Актуальність ідеї інтеграції для досягнення мети якісної освіти Одним з факторів підвищення педагогічної ефективності уроку є міжпредметні зв’язки,що забезпечують систематичний взаємозв’язок у викладанні шкільних дисциплін. Знання учня середньої школи мають бути не якимось «предметним уривком», а цілісною інформацією про навколишній світ. Сучасний етап розвитку науки характеризується взаємопроникненням одних галузей науки в інші, тому формування загальної системи знань учнів про реальний світ – одна з основних функцій міжпредметних зв’язків
Міжпредметні зв'язки на рівні фактів (фактичні) – це встановлення подібності фактів, використання спільних фактів, які вивчаються в курсах географії, фізики, хімії, біології, історії тощо, і їх всесторонній розгляд з метою узагальнення знань про окремі явища, процеси і об'єкти Інтеграція (від лат. іnteger - повний, цілісний) – об’єднання в ціле будь-яких окремих частин.
ЯКІ Є ВИДИ МІЖПРЕДМЕТНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ? МІЖПРЕДМЕТНА ІНТЕГРАЦІЯ МОЖЕ БУТИ: ПОВНА становить собою об’єднання в одному курсі різних навчальних предметів (історія + математика + географія + природознавство) ЧАСТКОВА полягає в поєднанні матеріалу різних предметів, підпорядкованого одній темі
Прийоми реалізації міжпредметних зв'язків: - Форми організації інтегративного навчання - Постановка міжпредметних питань; - Виконання комплексних завдань; - Рішення міжпредметних задач; - Виконання міжпредметних домашніх завдань; - Виконання міжпредметних контрольних робіт; - Використання комплексних наочних посібників; - Рішення міжпредметних навчальних проблем. - Інтегрований навчальний день; - Міжпредметний факультатив; - Міжпредметна позакласна робота; - Комплексна екскурсія; - Комплексний семінар; - Суспільний огляд знань; - Міжпредметний урок.
Планування і шляхи реалізації міжпредметних зв'язків: Використання міжпредметних зв’язків – одне із найбільш складних методичних завдань вчителя. Воно вимагає знань змісту програм і підручників з інших предметів. Наприклад: реалізація міжпредметних зв’язків у практиці навчання передбачає: - співробітництво вчителя географії з вчителями фізики, хімії, біології, історії, економіки; - відвідування відкритих уроків, спільного планування уроків і т. д. Методика творчої роботи вчителя включає ряд етапів: - Вивчення опорних тем і підручників інших предметів, читання додаткової наукової, науково – популярної і методичної літератури. - Поурочне планування міжпредметних зв’язків з використанням курсових і тематичних планів. - Розробка засобів і методичних прийомів реалізації міжпредметних зв’язків на конкретних уроках. - Розробка методики підготовки і проведення комплексних форм організації навчання. - Розробка прийомів контролю і оцінки результатів здійснення між предметних зв’язків в навчанні.
Переваги інтегрованого уроку Розвиває творчий потенціал учнів, спонукає до творчого пізнання навколишньої дійсності, до встановлення причинно-наслідкових зв’язків, розвиває логіку, формує вміння порівнювати, узагальнювати, робити висновки У школярів формується ініціативність, самостійність, комунікабельність, громадянська свідомість. Зростає адаптованість учнів до реалій життя, навколишній світ і різні процеси в ньому сприймаються цілісно.
Приклади міжпредметних зв'язків, які використовуються на уроках при вивченні географії: Г Е О Г Р А Ф і я Біологія Фізика На уроках географії у 7 класі “ Материків і океанів ”, ознайомлення з різноманітністю рослинного та тваринного світу. Зв'язок з біологією простежується майже на кожному уроці. Значення фізичних законів, явищ, рух літосферних пліт, явище магматизму, землетруси, рух повітря , процеси вивітрювання, циркуляція атмосфери, вимірювання атмосферного тиску, розподіл тепла, географія 6 кл,
Приклади міжпредметних зв'язків, які використовуються на уроках при вивченні географії: Розгляд хімічних явищ на уроках географії 8 кл. ( хімічний і фізичний склад води, ґрунтів, явища карсту, солончаки, склад мінералів та гірських порід, колообіг води та речовин в природі). Надзвичайно важливо використовувати на уроках географії історичні дані про країни, які вивчаються. Як приклад, можна навести урок восьмому класі на тему: «Формування території України». На етапі актуалізації опорних знань використовуються такі питання: Які держави були на території України в найдавніші часи? Назвіть держави, які в різні часи володіли українськими землями. “Держави і політичні утворення українського народу.” а) Перша українська держава – Київська Русь; б) Українська козацька держава XVII – XVIII ст. і т.д. Г Е О Г Р А Ф І я Хімія Історія
Приклади міжпредметних зв'язків, які використовуються на уроках при вивченні географії: Г Е О Г Р А Ф І я Розв’язуванню математичних задач у шостому класі при вивченні теми «Атмосфера», учням пропонуються такі завдання: Визначить, яка буде температура повітря на вершині гори висотою 1600 м, якщо біля підніжжя вона становить +22єС Тиск повітря біля підніжжя гори на висоті 500 м над рівнем моря – 700 мм рт. ст., а на вершині – 620 мм рт. ст. Визначить абсолютну і відносну висоту вершини гори. Визначить тиск і температуру повітря на вершині г. Говерли, якщо біля підніжжя (на висоті 400 м над рівнем моря) становлять 730 мм рт. ст. і +18єС. При розв’язуванні задач такого типу присутні не тільки міжпредметні зв’язки з математикою, але і внутріпредметні, адже учні, проводячи математичні обчислення, повторяють пройдений матеріал з тем «Літосфера» та «Способи зображення Землі». У шостому класі вивчається тема «План місцевості» і «Географічна карта», а у восьмому класі – «Карти – джерела географічних знань», «Картографічні проекції», «Топографічні карти». Вивчення цих тем нерозривно пов’язане із застосуванням математики. Математика
Таким чином, можна зробити висновок, що міжпредметність – це сучасний принцип навчання, який впливає на відбір і структуру навчального матеріалу цілого ряду предметів, посилюючи системність знань учнів, активізує методи навчання, орієнтує на застосування комплексних форм організації навчання, забезпечуючи єдність навчально – виховного процесу.
Таким чином, можна зробити висновок, що міжпредметність – це сучасний принцип навчання, який впливає на відбір і структуру навчального матеріалу цілого ряду предметів, посилюючи системність знань учнів, активізує методи навчання, орієнтує на застосування комплексних форм організації навчання, забезпечуючи єдність навчально – виховного процесу.
Таким чином, можна зробити висновок, що міжпредметність – це сучасний принцип навчання, який впливає на відбір і структуру навчального матеріалу цілого ряду предметів, посилюючи системність знань учнів, активізує методи навчання, орієнтує на застосування комплексних форм організації навчання, забезпечуючи єдність навчально – виховного процесу.