Міжшкільна наукова конференція
«Вершники апокаліпсису: Еко-місто чи Еко-безлад»
Мета: наша мета, щоб поняття «Екологічне Місто» вказувало на те, що Полонне – це сучасне місто, чисте місто, комфортне місто, європейське місто, місто інновацій, місто здорових людей, які дбають про себе, про своїх дітей, своє майбутнє.
ЦІЛІ:
МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ СПІВПРАЦІ:
ПРИНЦИПИ І ПРІОРИТЕТИ:
ПЛАН
Дарина: Доброго дня, шановні учні, вчителі, запрошені. Раді вітати вас у стінах Полонської гімназії на міжшкільній конференції «Вершники екологічного апокаліпсису: Еко-місто чи ЕКО-безлад».
Андрій: сьогодні будемо працювати з вами ми, Цішевська Дарина та Луценко Андрій, представники команди ЕКО-лідерів Полонської гімназії.
Дарина: У ході конференції ви отримуватимете нові факти, відомості, які будуть вами використані при виконанні завдань. Тож будьте пильними і ми розпочинаємо.
ВІДЕО1
Сучасна екологічна ситуація в світі та в Україні зокрема, загострюється з кожним днем. Забруднення атмосфери шкідливими викидами, тисячі тон сміття, знищення цілих екосистем через вирубування лісів, розорювання, будівництво, шкідлива радіація та випромінювання.
В останні роки українці постійно дивуються нетиповим кліматичним явищам: рясним снігопадам із зимовими морозами наприкінці березня, рекордно теплому лютому, торнадо у морі біля Одеси, штормовим зливам і повеням у Карпатах, засухам, які перетворюють на пустелі частину території південних областей тощо. І це далеко не повний перелік тих техногенних факторів, які негативно впливають на екологію.
Натомість науковці стверджують, що це вже не просто «примхи» природи, а реальні наслідки кліматичних змін. Погодні аномалії в Україні, як і загалом на планеті, підтверджують наявність негативних процесів загального потепління. І причиною таких глибоких змін стає незадовільний стан навколишнього середовища. Про проблеми екології говорять практично всі й на всіх без винятку рівнях – і високопосадовці, і експерти, і політики, і екологи, і громадські діячі.
Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід'ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України.
Кожен з нас може долучитися до збереження цієї планети і це не так важко, як здається на перший погляд. Нам, представникам Полонської гімназії, також не байдужий стан довкілля в Україні та за її межами, а також усі ті ризики, загрози та небезпеки, які несе з собою погіршення стану навколишнього середовища.
Сьогодні його охорона є найактуальнішою проблемою людства.
Поглиблюється загроза не тільки здоров’ю та добробуту людини, а й існуванню життя в цілому на нашій планеті.
І ти досі вважаєш, що глобальні проблеми тебе не стосуються? Де ти, а де – глобальні проблеми? То ти дуже помиляєшся.
Проблема1: Доступ до питної води
Як відомо, організм людини на сімдесят відсотків складається з води, тому вона відіграє одну з найважливіших ролей у житті організму. Проте 80% населення України використовує в своєму житті воду з поверхневих джерел, а екологічний стан цих вод з кожним роком погіршується. Недостатнє очищення стоків, неякісне очищення промислових вод, надмірна насиченість органікою призводить до того, що сьогодні практично всі водойми країни наблизилися до 3 класу забрудненості.
Проблема2: Екологічне лихо: Винищення лісів в Україні
«Через глобальне потепління, яке веде до зростання рівня Світового океану, деякі міста, острови, навіть цілі країни за кілька десятиліть ризикують опинитися під водою або стати непридатними для життя. Людству нині складно навіть передбачити, з якою швидкістю це відбуватиметься – і навіть, де саме. Враховуючи це все, дерева є вкрай важливими: вони можуть затримувати величезні кількості вуглекислого газу, сповільнюючи глобальне потепління. Ми впевнені, що разом із небайдужими людьми, дерево за деревом, зробимо свій внесок у порятунок планети».
«Погіршення стану лісів в Україні сьогодні є однією з найбільших екологічних катастроф. Вирубка лісів значно підвищує ризики повеней та паводків, відповідно, погіршується якість грунту та родючість. Крім цього, вирубування карпатських лісів зумовлює зменшення біорізноманіття, знищення ареалів рідкісних видів флори і фауни, загибель цінних природних екосистем та негативний вплив на клімат усієї України. Нам потрібно не допустити такого і робити все можливо, щоб цього уникнути.
