Модельна програма\календарне планування 7кл.Всесвітня історія 18 год

№ уроку

Дата

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Очікувані результати навчання

Види і приклади

навчальної діяльності

Повторення: Велике переселення народів та його наслідки. Розселення слов’ян. Вступ: Середньовіччя як період розвитку людства. Періодизація.

Знання:

• Учень/учениця знає хронологічні межі та періодизацію

Середньовіччя, види джерел з історії Середньовіччя.

Уміння:

• Учень/учениця виявляє і пояснює ознаки культурно-історичної епохи

Середньовіччя як періоду між історією Стародавнього світу та Новою

історією.

• Учень/учениця співвідносить історичні періоди європейського

Середньовіччя і княжої доби в Україні, а саме:

а) період становлення племінних князівств i союзів (V–IX ст.) —з добою раннього Середньовіччя (середина V ст. – кінець IХ ст.);

б) період існування Русі (IX–XIII ст.) — з добою зрілого

Середньовіччя (Х–ХІІІ ст.);

в) період удільних князівств (XIII–XV/XVI ст.) — з добою пізнього

Середньовіччя (XІV–XV ст.).

• Учень/учениця розрізняє види джерел з історії Середньовіччя,

виявляє смислові зв’язки між джерелами різних видів, вплив

економічних, політичних, соціальних та культурних обставин на

погляди і життєву позицію авторів джерел, може визначити сутність,

важливість і пізнавальні можливості джерела інформації, порівняти

зміст різних джерел за самостійно визначеними критеріями, досліджує

і використовує історичні джерела для аналізу історичних процесів

доби Середньовіччя.

Ставлення:

• Учень/учениця формулює та аргументовано висловлює власні

судження стосовно ціннісних основ локальних цивілізацій Європи

доби Середньовіччя з урахуванням інформації з різних доступних

джерел, власного досвіду, на основі гуманістичних цінностей.

• Учень/учениця оцінює якість виконання роботи за допомогою

рефлексії та конструктивного зворотного зв’язку.

Види навчальної

діяльності:

навчально-пізнавальна,

дослідницька,

пошукова, творча,

проєктна.

Приклади навчальної

діяльності:

робота з навчальним

текстом, історичноюкартою, дослідження

різновидових прикладів

історичних джерел,

укладання

синхронізованої

хронологічної таблиці

«Світ в добу

Середньовіччя»

(протягом року),

створення творчого

проєкту (презентація,

лепбук, віртуальна

екскурсія, ілюстрована

лінія часу тощо),

розробка

питань/критеріїв для

аналізу історичних

джерел.

Розділ 1. Перші середньовічні держави

Утворення «варварських королівств». Франкська держава. Хлодвіг.

Завоювання Карла Великого. Імперія франків. Розподіл імперії.

Знання:

• Учень/учениця демонструє знання перебігу таких подій, явищ,

процесів у часі: Велике переселення народів, розселення слов’ян,

походи вікінгів, формування ранньосередньовічних держав (час

утворення, хронологічні межі існування, території, устрій Імперії

ромеїв (Візантійської імперії), Франкської імперії Карла Великого,

Священної Римської імперії, перших слов’янських держав).

Уміння:

• Учень/учениця характеризує види та форми міграцій, вплив

міграційних процесів на економіку, культуру, довкілля, людину.

• Учень/учениця визначає причини, описує перебіг, встановлює

сутність міграційних процесів Великого переселення народів і

розселення слов’ян.

• Коректно використовуючи відповідні поняття і терміни

(«королівство», «варварські держави», «вікінги», «кодекс», «правова

система»), учень/учениця визначає і пояснює передумови, особливості

перебігу, результати й наслідки подій, явищ, процесів у межах теми :

Велике переселення народів, розселення слов’ян, походи вікінгів (в

тому числі їх наслідки для державотворення в країнах Європи та в

Україні), утворення Імперії Ромеїв (Візантійської імперії), формування

і розпад ранньосередньовічних держав у Європі, утворення Священної

Римської імперії та слов’янських держав, «каролінгського

відродження», «оттонівського відродження», великий розкол церкви.

Види навчальної

діяльності:

репродуктивна,

дослідницька, творча,

проєктна.

Приклади навчальної

діяльності:

складання за

навчальним текстом та

історичними

джерелами карт

пам’яті, аналітичних

таблиць, складання

хронологічної/синхроні

зованої таблиці,

створення ілюстрованої

лінії часу, робота

(позначення об’єктів,

«читання» за

допомогою легенди) з

історичними/контурни

ми картами, пошук

відповідей на

запропоновані

запитання, складання запитань до історичної

інформації, аналіз за

визначеним

алгоритмом історичних

документів, підготовка

і презентація творчих

проєктів (віртуальних

екскурсій, презентацій,

лепбуків, історичних

портретів діячів/діячок

тощо), складання плану

розповіді, добір і

формулювання

аргументів для участі в

дискусії.

Візантійська імперія доби Юстиніана. Розквіт Візантії за Македонської династії та династії Комнінів. Виникнення ісламу. Культура  Візантії.

Природно географічні умови Аравії.

Мухаммад. Арабські завоювання та халіфати. Розвиток арабо мусульманської культури.

Нова хвиля міграцій у

Європі. Скандинавія в добу

середньовіччя.

«Ісландське народоправство».

Походи вікінгів (норманів) та

виникнення  норманських держав

Священна Римська

імперія та слов’янські

держави.

Християнська церква

в V–ХІ століттях.

Всесвітні церковні

собори. Ієрархія небесна

і земна. «Великий

розкол» 1054 року.

Розділ 2. Середньовіччя за межами Європи.

Араби та народження

ісламського світу.

Стародавня Аравія та

виникнення ісламу.

Знання:

• Учень/учениця знає основні особливості ісламської релігії, релігій

степу (тенгріанство), релігій Китаю, Японії, Індії, доколумбової

Америки; території розселення хозар, території середньовічних Індії,

Китаю та Японії, території держав ацтеків, мая, інків.

Уміння:

• Коректно використовуючи відповідні поняття та терміни («іслам»,

«Коран», «халіфат», «каганат», «Золота Орда», «Піднебесна імперія»,

«каста», «індуїзм»), учень/учениця визначає і пояснює передумови,

особливості перебігу, результати й наслідки таких подій, явищ,

процесів: виникнення й поширення ісламу, завойовницькі походи

арабів, монгольські завоювання в Азії та Європі.

• Учень/учениця пов’язує вищезгадані історичні події, явища, процеси

з географічним простором, позначає їх на карті та використовує карту

для їх опису і пояснення.

• Учень/учениця наводить приклади спільного і відмінного в

історичних подіях, явищах і процесах доби Середньовіччя в Європі,

Азії, Америці.

• Учень/учениця пояснює культурно-історичні витоки різних систем

літочислення (на прикладі систем літочислення Європи, Азії,

доколумбової Америки).

• Учень/учениця характеризує зовнішньополітичні стосунки між

кочовими середньовічними державами та Руссю-Україною.

• Учень/учениця розрізняє економічні, політичні, культурно-

• Араби та народження ісламського світу.

Стародавня Аравія тавиникнення ісламу.

Арабські завоювання. Перші халіфи, халіфати Омеядів і Аббасидів.

• Етнічна мозаїкаВеликого Степу.

Суспільство кочовиків (особливості соціальної структури, повсякденного життя, стосунків з сусідами).

Хозарський каганат.Монгольська імперія.

• Китай та Японія в Середньовіччі.

Держава і суспільство в середньовічних Китаї та Японії. Релігії та культура середньовічнихи Китаю та Японії.

Види навчальної діяльності: репродуктивна, дослідницька, творча,

проєктна. Приклади навчальноїдіяльності:

робота з навчальними текстами,

синхронізованою таблицею, з історичною

та контурною картами; складання карт пам’яті, аналітичних таблиць, схем з метою встановлення причинно-наслідкових зв’язків в історичному процесі, порівняння історичних явищ, особливостей розвитку суспільств середньовічного Сходу та Америки з10

інтелектуальні чинники розвитку суспільства країн Азії і Америки у

Ранньому Середньовіччі, пояснює їх взаємовпливи (в тому числі

значення культурних досягнень середньовічних Китаю та Індії для

формування європейського культурного простору) на основі

отриманих знань.

• Учень/учениця визначає належність культурно-історичних пам’яток

Індії, Китаю, Японії та доколумбової Америки епохи Середньовіччя до

географічних, етнографічних та історичних регіонів, країн, цивілізацій.

Ставлення:

• Учень/учениця формулює та аргументовано висловлює власні

судження стосовно важливості взаємозбагачення культур на основі

гуманістичних цінностей.

• Учень/учениця оцінює якість виконання роботи за допомогою

рефлексії та конструктивного зворотного зв’язку

Види навчальної

діяльності:

репродуктивна,

дослідницька, творча,

проєктна.

Приклади навчальної

діяльності: робота з навчальними текстами, синхронізованою

таблицею, з історичною

та контурною картами;

складання карт пам’яті,

аналітичних таблиць, схем з метою

встановлення причинно-наслідкових зв’язків в історичному процесі, порівняння історичних явищ, особливостей розвитку суспільств

середньовічного Сходу

та Америки з європейським;

підготовка і проведення мінідискусії; творчі проєкти (есе, віртуальні

екскурсії, лепбуки

тощо)

Етнічна мозаїка

Великого Степу.

Суспільство кочовиків

(особливості соціальної

структури,

повсякденного життя,

стосунків з сусідами).

Хозарський каганат.

Монгольська імперія

Китай, Індія та Японія в

Середньовіччі

Держави

доколумбової Америки.

Заселення

Американського

континенту. Держави

мая, ацтеків, інків.

Релігія та культура

середньовічної Америки

Узагальнення до розділів 1-2. Контрольна робота

Розділ ІІІ.

Середньовічне суспільство (V-XV ст.)

Людина і природа в

Середньовіччі. Світогляд

середньовічної

людини. Соціальні конфлікти

в Середні віки.

Знання:

• Учень/учениця знає основи світогляду середньовічної людини; стани

середньовічного суспільства, особливості їх правового становища,

побуту, культури; форми землеволодіння у Середньовіччі; найбільші

міста Європи і основні торговельні шляхи Середньовіччя; основні

соціальні конфлікти періоду Середньовіччя та їх форми.

Уміння:

• Учень/учениця розрізняє економічні, політичні, культурно-

інтелектуальні чинники розвитку європейського суспільства у

Середньовіччі, пояснює їх взаємовпливи на основі отриманих знань.

• Учень/учениця характеризує станове суспільство як суспільство з

ієрархічно вибудуваною соціальною структурою.

• Учень/учениця характеризує діяльність людини у природно-

географічному середовищі в Середньовіччі, наводить приклади впливу

середньовічної людини на природу й особливостей залежності людини

від природи, формулює запитання щодо наслідків діяльності людини в

природі.

• Коректно використовуючи відповідні поняття і терміни («епідемія»,

«внутрішня колонізація», «зовнішня колонізація», «суспільний стан»,

«феодалізм», «васалітет», «селянська громада», «цех», «Ганза»,

«гільдія», «місцеве самоврядування», «магдебурзьке право»),

учень/учениця пояснює: причини та наслідки панування релігійного

світогляду у Середньовіччі; взаємозв’язок індивіду та суспільства

у Середньовіччі; причини і наслідки внутрішньої і зовнішньої колонізації.

Види навчальної

діяльності:

дослідницька, творча,

проєктна.

Приклади навчальної

діяльності: пошук відповідей на

запропоновані питання,складання запитань до навчальних текстів;

дослідницькі проекти з вивчення взаємодії природи і людини за

доби Середньовіччя, демографічних

процесів у Європі; робота з різновидовими історичними

джерелами щодо вивчення соціальної

структури та становища різних

верств і груп середньовічного суспільства; складання

на основі інформації

навчальних текстів

аналітичних таблиць,

карт пам’яті про

соціальні конфлікти

доби Середньовіччя;

творчі проєкти про

життя представників

різних верств і груп

середньовічного

суспільства «Один день

із життя…»

(мінівистави, п’єси,

картинки із життя,

віртуальні екскурсії,

лепбуки тощо)

Стани

середньовічного

суспільства. Середньовічне місто та його мешканці.

 Розділ ІV.

Середньовічні держави в Х–XV ст.

Етапи

державотворення в

Середні віки. Зовнішня колонізація

та цивілізаційні

конфлікти.середньовічні держави.

Знання:

• Учень/учениця знає межі поширення католицької та православної

церков, ісламу сунітського та шиїтського спрямування; історичні

умови розвитку середньовічної культури, університетські центри,

основні наукові й технічні досягнення Середньовіччя; хронологічні

межі розвитку та характерні риси архітектурних стилів (романська,

готична архітектура); особливості арабської культури; визначних

діячів середньовічної культури та їх внесок у становлення світової

культурної традиції. Знання:

• Учень/учениця демонструє знання перебігу таких подій, явищ,

процесів у часі: хрестові походи, Реконкіста, норманське завоювання

Англії, ухвалення «Великої хартії вольностей», Столітня війна,

гуситські війни, Грюнвальдська битва, падіння Константинополя й

Імперії ромеїв.

• Учень/учениця знає час утворення, хронологічні межі існування,

території, особливості устрою середньовічних Англії, Франції, Іспанії,

Священної Римської Імперії, Великого князівства Литовського,

Великого князівства Московського, Османської імперії.

Уміння:

• Коректно використовуючи відповідні поняття і терміни («міжусобна

війна», «феодальна роздробленість», «хрестові походи», «теократія» Ставлення:

• Учень/учениця формулює та аргументовано висловлює власні

судження стосовно ролі середньовічної держави в житті суспільства й

людини; характеру політичних процесів доби Середньовіччя;

характеру історичної міфології середньовічних держав, теорії

«Москва — третій Рим», базуючись на гуманістичних цінностях та

європейському і українському баченні історії.

• Учень/учениця оцінює якість виконання роботи за допомогою

рефлексії та конструктивного зворотного зв’язку.

Види навчальної

діяльності:

репродуктивна,

дослідницька, творча,

проєктна.

Приклади навчальної

діяльності:

узагальнююча гра-

вікторина; створення

карти пам’яті «Портрет

епохи Середньовіччя»;

дискусія «Чи були

“середні віки” дійсно «темними»?;

підсумкове есе

Духовний світ Середньовіччя

Узагальнення\ Контрольна робота.

Узагальнення курсу.

Здобутки середньовічної Європи