МОДИФІКОВАНА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА історія 5 клас F - 70

Про матеріал

МОДИФІКОВАНА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА для F - 70 «Вступ до історії України та громадянської освіти 5 клас» (автори Бурлака О.В., Власова Н.С., Желіба О.В., Майорський В.В., Піскарьова І.О., Щупак І.Я.)

Перегляд файлу

МОДИФІКОВАНА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

«Вступ до історії України та громадянської освіти

5 клас»

(автори Бурлака О.В., Власова Н.С., Желіба О.В., Майорський В.В., Піскарьова І.О., Щупак І.Я.)

Модифікована навчальна програма

«Вступ до історії України та громадянської освіти.

5 клас»

Розроблено на основі

модельної навчальної програми «Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас»

для закладів загальної середньої освіти

(автори Бурлака О.В., Власова Н.С., Желіба О.В., Майорський В.В., Піскарьова І.О., Щупак І.Я.)

Пояснювальна записка

Курс «Вступ до історії України та громадянської освіти» реалізує вимоги до обов’язкових результатів навчання громадянської та історичної освітньої галузі Державного стандарту базової середньої освіти. До особливостей курсу належать: 1) пропедевтичний характер – ознайомлення учнів/учениць зі світом шкільної історії та основами історичного процесу, ознайомлення з методами дослідження історії; 2) інтегрований характер – ознайомлення з історичним процесом відбувається на основі органічного поєднання епізодів всесвітньої історії та історії України; 3) технологічний підхід до вивчення – пропонується вивчення історії шляхом реалізації діяльнісного підходу в освітньому процесі.

Згідно вимог загальної базової середньої освіти та модельної навчальної програми, було укладено цю модифіковану програму для дітей з інтелектуальним порушенням.

Основними завданнями курсу є:

формування в розумово відсталих школярів знань про життя людей на території сучасної України з найдавніших часів до сьогодення, уявлень та елементарних понять про побут, звичаї, традиції, вірування, боротьбу за рідну землю наших предків у добу Київської Русі, Галицько-Волинської держави, Великого князівства Литовського, Речі Посполитої, Гетьманщини, Російської та Австро-Угорської імперій, українських держав 1917-1920 років, УРСР, незалежної України;

розвиток і корекція психічних процесів (мислення, пам’яті, уваги, уяви, сприймання), емоційно-вольової сфери, усного зв’язного мовлення, збагачення активного словника, просторової орієнтації тощо;
- виховання самостійності, активності, поваги до матеріальних і духовних здобутків попередніх поколінь, любові до України, усвідомлення належності до українського народу та поваги до його історії.

• сформувати у здобувачів освіти розуміння історії як науки;

• познайомити учнів із цікавими епізодами історії України та світу;

• спонукати до дослідження історії родини та рідного краю;

• засобами історії формувати компетентності: загальні (уміння учитися упродовж життя, громадянська та соціальна компетентність, обізнаність у сфері культури тощо); предметні (хронологічна, просторова, інформаційна тощо);

• розвивати історико-хронологічне, геопросторове, критичне, системне мислення;

• сприяти формуванню фундаментальних цінностей сучасного світу, а саме — демократії, свободи, поваги до прав людини, потреби гармонії людини з природою.

Програма складається з пояснювальної записки, структурованих за темами вимог до очікуваних результатів навчання учнів.

Зміст предмета забезпечує розв’язання наступних завдань:

1) формування правильних історико-хронологічних, історико-просторових, фактологічних уявлень про основні події, явища і процеси, які відбувалися в житті українського народу;

2) усвідомлення учнями конкретно-історичних (на матеріалі одного-декількох уроків), загально-історичних (за результатами вивчення матеріалу одного чи декількох розділів) та основних соціологічних понять (на основі опрацювання всього курсу історії за певний клас);

3) формування вмінь:

– давати характеристику найважливішим історико-політичним діячам, оцінювати їх діяльність;

– визначати причинно-наслідкові зв’язки між історичними подіями і явищами;

– знаходити історико-географічні об’єкти на сучасній історичній та контурній карті;

– локалізовувати найважливіші історичні події у часі, визначати їх віддаленість від сучасності;

– співставляти рік (подію) зі століттям, визначати його частину;

– визначати хронологічну послідовність, тривалість історичних подій;

– порівнювати окремі історичні події, явища, встановлювати їх різницю і схожість;

– наводити приклади найвідоміших культурних пам’яток України;

– використовувати вивчені історичні поняття під час відповіді;

4) виховувати любов до Батьківщини, рідного краю, бережного відношення до природних і культурних пам’яток України, поважного й толерантного ставлення до представників інших національностей.