Проблема 3: Пластиковий хаос
Канадські вчені підрахували, що людина щодня вживає 330 частинок мікропластику разом з водою і їжею – від 70 тис. до 121 тис. частинок в рік. Найбільше ризикують люди, які п’ють воду з-під крана або з пластикових пляшок.
Мікропластик – це дуже маленькі (від 100 нанометрів до 5 міліметрів) частинки пластику. Їх джерелами стають автомобільні шини, коли стираються об асфальт, або синтетичний одяг (в процесі прання від якого відриваються волокна, які потрапляють спочатку в каналізацію, а потім в наші крани і річки разом з водою і стоками). Пластикове сміття – це також велике джерело забруднення. Під впливом зовнішнього середовища пляшки і пакети втрачають частинки пластика, які потім потрапляють у воду, грунт і повітря.
а) види та джерела енергії, їх переваги та недоліки;
б) як можна зберегти енергію у побуті.
а) стан лісових насаджень в Україні;
б) наслідки вирубки лісів;
в) наш внесок у збереження лісів.
а) шкідливий вплив поліетилену та пластику на довкілля та людський організм;
б) методи боротьби з пластиковим хаосом.
(С.1) Ні в кого не викликає сумніву той факт, що правильний збір та розподілення сміття є важливим питанням не лише для екології, але й для економіки країни. Перероблення та повторне використання сировини економить колосальні ресурси та сприяє зменшенню кількості небезпечних токсичних відходів на звалищах.
В Україні не існує поняття безпечної утилізації, але є діючі сміттєпереробні заводи, відчувають гостру нестачу «місцевої» вторинної сировини. Тільки вдумайтеся! Вони змушені закуповувати відходи за кордоном: пластик у Польщі, папір – в Росії та країнах Балтії, картон – у Литві! Українські склозаводи переробляють ¾ імпортного склобою. Все, що не згорає і не отримує друге життя, відправляється на звалища і сміттєві полігони – регламентовані чи стихійні місця сміттєпоховання.
Замість того, щоб дбати про своє здоров’я, ми масово продовжуємо труїти себе, при цьому щорічно відправляючи в сусідні країни мільйони євро – податок на лінь і байдужість.
Яку частинку може зробити кожен з нас, щоб поліпшити далеко не ідеальну картину? Почніть сортувати сміття. Це нескладний процес. Досить відібрати все цінне, що може бути вторинною сировиною.
Те, що ви вирішили жити в стилі «нуль відходів» і сортувати вторсировину – відмінно! Залишилося тільки дізнатися як це робити правильно, (С.2) адже навіть колір пластикових пляшок і вид ПЕТ має значення, а деякі відходи, наприклад, кераміка, зовсім не підлягають переробці.
(С.3) За останні 68 років (до 2018 року) в світі було вироблено близько 6,3 мільярдів тонн пластику, з яких перероблено тільки 9% і 12% – спалено. Пластикові поховання – це крик зі страхітливою загрозою здоров’ю всього живого на землі. Ось чому так важливо сортувати пластик і здавати його на переробку. Але ще важливо знати, який саме матеріал підлягає «реінкарнації».
Для цього орієнтуйтеся на маркування типу пластику (буквено-цифровий код в трикутнику, «Петлі Мебіуса»), яку сумлінні виробники вказують на упаковці. При цьому важливо сортувати пластик по окремим видам, оскільки кожен з них вимагає певної температури і умов переробки.
Добре переробляється і вдруге використовується:
Дивіться на відео як переробляють пластикові пляшки
(С.5)PE-HD (HDPE) 02 – ПВД, поліетилен високого тиску – не сама міцна пластмаса, але при контакті з харчовими продуктами не виділяє шкідливих речовин. Використовується у виробництві пакетів (тонкі, що шарудять фасувальні пакетики і велика частина пакетів-«майок»), харчової та інших видів плівки, кришок для пляшок, каністр, флаконів для шампунів та інших косметичних засобів, тари для побутової хімії, кухлів, брезенту.
З цього матеріалу також роблять пакети і плівку: пакети-шопери, пакети для кисломолочних продуктів, упаковка для паперових рушників, туалетного паперу й інших паперових виробів, мішки для сміття, стрейч, повітряно-бульбашкова плівка. Якщо маркування відсутнє, спробуйте самостійно визначити вид поліетилену. На дотик пакети 4-го типу м’які, ніби маслянисті.
