Модернізація навчального процесу в сучасній школі (СТАТТЯ)

Про матеріал
У статті подано окремі аспекти використання ІКТ на уроках української. Особлива увага звернена на проведення веб-квесту - технології,яка спрямована на розвиток в учнів навичок аналітичного,творчого та критичного мислення, формування ключових компетентностей.
Перегляд файлу

Модернізація навчального процесу в сучасній школі

 

Алла Ткач,

методист міського методичного центру

закладів освіти управління освіти Чернівецької міської ради

 

…інтерес є рушійною силою навчання,

а оригінальна форма пізнання допомагає

уник­нути одноманітності, шаблонності,

сприяє ширшому застосуванню ефективних

методів та прийомів засвоєння школярами

нових знань

                             Ян Амос Коменський  

 

…неціка­вий урок нічого, окрім нелюбові

до предмета і до педагога, не викли­кає.

                                        Жан-Жак Руссо

 

 

Давня мудрість говорить: «Хто стоїть на місці, той відстає». А хто не хоче відставати, мусить рухатися вперед, і не зупинятися, досягнувши вершини, а підійматися вище. У цьому й полягає основна місія сучасного учителя.

Перед учительством час поставив вимогу – модернізувати навчальний процес відповідно до новітніх досягнень науки. Широке й ефективне впровадження нових методик в навчально-виховний процес сприяє підвищенню його якості, зацікавленості учнів і вчителів, є важливою стадією процесу реформування традиційної системи освіти в контексті глобалізації. Модель сучасного вчителя передбачає готовність до застосування нових освітянських ідей, здатність постійно навчатися, бути у постійному творчому пошуку. Ці якості не видаються додатком до диплома про педагогічну освіту, а формуються у щоденній учительській праці.

Професійна компетентність педагога є не лише сумою теоретичних знань та вміння їх репродукувати у певному обсязі згідно з правилами, а також мотивом і засобом розвитку навичок практичних дій в інформаційному суспільстві. Формування навичок інформаційної діяльності – завдання не лише і навіть не стільки змісту освіти, скільки технологій навчання, що використовуються. Таких сучасних педагогічних технологій нині є досить багато: особистісно-орієнтовані,  ігрові,  інтерактивні, проектні; розвитку критичного мислення; розвивального, проблемного навчання; інтенсифікації навчання на основі схемних і знакових моделей навчального матеріалу (за В.Д.Шаталовим – опорні конспекти),  інформаційно-комунікаційні технології тощо. Всі ці технології протягом багатьох років впроваджуються учителями в навчально-виховний процес і назвати їх сьогодні інноваційними буде не зовсім правильно.

Інноваційними на сьогоднішній день вважаються інформаційно-комп’ютерні технології. Інформаційно-комунікаційні технології навчання (ІКТ) - це сукупність методів і технічних засобів реалізації інформаційних технологій на основі комп’ютерних мереж і засобів забезпечення ефективного процесу навчання.   

Технічні засоби реалізації інформаційно-комунікаційних технологій навчання різноманітні:

1. Аудіоматеріали.

Аудіокниги замінюють звичайне читання. Можна прослухати уривки з творів, вірші у виконанні авторів чи талановитих акторів; використати музику під час релаксації, валеохвилинок або для активізації мозкової діяльності під час самостійного виконання завдань.

Пізнавальна мета аудіоматеріалів – познайомити учнів з голосом відомих письменників, поетів, акторів; з відомими творами світової класичної музики, українськими народними піснями, музичними композиціями за творами українських письменників.

2. Відеоматеріали.

Гарний документальний фільм під час вивчення біографії письменника допоможу учням краще запам’ятати, «упізнати» митця, відчути епоху, в яку він жив і творив. З великим задоволенням учні самі шукають відеоматеріал до уроків, позакласних занять. Це і записи інтерв’ю з письменниками, спогади про них, уривки творчих зустрічей, концертів і, звичайно, художні фільми.

Перегляд фрагментів екранізацій літературних творів використовується як ілюстрація до художньої книги, для співставлення авторської та режисерської інтерпретацій.

Учні не просто дивляться відео. Їм попередньо пропонуються завдання, питання, на які треба відповісти після перегляду відеосюжету. Під час перегляду вони можуть записувати основні факти, дати або складати тези чи простий план, що розвиває загальнонавчальні вміння та навички. Після перегляду обов’язково проводиться бесіда з учнями.

Прекрасно підвищують інтерес до уроків літератури і творчості поетів відеокліпи, створені за піснями на вірші відомих поетів, особливо якщо їх виконують сучасні співаки, улюблені учнями солісти чи рок-гурти. 

3. Комп’ютерні програми для вивчення української мови.

Програми для вивчення української мови є декількох типів:

– електронні підручники;

– програми-тренажери;

– програми для вивчення вимови;

– програми-конвертери тексту;

– електронні словники;

– програми-синтезатори мовлення та інші.

Наприклад, у 5-му класі, часом у 6-му, можна користуватися навчальною програмою з елементами гри «Ukrlang» – «Школа Вовка Панаса. Українська мова». В ігровій формі діти ознайомлюються з частинами мови, основними поняттями: звук, буква, речення, текст та іншими. Після опрацювання кожної теми виконують тестові завдання. Програма цікава тим, що не можна «перестрибувати» з теми на тему: до іншого рівня можна перейти тільки тоді, коли виконаєш всі завдання на цьому рівні.

«Електронний підручник з української мови» (Квазар-мікро, 2006) можна використати в 9 класі, хоча він призначений швидше для одинадцятикласників. З його допомогою можна поновити, закріпити, перевірити знання з української мови, швидко знайти відповідь, використовуючи зручну пошукову систему, систематизувати знання, опрацьовуючи різноманітні таблиці, пригадати 25 найбільш складних тем з орфографії й пунктуації, підготуватися до зовнішнього незалежного оцінювання і спробувати власні сили в режимі контрольного тестування.

Для  5 класу цікавими є програма «Мовні тренажери. Українська мова, 5 клас» (автори Т.І. Бєлянкіна, Т. М. Руденко), використання електронних словників.

4. Тестова технологія.

Комп’ютерні тестові програми є значимою частиною навчання, а їх достоїнства – технологічність, конкретність, чіткість, великий об’єм матеріалу, економія навчального часу, безсторонність оцінки, оперативний контроль, що істотно підвищує рівень навчання.

Для створення тестів можна скористатись  двома програмами: «ACT – Kонструктор тестів» і «Test Maker». Є готові програми: «Українська мова. Тестові завдання для перевірки знань».

5. Віртуальна екскурсія.

Віртуальна екскурсія – це організаційна форма навчання, що відрізняється від реальної екскурсії віртуальним відображенням реально існуючих об’єктів з метою створення умов для самостійного спостереження, збору необхідних фактів та ін. Позитивними рисами такої форми уроку є наочність, доступність, наявність інтерактивних завдань та багато інших. Може бути відеоекскурсія, слайд-фільми, віртуальні екскурсії.

Переваги віртуальних екскурсій:

– розвивають спостережливість, здатність бачити красу реальної дійсності, затримувати увагу на деталях, знаходити в них сенс, переживати та елементарно аналізувати побачене;

– пробуджують переживання зустрічі з оригіналом;

– дозволяють заглянути в «творчу лабораторію» письменника, побачити, як матеріал дійсності під пером художника стає матеріалом літературного твору;

– формують уявлення про унікальність творів, з якими познайомились у віртуальному музеї;

– розвивають творчу уяву;

– містять інтерактивні завдання;

– надають можливість повторного перегляду.

6. Комп’ютерна презентація.

Це файл, в який зібрані матеріали з певної теми, що складається з послідовності кадрів або слайдів. Ці слайди можна не тільки виводити на екран, але й надрукувати на папері.

Переваги презентації очевидні:

– послідовність викладу (за допомогою слайдів, що змінюють один одного на екрані, утримати увагу аудиторії набагато легше, ніж бігаючи  з указкою між розвішених плакатів);

– можливість швидко повернутися до будь-якого з уже розглянутих питань або зовсім змінити послідовність викладу;

– мультимедійні ефекти, адже слайд презентації – це синкретичне явище, яке містить  елементи анімації, аудіо- та відеофрагменти.

7. Використання ґаджетів.

Реалії сьогодення спонукають учителя творчо підходити до навчаль­ного процесу, шукати такі форми проведення занять, які захопили  б учнів, сприяли кращому засвоєнню матеріалу, розвитку здібностей і бажання  вдосконалювати свої знання та вміння. І тут ІКТ просто незамінні: вони є тим ланцюжком, який з’єднує інтереси учителя й учнів. Тільки потрібно навчитися творчо використовувати захоплення дітей ґаджетами.

Смартфон або мобільний телефон з виходом в Інтернет – це майже повноцінна заміна комп’ютера: користування  онлайн-словниками за посередництвом улюбленого ґаджета.

Приклад з досвіду роботи. Під час вивчення біографії Лесі Українки учениця  запитала, скільки чоловіків було у письменниці. Поки учитель розповідала про кохання до Сергія Мержинського, деякі учні вийшли в Інтернет і знайшли безліч інформації про особисте життя поетеси: листи, поетичні одкровення, спогади, фотоматеріали, наукові дослідження. Це так зацікавило восьмикласників, що на наступний урок вони (з власної ініціативи!) підготували презентацію «Вона хотіла стати піснею…», прочитали листування Лесі з Мержинським і навіть зіграли невелику інсценізацію, який  спонукав до проведення літературного  вечора. Але це ще не все. Протягом майже п’яти місяців учні створювали стіннівки, присвячені коханню кожного письменника, якого вивчали, і на День усіх закоханих 14 лютого влаштували  «Галерею  закоханих поетів». Ось так з одного «незручного» запитання виник успішний довготривалий проект.

Що ж стосується незручностей від невчасного дзвінка, то і це ми навчились використовувати. Якщо в когось зазвучить рингтон під час уроку, оголошується «культурологічна хвилинка». Учень, до якого телефонували, повинен ознайомити присутніх зі стилем музичної композиції, її назвою, автором, виконавцем і т. ін. (протягом 30-40 секунд). Наступного разу після звучання рингтону той, хто «завинив», має надати нову цікаву інформацію. Якщо ж не готовий, то отримує певне творче завдання. Такий підхід не просто дозволяє дітям переключитися, півхвилини відпочити, а невимушено навчає, розвиває загальнокультурну компетентність, виховує відповідальність і художній смак.

Соціальні мережі – масове захоплення дітей і дорослих, без них більшість активних користувачів Інтернету не уявляють свого життя.

Приклад з досвіду роботи. «На уроках української мови я так використовую це захоплення: прошу учнів зайти в свій аккаунт і виписати статус (свій чи когось із друзів). Далі працюємо відповідно до теми уроку. Під час вивчення складних речень у 9 класі на прикладі обраних учнями статусів ми вивчаємо правила пунктуації (заодно виправляючи помилки онлайн), вчимося аналізувати складносурядні, складнопідрядні, багатокомпонентні речення. У зв’язку з тим, що діти часто обирають статуси російською мовою, ми опановуємо навички російсько-українського перекладу, дотримання стилю і культури мовлення. Роботу зі статусами можна проводити і в інших класах: при вивченні словосполучень, частин мови, лексикології, орфографії, пунктуації  – політ для фантазії безмежний.

Особливо корисно проводити роботу з орфографічних практикумів, коли учні висловлюють думку: «Навіщо нам вчити правила? Word сам все виправить!» Тоді я прошу набрати в програмі Microsoft Office Word слова назустріч, вгору, вбік і ввести їх в речення (наприклад,Микола зрадів: назустріч йому йшла Оксана або Оксана йшла на зустріч з Миколою). Учні помічають, що комп’ютерна програма не розрізняє, де назустріч – прислівник, а де іменник з прийменником, і переконуються, що правила вчити таки потрібно. Потім пропоную зазирнути на сторінки соціальних мереж – і учні знаходять безліч орфографічних і пунктуаційних помилок. Головне, на мою думку, те, що діти вчаться бачити власні й чужі помилки, у них з’являється потреба писати грамотно, формується мовна компетентність.

На уроках української літератури теж можна інколи використовувати цікавість учнів до соціальних мереж. Я пропоную проаналізувати статуси «ВКонтакті»: це можуть бути афоризми, уривки з літературних творів або власні висловлювання. Прошу знайти в Інтернеті джерело вислову – результат зазвичай викликає подив. Наприклад, до статусу однієї учениці «Я стільки шукала щастя, а воно завжди було поряд» знайшовся відповідник:  відомий афоризм Григорія Сковороди «Шукаємо щастя по країнах, століттях, а воно скрізь і завжди з нами!» Здивування: «Це ж я сама так написала! То що, у нас зі Сковородою були однакові думки?», «Сковорода це написав майже триста років назад, а вислів і досі актуальний!» – спонукає до творчого пошуку, дослідницької діяльності, підвищує мотивацію учнів до навчання».

Планшети (планшетні комп’ютери) теж поступово стають невід’ємною частиною життя дітей. Якщо букрідерами користувались одиниці, адже цей ґаджет призначено виключно для читання, то за допомогою планшета можна фотографувати, знімати відео, слухати музику, переглядати фільми, виходити в Інтернет. Тобто, планшет – це той самий комп’ютер, тільки зручніший. Діти носять планшети до школи, щоби погратися. А ми, вчителі, можемо спонукати учнів творчо їх використовувати:

1) замість того, щоби самому розповідати про письменника на уроці позакласного читання, учень  продемонстрував інтерв’ю з письменником, скачане з Інтернету;

2) вивчаючи вірші В.Сосюри, учні знайшли в Мережі запис голосу поета і використали його під час уроку;

3) учениця спочатку дала прослухати запис вірша «Крила» Л.Костенко у виконанні Богдана Ступки, а потім заявила: «Богдан Сильвестрович – неперевершений! А тепер послухайте, як ці ж слова звучатимуть із вуст жінки…»

Ці декілька прикладів показують, що використання ґаджетів учнями роблять їх більш упевненими в собі, сприяють нестандартному мисленню, творчому підходу, а отже – креативності.

Планшетні комп’ютери можна використовувати для створення учнями відеофільмів.  Наприклад, при роботі над усним твором-описом пам’ятки історії та культури або місцевості на основі власних спостережень та вражень учні із задоволенням знімають відеосюжети. Звісно, для цього можна використовувати й інші пристрої (мобільний телефон, смартфон, відеокамеру), але в планшеті можна одразу редагувати відео, створювати різні написи (заголовки, титри, субтитри) і демонструвати. 

Ноутбуки, нетбуки рідко хто з учнів приносить до школи, хоча у багатьох вони є. Такий комп’ютер на уроці більше використовує вчитель. Окрім зазначених уже видів роботи з допомогою комп’ютера, можна використати скайп-зустрічі: з письменниками, представниками різних професій, з однолітками з іншої школи.

Серед методів застосування ІКТ лідером є метод проектів.

Проектна діяльність – провідна в роботі сучасної школи, адже це, перш за все, творча діяльність учня, що поєднує теорію (інтелектуальне насичення змістом), проблемність і практичність застосування.

Можна учням запропонувати такі види робіт:

  • розробка різноманітних рекламних проектів за прочитаними творами (аудіореклама, друкований вид реклами, інсценівка, відеоролик, комбінована реклама творчості письменника);
  • створення комп’ютерних продуктів (буклети, тести, кросворди, публікації, презентації,  плейкаст, веб-сайт, блог тощо).

Особливо ефективним є цей метод для позакласної роботи (результат роботи  літературної студії. Клубу, гуртка; випуск шкільної газети).

8. Мультимедійні уроки.

Мультимедійні уроки – емоційні, різнопланові, різнорівневі, творчі й художні. Типи мультимедійних уроків:

– урок-презентація;

– урок-захист проектів;

– урок-коментар аудіокниги, художнього фільму або вистави;

– урок-екранізація художнього твору;

– урок-створення Wiki-газети;

– урок-розробка інтерактивного плакату або колажу;

– урок-виготовлення скрапбукінгу (виготовлення та оформлення фотоальбомів чи окремих фотографій) персонажа або письменника;

– урок-дискусія у режимі інтернет-конференції;

– урок-скайп-зустріч;

– урок-віртуальна екскурсія;

– урок-експедиція;

– урок-веб-квест.

 

Останнім часом у педагогічній і методичний літературі [2; 5-7] з’явилися праці, в яких представлений один із найефективніших способів використання ІКТ, зокрема мережі Інтернет,  для впровадження рольових ігор у навчання. Це, так звані, Веб-квести (Web-quest).

Засновниками цього феномену в педагогіці є американські викладачі Б.Додж, Т.Марч.  Вперше модель web-квесту була представлена викладачем університету Сан-Дієго Берні Доджем у 1995 р. Quest у перекладі з англійської – тривалий, цілеспрямований пошук, що може бути пов’язаний з пригодою або грою; також слугує для позначення одного з різновидів комп’ютерних ігор.

Веб-квест у педагогіці – проблемне завдання з елементами рольової гри, для виконання якого використовуються інформаційні ресурси мережі Інтернет. Сьогодні ця технологія використовується як найбільш вдалий спосіб використання Інтернету на уроках.

Веб-квест - це технологія спрямована на розвиток в учнів навичок аналітичного та творчого, критичного  мислення і орієнтована на тих школярів, які занурені у процес навчання. Завдяки конструктивному підходу до навчання, учні не лише добирають і упорядковують інформацію, отриману з Інтернету, а також скеровують свою діяльність на поставлене перед ними завдання. Це технологія, яка дозволяє працювати в групах (від трьох до п’яти чоловік), розвиває конкурентність і лідерські якості.

Є.С.Полат, російський  учений, уважає, що веб-квест повинен мати наступну структуру:

  • вступ (формулювання теми, опис головних ролей учасників, сценарій квеста, план роботи або огляд усного квеста);
  • центральне завдання (завдання, питання, на які учні мають найти відповідь в межах самостійного дослідження, який підсумковий результат має бути досягнутий);
  • список інформаційних ресурсів, які можна використати під час досліджень, у тому числі ресурси Інтернет;
  • опис основних етапів роботи; керівництво до дії; висновки (підсумки дослідження, питання для подальшого розвитку теми).

Досвід використання свідчить, що впровадження веб-квесту в навчальний процес має шість складових.

  1.          Учитель знайомить учнів з темою, створює проблемну ситуацію. Це найбільш відповідальний момент, оскільки необхідно досить чітко і доступно визначити ролі учасників;
  2.          Учитель оголошує конкретне завдання у рамках вибраної теми, яке зрозуміле, цікаве і здійсниме. При цьому він чітко визначає підсумковий результат самостійної роботи учнів, дає серію запитань, на які треба знайти відповіді, прописує проблему, яку треба вирішити, визначає позицію, яка має бути захищеною, і вказує іншу діяльність, що спрямована на перероблення і представлення результатів, виходячи із зібраної інформації. Питання сформульовані так, щоб при відкритті сайту учень розумів принципи для відбору матеріалу, виділення головного з усієї інформації, яку він знаходить. Ця стадія веб-квесту має найбільший розвивальний потенціал: при пошуку відповідей на поставлені питання удосконалюється критичне мислення, уміння порівнювати і аналізувати, класифікувати об'єкти і явища, мислити абстрактно. Певне керування процесом з боку викладача може проводитися через надання списку запитань, поширення прикладів, схем;
  3.          Учитель заздалегідь підбирає і пропонує учням список посилань на Інтернет-ресурси. Вони можуть бути в будь-якому вигляді: в електронному – на компакт-дисках, відео- й аудіоносіях, у паперовому вигляді, посилання на ресурси в Інтернет, адреси Веб-сайтів за темою тощо. Кожне посилання повинне мати анотацію.
  4.          Учні починають процес пошуку необхідної інформації в Інтернеті, користуючись при цьому описом процедури роботи, яку необхідно виконати кожному з них під час самостійного виконання завдання.
  5.          Наступним є етап оформлення результатів, у межах якого відбувається осмислення проведеного дослідження. Робота передбачає відбір значимої інформації і представлення її у вигляді слайд-шоу, буклету, анімації, постеру або фоторепортажу. Обговорення результатів роботи над веб-квестами можна провести у вигляді конференції, щоб учні мали можливість продемонструвати власний практичний доробок. Результати веб-квеста для звіту можуть мати різноманітні форми: база даних; діалог, історія або приклад для вивчення; он-лайн документ, який містить аналіз неоднозначної ситуації, повідомляє основні тези і спонукає користувачів додати власні коментарі або не погодитися з авторами; проведення псевдо-інтерв’ю з експертом протягом заняття або публікація його у мережі Інтернет. На цьому етапі розвиваються такі риси особистості як відповідальність за виконану роботу, самокритика, взаємопідтримка і уміння виступати перед аудиторією. Учитель може допомагати в узагальненні та представленні зібраної інформації учням, що може бути представленою у вигляді спрямовуючих питань, які організують навчальну роботу (наприклад, пов’язаних з визначенням часових рамок, загальною концепцією, рекомендаціями щодо використання електронних джерел, представлення «заготівок» – веб-сторінок, щоб уникнути технічних труднощів у процесі створення самостійних сторінок як результату вивченого ними матеріалу та ін.).
  6.          Завершальним етапом є оцінювання, однак обов’язковим для веб-квесту є попереднє (до початку роботи) оголошення його принципів. Критерії оцінки можуть бути різними (за часом презентації, оригінальністю, новаторством та інше). В оцінці підсумовується досвід, який був отриманий учнем при виконанні самостійної роботи за допомогою технології веб-квест.

Якою ж є структура уроку веб-квесту?

Початок уроку має основні, характерні для інших уроків елементи: організаційна частина, мотивація навчальної діяльності, актуалізація опорних знань; розподіл ролей.

Викладення нового матеріалу відбувається за схемою: завдання - питання - робота з Інтернет-ресурсами - повернення до питання, аналіз отриманої інформації - перехід до наступного питання.

Підсумок. Давши відповіді на кожне з питань, отримуємо результат, тобто вирішене завдання, яке ставилось на початку.

При підготовці та проведенні такого уроку важливо чітко усвідомити роль кожного учасника навчально-виховного процесу та розподілити їх обов’язки для досягнення максимальної ефективності.

Учень повинен сформулювати відомі умови завдання; визначити необхідні, але невідомі відомості; знайти їх; проаналізувати, обробити, узагальнити й обговорити виявлену інформацію; вирішити, наскільки з урахуванням знайдених відомостей поле завдання втратило (чи придбало) проблемний характер; узагальнити відшукану інформацію; оформити результати роботи.

Учитель надає декілька посилань на бажані Інтернет-ресурси, які зададуть інтонацію, акценти пошуку; наводить декілька культурних зразків, які служать орієнтиром для порівняння та можуть показувати спектр думок з проблеми; розробляє бланки з чітким формулюванням критеріїв оцінювання; контролює процес пошуку.

Науковці виділили три критерії класифікації веб-квестів:

  • за тривалістю виконання: короткострокові та довгострокові.
  • за  предметним  змістом:  мініпроекти,  міжпредметні  веб-квести.
  • за типом завдань, які виконують учні: переказ, компіляційні загадки, журналістські, конструкторські, творчі, переконуючі, розв’язок спірних проблем, самопізнавальні, аналітичні, оцінні, наукові.

 Завдання на переказ є найбільш примітивними і становлять найпростіший приклад використання Інтернет як джерела інформації та вважається веб-квестом за таких умов:

  • формат і форма доповідей відрізняється від оригіналів матеріалів;
  • матеріал тексту не є простим копіюванням тексту з Інтернету в текстовий редактор;
  • учні вільні у виборі того, про що розповідають і яким чином організують знайдену інформацію;
  • учні використовують навички збирання, систематизації та обробки інформації.

Сутність компіляційного завдання полягає в тому, що учні мають взяти інформацію з різних джерел і привести її до єдиного формату. Підсумкова компіляція може бути опублікована в мережі Інтернет або представлена у вигляді нецифрового продукту, наприклад, книгою.

Веб-квест, сформульований на основі завдання-загадки, потребує синтезу інформації з набору джерел і створення головоломки, яку неможливо розв’язати простим пошуком відповіді на сторінках Інтернету. Навпаки, необхідно придумати загадку, розв’язок якої потребує засвоєння інформації з множини джерел; складання інформації в єдине ціле за допомогою висновків, узагальнень з різних джерел інформації; виключення хибних відповідей, які спочатку уявлялися правильними, а в процесі розгляду стали хибними.

У журналістських веб-квестах учні мають зібрати факти та організувати їх у жанрі репортажу новин, інтерв’ю і т. ін.

Конструкторський веб-квест потребує створення продукту або плану з виконання раніше визначеної мети в певних межах.

Творчий веб-квест вимагає створення продукту в заданому форматі. Творчі проекти схожі на конструкторські, проте є вільними  і непередбачуваними в своїх результатах. У процесі оцінки таких проектів необхідно більше уваги приділяти творчості й самовираженню учнів.

Веб-квести з розв’язання спірних проблем передбачають пошук і представлення різних, а інколи суперечливих думок з однієї проблеми і спробу привести їх до консенсусу.

Переконуючий веб-квест має на меті створення продукту, здатного переконати будь-кого. Таке завдання виходить за межі звичного перекладу і вимагає від учнів розробки аргументів на користь будь-якого твердження, думки, варіанту розв’язку проблеми на основі матеріалів, одержаних у процесі роботи з квестом. Кінцевим продуктом такого проекту може бути лист, стаття, прес-реліз, постер, відеозапис, мультимедійна презентація, веб-сторінка і т. ін.

Веб-квести, які орієнтовані на самопізнання мають на меті краще пізнати самих себе, що може здійснюватися через дослідження он-лайн і офф-лайн.

Аналітичний веб-квест досліджує взаємозв’язок речей реального світу в межах заданої теми. Такі завдання дають підґрунтя для одержання учнями знань в умовах, за яких вони мають уважно вивчати речі, знаходити спільне і різне, а також находити скриті схожі явища, зрозуміти зв’язок причин і наслідків, обговорюючи їх значення.

Наукові веб-квести слугують для знайомства та залучення учнів до наукових досліджень у різних галузях знань. Інтернет містить історичну та свіжу інформацію, яка може бути корисною в будь-якій галузі науки.

Оцінні веб-квести представляють учням низку предметів із запрошенням до їх оцінки або класифікації, вибору розв’язку з обмеженого списку або оцінки результатів проведених досліджень.

Розглянута інтерактивна методика використання веб-квестів учить находити необхідну інформацію, здійснювати її аналіз, систематизувати і вирішувати поставлені задачі; її використання є нескладним, не потребує завантаження додаткових програм або отримання специфічних технічних знань та навичок – необхідним є лише комп’ютер з доступом до Інтернету

ОТЖЕ, методика веб-квестів активізує навчальний процес, сприяє підвищенню індивідуалізації навчання і його якості.

Веб-квест - одна із найбільш ефективних моделей використання Інтернета в навчальному процесі.

Веб-квест - проблемне завдання, для виконання якого використовуються інформаційні ресурси Інтернету.

Веб-квест - це формат уроку,  орієнтований на розвиток мислення, пізнавальної, пошукової діяльності учнів, на якому значна частина інформації здобувається через ресурси Інтернету і вчить школярів аналізувати, узагальнювати матеріал.

Веб-квест – це дидактична структура, в рамках якої учитель удосконалює пошукову діяльність учнів, задає їм параметри цієї діяльності і визначає її час. Учитель перестає бути джерелом знань, але створює необхідні умови для пошуку і обробки інформації. Учні перетворюються на активних суб’єктів навчальної діяльності, підвищуючи не лише мотивацію до процесу здобуття знань, але і відповідальність за результати цієї діяльності і їх презентацію.

Закономірно, що педагогічна система кожної історичної епохи переживає кардинальні зміни. Сучасна школа та школа майбутнього мають формувати особистість, яка може і хоче вчитись, здатна жити та працювати в умовах ринкових відносин. Виконання цього завдання залежить від професійної майстерності педагога щодо впровадження інноваційних технологій. Але потрібно пам’ятати, що тільки та технологія дасть необхідний результат, яка одухотворена її головним автором - Учителем.

 

Рекомендована література

  1.          Андрющенко Т.К. Сучасні підходи навчання дорослих / Т.К.Андрющенко // Інноваційна діяльність в сучасних освітніх закладах: досвід, проблеми, перспективи: матеріали обласної Інтернет-конф. – Черкаси, 2009. – С.5-8.
  2.          Барна О.В. Інформатизація освіти: проблеми та шляхи їх вирішення очима вчителів / О.В.Барна // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2010. - №6. – С.47-50.
  3.          Биков В.Ю. Моделі організаційних систем відкритої освіти: [монографія] / В.Ю. Биков. – К.: Атіка, 2008. – 684с.
  4.          Гуревич Р.С. Інформаційно-комунікаційні технології в навчальному процесі і наукових дослідженнях: навчальний посібник / Р.С.Гуревич, М.Ю. Кадемія. – Київ: Освіта, 2006. – 366с.
  5.          Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології: навч. посіб. – К.: Академвидав, 2004. – 352 с.
  6.          Кадемія М.Ю. Веб-квест у підготовці майбутніх учителів: навчально-метод.посіб. / М.Ю.Кадемія, О.В.Шестопалюк. – Вінниця: ТОВ Фірма «Планер», 2013. – 155 с.
  7.          Кадемія М. Ю. Інформаційно-комунікаційні технології навчання: словник-глосарій/М.Ю. Кадемія, М. М. Козяр, Т.Е. Рак. – Львів: Сполом, 2011. – 327 с.
  8.          Кадемія М.Ю. Сутність і зміст технології ВЕБ-КВЕСТ / М.Ю.Кадемія // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми : зб. наук. праць / ред. кол.: І.А.Зязюн, Н.Г.Ничкало, Р. С. Гуревич. - К.- Вінниця : Планер, 2012. -Вип. 29. -  С. 380-387
  9.          Коваль С. М. Використання технології веб-квест у навчальному процесі / С. М. Коваль // Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти : зб. наук. пр. / ред. Л. Л.Товажнянський, О.Г.Романовський. – Харків : НТУ «ХПІ», 2014. – Вип. 38-39 (42-43). – С.132-142.
  10.     Кремень В. Якісна освіта і вимоги часу / В.Кремень // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2013. - №4. – С.4-11.
  11.     Педагогічні технології / [Електронний ресурс] Режим доступу: http://lvschool2.org.ua/teacher/ pedag-teh
  12.     Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій / Автор-укладач Н.П.Наволокова. — Х.: Вид. група «Основа», 2009. — 176 с. — (Серія «Золота педагогічна скарбниця»).
  13.     Полат Е.С. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования: учеб.пос./ Е.С. Полат, М.Ю.Бухаркина, В.Моисеева, А.Ю.Петров; под ред. Е.С.Полат. – М.: Академія, 2001. – 271 с.
  14.     Сокол І.М. Впровадження квест -технології в освітній процес: навчальний посібник І.М.Сокол. – Запоріжжя : Акцент Інвест-трейд, 2014. – 108 с.
  15.     Шевцова О.Г. Веб-квест – один из наиболее еффективных способов применения Интернета для внедрения ролевих игр в обучение [Електронний ресурс] /О.Г. Шевцова // XVIII Международная конференция – выставка «Информационные технологии в образовании (ИТО – 2008) [сб.трудов]. – Режим доступа: http://ito.edu.ru/2008/Moscow/.

 

doc
Додано
19 серпня
Переглядів
36
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку