Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Виховна година: «Голокост – вічний урок людству»

«Голокост – вічний урок

 людству» 

Мета:

•  формувати уявлення учнів про Голокост як безпрецедентне явище  в  історії  XX  ст., як запланований  систематичний, технологізований геноцид єврейського народу;

•  формувати  стійке  негативне  ставлення  до  расизму, ксенофобії, дискримінації в сучасному суспільстві;

•  формувати  толерантну  свідомість,  активну  життєву позицію нетерпимості до прикрих проявів інтолерантності.

Очікувані результати:

Після  цього  уроку  учні  зможуть  вдосконалити  хронологічну,  інформаційно-мовленнєву компетенції, а саме:

•  розповідати про перебіг подій в Україні під час Голокосту, про долю конкретних людей – учасників згадуваних подій;

•  пояснювати значення і сутність терміну Голокост, давати визначення іншим термінам за темою;

•  висловлювати  власну  точку  зору  з  приводу  причин  та наслідків трагічних подій на території України;

•  аргументувати  перевагу  загальнолюдських  цінностей толерантність, повага до прав людини, патріотизм, свобода, громадянська  відповідальність)  у  будь-яких  життєвих ситуаціях;

•  захищати ідеї толерантності та гуманізму.

"Голокост - безпрецедентний прояв зла, який не можна просто залишити в минулому і віддати забуттю", - генсек ООН Кофі Аннан

Пам'ятай!

Життя є дар, великий дар.

І той, хто його не цінує,

Цього дарунка не заслуговує .

(Леопарда да Вінчі)

Вч: Із закінчення Другої світової війни минуло вже  багато років, проте Голокост, його причини і наслідки активно обговорюються досі. Це світова трагедія, яку не загоїть час.

Вед: Історію неможливо повернути назад. Але необхідно розповісти про неї всю правду. Історія нашої Батьківщини, на жаль, має й сумні сторінки. Україна – це країна пісні й краси. Україна в роки Голокосту – це країна смерті. Смерті безвинних…

Вч: Сьогодні ми будемо говорити про війну і про смерть у всій її неприкритій жахливості.

 Голокост — масове знищення нацистами єврейського населення Європи (у приблизному перекладі з грецької це слово означає «всеспалення», інше значення — катастрофа).

Голокост (Шоа, Катастрофа) - політика переслідувань і тотального винищення єврейського населення Європи нацистами в 1933-1945 рр. Термін вперше використаний у 60-х роках лауреатом Нобелівської премії Елі Візелем як символ газових камер і крематоріїв в таборах смерті. Вже в середині ХХ ст. слово «голокост» вживалося в пресі по відношенню до хвилі терору проти єврейського населення Європи початого Адольфом Гітлером.

Політика Гітлера проти євреїв почалася з його призначення канцлером Німеччини в 1933 році. Створюється один з перших концтаборів у Німеччині – Дахау, робочих місць позбавляються чиновники і лікарі єврейської національності, вводяться квоти в навчальних закладах. Ситуація ускладнюється і набирає обертів аж до прийнятих в 1935 році Нюрнберзьких расових законів. Нюрнберзькі закони здійснювали ізоляцію євреїв за расовою ознакою. Постанови, які слідували за ними, спочатку закрили євреям доступ практично до всіх професій, потім обмежили свободу пересування, а також ввели в посвідчення особи й обов'язкову спеціальну позначку про расову приналежність – "єврей". У підсумку євреї опинилися поза законом і були віддані сваволі поліції.

Для здійснення Голокосту використовувалися ефективні та нові на той час методи знищення людей. Наприклад: вживалися нові види хімічних та механічних засобів вбивства людей, будувалися крематорії, використовувалися рахувальні машини з перфокартами для контролю над кількістю знищених.

   Вч:  Характерною рисою Голокосту є також терор проти всіх верств мирного населення, включаючи дітей.

Євреї були однією із найбільших груп, яка підлягала знищенню. Жертвами Шоа вважаються 6 мільйонів євреїв Європи. В музеї Голокосту «Яд Вашем» в Єрусалимі зберігаються особисті документи і дані біля 3 мільйонів імовірних жертв.

  60 відсотків єврейського населення Європи піддалися систематичним переслідуванням і знищенню в Німеччині і на захоплених нею територіях в 1933-1945 роках.

  Дату 27 січня обрали не випадково, саме цього дня у 1945 році війська визволили найбільший з гітлерівських концтаборів, Освенцим (Аушвіц-Біркнау), через який пройшли, як свідчать документи Нюрнберзького трибуналу, 2,5 мільйона людей, 90 відсотків з яких були євреї. До 27 січня (дня звільнення) в таборі залишалося всього 7 тисяч в’язнів. Десятьма днями раніше війська СС вивезли з табору більше 60 тисяч виснажених людей, десятки тисяч з них загинули під час цього «маршу смерті».

  Усього у фашистських таборах смерті було знищено шість мільйонів євреїв і мільйони людей інших національностей.

Вед:З початком війни німецькі фашисти захопили цілі регіони з єврейським населенням - Польщу, Прибалтику, Україну, Білорусію.

У великих містах створювались єврейські гетто, куди силоміць заганялося усе єврейське населення міста і околиць.

Найбільше  гетто було створено у Варшаві, де утримувалось до 480 000 євреїв. Воно було ліквідовано у травні 1943 року.

Вед:  Гетто – території ізоляції, примусового утримання євреїв та подальшого їх знищення.

Під час військових дій нацисти вбивають тисячі людей, однак особлива увага дістається саме євреям і циганам. Створюються гетто, паралельно з'являються концентраційні табори смерті. З 1941 року існували чотири табори, які спеціалізувалися виключно на знищенні людей – "Хелмно", "Треблінка", "Белжец" і "Собібор". Пізніше ще два було для цього пристосовано – "Аушвіц" ("Освенцим") і "Майданек".

Вед:  «Аушвіц - Біркенау (Освенцім)— один із найбільших концтаборів, що існував з кінця травня 1940 до кінця 1949 року біля міста Освенцима (Польща). З кінця травня 1940 до січня1945 використовувався  як нацистський концтабір.

Комплекс об'єднував групу концтаборів, найбільші з яких: Аушвіц І, адміністративний центр; Аушвіц II (Біркенау) - «табір смерті»; Аушвіц III - робочий табір.

Вед: (Аушвіц II (Біркенау)

      Сучасні історики вважають, що в Освенцімі було знищено від 1,1 до 1,6 мільйона осіб, значну частину з яких складали євреї. Стверджують, що на території Біркенау розміщувались 4 газові камери, замасковані під душові, та 4 крематорії, що використовувались для спалювання людей.

   Сюди залізницею під постійним наглядом доставлялись люди із усієї окупованої Європи. У комплексі новоприбулі поділялись на 4 групи:

   Вед: Перша група, понад три чверті, відправлялись у газові камери впродовж кількох годин; до цієї категорії входили всі діти, всі жінки із дітьми, всі люди похилого віку, і всі ті, що за  оглядом лікаря не були цілком придатні. Місткість газових камер Біркенау дозволяла спалювати понад 20000 жертв щодня.

   Вед:  Друга  група  в'язнів використовувалась як робоча сила. За роки роботи  комплексу з 1940 по 1945 у ньому зареєстровано 405 000 робочих невільників. Із них понад 340 000  загинули через страти, побиття, голодування та захворювання. Деякі із в'язнів вижили за допомогою німецького індустріаліста Оскара  Шиндлера. 

О́скар Ши́ндлер народився 28 квітня 1908 року, Цвіттау, Австро-Угорська імперія (Чехія) - судетський німецький промисловець, врятував 1200 євреїв (800 чоловіків, 300 жінок и 100 дітей)  під час Холокосту,  влаштувавши їх на роботу на своїх заводах в Польщі, Чехії. Його історія покладена в основу книги «Ковчег Шиндлера » і створеного  фільму «Список Шиндлера».

Вед:  Погляди  Шиндлера  різко змінилися: ставши свідком рейду в Краківському гетто в 1942 році і усвідомивши всі жахи, які чинить гітлерівський режим проти єврейського населення, а також свою причетність до нацистських злочинів, Шиндлер зайняв позицію абсолютного гуманіста і став захищати євреїв без будь-якої вигоди для себе. За порадою свого бухгалтера Іцхака Штерна Оскар Шиндлер прийняв рішення виторгувати у високопоставлених нацистських чиновників можливість приймати на свої підприємства євреїв з концтабору Плашов, яким загрожувала  вірна  смерть. Пізніше євреї, врятовані Шиндлером від загибелі під час Другої світової війни, стали відомі як «євреї Шиндлера».  

Вед:  Третя група, переважно близнюки та карлики, піддавались медичним експериментам докторів. Зокрема, Джозефа Менгеля, який також відомий як «янгол смерті».

Вед:  Четверта група складалась із жінок, які працювали в так званій «Канаді», частині Біркенау, де сортувались пожитки в'язнів, для їх подальшого використання німцями. Оскільки при виселенні люди брали найцінніші речі, то на склади потрапляли численні дорогоцінні вироби. В той час «Канада» асоціювалась із багатством, куди відправлялось дуже багато емігрантів із Польщі та сусідніх держав.

Вед: У концтаборі "Хелмно", який став першим місцем, де почалося масове знищення євреїв, було вбито 320 тисяч осіб. З них євреї – 98%.

Вед: У таборі смерті "Треблінка-2" за рік його існування було вбито від 750 до 810

Вед: У концтаборі "Белжец" кількість загиблих становить щонайменше 434,5 тис. осіб.

Вед: Собібор – концентраційний табір побудований в 1942 році з єдиною метою: якомога швидше знищити максимально можливу кількість людей. За рік існування "Собібора" на його території вбили близько 250 тисяч євреїв.

   Вед:  Маутгаузен – один з найстрашніших таборів. Його охоронці вважали, що з Маутгаузену можна втекти не інакше як через трубу крематорію.

   Вед:  Бухенвальд не був табором смерті. Тут не було газових камер.  В Бухенвальді  багато ув’язнених було вбито, закатовано, а інші гинули від голоду та хвороб.

   Вед:  Маємо свідчення про 420 гетто, які знаходилися на окупованій території України, на 22 червня 1941 року: з них приблизно 60% було на території республіки, а 40% в румунській зоні окупації (що включають Чернівецьку, Вінницьку, Миколаївську та Одеську області).

   Вед: Ось деякі з місць з найбільшою кількістю вбивств євреїв на Україні: Київ: Бабин Яр, жертв - близько 100 тисяч чоловік; Сирецький концтабір, жертв - близько 25 тисяч. Одеса (Голокост в Одесі), Богданівка (Доманівський район) – кількість жертв, страчених у Доманівськім районі, перевищує 115 тисяч чоловік, з них близько 55 тисяч – безпосередньо у Богданівці.

  Вед: Найжорстокішим і звірячим було масове вбивство євреїв у Бабиному Ярі. На світанку 29 вересня київські євреї з різних кінців міста повільно двигались вулицями в бік єврейського цвинтарю, на Лук’янівку.

  Вед: Бабин Яр - символ Голокосту в  Україні. Під час німецької окупації Києва у 1941–1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів німецькими окупантами мирного населення і радянських військовополонених; євреїв та циган — за етнічною ознакою, а також партійних та радянських активістів, підпільників, членів Організації Українських Націоналістів. Лише за два дні 29 та 30 вересня 1941-го року там розстріляли майже 34 тисячі євреїв. 

   Вед: Історія Бабиного Яру в минулому сторіччі страшна і повчальна. Десятки тисяч жертв – це реальна ціна за людську безвідповідальність і маніакальне бажання панувати над світом. Водночас, це повчальний урок для нинішнього покоління, яке має знати усю правду про Голокост.

Масові розстріли тут розпочалися відразу після вступу нацистів до Києва.

    Від 27 вересня відбувалися щоденні масові розстріли євреїв – військовополонених і цивільних громадян. Їх пік припадає на 29 – 30 вересня, тривалість – щонайменше до кінця жовтня 1941 р. За цей час загинуло 33 771 осіб. До кінця вересня 1943 р. Бабин Яр продовжував залишатися місцем регулярних розстрілів і захоронень. Серед постраждалих – комуністи-підпільники, роми, душевнохворі, заручники, моряки Дніпровської флотилії, в’язні гестапо, українські націоналісти. Весною 1942 р. починає діяти Сирецький концтабір. Бабин Яр став останнім місцем і для його численних ув’язнених. Бабин Яр – некрополь для більше ніж 100 000 цивільних громадян та військовополонених.

   Вч: Пропоную вшанувати  пам’ять загиблих під час голокосту хвилиною  мовчання (звук метроному).

   Вед:  Праведники світу

   Але були й не байдужі до долі євреїв люди, які ризикуючи своїм життям, життям рідних і близьких врятовували євреїв.  Згодом  їх назвали Праведники народів Світу. У світі цього звання удостоєно 25 513 осіб з 51 країни світу. На Україні  звання «Праведники народів світу» мають 2573 чоловік.

Всі 117 жителів села Ньївланде, Нідерланди, і понад 40 мешканців французького села Шамбон-сюр-Ліньйон були праведниками світу.

   Жителі Ньївланде під час Другої світової війни вирішили, що мешканці кожного будинку повинні сховати єврейську сім'ю чи хоча б одного єврея.

   За ініціативою місцевого пастора і його дружини жителі Шамбон-сюр-Ліньйона ховали євреїв по всій території комуни. Так вони врятували від смерті від 3 до 5 тисяч осіб.

    Користуючись дипломатичним статусом, Валленберг видавав євреям "захисні паспорти" Швеції. Окрім цього, погрозами покарання за військові злочини він переконав деяких німецьких генералів не виконувати накази про вивезення євреїв у табори смерті і запобіг знищенню Будапештського гетто. Раулю Валленбергу вдалося врятувати близько 100 тисяч угорських євреїв.

   Ірена Сендлер була співробітницею варшавського Управління охорони здоров'я та членом польської підпільної організації. Вона часто відвідувала Варшавське гетто і стежила там за хворими дітьми. Завдяки цьому їй і її товаришам вдалося вивезти з гетто 2,5 тис. дітей. Їх вивозили в кузові машини, через підвали будинків, водостічні люки. Іноді дітей виносили навіть у мішках, корзинах і картонних коробках.

   Тіуне Сугіхара служив японським дипломатом у Каунасі, Литва. Він видавав утікачам японські транзитні візи, завдяки яким був можливий виїзд на Далекий Схід через територію СРСР. Сугіхара врятував понад 6 тисяч польських і литовських євреїв від нацистів.

   Оскар Шиндлер "виторгував" у нацистських чиновників змогу приймати на свої заводи в Польщі євреїв з концтабору Плашув. Він активно використовував таку можливість і за час війни врятував близько 1,2 тис. осіб.

    Серед українців – Праведників народів світу чільне місце займає протоієрей Олексій Глаголєв (1900-1972), який рятував у себе в будинку єврейську родину Міркіних.

   Митрополит української греко-католицької церкви Андрій Шептицький, який ризикуючи власним життям, перебуваючи під суворим наглядом поліції теж переховував євреїв у власній резиденції та греко-католицьких монастирях. Він писав листи до Гітлера, Папи Римського, у яких просив припинити розстріли євреїв. Перший наважився звинуватити Гітлера у масових вбивствах мирного населення. Особисто Андрій Шептицький врятував 400 чоловік. У 1973 році у Тель-Авів на знак вдячності йому було встановлено пам’ятник.

    Понад 2573 українців є Праведниками світу, їхні імена викарбувані на Стіні честі у Єрусалимі. Україна посідає 4 місце за кількістю праведників народів світу.

Помста за Голокост

Абба Ковнер, ізраїльський поет і прозаїк, який став партизаном і підпільником, у 1945 році створив таємну організацію "Нокмим", до якої входило 50 осіб.

Найамбітнішим і руйнівним планом "Нокмим" був намір отруїти водогони в Гамбурзі, Мюнхені, Нюрнберзі та Франкфурті. Тим самим організація би вбила шість мільйонів німців – саме стільки євреїв загинули під час Голокосту. Однак операція була зірвана британською військовою поліцією.

Після цього члени угруповання перейшли до запасного плану. Вони отруювали військовополонених, які перебували у в'язницях Нюрнберга і Дахау, миш'яком, захованому в хлібі. Отруєними виявилися 2283 німецьких військовополонених, загинули близько 350.

Вч: Після закінчення війни багато хто з євреїв, які залишилися живими, вважав за краще покинути Європу. Як напрямки для еміграції найчастіше обирали Ізраїль і США. В Ізраїлі не припиняють вивчати документи часів Другої світової війни. Пошук людей, які ризикували своїм життям, щоб врятувати євреїв, триває.

Гвідо Кнопп, німецький історик сказав про Голокост такі слова:

 «Голокост був у німецькій історії, був у моїй власній історії, а ми відповідальні за свою історію. Ми не відповідальні за минуле, ми відповідальні за пам'ять про минуле».

У світі існують десятки музеїв Голокосту, сотні пам'ятників жертвам, Голокост відображено у літературі, кіно, музиці, образотворчому мистецтві.

    Вч: Пам'ять про людей, які рятували світ, обов'язково мусить залишитись для наступних поколінь. Тоді на Землі не переведуться люди, які у разі потреби зможуть врятувати світ...

       «Ми повинні вивчати Голокост, щоб наші діти ніколи не стали ні жертвами, ні катами, ні байдужими до трагедій інших»