Можливо доведеться пошукати пункти вторсировини, які її приймають, якщо не на переробку, то безпечну утилізацію. Як варіант, використовувати альтернативне картонне чи паперове пакування або купувати бакалію на вагу, пакуючи у власні багаторазові мішечки, а також мінімізувати споживання продуктів в такій упаковці.
(С.8) Не підлягає переробці:
Якщо на упаковці не вказано код переробки, ви ризикуєте купити пластиковий виріб невідомого і не завжди безпечного походження.
(С.8) В якому вигляді здавати пляшки та пакування:
Ставлення українців до екології атрофувалося настільки, що жоден похід в магазин не обходиться без пакетів. Тим часом їх основна складова – поліетилен (ПЕ) і поліпропілен (ПП) – розкладається протягом тривалих 300 років, а то й довше. Більш того, під дією прямих сонячних променів і тепла, він виділяє небезпечні для життя і здоров’я речовини, якими просочується грунт і вода. Якщо врахувати, що тільки 1-3% пакетів підлягає рециклінгу, краще взагалі скоротити їх споживання і знайти альтернативу, наприклад, еко-сумки.
Зовсім інша картина з целофановими пакетами, хоча візуально їх складно відрізнити від поліетиленових. Целофан отримують в результаті обробки природного матеріалу – целюлози, що представляє меншу загрозу екології та гіпотетично підлягає переробці. У природному середовищі він руйнується і розкладається значно швидше, ніж вироби з поліетилену і термопластика, але при цьому дисульфид вуглецю і сірчана кислота, які входять до його складу, здатні забруднювати довкілля. Як правило, целофан використовується в якості обгорткової упаковки для харчових продуктів, оболонок для ковбас і сирів.
(С.10) Відірвав, зім’яв, викинув. Відірвав, зім’яв, викинув… За все життя кожен з нас доклав руку до знищення мінімум одного дерева, а до порятунку? Зберіть 60 кг макулатури, папірець до папірця, і одне дерево можна буде не рубати.
(С.11) Що входить у збір макулатури:
(С.13) Що не є макулатурою:
На переробку можна здати взагалі будь-який метал, в тому числі алюмінієві (ALU 41), сталеві (бляшані) банки (FE 40) – рибні консерви, консервовані овочі, оливки, згущене молоко, кава, корми для тварин, пиво; закаточні кришки, аерозолі і освіжувачі повітря, піна для гоління (тільки врахуйте, що при роздільному зборі необхідно відокремити пластикові ковпачки і кришечки) тощо.
Скло переробляється нескінченну кількість разів, тому його охоче приймають мало не на кожному пункті прийому вторсировини або в спеціальні сортувальні баки. Сортування проходить наступним чином:
Відносяться до дуже небезпечних відходів, які не можна ось так просто взяти і викинути у відро для сміття! Батарейки, як і градусники, лампочки, прострочена косметика і медикаменти, а також велика і дрібна побутова техніка вимагають особливої утилізації. Дуже радіємо, коли бачимо в під’їздах багатоповерхівок або офісах спеціальні коробочки для централізованого збору батарейок і макулатури.
Але куди важливіше доставляти їх у потрібне місце. Свого часу громадська організація «Батарейки, здавайтеся!» заявила про те, що в Україні зібрані батарейки, найчастіше, осідали на складах або викидалися на смітник псевдо переробними компаніями. З 10 грудня 2019 року в мережі торгових центрів «Епіцентр» і «Нова Лінія» України заробив пілотний проект безкоштовної здачі батарейок на гарантовану переробку в Європі. Батарейки в таких спеціальних контейнерах гарантовано відправлятимуться на переробку. Перші 20 тонн – на завод «Green WEEE» в Румунії.
Майже половину побутових відходів становить органіка – живі організми: харчові відходи, шкаралупа яєць, чайні пакетики, засохлі квіти, деревина, стружка, волосся та інше. Здавалося б – перегниє і буде добриво для ґрунту. Але основна проблема органічних відходів, які потрапляють на звалище в загальній масі сміття, полягає в порушенні умов для правильного перетворення їх в корисні органічні добрива. Замість компостування, вони просто гниють, виділяють при цьому метан і часто призводять до пожеж на сміттєзвалищах.
