° північної широти та 30° південної широти, де часто проходять сильні дощові зливи. Тут зустрічаються від 50 до 70 відсотків усіх форм життя нашої планети.

Найбільші тропічні ліси знаходяться в Бразилії (Південна Америка), Заїрі (Африка) та Індонезії (Південно-Східна Азія). Також тропічний ліс зустрічається на Гаваях, островах Тихого океану й Карибського басейну.

Клімат у тропічному лісі дуже теплий та вологий. Ґрунт тропіків бідний на поживні речовини, тут спостерігається недолік калію, азоту та інших мікроелементів. Зазвичай тропічний ґрунт має червоний та червоно-жовтий колір. Через часті опади поживні речовини швидко засвоюються корінням рослин або ж просочуються углиб ґрунту.

У дощовому тропічному лісі широко поширені м’ясоїдні рослини, котрі харчуються спійманими комахами й дрібними тваринами. Серед них слід відзначити непентес, росички, жирянку, пухирчатку.

У місцях вирубок тропічних лісів вирощуються цінні сільськогосподарські культури: манго; банани; папайя; кава; какао; ваніль; кунжут; цукрова тростина; авокадо; кардамон; кориця; куркума; мускатний горіх. Ці культури відіграють важливу роль в кулінарії та косметології. Деякі тропічні рослини служать сировиною для лікарських препаратів, зокрема, протиракових.

Всі тварини тропіків мають яскраве забарвлення, бо плями й смуги є найкращим маскуванням у густій ​​хащі джунглів. Звуки тропічного лісу в основному складаються з багатоголосся співочих птахів. У лісах тропіків найбільша в світі популяція папуг. Яскравими пернатими є павичі. У тропіках проживає велика кількість мавп. Крім того, зустрічаються лінивці, лемури, малайські й сонячні ведмеді, носороги, бегемоти, павуки-птахоїди, мурахи, піраньї та інші тварини.

Субтропічні ліси — ліси, поширені  у Середземномор'ї, і в горах тропіків та субтропіків. Густий широколистий ліс за участю вічнозелених деревних та чагарникових порід. Тут ростуть ялівці, благородний лавр, суничне дерево, щорічно скидає кору, дикі маслини, ніжний мирт, троянди.

Від вологих тропічних лісів, субтропічний ліс відрізняється меншим видовим розмаїттям, а також появою в деревостої хвойних і деревоподiбних папоротей.

Причини зникнення лісів

      Знеліснення, — процес перетворення зайнятих лісом земель на угіддя без дерев, такі як пасовища, пустирі, сільськогосподарські угіддя, міста.

Причини збезлісіння:

• у  більшості країн що розвиваються, вирубка проводиться у зв'язку з використанням деревини, як палива;
• ліси знищуються для одержання орних земель;
• скорочуються і деградують від забруднення атмосфери і ґрунтів ліси у високорозвинених країнах.
• відбувається масове всихання верхівок дерев, унаслідок пошкодження кислотними дощами.
• пожежі, урагани, повені;
• зміна гідрологічного режиму;
• зниження стійкості до фіто захворювань;
• радіоактивне ураження («Рудий ліс»).

Раніше площа лісопокриття у світі становила 80 млн км², нині вона скоротилася до 30 млн км², тобто знищено вже дві третини.

Незаконні вирубки контролюються КК України, статтею 246 «Незаконна порубка лісу»

На сьогодні на Землі знищується 14 млн га. лісу щороку. З них 130 000 км² (0,8 — 2 %) тропічних лісів, які є «легенями» планети. Світова заготівля деревини сягає 5 млрд м³.

Вченими встановлено, що після вирубування лісу інфільтраційні властивості ґрунту знижуються в 3,5 рази, а інтенсивність водної ерозії збільшується в 15 разів.

Така ситуація не могла залишитися непоміченою. Найбільш розвинуті й у той же час малозабезпечені лісом країни вже провадять у життя програми по збереженню і розширенню лісових угідь. Так, у Японії й Австралії, а також у деяких західноєвропейських країнах площі під лісами залишаються стабільними.

Значення лісів

Ліс — це важлива складова біосфери. Він є одним із основних типів рослинності і складається  з сукупності дерев, чагарників, трав, мохів, лишайників тощо, а також тварин і мікроорганізмів. Все у лісі біологічно взаємопов'язано і впливає не лише одне на одне, але й на навколишнє середовище.

За підрахунками вчених, за один сонячний день гектар лісу поглинає з повітря 120-280 кг вуглекислого газу і виділяє 180-200 кг кисню.

Вплив лісів

• Ліси мають величезний вплив на клімат (на вологість, кількість опадів і коливання температури)  і стан ґрунтів.
• ліс знижує середню річну температуру. Водночас він стримує абсолютні підвищення і зниження температури, забезпечуючи більш стійкий річний хід температури: опадів у лісі випадає більше, ніж в безлісовій місцевості, і лісовий ґрунт краще забезпечений вологою.
• Затримуючи надовго танення снігів, ліс гарантує собі достатній запас вологи в разі, якщо влітку не буде достатньої кількості опадів. Саме цим він забезпечує існування джерел, які значно покращують продуктивність краю.
• Влітку під час дощів і злив дерева затримують вологу на листі і гілках;  восени — в опалому листі, мохах і кореневищах. Повертають дерева вологу поступово шляхом випаровування її назад в атмосферу, де утворюються хмари, які знову перетворюються в опади у вигляді дощу.
•  Взимку ліси акумулюють сніг і не дають йому змогу швидко танути до настання весни.
• Ліси відіграють також важливу роль для захист населених тереторій від сухих і холодних вітрів.

До чого призводить зменшення лісів

Без лісів вода талого снігу і дощів швидко стікає в русла струмків і річок, розмиваючи при цьому ґрунт, утворюючи яри, а також спричиняє затоплення нижче за течією. Волога, надходячи до річок, майже не випаровується назад у повітря, внаслідок цього часто починаються засухи.

Масове вирубування дерев може спричинити раптові зміни температури (холодніше взимку, тепліше влітку), знесення родючого шару ґрунту. Як результат, на місці вирубаних лісів утворюються пустелі. Особливо це стосується південних територій України.

Раніше на цілинах Північного Причорномор'я росли буйні трави, букові, дубові гаї й ліси, а тепер залишився тільки голий степ, який з усіх боків провівають вітри.

За підрахунками Всесвітнього Фонду Охорони Дикої Природи (WWF), вже через 40 років біоресурси Землі будуть цілком вичерпані. З лісовими масивами найгірша ситуація: знищують їх за лічені дні, а ростуть вони десятиріччями. Тому варто думати, як нам поповнювати природні ресурси для того, щоб відновлювати екологічний баланс.

Ставлення до лісів давніх правителів і вчених

Вже в епоху давніх цивілізацій деякі вчені і правителі розуміли, до чого може призвести бездумне знищення лісів, і не лише прагнули дослідити природу, але й свідомо брали участь в її збереженні. Вавилонський цар Хаммурапі видав перший в історії закон про збереження лісів. Згідно із законом Хаммурапі, за вирубування лісів засуджували до смертної кари. Давньогрецький вчений Аристотель, філософ Фалес Мілетський, римський вчений Пліній Старший  і багато інших присвячували свої безцінні праці дбайливому ставленню людини до природи й — основне — до лісового багатства. Вже тоді брали до уваги, що варварське вирубування може призвести до незворотних наслідків зміни клімату, а опісля — й до екологічної катастрофи. На жаль, мало хто сьогодні обізнаний  з діяннями цих великих мужів давніх часів.

                          ****

                Два хлопчики

Два хлопчики в зелену пору року

До лісу вийшли,— вікових дібров.

Один із них прискалив миттю око

Й прикинув діловито: “Скільки дров?”

А навкруги і щебетало, й квітло,

Як сто віків тому, так і тепер…

Не стримавсь другий хлопчик:

“Скільки світла!”

Промовив і, схвильований, завмер.

Два хлопчики… І ліс так пильно в вічі

Дививсь сусідам димокурних труб.

Він ще не знав, хто буде тут лісничим:

Чи садівник життя, чи дроворуб…

                                     © Бровченко Володимир

                        ****

                        Ліс

Ліс — це диво, ліс — це казка.

 То ж ходімо в ліс, будь ласка.

 В лісі є кущі і квіти,

 В нім сплели дерева віти.

 Трави, ягоди й грибочки,

 В нім чарівні є куточки.

 Ліс — це друг всьому живому.

 Звір і птах живе у ньому.

 Ліс дає всім прохолоду

 І прозору робить воду.

 Вміє поле захистити,

 Щоб воно могло родити.

 Він повітря очищає,

 Ароматом напуває.

 Щедро вміє роздавати

 Все, що є, бо він багатий.

 Людям вміє догоджати:

 Дерево дає для хати,

 Сірники, папір і ліки —

 Все, що треба чоловіку.

 В світі є ліси казкові:

 Хвойні, листяні чудові,

 Мішані є і тропічні,

 Саксаулові незвичні.

 В хвойних — сосни і ялини,

 Кедри, піхти і модрини.

 Пахне в лісі цім живиця,

 Є морошка і брусниця.

 Де ростуть берізки й клени,

 Тис, ялиночка зелена,

 Ясен, сосни і дубочки —

 Це вже мішані лісочки.

 А на півдні, де тепліше,

 Ще буває цікавіше.

 В пишнім листі все буяє,

 Ліс тут листяним буває.

 Та летять листочки долі,

 Взимку всі дерева голі.

 І стоять так до весни,

 Дивляться чарівні сни.

 Ліс — це диво, ліс — це казка.

 То ж заходьте в ліс, будь ласка,

 Але завжди пам’ятайте:

 Диво-ліс охороняйте!

                                   ©Надія Красоткіна