Формування індустріального суспільства у провідних державах Європи і в США

Урок 17 

Тема. Формування індустріального суспільства у провідних державах Європи і в США 

Очікувані результати 

Після цього уроку учні зможуть: 

• встановлювати хронологічну послідовність подій; 
• характеризувати процес завершення формування індустріального суспільства у провідних державах Європи і США, науковотехнічну революцію кінця ХІХ ст. та її наслідки, виникнення великих корпорацій і фінансово-промислових груп, монополізацію економіки, нові класи і суспільні верстви, міграційні рухи, ствердження демократії та громадянського рівноправ’я, зростання ролі держави у суспільному та економічному житті; 
• пояснювати причини посилення нерівномірності економічного та політичного розвитку європейських країн і США та наслідки цього явища; 
• показувати на карті країни світу в останній третині ХІХ ст., основні індустріальні центри Європи і США; 
• застосовувати та пояснювати на прикладах терміни та поняття. 
Основні поняття: «індустріальне суспільство», «науково-технічна революція», «корпорація», «монополія», «капіталізм», «інвестиції», «міграція», «модернізація», «міжнародний робітничий рух». 
Основні події: 1889 р. — II Інтернаціонал. 
Обладнання: підручник, історичний атлас, додатковий матеріал. 
Тип уроку: засвоєння нових знань. 

Хід уроку 

І. Мотивація навчальної діяльності 

У ч и т е л ь. 

Наприкінці XIX ст. в Європі склалася модель монополістичного капіталізму. Європа стала центром економіки. Техніка корінним чином змінила повсякденне життя людини, вона змінює й саму людину. Досягнення суспільства почали вимірюватися успіхами в розвитку машинного виробництва. Технічний прогресс перетворився на одну з головних цінностей. 

Змінюється соціальний склад населення, погляди і цінності його різних шарів виражають нові ідейно-політичні віяння. 

ІІ . Вивчення нового матеріалу 

Науково-технічна революція кінця ХІХ ст. та її наслідки 

Робота з документами 

Учитель пропонує учням прочитати тексти і відповісти на питання. 

Текст 1. Про технічний прогрес у містах на початку XX ст. 
Тексти 1–4. Історія епохи очима людини. Україна та Європа у 1 900–1939 роках: Навч. посібн. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Ю. Комаров, В. Мисан, А. Осмоловський та ін. — К.: Генеза, 2004. — С. 11 –12. 

«[1896 р.] 

Г. Форд випробував свій перший автомобіль, виготовлений у майстерні, який, за його визнанням, «нагадував селянський візок». 
1903 р. вже було засноване «Товариство автомобілів Форда», а 
1906 р. побудоване перше триповерхове заводське приміщення. 
До початку Першої світової війни підприємства Форда перетворилися на своєрідну імперію з філіалами в Англії, Австралії та інших країнах, де вироблялося 248 тис. автомобілів на рік». 

Текст 2. Про будівництво мостів на зламі ХІХ–ХХ ст. 
«Початок «новітньої ери сталевих мостів» заклали арочний міст інженера Дж. Ідса через річку Міссісіпі в м. Сент-Луїс (1874), 
балочний міст за проектом Сун Сміта через річку Міссурі (1879), висячий Бруклінський міст у Нью-Йорку батька та сина Реблінгів (1883) і консольний міст В. Бекера та Дж. Фоулера через Фортську протоку в Шотландії (1890). 
З 80-х років [XIX ст.] у будівництві транспортних та інших споруд поряд із сталлю дуже широко застосовували залізобетон». 
Текст 3. Про розвиток індустрії та зв’язку у країнах Заходу на початку XX ст. 
«Паралельно зі зростанням видобутку вугілля змінюється обличчя європейської металургії. 
Розвиток металургії безпосередньо впливав і на будівництво: дедалі ширше застосовувались металеві конструкції, особливо наочно переваги металу над традиційними матеріалами виявлялися в будівництві мостів... 
Будівництво деяких залізниць мало характер стратегічних сенсацій: такими є магістраль Схід–Захід у США, Транссибірська магістраль у Росії, магістраль Каїр—Мис Доброї Надії в Британській імперії. Але дійсно колосального значення для Європи набула мережа залізниць, які з’єднали між собою скромні містечка глибокої провінції з великими культурно-господарськими центрами. 
Телеграф працював та удосконалювався вже давно, а з кінця 70-х років [XIX ст.] почав поширюватися телефонний зв’язок. Одночасно розпочалася ера електричної лампочки». 
Текст 4. Про розвиток енергетики 

