Модернізація Японії. Доба Мейдзі

Урок. Модернізація Японії. Доба Мейдзі

Очікувані результати: після уроку  учні зможуть

-описувати основні напрями соціально-економічного і політичного розвитку Японії в період «Мейдзі»;

-визначати наслідки європейського та американського проникнення в країну;

-визначати особливості становлення Японії як провідної держави світу,її характерні ознаки,відмінності від західної цивілізації;

-характеризувати процес реформування суспільно-політичного устрою Японії;

- характеризувати Конституцію 1889 р.;

-описувати напрями зовнішньополітичного курсу;

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Основні дати:

1853-1854рр.-«відкриття» Японії західними державами;

1867 по 1869 рік-громадянська війна

1868р.-революція(реставрація) Мейдзі;

1867-1912рр.-правління імператора Муцухіто. Доба Мейдзі

1889р.-прийняття конституції Японії;

Історичні персоналії:

Токугава, Муцухіто, М.Пері.

Поняття та терміни:

«політика самоізоляції», «сьогунат», «самурай», «Ліберальна партія», «Партія реформ», «революція Мейдзі», «освічене правління»

Хід уроку

1.Організаційний момент

2.Актуалізація опорних знань

 Загадка.

Рядами суцільними ,

Стіною смарагдовою

Вершини гір   Ямато  оточують.

І нема у світі кращої країни. 

(Кодзики, Такеру-но Мікото ,початок VIII ст.)

 ЇЇ називають країною сонця ,що сходить. Самі ж жителі свою державу називали Ямато.(Японія)

3. Мотивація навчальної діяльності

Озирайся на минуле,

якщо хочеш знати майбутнє.

 Японське прислів`я

   Японія входить в сімку найрозвинутіших країн світу. За рівнем економічного розвитку вона займає друге місце після США. В 2004 році ВВП Японії перевищив 4 трилліони доларів(при 9 трилліонах доларів  США) .   За розміром ВВП і обсягом промислового виробництва Японія займає 3-е місце серед країн світу після США і КНР. Вона випереджає інші азіатські держави за рівнем розвитку промисловості основні галузі якої: чорна  та кольорова металургія, силове електричне обладнання, суднобудівна  та автомобільна промисловість, електронне та електрокомунікаційне обладнання , приладобудування,нафтохімічна, харчова,текстильна та легка промиловість.

  Нині вона є найпотужнішим банківським центром і міжнародним кредитором. Її частка у міжнародних позиках зросла з 5% у 1980р. до 20,6% у 1990р. Експорт капіталу є головною формою зовнішньоекономічної діяльності. Найбільше японських капіталів працює у США (42,2%), країнах Азії (24,2%), Західної Європи (15,3%), Латинської Америки (9,3%).   Фірми і корпораці,визнані в світі:Canon,Casio,Konica, Mitsubishi,Sharp,Sony,Toshiba,,Yamaha (короткі відомості про заснування цих фірм)

-Коли Японія стала на шлях прогресу?

-Чому не перетворилася на колонії європейських держав?

-Які були проведені в країні реформи?

Проблемне запитання :

Яке значення доби Мейдзі для подальшого розвитку Японії?

4.Вивчення нового матеріалу  .

План

1.Крах політики самоізоляції,відкриття країни

2.Громадянська війна і революція Мейдзі

3.Реформування економічного та суспільно-політичного життя

4.Конституція 1889р.Особливості політичного життя

1.Крах політики самоізоляції

Якщо Государ не знає труднощів свого народу,

а народ не знає турбот свого государя

,то заворушеннявиникнутьсамі по собі.

Із «Заповіту» Іеясу Токугава

На початку 17 ст. владу в Японії захопив сегун(полководець) Токугава Ієясу(1603-1867). Японський імператор втратив реальну владу(сегун не знищив імператора,бо згідно з японською традицією синтоїзмом він є живим богом) і був ізольований з родиною у місті Кіото,де навіть не мав права спілкуватися з князями. Сьогун ,захопивши владу , поклав край одній з головних проблем країни-усобиці князів. Це було зроблено шляхом періодичного захоплення в заручники  князів або їх родин.

Сьогун прийняв рішення про «закриття країни»,передбачаючи ,що європейці поступово підкорять Японію. Всі європейці були знищені або вигнані з країни,окрім голланців,яким відкрили для торгівлі єдиний порт-Нагасакі. Ізоляція Японії від зовнішнього світу була здійснена в  першу чергу з метою збереження давніх традицій. Поширення християнства під впливом католицьких місіонерів(особливо ) португальських набуло загрозливого для стабільності характеру. Поряд із закриттям країни відбулася заборона християнства і знищення всіх прихильників у Японії.

Мозковий штурм у парах.

-Протягом хвилини подумайте та спрогнозуйте можливі наслідки правління сьогуна для розвитку країни.

-Поверніться до свого партнера і обміняйтеся своїми відповідями.

Через хвилину до відповіді запрошуються учні з трьох пар.

Робота з документом.

З книги В.Пронникова та І.Ладанова «Японія. Етнопсихологічні нариси»

Хоча довготривала «закритість» Японії згубно позначилася на економічному розвитку країни,вона…сприяла виникненню феномена японської національної психології.

Навіть коли «реставрація Мейдзі»…привела до докорінних змін в галузі економіки,політики,культури…в галузі соціальних відносин,національна психологія японців змінилася дуже мало. Як і раніше,в характері японців домінували риси,що склалися в епоху ізоляції Японії…працьовитість,організованість,готовність до безсуперечного підкорення,наполегливість,витримка,невимогливість стосовно життєвих умов та ін..

…Національна психологія сприяла розвиткові централізованої держави. Японія швидкими темпами реорганізувала промисловість,почала удосконалювати сільське господарство,реформувала суспільний устрій. Самурайський воєнний дух спонукав народні маси на боротьбу за доблесть нації.

 Запитання до документа.

1.Про яку «закритість» Японії йдеться в документі?

2.Чи згодні ви з тим,що національна психологія є визначальною для розвитку суспільства?Відповідь аргументуйте.

У середині 19 ст. Японія потрапила в поле зору США,європейських держав і Росії.

Запитання:

-До яких  наслідків це могло призвести?

Перш  за все Японія представляла інтерес для США, як перевалочна база для американських суден,що плавали в північних водах Тихого океану,як зручний плацдарм для зміцнення американських позицій на Далекому Сході,і ,найперше в Китаї,де домінували англійці.

Головну роль у відкритті країни відіграли саме США. У 1845р. американський Конгрес уповноважив президента встановити торговельну співпрацю з Японією. Однак спроба встановлення дипломатичних відносин завершилася провалом. Тоді у липні 1853р. у затоку Едо на о. Хонсю прибула американська воєнна ескадра на чолі з командором Метью К.Перрі,котрий передав японцям листа від президента США,де висловлювалося бажання встановити з Японією дипломатичні відносини. Японці попросили час для роздумів. Наступного року ескадра Перрі з 10 бойових кораблів знову з`явилася біля берегів Японії. Перрі,погрожуючи інтервенцією,примусив сегуна підписати японо-американський договір про відкриття для торгівлі з США двох портів,а також американського консульства в одному з них. Незабаром подібні договори з Японією підписали Росія,Велика Британія,Франція ,Голландія. Згодом ці договори набули нерівноправного характеру. Громадяни цих країн отримали право недоторканості на території Японії,яка зобов`язувалася надати пільги у торгівлі цим країнам. Країна опинилася перед загрозою колонізації. В Японію ринув потік європейських промислових  відносно дешевих і різноманітних товарів. Почали занепадати національні ремесла і мануфактури. Для придбання заморських предметів розкоші багата самурайська верхівка обклала поборами населення,доводячи його до зубожіння.

 2.Громадянська війна і революція Мейдзі

Справжній чоловік- це самурай,

а справжня квітка-сакура.

Японське прислів`я

У 1866р. помирає сьогун Іємоті-прихильник старих порядків. Лідери промислового блоку ,який зароджувався ,скористалися з того ,що імператором став 14-річний Муцухіто. Вони висунули перед новим сьогуном вимогу повернути владу «законному правителю». Сьогун відмовився ,що призвело до громадянської війни . Сьогун контролював північну і центральну Японію,а опозиціонери-південну. Війна охопила майже всю країну і тривала з 1867 по 1869 рік. У результаті було ліквідовано систему сьогунату. Новий уряд очолив молодий імператор Муцухіто,період його правління дістав назву Мейдзі (Освічене правління). Імператор поєднав світську і релігійну владу в країні.

Виступ учня з повідомленням про Мейдзі. (За підручником.)

3.Реформування економічного та суспільно-політичного життя

…Усі люди,як правителі,так і підлеглі,повинні одностайно присвятити себе досягненню успіху нації..(Із імператорської клятви Муцухіто,6 квітня 1868р.)

Виступ учня. П`ятистатейна імператорська клятва(6 квітня 1868 р.)

.

Кластер(наочний мозковий штурм)

5.Конституція 1889р.Особливості політичного життя

Спочатку бог,потім сім`я,потім ти .Конфуцій

Евристичний метод.

Завдання:

 Порівняйте Конституції розвинутих держав світу і виберіть найбільш прийнятну для Японії.

Франція,Конституція прийнята у 1875 р., форма державного правління –президенська республіка. Законодавча влада-належить парламенту,який обирає президента сроком на 7 років. Уряд,на чолі з президентом ,підзвітний парламенту.

Німеччина. Конституція прийнята у 1871 р.,форма державного правління-конституційна монархія,кайзер(імператор) мав надзвичайні повноваження. Законодавча влада належить Федеральним зборам.

США. Конституція прийнята у 1787 р. За формою правління- президентська республіка,президент обирався на 4 роки. Законодавча влада належить Конгресу.

За Конституцією 1889 р. Японія - конституційна монархія, яка була напівабсолютиською,поміщицько-буржуазною.

Робота в групах. Зробіть порівняльний аналіз Конституції Японії 1889 р. і Конституції Німецької імперії 1871 р. за планом:

1. форма державного устрою;

2.форма правління;

3. наявність демократичних свобод.

5.Економічне зростання країни

Терпіння і праця-ось рецепт успіху по-японськи.

 Ейкіті Нісікава,японський бізнесмен

 Економічний проект (індивідуальне завдання)

 Може містити такі дані:

-початок промислового перевороту;

-створення монополістичних об`єднань;

-розвиток різніх галузей економіки(вугільна,машинобудівна) ;

-побудова інфраструктури:залізниці,порти,телеграфні лінії;

-політика протекціонізму;

-проникнення на ринки інших країн тощо.

Значні витрати у створені великих промислових підприємств узяла на себе держава,уряд будував залізниці,морські судна, проводить протекціоністську політику. В руках держави залишалися підприємства воєнної промисловості ,для їх оснащення закордоном купувалося найсучасніше обладнання. Приватним фірмам  надавалися субсидії і пільги.

Темпи розвитку японської  економіки стали одні з найбільших у світі. За спільним обсягом виробництва наприкінці 19 ст. Японія залишила позаду себе Італію,низку інших європейських держав і наблизилася до Франції і Великої Британії.

IV.Узагальнення знань

Складіть сенкан.

Може мати вигляд:

Японія

Своєрідна, індустріальна

Реформує,зростає,будує

 На Японію можна рівнятися

 Лідер

V. Підсумки

Учні роблять висновки самі:

-Наприкінці 19 ст. прискорився індустріальний розвиток Японії,чому сприяли реформи Мейдзі;

-своєрідність індустріального суспільства .яке формувалося полягала в зміцненні економічних та політичних зв`язків між імператорським двором поміщиками,буржуазією,заохочення державою розвитку промисловості;

-наслідуючи приклад Німеччини,японці обмежили владу імператора конституцією і парламентом,але наділивши  його  великими повноваженнями;

-за рівнем технічного оснащення японська промисловість поступалася європейській та американській,та ,попри це, у кінці 19 ст. Японія стає суперницею впливових держав в тихоокеанському регіоні, держава стає на шлях загарбання територій в Азії.

VI .Домашнє завдання

1.Опрацювати конспект і текст підручника

2.Написати есе на тему «Я-підданий Японії «епохи Мейдзі»»

3.Підготувати повідомлення  на теми «Ментальність японського народу кінця 19-початку 20 ст.»; «Культура Японії доби Мейдзі».

Додатки

П`ятистатейна імператорська клятва(6 квітня 1868 р.)

….2. Усі люди,як правителі,так і підлеглі,повинні одностайно присвяти себе досягненню успіху нації.

3.Усім військовим і цивільним чинам і всьому простому народу буде дозволено здійснювати свої власні прагнення і розвивати свою діяльність.

4.Усі погані звичаї минулого будуть скасовані; буде дотримуватися правосуддя і неупередженість…

5.Знання будуть запозичатися у всьому світі і  таким шляхом основи імперії будуть зміцнені.

Запитання:

-В чому суть клятви?

-Видільть ключову фразу.

 Імператор Ме́йдзі (яп. 明治天皇, めいじてんのう, Мейдзі тенно; 3 листопада 1852 — 30 липня 1912) — 122-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 13 лютого 1867 — 30 липня 1912. Символ реставрації Мейдзі, «батько» Японської імперії. Провідник модернізації та вестернізації Японії, що перетворив федеративну аграрну країну в передову унітарну централізовану індустріальну державу. Завдяки здобуткам в державотворенні, скромності та високому рівні самодисципліни користувався великим авторитетом у сучасників.

Імператор Мейдзі народився 3 листопада 1852 року. Він був другим сином правлячого Імператора Комея. Його матір'ю була Накаяма Йосіко, донька старшого монаршого радника Накаями Тадаясу. Новонародженому дали ім'я Муцухіто та титул принц Саті.

1860 року Муцухіто проголосили спадкоємцем престолу і надали титул Великого сина Імператора. 30 січня 1867 року, після смерті Імператора Комея, юний принц став новим Імператором Японії.

Імператор Мейдзі очолив країну в період глибокої політично-соціальної кризи. Японія була поділена на два ворожі табори — сьоґунат Токуґава та реформаторську опозицію, які намагалися знищити один одного, використовуючи при цьому авторитет Імператорського двору. Сам двір прагнув покінчити із самурайською диктатурою і відновити пряме Імператорське правління, а тому підігрував опозиціонерам. У зв'язку з цим, урядовці Імператора Мейдзі прийняли в листопаді 1867 року зречення від влади останнього сьоґуна Токуґави Йосінобу, і, водночас, видали лідерам опозиції — ханам Сацуми і Тьосю, таємний наказ про покарання сьоґунату. В січні 1867 року від імені Імператора було проголошено указ про реставрацію. Імператорського правління, за яким сьоґунат Токуґава ліквідовувався, а уся повнота державної влади переходила у руки монарха та його нового уряду. Прибічники сьоґунату не визнали указу і розв'язали громадянську війну Босін, яка завершилася 1869 року перемогою Імператорських військ.

1868 року, в ході війни, Імператор Мейдзі проголосив П'ятистатейну присягу, основні засади свого нового політичного курсу, що отримав назву «реставрація Мейдзі», і затвердив указ про форму державного правління, що визначив нову форму організації японського уряду. Він також встановив новий девіз правління — Мейдзі та затвердив принцип «один монарх — один девіз», за яким правитель Японії мав право обирати лише один незмінний девіз за свого життя. 1869 року Імператор переніс свою резиденцію і столицю країни з Кіото до Токіо, та змусив автономні японські уділи повернути монархії суверенітет над землями і населенням цих уділів. 1870 року він видав Рескрипт про велике вчення, що проголосив синто державною релігією, а Імператору надав статус божества і синтоїстького першосвященника.  Імператор сприяв реформуванню законодавства задля відповідності устрою конституційної монархії, долучився до розробки чиновницького апарату адміністративних одиниць — префектур, повітів, міст, містечок і сіл, а також забезпечив стабільність доходів Імператорського дому, розширивши його землеволодіння.1889 року Імператор Мейдзі проголосив Конституцію Великої Японської Імперії і заклав основи нової японської державності, що базувалася на приматі влади Імператора. Наступного 1890 року він видав усний рескрипт про освіту, яким затвердив загальнонаціональні морально-етичні норми для японського суспільства.

Після відкриття Парламенту Імператор Мейдзі виконував роль миротворця в конфліктах олігархічного уряду, що складався із представників ханських фракцій, та депутатів Палати предстваників, делегованих політичними партіями. Він також брав безпосередню участь у роботі Генерального штабу Збройних сил Японії під час японсько-китайської (1894—1895) і японсько-російської (1904—1905) років воєн, підтримував японсько-британський союз і всіляко сприяв перетворенню Японії на одну з передових військових і економічних держав світу. 1910 року монарх схвалив рішення анексувати Корею та розпочати освоєння Маньчжурії, а 1911 року успішно завершив перегляд нерівноправних договорів Японії із західними державами, що були укладені 1858 року.

30 липня 1912 року Імператор Мейдзі помер від загострення цукрового діабету в 59-річному віці. Його похвали за державний кошт у гробниці Фусімі-Момояма в районі Фусімі міста Кіото. На пам'ять про Імператора японський уряд спорудив велике синтоїстьке святилище Мейдзі в Токіо.

Конституція Німецької імперії 1871 р.

Вища законодавча влада належала Федеральним зборам,які складалися з двох палат : верхньої –Бундесрату(Союзної ради) та нижньої –Рейхстагу. Їм належала законодавча компетенція з питань армії,флоту,зовнішньої політики,митниці,торгівлі,пошти,транспорту тощо.

Бундесрат володів як законодавчою ,так і виконавчою владою. Рейстаг перебував під контролем імператора. Кожен закон,прийнятий Рейхстагом,мав бути затверджений Бундесратом. У Рейхстазі були представлені всі великі партії.

За формою державного правління Німеччина стала конституційною монархією. На чолі нової держави стояв кайзер(імператор),який володів величезними повноваженнями. Він був головою виконавчої влади,призначав вищих посадових осіб і канцлера(голову уряду). Він був головнокомандуючим збройних сил,представляв Німеччину на міжнародній арені.Імператор скликав,закривав та розпускав Бундесрат і Рейхстаг,а також мав право «розробки і публікації» імперських законів.

Виконавча влада була незалежною від законодавчої. Імператорський кайзер призначався та зміщувався особисто кайзером і ніс відповідальність лише перед ним,а не перед парламентом. Канцлер був також главою Бундесрату,де його голос був вирішальним при рівності голосів.

Вищою судовою інстанцією був Імперський суд. Судова влада була незалежною від законодавчої і виконавчої.

За формою державного устрою Німеччина була федерацією. У кожній з монархій була своя династія,свій парламент(ландтаг). Провідне місце в імперії зайняла Пруссія,якій належала провідна роль у об`єднанні німецьких земель.

Конституція Японії 1889 р.

Японія-це конституційна монархія  на чолі з імператором ,чия особа оголошувалася священною і недоторканою. Конституція проголосила демократичні свободи і громадянські права громадян країни.

За конституцією імператору надавалися дуже великі права і повноваження. Він володів повнотою державної влади ,міг видавати закони за згодою парламенту,мав право вето на рішення парламенту,утвердження і обнародування  законів. Імператор скликав і розпускав парламент.

Монарх видавав виконавчі розпорядження ,призначав і звільняв вищих  державних і військових чиновників,керував армією і флотом,дарував титули ,оголошував воєнний і облогові стани. Зовнішньополітична сфера залишалася в руках монарха: імператор затверджував міжнародні договори,укладав мир,оголошував війну. Йому належали і верховні  судові повноваження як очільника держави: право амністії і помилування.

Законодавчу владу очолював парламент,який складався з двох палат. Верхня палата –Палата перів-формувалася імператорським рішенням . ЇЇ складали члени імператорського дому(принци крові), представники титулованої  аристократії,особи, що мали «особливі заслуги перед монархією», а також найбільші підприємці і поміщики. Нижня палата –Палата представників-обиралася населенням на  чотири  роки на основі високого майнового цензу,але могла бути розпущена імператором. Парламент затверджував бюджет т країни,але його право контролю над фінансами було обмеженим.

Виконавча влада. Уряд(Рада міністрів) очолював прем`єр-міністр(або міністр-президент ). Він представляв імператора і діяв під його контролем. 

1 група

Порівняйте форму державного правління Японії і Німецької імперії.

2 група

Порівняйте повноваження японського імператора і німецького кайзера.

 3 група

Порівняйте  парламент Японії і парламент Німецької імперії.