В основу програми з історії покладено дидактичні та спеціальні принципи корекційної педагогіки, враховано міжпредметні зв’язки, дотримано хронологічну послідовність історичних подій і явищ. На вивчення історії України в школі відводиться дві години на тиждень. У програмі пропонується орієнтовний розподіл годин на опрацювання навчального матеріалу.

Формування історичних знань у розумово відсталих учнів – тривалий процес, який охоплює весь період вивчення курсу історії. Під час вивчення курсу передбачається формування нових історичних знань, та їх закріплення, актуалізація раніше вивченого матеріалу, корекція та контроль за рівнем засвоєння знань, систематизація та узагальнення навчального матеріалу з історії.

Дана програма передбачає згідно рекомендацій медико – психологічної служби:

деякі теми спрощені до мінімуму;
замість знання понять пропонується їх розуміння;
замість творчих проєктів, використання пошукових систем інтернету, пропонується більше візуалізації ( відео, презентацій, картинок) та бесід;
заповнення хронологічних таблиць заміняється на розуміння здобувачем освіти розуміння того, що всі події відбуваються послідовно (рік за роком);
вимоги до оцінювання дітей з порушенням інтелектуального розвитку здійснюються за критеріями оцінювання, запропонованими МОН відповідно до рекомендацій, прописаних в програмах 2015 року.

Кожному рівню відповідають свої якісні та кількісні характеристики.

Рівень навчальних досягнень	Бали	Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з історії
1	2	3
І рівень (низький)	1	Учень не має елементарних уявлень з теми. Не володіє жодним історичним поняттям. Допомогу вчителя не сприймає. Не висловлює власної думки. Не усвідомлює суті теоретичних і практичних завдань, не виконує їх навіть за значної практичної допомоги вчителя. До навчання ставиться пасивно. Потребує постійного контролю з боку вчителя, індивідуального підходу та посиленого спонукання до навчальної діяльності.
	2	Учень за значної практичної допомоги вчителя, частково, нелогічно і переважно не правильно відтворює навчальний матеріал. За допомогою вчителя висловлює власну думку на рівні «так-ні». Пасивно відноситься до навчання. Потребує постійного контролю з боку вчителя та посиленого спонукання до навчальної діяльності.
	3	Учень за значної допомоги вчителя фрагментарно відтворює незначну частину навчального матеріалу з теми (розділу), має нечіткі уявлення про події та явища, які вивчаються. За практичної допомоги вчителя виконує прості практичні завдання. Потребує постійного контролю з боку вчителя та посиленого спонукання до навчальної діяльності.
ІІ рівень (середній)	4	Учень за допомогою вчителя відтворює менше половини навчального матеріалу. Відповіді фрагментарні, не логічні. Використовує вербальну допомогу вчителя. Практичні завдання у зошиті, атласі, контурній карті виконує за зразком чи після неодноразових пояснень, не усвідомлюючи суті завдань. Виправляє помилки після неодноразових зауважень. Потребує постійного контролю з боку вчителя та спонукання до навчальної діяльності.
	5	Учень за вербальної допомоги вчителя фрагментарно відтворює навчальний матеріал. Розуміє інструкції. За допомогою вчителя усвідомлює суть завдань, виконує їх за зразком самостійно. Виправляє помилки після зауважень. Потребує постійного контролю з боку вчителя та стимулювання до навчальної діяльності.
	6	Учень за вербальної допомоги вчителя відтворює основний зміст навчального матеріалу, не виокремлюючи причинно-наслідкових зв’язків, не пов’язуючи окремі історичні події у єдиний історичний процес. Виконує практичні завдання за зразком чи після детального інструктування, локалізує окремі історико-географічні об’єкти на історичній карті. Здатний самостійно виконати елементарні хронологічні завдання: співставити дату зі століттям. За допомогою вчителя застосовує сформовані знання та вміння у типових ситуаціях. Частково контролює власні дії, здатний самостійно знайти типову помилку. Більшість конкретно-історичних понять розуміє, не завжди пояснюючи їх. Потребує постійного контролю з боку вчителя.
ІІІ рівень (достатній)	7	Учень за загальної підтримки вчителя правильно відтворює більшу частину навчального матеріалу. Відповідь не повна, недостатньо осмислена. За допомогою навідних запитань самостійно виокремлює деякі причинно-наслідкові зв’язки, але історичний процес сприймає фрагментарно, не пов’язуючи історичні події у єдиний хронологічно послідовний історичний процес. Намагається самостійно виконувати практичні завдання, локалізує більшу частину історико-географічних об’єктів на історичній карті, виконує більшість хронологічних завдань. Конкретно-історичні поняття розуміє, самостійно пояснюючи їх. Потребує поточного контролю вчителя.
	8	Учень за загальної підтримки вчителя правильно, але не у повному обсязі, відтворює навчальний матеріал. Знання безсистемні, не узагальнені, не свідомі. Намагається самостійно виокремлювати деякі причинно-наслідкові зв’язки. Самостійно виконує практичні завдання, локалізує більшу частину історико-географічних об’єктів на історичній карті, виконує більшість хронологічних завдань. Конкретно-історичні поняття розуміє, самостійно пояснюючи їх. За вербальної допомоги вчителя та за допомогою наочних посібників робить висновки. Потребує поточного контролю вчителя.
	9	Учень самостійно, лише у деяких випадках за загальної підтримки вчителя, розуміє і правильно відтворює навчальний матеріал. Обсяг відтвореної інформації не повний. Знання ще не мають певної системи. Сформовані знання застосовує у стандартних ситуаціях. Самостійно виокремлює більшість причинно-наслідкових зв’язків. Локалізує більшу частину історико-географічних об’єктів на історичній карті, виконує хронологічні завдання. Конкретно-історичні та деякі загальноісторичні поняття розуміє, самостійно пояснюючи їх. За незначної допомоги вчителя робить аналіз та узагальнення. До навчання відноситься позитивно, потребує поточного контролю вчителя.
ІV рівень (високий)	10	Учень самостійно і правильно відтворює навчальний матеріал, у більшості випадків правильно оперує вивченими поняттями. Історичні знання свідомі, повні, але спостерігається порушення системи знань. Сформовані знання застосовує у стандартних ситуаціях. Самостійно виокремлює причинно-наслідкові зв’язки, локалізує історико-географічні об’єкти на історичній карті, виконує хронологічні завдання. Історичні поняття розуміє та пояснює їх. Знаходить потрібну інформацію у підручнику. Самостійно, але з незначними помилками, робить аналіз та узагальнення вивченого матеріалу. До навчання відноситься позитивно, потребує вибіркового контролю вчителя.
	11	Учень самостійно і правильно відтворює навчальний матеріал. Усвідомлює та пояснює загальноісторичні поняття, правильно оперує ними. Історичні знання (відповідно до вимог навчальної програми) свідомі, повні, але у деяких випадках безсистемні. Сформовані знання застосовує у стандартних ситуаціях. Самостійно виокремлює причинно-наслідкові зв’язки, локалізує історико-географічні об’єкти на історичній та сучасній карті, виконує хронологічні завдання. Знаходить потрібну інформацію у підручнику, активно користується словником, ілюстраціями підручника, додатковими текстами. Самостійно робить аналіз та узагальнення вивченого матеріалу. До навчання відноситься позитивно, потребує вибіркового контролю вчителя.
	12	Учень самостійно і правильно відтворює навчальний матеріал. Усвідомлює та пояснює загальноісторичні й соціологічні поняття, правильно оперуючи ними. Має міцні знання в межах вимог навчальної програми, використовує їх у стандартних та аналогічних ситуаціях. Самостійно виокремлює причинно-наслідкові зв’язки, локалізує історико-географічні об’єкти на історичній та сучасній карті, виконує хронологічні завдання. Називає провідних історичних діячів епохи, характеризує їх діяльність. Знаходить потрібну інформацію у підручнику та інших доступних джерелах. Самостійно робить висновки на основі порівняння, аналізу та узагальнення вивченого матеріалу. Озвучує власне ставлення до історичних подій і явищ, мотивує його. До навчання ставиться позитивно, займає активну позицію.

Структура курсу

Вступ.

Розділ І. Науки, що вивчають минуле

Розділ ІІ. Історичний час і простір

Розділ ІІІ. Історична наука й історична пам’ять

Розділ IV. Розвиток людства упродовж історії

Узагальнення до курсу

Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас

(35 годин на рік, 1 год. на тиждень)

Підручник: Вступ до історії України та громадянської освіти : підруч. для 5 кл. закладів загальної середньої освіти / І. Я. Щупак, О. В. Бурлака, І. О. Піскарьова, А. С. Посунько. — К : УОВЦ «Оріон», 2022. — 256 с. : іл.

Очікувані результати навчання	Пропонований зміст навчального предмета	Види навчальної діяльності	Дата/ прогрес
Вступ (2 г.)
Знання: • що вивчає предмет «Історія» у школі. Уміння: • уміє користуватися засобами, за допомогою яких вивчається історія у школі. Ставлення: • розуміє значення вивчення історії для розвитку особистості як активного члена суспільства	Предмет шкільної історії. Засоби пізнання історії.	Навчально-пізнавальна, дослідницька, пошукова, творча, дискусійна: фронтальна бесіда, міні- дослідження, інтерактивні вправи,
Розділ І.Науки, що вивчають минуле (7г.)
Розуміння: • понять «історія», «фольклор», «історичне джерело», «допоміжні історичні дисципліни»; • назв і предметів вивчення допоміжних історичних дисциплін; • розуміє значення історії та допоміжних історичних дисциплін для вивчення та розуміння минулого; Уміння: • розрізняє історичний факт, час, простір, історичні події та явища, наводить відповідні приклади; • з допомогою вчителя виявляє, розрізняє причини і приводи, результати і наслідки історичних подій, явищ, процесів; • розрізняє історичні джерела за видами (матеріальні/ нематеріальні, первинні/ вторинні, текстово-візуальні тощо); Ставлення: • усвідомлює себе частиною родини, народу, громадянства держави, людської спільноти в цілому; • виявляє повагу й любов до історії рідного села, міста – своєї Малої Батьківщини; • усвідомлює важливість вивчення історії України як невід’ємної важливої складової всесвітньої історії.	Історія людини й родини – частина історії України. Допоміжні історичні дисципліни. Види історичних джерел. Минуле світу в археологічних пам’ятках. Писемні пам’ятки Етнографічні дослідження. Фольклор як історичне джерело. Сучасні історичні джерела (фото, відео, аудіо)	Навчально-пізнавальна, дослідницька, дискусійна: робота з навчальним текстом, інтерактивні вправи, бесіда, дискусія, коментований перегляд та інтерпретація візуальних джерел інформації, робота з навчальним відео
Розділ ІІ.Історичний час і простір ( 8 г.)
Учні повинні знати: – одиниці виміру часу в історії – число, місяць, рік, половина століття, століття (вік); – найголовніші матеріальні та духовні надбання людства; – основні умовні позначення історичної карти; – спосіб життя найдавніших мешканців України. • розрізняє системи літочислення, пояснює їх на прикладах; • визначає на карті положення географічних об’єктів, культурно-історичних пам’яток, місця історичних подій; • показує на історичній карті/ позначає на контурній карті території розселення українців у світі упродовж історії. Ставлення: • усвідомлює важливість правильного визначення історичного часу для розуміння логіки історичних процесів;	Розвиток уявлень про лічбу часу в народів світу та на теренах України. Одиниці вимірювання історичного часу (ера, тисячоліття, століття, рік). Лічба часу в історії. Історія приладів для вимірювання часу. Історична карта (мапа). Правила роботи з контурною картою. Розвиток уявлень людини про світ. Українські землі на картах упродовж історії. Території розселення українців у світі	Навчально-пізнавальна, дослідницька, творча, інтерактивна, дискусійна: робота з навчальним текстом, інтерактивні вправи, бесіда, коментований перегляд та інтерпретація візуальних джерел інформації, робота з навчальним відео
Розділ ІІІ.Історична наука й історична пам’ять ( 9 г.)
Знання: • розуміє зміст понять «історична пам’ять», «міф»; Уміння: • пояснює різницю між музеєм та архівом; Ставлення: • усвідомлює суспільну значущість збереження історичної спадщини для успішного розвитку України; • пишається історичною спадщиною України та рідного краю; турбується та доглядає за історичними пам’ятками та пам’ятниками в рідному краї	Становлення історичної науки. Музеї та архіви. Історична пам’ять. Міфи в історії. .Історія України в пам’ятках і пам’ятниках.	Навчально-пізнавальна, робота з навчальним текстом, віртуальна екскурсія, робота зі словниками, бесіда, коментований перегляд візуальних джерел інформації, робота з навчальним відео
Розділ IV.Розвиток людства упродовж історії ( 9 г.).
Знання: • розуміє зміст понять «народ», «цінності», «закон», «держава» • час появи людини на Землі та на українських теренах; • способи захисту прав людини в сучасному світі Уміння: • за допомогою вчителя описує життя і побут народів, що населяють Україну; Ставлення: • відчуває гордість за славетні сторінки історії України, поводиться з повагою до прав інших осіб;	Поява і розселення людини на Землі. Перші люди на українських теренах. Людина як частина природи. Особистість, сім’я, родина, громада. Родове дерево. Народи, які проживають на теренах України. Права та обов’язки людини. Як захистити свої права в сучасному світі. Міфологія та релігія.	Навчально-пізнавальна, дискусійна: робота з навчальним текстом, інтерактивні вправи, (фотоколаж, інстаграм- галерея, віртуальна екскурсія, перегляд візуальних джерел інформації, робота з навчальним відео
Узагальнення до курсу. Значення історичної науки для поступу людства. Уроки історії ( 1 г.)
Уміння: • знає значення вивчення курсу історії в школі; Ставлення: • розуміє значення вивчення історії для розвитку особистості як активного члена суспільства; • усвідомлює значущість вивчення історії для подальшого поступу людства	Значення історичної науки для поступу людства.	Навчально-пізнавальна, інтерактивна, дискусійна: мінідискусія,

docx

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Макаренко Сергій Іванович

Пов’язані теми

Історія України, 5 клас, Інші матеріали

Інкл

Додано

27 лютого 2025

Переглядів

5444

Оцінка розробки

Відгуки відсутні