«Парова енергія охоплювала обмежені життєві та економічні простори, досі її можна було передавати тільки за допомогою зубчатих коліс і паса. Для того щоб парова енергія була скрізь, потрібно було багато маленьких парових машин. 
Ситуація змінилася після того, як почала розвиватися електрика, точніше кажучи — придатний для силового приводу змінний струм високої напруги. Ряд сенсаційних виставок, що відбулися у 1880–1890 рр., ознаменували прорив у галузі використання електричного струму для освітлення та приведення в рух машин. 
Техніка більше, ніж будь-коли раніше, стала чарівним світом невидимої сили та яскравих ефектів. Тоді й постало цілісне уявлення про техніку як з’єднувальний та всюди сущий витвір і про технічний прогрес як безкінечне явище». 

Запитання 

1. Назвіть технічні винаходи, які з’явилися у XIX ст. 
2. Назвіть нові матеріали, які почали використовувати у промисловості. 
3. Назвіть галузі промисловості, які з’явилися в XIX ст. 
4. Як, на вашу думку, промислова революція змінила життя людей? 

Робота з картою історичного атласа 

Учитель пропонує учням за допомогою карти історичного атласа «Країни Європи у ІІ пол. XIX — на поч. XX ст.». виконати завдання. 

1. Назвіть найбільш розвинені в економічному плані держави. Свою відповідь обґрунтуйте. 
2. Назвіть європейські міста, в яких проживало близько 1 млн чоловік. 
3. Назвіть міста, де проводилися Всесвітні промислові виставки. 
4. Назвіть держави, де існували найбільші монополістичні об’єднання. 

Робота з таблицями 

Учитель пропонує учням проаналізувати представлені дані і зробити висновки про економічний розвиток світу. 
Хрестоматия по новой истории: Второй период: Пособие для учителя / Сост. П. И. Остриков и др. — М., 1993. — С. 29–31. Гісем О. В. Всесвітня історія. 8–9 класи: Наочний довідник / О. В. Гісем, О. О. Мартинюк. — К.; Х.: Веста, 2006. — С. 128. 

Запитання і завдання 

1. Порівняйте дані таблиці і проранжируйте держави за рівнем промислового виробництва у світі, в Європі. 
2. За допомогою карти атласа поясніть отримані результати. 
 

Запитання 

1. Проаналізуйте данні таблиці. Яка з держав могла б вважатися найбільш розвиненою в економічному плані? 
2. Чому виплавлення чавуну і сталі служила основним показником економічного розвитку держав? 
3. В яких галузях промисловості використовували метал? 
 

Запитання 

1. Назвіть європейські держави, які лідирували у світовій торгівлі. 
2. Оцініть розвиток міжнародного ринку. 

Індустріальне суспільство 

Робота з документами 
Учитель пропонує учням прочитати тексти і відповісти на пиання. 

Текст 5. Зміни у суспільній структурі 
Історія епохи очима людини. Україна та Європа у 1900–1939 роках: Навч. посібн. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Ю. Комаров, В. Мисан, А. Осмоловський та ін. — Київ: Генеза, 2004. — С. 13. 

«Серйозні зміни відбуваються у суспільстві та його структурі. Зростає рівень життя, поліпшуються умови праці та побуту, збільшуються тривалість життя і загальний добробут. Різко скорочуються протилежні, дуже багаті й дуже бідні, верстви. Суспільство стає більш однорідним. Зникають станові привілеї. Значну кількість населення становлять нові середні верстви: фермери (у СІЛА), селяни-власники (у Франції — до 60 % населення), кваліфіковані 
робітники і взагалі «робітники» (наприклад, інженерно-технічний персонал), службовці, вчителі, лікарі, працівники сфери обслуговування. Їх часто узагальнено називають середнім класом». 

Запитання 

1. Які зміни відбулися у соціальній структурі суспільства? 
2. Які категорії населення ми можемо віднести до середнього класу? 
3. Від чого залежав життєвий рівень населення? 
Текст 6. Зміни у повсякденному житті на зламі XIX–XX ст. 

Історія епохи очима людини. Україна та Європа у 1900–1939 роках: Навч. посібн. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Ю. Комаров, В. Мисан, А. Осмоловський та ін. — Київ: Генеза, 2004. — С. 13. 
«Найжвавіші шляхи сполучення пролягали між Європою і Америкою. В один бік лилися потоки переселенців та промислових товарів, в інший — сировина, продукти харчування, особливо пшениця, якою засівалися цілинні землі, що освоювалися залежно від будівництва залізниць та переміщення кордонів усе далі на захід. Із зростанням вантажопотоків ціна перевезення знижувалася з фантастичною швидкістю. Дешевий імпорт «перевів» використання дорогих земель Європи з виробництва зернових на виробництво фруктів та овочів, які швидко псувалися... Завдяки доставці молока у цистернах залізницями поліпшилося постачання міст... Подешевшав одяг. У 1896 р. становище англійських найманих робітників поліпшилось приблизно наполовину порівняно з 1875 р. За рахунок доходу, що збільшився, стали кращими харчування та одяг. Недавнє соціальне завоювання — короткий робочий день по суботах — сприяло тому, що люди змогли відвідувати мюзик-холи, які з’являлися на той час, чи спортивні видовища... Різноманітнішим ставало харчування найманих робітників. Швидкісні морські перевезення дали змогу доповнити фруктами зростаюче внутрішнє виробництво сільськогосподарської продукції». 

Запитання 

1. Які зміни відбулися у повсякденному житті населення? 
2. Які зміни дозволили поліпшити постачання міст? 
3. Як робітники проводили свій вільний час? 

Робота з таблицями 
Учитель пропонує учням проаналізувати таблиці й відповісти на питання. 

Хрестоматия по новой истории: Второй период: Пособие для учителя / Сост. П. И. Остриков и др. — М., 1993. — С. 32–33. Гісем О. В. Всесвітня історія. 8–9 класи: Наочний довідник / 
О. В. Гісем, О. О. Мартинюк. — К.; Х.: Веста, 2006. — С. 128. 

Німеччина

Франція

Запитання 

1. Як змінився соціальний склад населення? 
2. В яких галузях збільшилася кількість робітників? 
3. В яких галузях зменшилася кількість робітників? 
4. Як ви думаєте, з чим пов’язані ці зміни? 

У ч и т е л ь. Підйом крупної промислової індустрії викликав зростання міст і змінив становище буржуазії і найманих робітників. З’явилася численна крупна промислова група, яка посіла лідируюче місце у суспільстві. 

Промислова революція змінила становище робітників: їх кількість зросла, збільшився внесок робочих в економічний розвиток країн. 

Формування поняття 
Суспільство, що народилося в результаті промислової революції, у складі якого велика частка буржуазії і робітників, називають індустріальним. 
Визначення записується в зошит. 
У ч и т е л ь. Незважаючи на внесок робітників в економіку країн їх становище не ставало кращим. 
За XIX ст. населення Європи збільшилося вдвічі. Швидке зростання населення призвело до загострення соціального питання. В європейських країнах не вистачало підприємств, для того щоб прийняти всіх людей, що вступили в працездатний вік. Робітникам доводилося шукати роботу за кордоном. 

Робота з таблицєю 
Учитель пропонує учням проаналізувати таблицю і відповісти на питання. 
Хрестоматія по новій історії: Другий період: Допомога для вчителя / Сост. П. И. Остриков і др. — М., 1993. — С. 32–33. 

Запитання 

1. З яких країн походила імміграція до Америки? 
2. Як ви думаєте, з якими подіями це може бути пов’язано? 

Формування поняття 

Еміграція — виїзд людей з країни, де вони жили й працювали. 
Політичні течії XIX ст. 
Робота з документами 

Учитель пропонує учням прочитати документи і відповісти на питання. 

Текст 7. Про різні типи суспільних взаємовідносин Історія епохи очима людини. Україна та Європа у 1900–1939 роках: Навч. посібн. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Ю. Комаров, В. Мисан, А. Осмоловський та ін. — Київ: Генеза, 2004. — С. 12. 

«Суспільство — це насамперед певний тип взаємовідносин між людьми. Історія знала суспільства, в яких окрема людина ніби розчинялась у колективі, не усвідомлюючи своїх особистих інтересів. Такі суспільства, як правило, згуртовуються через зовнішню загрозу (природні умови, набіги завойовників тощо). Люди пов’язані між собою круговою порукою, їхнє життя регламентується численними наказами, заборонами, традиціями. І хоча всі в такому суспільстві рівні, всі й однаково безправні з точки зору відсутності в людей будь-яких особистих прав і свобод. Такий тип суспільних відносин називається общинним. 

...Існують також суспільства, котрі будуються за принципом корпорації (групи), — ремісничі цехи, феодальні сходи, класи тощо. Усередині кожної корпорації вже чітко простежується нерівність, між членами групи йде боротьба за вище становище. Інтереси окремих людей підпорядковані інтересам цієї групи, яка, у свою чергу, забезпечує підтримку кожному з її членів... Цей тип суспільних відносин є більш прогресивним щодо общинного, через те що забезпечує велику свободу окремій особі... 

У центрі громадянського суспільства перебуває суверенна особистість, яка володіє різними 
правами та свободами, насамперед «невідчужуваними» — на життя, власність, свободу. Поведінка окремої людини повністю визначається її власними інтересами, на неї покладається і вся відповідальність за свої дії. Така особистість понад усе цінує власну свободу, поважаючи разом з тим законні інтереси інших людей. Цінність людини визначається передусім її особистісними якостями, що стимулює в ній прагнення до розкриття і розвитку її здібностей. Самоцінність людської особи, її гідність є показником соціального прогресу, важливим загальноцивілізаційним досягненням...» 

Запитання 
1. Назвіть види соціальних відносин. 
2. Який вид соціальних відносин, на вашу думку, найприйнятніший? Свою відповідь поясніть. 
3. Які цінності захищає цивільне суспільство? 

Текст 8. Дейвіс Н. Європа. Історія 
Історія епохи очима людини. Україна та Європа у 1900–1939 роках: Навч. посібн. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Ю. Комаров, В. Мисан, А. Осмоловський та ін. — Київ: Генеза, 2004. — С. 24. 
«Лібералізм. Оборонці лібералізму наголошували передусім на пануванні закону, індивідуальній свободі, конституційних процедурах, релігійній толерантності та на загальних правах людини. Вони протестували проти природжених привілеїв (де ті ще збереглися) монархів, церкви та аристократії. Ліберали XIX ст., крім того, надавали великого значення власності, вважаючи її за головне джерело відповідального судження та справжнього громадянства. Економічний лібералізм зосереджувався на концепції вільної торгівлі. 
Консерватизм почав викристалізовуватись як послідовна ідеологія в зіткненні з ліберальними тенденціями. Він був не протии демократії або змін узагалі, і його не слід сплутувати зі звичайними реакційними поглядами. Консерватизм лише наполягав, що всякі зміни слід запроваджувати і скеровувати так, щоб органічний розвиток загальновизнаних державних та суспільних інституцій — монархії, церкви, соціальної ієрархії, власності та родини — не опинився під загрозою. Назва «консерватизм» походить від латинського слова «зберігати». 
Націоналізм — сукупність ідей, пов’язаних із нацією, чиї інтереси вважали за найвище добро, — став однією з потужних сил новітньої доби. Націоналізм обійшов усі континенти земної кулі, розвинувшись у два протилежні варіанти. Один з них — державний, або громадянський, націоналізм — спирався на підтримку панівної верхівки сформованих держав. Другий — народний, або етнічний, націоналізм — живився вимогами спільнот, що жили в тих державах і протестували проти їхньої політики. Саме тому дехто з істориків протиставляв процеси «творення держави» і «творення нації». 
Соціалізм, як і націоналізм, — колективна віра. Він виступає проти експлуататорів та власників задля захисту не просто індивіда, а суспільства в цілому. Його назва походить від уявлення про товариство, або, як кажуть тепер, про солідарність, що означає латиною «товариш». Соціалізм вважає, що знедоленим, кволим та пригнобленим стерпне життя буде гарантоване лише тоді, коли будуть об’єднані ресурси, порівну поділені багатства, а права індивідів — підпорядковані загальному добру. На відміну від лібералізму, соціалізм не боїться сучасної держави, навпаки: він розглядає державу як арбітра, а то й першорушія обстоюваних заходів. Соціалізм мав бути спрямований проти гнобителів як на батьківщині, так і за кордоном. Чуття міжнародної солідарності зробило його природним опонентом націоналізму». 

Запитання і завдання 
1. Назвіть політичні течії XIX ст. 
2. Назвіть основну мету, яку відстоювали представники даних політичних течій. 
Міжнародна діяльність папства 

У ч и т е л ь. 

Папа Римський Лев XIII прагнув пристосувати свій курс до умов капіталізму. Він був прихильником найактивнішої участі католиків у політичному житті. Він допускав можливість співпраці з парламентськими і навіть республіканськими режимами за умови, щоб «не були порушені нічиї права і головним чином щоб були враховані інтереси церкви». Він заохочував створення католицьких профспілок, що виступали з позицій класової співпраці, і різного роду світських організацій клерикалізму. 
Папа Римський вважав, що «соціалізм шкодить робітникам». Лев XIII не шкодував фарб для опису тяжкого положення робітників при капіталізмі. Але, говорив він, багаті і бідні завжди були, є і будуть. Робітники повинні не боротися з капіталістами, а співпрацювати з ними, бо вони не можуть існувати без капіталістів, як і капіталісти без робітників. При цьому папа нагадував бідним, що терпіння — одна з вищих християнських чеснот. 
Найголовніше для Ватикану — це проблеми миру. Мир — це конкретне розуміння справедливості і загального блага, заснованого на дотриманні міжнародним співтовариством фундаментальних прав людини: права на життя, гідне існування, свободу совісті. 
Учитель пропонує учням визначити, який вид соціальних відносин відстоювала церкву в 
XIX ст. 

IV. Закріплення вивченого матеріалу 

Бесіда за запитаннями 
1. Як пов’язана між собою промислова революція і становище робочого класу? 
2. Які країни Європи лідирували в економічному розвитку в ХІХ ст.? 
3. Які зміни відбулися в соціальному складі європейських країн? 
4. Як ви думаєте, чому реформізм поступово бере гору над революційними ідеями? 

Завдання 

• Співвіднесіть країни і монополістичні об’єднання. 
А Німеччина 
1 Рейн-Вестфальський кам’яновугільний синдикат 
Б Великобританія 
2 концерн Шнейдера 
В Франція 
3 чавунний синдикат 
4 концерн «Крупп» 
5 металургійний синдикат 
6 електротехнічна кампанія «Сіменс–Шуккерт» 
7 трест «Портланд-цемет» 
8 автомобільна фірма «Рено» 

Відповідь: А — 1, 4, 6; Б — 3, 7; В — 2, 5, 8. 

V. Домашнє завдання 

1. Прочитати відповідний параграф підручника. 

2. Заповніть таблицю «Науково-технічний прогрес ХІХ ст.».