Альтернативний спосіб ефективно утилізувати органічні відходи – компостувати їх вдома. Крім того, що це просто і необтяжливо, ви ще до 70% скорочуєте обсяг харчових відходів, роблячи цінний внесок в чистоту навколишнього середовища. Для цього вам знадобиться готова або зроблена самостійно верміферма і компостний черв’як (можна використовувати також каліфорнійського, черв’яків для риболовлі та старателів). Черв’яків можна годувати кавовою гущею, залишками овочів і фруктів, лушпинням від насіння. Не можна складати в компост м’ясні і рибні відходи. Отриманий в результаті такої переробки біогумус можна використовувати для підгодівлі кімнатних рослин або як добриво на дачі.
З проблемою вивозу будівельного і великогабаритного сміття доводилося стикатися кожному, хто хоч раз робив ремонт або намагався позбутися старих меблів. Одна справа, коли все обійшлося косметикою і парочкою пакетів здертих шпалер (які можна знести в сміттєвий бак біля будинку), інше – коли виносяться перегородки, оновлюється підлога, керамічна плитка тощо, і в результаті накопичується ціла гора мішків з будівельними відходами. На жаль система збору будівельного сміття не так налагоджена, як збір твердих побутових відходів.
Тому українцям доводиться користуватися послугами приватних фірм і додатково платити за вивезення великогабаритного сміття. Як правило, такі відходи звозять на регламентовані сміттєві полігони, попереджаючи появу стихійних звалищ.
Як варіант, якщо старі меблі в хорошому стані (просто вам набридли і хочеться нові), розмістіть оголошення «Віддам», «Подарую» тощо. Так є всі шанси знайти нового господаря. Або прицінитися, наскільки вигідно вам буде здати меблі на перетяжку і рестайлінг :). Сучасні дизайнери навіть з дрантя творять чудеса. Якщо у вас або ваших друзів є дачі або заміський будинок, поцікавтеся, можливо треба щось залити, чимось засипати ями на дорозі або в такому дусі – тут і стануть в нагоді бетонні відходи.
(С.20)Лайфхак для сортування відходів в домашніх умовах
(с.23)
ДЛЯ ЧОГО НЕОБХІДНО СОРТУВАТИ СМІТТЯ ТА ПОБУТОВІ ВІДХОДИ?
1. Зниження негативного впливу на навколишнє середовище. Будь-яка річ з часом стає відходом. Проте у виробництві нових речей можна частково або повністю використовувати матеріали зі старих виробів, таким чином зменшуючи загальну кількість відходів. При цьому знизиться вплив на довкілля, оскільки менше нової сировини необхідно буде виробляти.
2. Усунення небезпеки для людини та навколишнього середовища. Токсичні відходи можуть забруднювати повітря, грунти, поверхневі та підземні води. Тому при поводженні з небезпечними відходами необхідно приймати більш жорсткі природоохоронні заходи.
3. Можливість багаторазового використання відходів. Більшу частину побутових відходів складає тара, яку можна переробити і використовувати наново.
4. Економія коштів. Якщо відходи своєчасно відсортовано, то споживачеві не треба платити за вивіз та складування сміття.
5. Зменшення накопичених відходів, які псують наше здоров’я. Стан здоров’я населення залежить від багатьох факторів, найважливішими з яких є економічні та генетичні. Погіршення економічного стану в країні та зростаюче забруднення довкілля призводить до підвищення рівня захворювань населення, таких як алергія, захворювання верхніх дихальних шляхів, патології вагітності й пологів, зростає кількість дітей з уродженими хворобами, а також високою часткою загострення хронічних захворювань і виникнення злоякісних новоутворень, пов’язаних з впливом хімічних канцерогенів.
ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ:
Сучасні європейські міста орієнтуються на принципово інший підхід до міського розвитку, в основі якого – забезпечення гідних умов та високих стандартів якості повсякденного життя мешканців. Європейські міста намагаються формувати в усіх членів територіальної громади відчуття приналежності до єдиної спільноти, яка поділяє відповідальність за розвиток міста та дбає про захищеність і рівні можливості для всіх мешканців. До втілення саме такої моделі для нашого рідного міста, Полонного, прагнемо і ми.
ВИХОВУЙМО РАЗОМ ПОКОЛІННЯ, ЯКЕ ДБАТИМЕ ПРО НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ.