Історія України (9 клас)     

Тема: «Модернізація промисловості й сільського українських земель в другій половині ХІХ століття».

Мета уроку: охарактеризувати особливості соціально-економічних зрушень в українських землях у пореформений період, показати роль і місце українських земель у господарському житті Російської імперії, ознайомити учнів з галузями промисловості, які розвивались у другій половині ХІХ ст., формувати хронологічну, логічну та аксіологічну компетентності, формувати вміння аналізувати події, факти, явища, працювати в групах, парах, складати текстові таблиці, тези, працювати з історичними джерелами, робити висновки, відстоювати власне судження, виховувати повагу до історичного минулого українського народу.

Тип уроку: засвоєння нового матеріалу.

Основні поняття і терміни: модернізація, колонія, промисловий переворот, концентрація виробництва, монополія, синдикат, урбанізація, міграція, пережитки кріпацтва, кооперативний рух.

Обладнання уроку: підручник, історична карта «Російська імперія у другій половині ХІХ століття», документи «Становище українських робітників наприкінці ХІХ століття», відеосюжет

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Бесіда:

1.Як Кримська війна позначилася на становищі України?

2.З якою метою уряд Російської імперії провів буржуазно-демократичні реформи 60-70-х роках ХІХст.? Назвіть їх.

3.Пригадайте зміст та визначте наслідки селянської реформи 1861 року в Україні.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Робота з літературним джерелом

Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

«Хто зразу не перелякався того покрику та брався за діло, того захоплювало життя на свої бистрі хвилі, мчало усе вперед, вперед, - то кидало його наспід, заливало; то вертало наверх, підкидало вгору, знову несло на гребенястій хвилі – аж поки не виносило на берег… Хоча боліли іноді у нашого пловця пом’яті боки, а все-таки він був господар на ній, а не попихач, не наймит. Швидко він зживався з новим своїм місцем на старій землі – і підвертав її під себе: вона йому плодила, родила – ставало на пожиття його! А хто перелякався, той залазив до себе на хутір, у село, проклинав новий вік, нових людей, день за днем тяг злиденне життя, продаючи останнє своє добро…»

? Що було причиною розорення багатьох поміщицьких господарств після реформи?

? А що допомагало частині поміщиків вижити й пристосуватися до нового життя?

ІV. Вивчення нового матеріалу

План

1.Модернізація сільського господарства

2.Модернізація промисловості

3.Соціальний склад населення

4.Робітничий рух

1.Модернізація сільського господарства

Розповідь

Реформи 60-70-х років сприяли переходу до ринкових відносин, завершенню промислового перевороту, відкривали шлях для розвитку капіталізму.

Робота з словником (учні записують визначення в зошит)

• Модерніза́ція — перехід від традиційного аграрного суспільства до світського, міського й індустріального.

Робота зі схемою «Особливості розвитку сільського господарства у ІІ половині ХІХ ст.»

Розповідь

ХІХ століття – століття технічного прогресу, яке змінило обличчя Європи і всього світу. Реформа 1861 р. сприяла поширенню на селі ринкових та товарно-грошових відносин. Сільське господарство поступово набувало підприємницьких рис. Найпомітнішим цей процес був у землеробстві:

• Більш широке застосування спеціальних машин і знарядь, хоча загальний рівень механізації, особливо в селянських господарствах, ще був невисоким.
• У багатьох місцевостях почали застосовувати сівозміни з посівами кормових культур, природні та штучні добрива.
• Основна маса орних земель була відведена під посіви хлібних культур. Поява мережі залізниць та зростання попиту на хліб перетворило Степову Україну на район торговельного зернового господарства.
• Посилюються тенденції до спеціалізації районів України на вирощуванні різних видів сільськогосподарської продукції.
• Протягом пореформеного періоду майже вдвічі зросли площі під картоплю.
• Поступово зростали посіви бобових, олійних та інших рослин.
• Інтенсивно розвивалися товарне городництво й садівництво.
• Важливою галуззю було тваринництво.

2.Модернізація промисловості

Розповідь

Протягом 60-80-ті рр. ХІХ ст. в українських землях завершився промисловий переворот, який супроводжувався застосуванням у промисловості парових двигунів та системи машин і верстатів.

Складання тез (робота з підручником)«Наслідки завершення промислового перевороту».

Орієнтовний вигляд тез:

• у 1860-1880-ті рр. інтенсивно розгортається залізничне будівництво, розвивається річкове та морське пароплавство
• зростає фабрично-заводська промисловість, яка витісняє дрібнотоварне і мануфактурне виробництво
• цукрова промисловість України стала основним постачальником цукру для всієї Російської імперії
• активний розвиток металургії 
• масове застосування машин в різних галузях виробництва
• на перше місце виходять нові галузі: вугледобувна, металургійна, а також залізорудна і машинобудівна
• майже всі великі підприємства машинобудівного профілю належали іноземному капіталу
• збільшення ролі вільнонайманої праці
• початок 80-х рр. ХІХ ст. – виникають перші монополістичні об’єднання. Найбільш поширена форма монополістичних об’єднань в Україні – синдикат.

• Зазнала змін соціальна структура суспільства: формуються дві соціальні групи - найманих робітників і підприємців (буржуазія).

1. Соціальний склад населення

Перегляд відео     https://www.youtube.com/watch?v=npXkjtrG_4I&feature=emb_logo

? Назвати, у чому полягали основні зміни в соціальній структурі населення.

Орієнтовний вигляд відповіді:

• посилилось майнове розшарування селян
• відбувається занепад дворянства
• виникає національно неоднорідний пролетаріат
• слабка буржуазія
• утвердження інтелігенції

2. Робітничий рух

Робота з історичним джерелом.

Про становище українських робітників наприкінці ХІХ століття:

«Ціни взагалі залишалися низькими: калач у 70-ті роки – 3 коп., хліб житній – 4,5 коп., пиріг – копійка, миска борщу – півтори копійки, галушок – 5 коп., порція печені або душенини – 15 коп., ковбаса м’ясна – від 15 до 30 коп., в’язка грибів – 15 коп., судак – 20 коп., короп свіжий – 50 коп. – 1 крб. невеликі були і заробітки. Гончар, наприклад, наприкінці століття заробляв 30 коп., швець – 50-90 коп. на день, заробітна плата в промисловості була приблизно ж на цьому рівні (середньомісячна близько 20 крб.)»

? Прочитайте документ та охарактеризуйте становище українських робітників.

V. Узагальнення

Отже:

• Економічна політика Російської імперії щодо Наддніпрянської України в пореформений період не зазнала змін за своєю сутністю, а лише змінилася за формою відповідно до нової історичної ситуації.
• Промислова революція на українських землях завершилась у 80-х рр. XIX ст. Її наслідком стала поява фабрично-заводської промисловості та формування нових суспільних верств.
• Із кінця XIX ст. розпочався швидкий процес концентрації й монополізації виробництва.
• Процеси модернізації охопили також сільське господарство. Однак через недоліки реформи 1861 р. їх результатом стало формування не заможного, а нужденного села.
• Промислове піднесення дало поштовх до зростання міст, вплинуло на сферу торгівлі.

VІ. Домашнє завдання