Модифікована навчальна програма з біології 9 клас НУШ

Послідовність засвоєння матеріалу

Пропонований зміст навчального предмету

Очікувані результати навчання навчально-пізнавальної діяльності учениці (модифікована програма передбачає зміну змісту очікуваних результатів

Тема 1. БІОЛОГІЧНІ СИСТЕМИ, ЗАКОНОМІРНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ

Основні тематичні складники компетентності учня / учениці:

Основне поняття теми: БІОЛОГІЧНІ СИСТЕМИ

Основний спосіб навчальної діяльності: ДОСЛІДЖЕННЯ

Ціннісна категорія теми: СИСТЕМА

Ключові компетентності: КУЛЬТУРНА, компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій, соціальні.

1

БІОЛОГІЧНІ СИСТЕМИ. Різноманітність біосистем. Основні властивості біосистем Рівні організації біосистем та основні принципи їхньої взаємодії. П. Р.1. Порівняння біосистем (на вибір).

Формування біологічної компетентності

ЗНАННЯ: Учень / учениця за допомогою асистента вчителя:: визначає зміст понять: БІОЛОГІЧНІ СИСТЕМИ, БІОРІЗНОМАНІТТЯ, віруси, археї, бактерії, еукаріоти; візуалізує знання: про біологічні системи; за допомогою асистента вчителя: описує: біорізноманіття; пояснює: особливості вірусів; за допомогою асистента вчителя: перетворює знання: про архей та бактерій; за допомогою асистента вчителя:

оцінює знання: про спільні та відмінні особливості рослин, грибів і тварин; за допомогою асистента вчителя: структурує знання і моделює зміст

теми: БІОЛОГІЧНІ СИСТЕМИ. УМІННЯ

ДОСЛІДЖЕННЯ. Учень / учениця: за допомогою асистента вчителя:: вибирає пізнавальну ситуацію: щодо причин подібності різних біосистем; за допомогою асистента вчителя: визначає мету і завдання досліджень: із застосуванням методу класифікації; визначає етапи дослідження: причин різноманітності неклітинних форм життя; за допомогою асистента вчителя: аналізує результати дослідження:

будова бактеріальної клітини у взаємозв’язку з життєдіяльністю; за допомогою асистента вчителя: оцінює дослідження: ознак

належності об’єктів живої природи до рослин, грибів і тварин; за допомогою асистента вчителя:

співпрацює в групі та створює: таблицю про закономірності організації біосистем.

СТАВЛЕННЯ. Учень / учениця: за допомогою асистента вчителя: визначає сутність ціннісної

категорії: СИСТЕМА; усвідомлює та сприймає

(сприймання): важливість досліджень еволюційних зв’язків для розуміння системності живої природи; за допомогою асистента вчителя:

висловлює судження: про значення знань про біосистеми у боротьбі з вірусними захворюваннями; за допомогою асистента вчителя: обґрунтовує запропоновані

твердження: щодо зв’язку особливостей будови клітин архей та екстремальних умов існування;

відбирає фактичні твердження: щодо значення знань про біосистеми у боротьбі з малярією; за допомогою асистента вчителя :розробляє освітні продукти на основі ставлення: шанування науки

як складника світової культури.

Формування ключових \компетентностей за допомогою асистента вчителя:

УМІННЯ: класифікувати об’єкти природи; застосовувати досвід проведення досліджень для

збереження здоров’я; за допомогою асистента вчителя: СТАВЛЕННЯ: оцінювання впливу

досягнень природничих наук на добробут і здоров’я людини.

Формувалне оцінювання Оцінювання особистісних надбань Учень / учениця за допомогою асистента вчителя: оцінює: власні психологічні особливості, розвиток особистісних, регулятивних, комунікативних, пізнавальних навичок, ціннісно-емоційних умінь.

2

Біорізноманіття. Типи, значення і причини біорізноманіття. Біосистематика, основні методи, напрями та розділи біосистематики. Вид як таксономічна одиниця.

3

Віруси. Особливості будови, життєдіяльності. Різноманітність і значення вірусів в природі й для людини. Субвірусні частинки: пріони, віроїди. Загальна характеристика. П. Р. 2. Дослідження різноманітності вірусів.

4

Клітинні форми життя. Прокаріоти та Еукаріоти. Будова прокаріотичної клітини. Археї. Особливості, різноманітність та значення в природі й для людини. Бактерії. Особливості, різноманітність та значення в природі й для людини. П. Р. 3. Будова бактеріальної клітини у взаємозв’язку з життєдіяльністю.

5

Еукаріоти. Рослини. Гриби. Тварини. Особливості, різноманітність та значення в природі й для людини. Л. Р. 4.Дослідження ознак належності до рослин, грибів і тварин.

6

Біосистеми та наукові закономірності. Дослідження біосистем. Мова і термінологія біологічного пізнання. Форми представлення даних. Закономірності організації біосистем. ТЕОРІЯ СИСТЕМ .Сталий розвиток природи й суспільства та наукові знання про біосистеми. Т. о.№1 БІОСИСТЕМИ.

ТЕМА 2. ЄДНІСТЬ ХІМІЧНОГО СКЛАДУ ЖИВОЇ ПРИРОДИ

Основні тематичні складники компетентності учня / учениці:

Основне поняття теми: ХІМІЧНИЙ СКЛАД ЖИВОГО

Основний спосіб навчальної діяльності: ІНФОРМУВАННЯ

Ціннісна категорія теми: МАТЕРІЯ

Ключові компетентності: В ГАЛУЗІ ПРИРОДНИЧИХ НАУК, ТЕХНІКИ І ТЕХНОЛОГІЙ, математична, соціальні.

7

ХІМІЧНИЙ СКЛАД ЖИВОГО. Елементний й молекулярний хімічний склад. Хімічні зв’язки та зміни хімічного складу живого.

Основні фізичні процеси та хімічні реакції в біосистемах. Біоелементи. Основні групи біоелементів та їх функціональна роль.

Формування біологічної компетентності

ЗНАННЯ: Учень / учениця: за допомогою асистента вчителя: визначає зміст понять:

ХІМІЧНИЙ СКЛАД ЖИВОГО, біоелементи, біонеорганічні речовини, вода, біоорганічні

речовини, біополімери, вуглеводи, ліпіди; за допомогою асистента вчителя: візуалізує знання: про хімічний склад живого; описує: особливості, різноманітність та біологічну роль біонеорганічних

речовин; за допомогою асистента вчителя:

пояснює: особливості, різноманітність та біологічну роль біоорганічних речовин; за допомогою асистента вчителя: перетворює знання: про вуглеводи; за допомогою асистента вчителя :оцінює знання: про ліпіди; структурує знання і моделює зміст теми: ХІМІЧНИЙ СКЛАД

ЖИВОГО. УМІННЯ ІНФОРМУВАННЯ. Учень /

учениця: за допомогою асистента вчителя:

виділяє істотне: щодо особливостей біоелементів;

за допомогою асистента вчителя: пояснює значення інформації для: пояснення визначальної ролі води для життя на Землі; за допомогою асистента вчителя: здійснює пошук інформації: для порівняння малих молекул та макромолекул; асистента вчителя аналізує інформацію: про залежність властивостей вуглеводів від

молекулярної маси; за допомогою асистента вчителя оцінює інформацію: про властивості

ліпідів, що визначають їх біологічне значення; за допомогою асистента вчителя співпрацює в групі і створює: графічну модель. Молекулярний

рівень організації життя

СТАВЛЕННЯ. Учень / учениця: за допомогою асистента вчителя визначає сутність ціннісної

категорії: МАТЕРІЯ; за допомогою асистента вчителя усвідомлює та сприймає: твердження про роль йонних зв’язків у функціонуванні речовин; за допомогою асистента вчителя

висловлює судження: про роль ковалентних зв’язків у функціонуванні біомолекул; за допомогою асистента вчителя виявляє переконання: щодо руху матерії; за допомогою асистента вчителя відбирає фактичні твердження:

щодо існування матерії в різних станах; за допомогою асистента вчителя розробляє освітні продукти на основі ставлення: емоційно-ціннісне

сприйняття природи та її пізнання для успішного життя в соціоприродному середовищі.

Формування ключових компетентностей

УМІННЯ: за допомогою асистента вчителя оперувати фізичними та математичними поняттями під час характеристики природних явищ; СТАВЛЕННЯ: за допомогою асистента вчителя оцінювання впливу досягнень природничих наук на добробут і здоров’я людини.

Оцінювання особистісних надбань

Учень / учениця за допомогою асистента вчителя оцінює: власні психологічні особливості, розвиток

особистісних, регулятивних, комунікативних, пізнавальних навичок, ціннісно-емоційних умінь.

8

Неорганічні сполуки живого. Прості й складні сполуки живого. Вода, її біологічна роль та властивості. Водневі зв’язки між молекулами води. Біологічна роль окремих неорганічних речовин. Йонні зв’язки та їх значення.

9

Органічні сполуки живого. Особливості, хімічні зв’язки та значення біомолекул. Малі молекули (жирні кислоти, моносахариди, амінокислоти, нуклеотиди). Макромолекули, або біополімери (полісахариди, білки, нуклеїнові кислоти). Надмолекулярні структури.

10

Вуглеводи. Загальна характеристика. Моносахариди, олігосахариди і полісахариди, різноманітність та властивості. Біологічна роль вуглеводі Л. Р. 5. Вивчення властивостей вуглеводів.

11

Ліпіди. Загальна характеристика. Прості ліпіди, складні ліпіди та жироподібні сполуки. Біологічна роль ліпідів. Л. Р.6. Вивчення властивостей ліпідів.

12

Хімічний склад живого і наукові закономірності. Молекулярний рівень організації життя, його ієрархія та сучасні напрямки її досліджень. Закономірності хімічного складу живої природи. ЗАКОН ЄДНОСТІ ХІМІЧНОГО СКЛАДУ ЖИВОЇ РЕЧОВИНИ. Дослідження і застосування знань про хімічний склад живого в практичній діяльності. Т. о.№2 ЄДНІСТЬ ХІМІЧНОГО СКЛАДУ ЖИВОГО.

ТЕМА 3. ІНФОРМАЦІЙНІ МОЛЕКУЛИ ЖИВОГО – БІЛКИ Й НУКЛЕЇНОВІ КИСЛОТИ

Основні тематичні складники компетентності учня / учениці:

Основне поняття теми: БІЛКИ. НУКЛЕЇНОВІ КИСЛОТИ

Основний спосіб навчальної діяльності: ОБҐРУНТУВАННЯ

Ціннісна категорія теми: ІНФОРМАЦІЯ

Ключові компетентності: В ГАЛУЗІ ПРИРОДНИЧИХ НАУК, ТЕХНІКИ І ТЕХНОЛОГІЙ, інноваційність, математична

13

Інформаційні молекули живого. Особливості та принципи організації. Нуклеїнові кислоти і білки – джерело та об’єкти передачі інформації. Нуклеотиди і амінокислоти – мономери інформаційних молекул. Аденозинфосфатні кислоти, їх зв’язок з інформаційними молекулами.

Формування біологічної компетентності

ЗНАННЯ: Учень / учениця: за допомогою асистента вчителя визначає зміст понять:

інформаційні молекули живого, БІЛКИ, НУКЛЕЇНОВІ КИСЛОТИ, ферменти, ДНК, РНК,

ЦЕНТРАЛЬНА ДОГМА МОЛЕКУЛЯРНОЇ БІОЛОГІЇ; за допомогою асистента вчителя візуалізує знання: про інформаційні молекули живого; за допомогою асистента вчителя описує: будову, структурну організацію, різноманітність та

основні функції білків; за допомогою асистента вчителя пояснює: властивості, функціонування, різноманітність, значення ферментів; за допомогою асистента вчителя перетворює знання: про нуклеїнові кислоти; за допомогою асистента вчителя порівнює та оцінює знання: про ДНК і РНК; за допомогою асистента вчителя

структурує знання і моделює зміст теми: ІНФОРМАЦІЙНІ МОЛЕКУЛИ ЖИВОГО.

УМІННЯ ОБҐРУНТУВАННЯ. Учень /

учениця: за допомогою асистента вчителя висловлює судження: щодо причин більшої різноманітності амінокислот, аніж нуклеотидів; за допомогою асистента вчителя підбирає аргументи: для доведення причин різноманітність білків; за допомогою асистента вчителя обґрунтовує причинно-наслідкові

взаємозв’язки: властивостей ферментів та їх біологічним значенням; за допомогою асистента вчителя пояснює: взаємозв’язок хімічного

складу та властивостей нуклеїнових кислот; за допомогою асистента вчителя обґрунтовує та оцінює: особливості структурної організації ДНК та РНК; за допомогою асистента вчителя

співпрацює в групі та створює: Графічна модель. Молекулярна біологія як сучасна наука.

СТАВЛЕННЯ. Учень / учениця: за допомогою асистента вчителя визначає сутність ціннісної

категорії: ІНФОРМАЦІЯ; за допомогою асистента вчителя усвідомлює та сприймає твердження: про те, чому білки є інформаційними молекулами; за допомогою асистента вчителя висловлює судження: про роль ферментів у функціонуванні

інформаційних молекул; за допомогою асистента вчителя обґрунтовує запропоновані твердження; роль реплікації і принципу комплементарності у

спадкоємності поколінь; за допомогою асистента вчителя виявляє вибірковість ставлення:

щодо значення реплікації та репарації ДНК; за допомогою асистента вчителя розробляє освітні продукти на основі ставлення: виявлення

допитливості і пізнавального інтересу до природничих проблем. Формування ключових

компетентностей УМІННЯ: за допомогою асистента вчителя описувати тенденції

розвитку природничих наук, техніки і технологій;

СТАВЛЕННЯ: за допомогою асистента вчителя оцінювання доцільності математичних методів у

розв’язанні проблем природничого

змісту. Оцінювання особистісних надбань

Учень / учениця за допомогою асистента вчителя оцінює: власні психологічні особливості, розвиток

особистісних, регулятивних, комунікативних, пізнавальних навичок, ціннісно-емоційних умінь.

14

БІЛКИ. Будова і основні властивості. Структурна організація білків. Різноманітність та основні функції білків. П.Р.7. Розв’язування елементарних вправ з хімічної природи і структури білків.

15

Ферменти. Властивості та значення. Основні принципи функціонування ферментів. Різноманітність ферментів. Л. Р. 8.Вивчення властивостей ферментів.

16

НУКЛЕЇНОВІ КИСЛОТИ. Будова, структурна організація, властивості та основні функції. Комплементарність нуклеїнових кислот.

17

Рибонуклеїнова кислота (РНК), особливості будови, різновиди та функції. Дезоксирибонуклеїнова кислота (ДНК). Структура, властивості й функції ДНК. Реплікація ДНК та її основні принципи. Репарація ДНК та її значення. П. Р. 9. Розв’язування вправ на тему: «Нуклеїнові кислоти».

18

Інформаційні молекули та наукові

закономірності. Молекулярна біологія, її об’єкти та сучасні дослідження. ЦЕНТРАЛЬНА ДОГМА МОЛЕКУЛЯРНОЇ БІОЛОГІЇ. Дослідження і застосування знань про інформаційні молекули в практичній діяльності Т.о.№3 ІНФОРМАЦІЙНІ МОЛЕКУЛИ – БІЛКИ ТА НУКЛЕЇНОВІ КИСЛОТИ.

Тема 4. ГЕНЕТИЧНА ІНФОРМАЦІЯ – ОСНОВА САМООРГАНІЗАЦІЇ БІОЛОГІЧНИХ СИСТЕМ

Основні тематичні складники компетентності учня / учениці:

Основне поняття теми: ГЕНЕТИЧНА ІНФОРМАЦІЯ

Основний спосіб навчальної діяльності: РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМ

Ціннісна категорія теми: САМООРГАНІЗАЦІЯ МАТЕРІЇ

Ключові компетентності: В ГАЛУЗІ ПРИРОДНИЧИХ НАУК, ТЕХНІКИ І ТЕХНОЛОГІЙ, здатність спілкуватися іноземними мовами, інноваційність

19

ГЕНЕТИЧНА (СПАДКОВА) ІНФОРМАЦІЯ. Організація та збереження генетичної інформації. Генетичні процеси, що забезпечують захист (репарація ДНК), самовідтворення (реплікація ДНК), перерозподіл (рекомбінація ДНК) та реалізацію (експресія генів) спадкової інформації.

Формування біологічної компетентності

ЗНАННЯ: Учень / учениця: за допомогою асистента вчителявизначає зміст понять:

ГЕНЕТИЧНА ІНФОРМАЦІЯ, ГЕН, генетичний код, експресія генів, геном, хроматин, хромосоми, каріотип, ТЕОРІЯ ГЕНА; за допомогою асистента вчителя візуалізує знання: про генетичну

інформацію; за допомогою асистента вчителя

описує: організацію спадкової інформації на рівні генів; за допомогою асистента вчителя

пояснює: особливості організації геному; за допомогою асистента вчителя перетворює знання: про хромосоми; за допомогою асистента вчителя оцінює знання: про каріотип;

структурує знання і моделює зміст теми: ГЕНЕТИЧНА ІНФОРМАЦІЯ. УМІННЯ

РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМ. Учень /

учениця: за допомогою асистента вчителя

вибирає пізнавальну ситуацію: про значення генетичних процесів; за допомогою асистента вчителя розв’язує вправи: для розуміння

властивостей генетичного коду; за допомогою асистента вчителя вибирає ідеї та засоби для

розв’язання проблеми: щодо організації генетичної інформації в кишкової палички; за допомогою асистента вчителя аналізує результати роботи: для доведення взаємозв’язку будови та функцій хромосом; за допомогою асистента вчителя оцінює результати; вивчення

каріограми дрозофіли і людини; за допомогою асистента вчителя співпрацює в групі та створює:

графічну модель «Основні положення теорії гена». СТАВЛЕННЯ. Учень / учениця: за допомогою асистента вчителя визначає сутність ціннісної категорії: САМООРГАНІЗАЦІЯ

МАТЕРІЇ; за допомогою асистента вчителя

усвідомлює та сприймає: самоорганізацію спадкової інформації на рівні генів; за допомогою асистента вчителя виявляє ставлення: щодо значення самоорганізації геному організму; за допомогою асистента вчителя виявляє переконання: щодо самоорганізації на рівні хромосом; за допомогою асистента вчителя

виявляє вибірковість ставлення: щодо самоорганізації на рівні каріотипу; за допомогою асистента вчителя розробляє освітні продукти на

основі ставлення: критичне оцінювання здобутків природничих наук і технік. Формування ключових

компетентностей УМІННЯ: за допомогою асистента вчителя аналізувати та оцінювати

інформацію природничого змісту

іноземними мовами, використовуючи іншомовну наукову термінологію. СТАВЛЕННЯ: за допомогою асистента вчителя оцінювання ризиків

утілення ідей і здобутків у галузі природничих наук, їх впливу на кість життя і стан довкілля. Оцінювання особистісних надбань

Учень / учениця за допомогою асистента вчителя оцінює: власні психологічні особливості, розвиток

особистісних, регулятивних, комунікативних, пізнавальних навичок, ціннісно-емоційних умінь.

20

Генний рівень організації генетичної інформації. ГЕН. Функції, властивості й різноманітність генів. Генетичний код. Основні властивості генетичного коду Експресія генів. Основні процеси експресії генів. П.Р. 10. Розв’язування вправ: «Властивості генетичного коду».

21

Геномний рівень організації генетичної інформації. Геном та його характеристика.

Організація генетичної інформації в клітинах. Вірусні, про- та еукаріотичні геноми, їх особливості. Геном людини

22

Хромосомний рівень організації генетичної інформації. Хроматин, хімічний склад й молекулярна організація. Хромосоми. Процеси формування хромосом (спіралізація, конденсація). Будова та функції двохроматидних хромосом. Класифікація хромосом.

23

Каріотип. Основні правила організації каріотипу. Набір хромосом і його характеристика. Диплоїдний, гаплоїдний та

поліплоїдний набір хромосом. Каріограма. Аутосоми й статеві хромосоми каріотипу. П. Р. 11. Вивчення каріограми дрозофіли і людини

24

Генетична інформація та наукові закономірності. Молекулярна генетика і

цитогенетика, їх роль у формуванні наукової картини світу. ТЕОРІЯ ГЕНА. Дослідження і застосування знань про генетичну інформацію в практичній діяльності.Т.о.№4 ГЕНЕТИЧНА ІНФОРМАЦІЯ.

Тема 5. КЛІТИНА – ЕЛЕМЕНТАРНА БІОЛОГІЧНА СИСТЕМА

Основні тематичні складники компетентності учня / учениці:

Основне поняття теми: КЛІТИНА

Основний спосіб навчальної діяльності: ДОСЛІДЖЕННЯ

Ціннісна категорія теми: ПІЗНАВАНІСТЬ МАТЕРІАЛЬНОГО СВІТУ

Ключові компетентності: СОЦІАЛЬНІ, компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій, навчання впродовж життя.

25

КЛІТИНА. Структурні та функціональні складники, внутрішні та зовнішні зв’язки, властивості. Про- та еукаріотичний тип організації клітин. Будова узагальненої еукаріотичної клітини.

Формування біологічної компетентності

ЗНАННЯ: Учень / учениця: за допомогою асистента вчителя визначає зміст понять: КЛІТИНА, поверхневий апарат клітини, цитоплазматична мембрана, цитоплазма, органели, ядро, еукаріотична клітина,

КЛІТИННА ТЕОРІЯ; за допомогою асистента вчителя візуалізує знання: про клітину; за допомогою асистента вчителя описує: поверхневий апарат еукаріотичної клітини; за допомогою асистента вчителя пояснює: склад, будову, властивості та функції цитоплазми; за допомогою асистента вчителя перетворює знання: про ядро; за допомогою асистента вчителя оцінює знання: про різноманітність

еукаріотичних клітин; за допомогою асистента вчителя структурує знання і моделює зміст

теми: КЛІТИНА ЯК ЕЛЕМЕНТАРНА БІОЛОГІЧНА

СИСТЕМА; УМІННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ. Учень / учениця: за допомогою асистента вчителя

вибирає пізнавальну ситуацію: для визначення причин подібності про- та еукаріотичних клітин; за допомогою асистента вчителя визначає мету і завдання дослідження: взаємозв’язку між

будовою й хімічним складом цитоплазматичної мембрани та її функціями; за допомогою асистента вчителя визначає етапи дослідження: руху цитоплазми; за допомогою асистента вчителя аналізує результати дослідження:

будови та функцій компонентів ядра; за допомогою асистента вчителя оцінює дослідження: різноманітності еукаріотичних

клітин; за допомогою асистента вчителя

співпрацює в групі та створює: схему: «Клітинна теорія». СТАВЛЕННЯ. Учень / учениця: за допомогою асистента вчителя визначає сутність ціннісної категорії: ПІЗНАВАНІСТЬ МАТЕРІАЛЬНОГО СВІТУ; за допомогою асистента вчителя усвідомлює та сприймає: значення

мембран для транспорту речовин; за допомогою асистента вчителя висловлює міркування: про роль органел у забезпеченні цілісності клітини; за допомогою асистента вчителя обґрунтовує запропоновані твердження: про провідну роль

ядра у спадковості та єдність живої

природи; за допомогою асистента вчителя

виявляє вибірковість ставлення: СТАВЛЕННЯ: за допомогою асистента вчителя виявлення допитливості і пізнавального інтересу до природничих проблем. щодо причин подібності та відмінностей еукаріотичних клітин; за допомогою асистента вчителя розробляє освітні продукти на основі ставлення: оцінювання

впливу досягнень природничих наук на добробут й здоров’я людини. Формування ключових

компетентностей УМІННЯ: за допомогою асистента вчителя розвивати здібність

досліджувати природу; Оцінювання особистісних надбань Учень / учениця за допомогою асистента вчителя оцінює: власні психологічні особливості, розвиток особистісних, регулятивних, комунікативних, пізнавальних навичок, ціннісно-емоційних умінь.

26

Поверхневий апарат клітини. Надмембранні структури, їх роль у життєдіяльності клітини. Цитоплазматична мембрана, будова й функції. Мембранний транспорт клітини

27

Цитоплазма. Основні компоненти цитоплазми: гіалоплазма ,органели та включення. Властивості цитоплазми. Органели еукаріотичної клітини. Будова та функції основних органел клітини Л. Р. 12. Рух цитоплазми в клітинах елодеї. Д. П. 13. Особливості будови та функції органел.

28

Ядро. Провідна роль ядра у життєдіяльності клітини. Взаємозв’язок функцій ядра з будовою

29

Еукаріотичні клітини, їх різноманітність. Рослинна, грибна і тваринна клітини, характерні особливості. Л. Р. 14. Вивчення різноманітності клітин.

30

Клітина та наукові закономірності. Клітинна біологія – наука про клітини. Методи дослідження клітин. КЛІТИННА ТЕОРІЯ. Дослідження і застосування знань про клітини в практичній діяльності. Т. о.№5 КЛІТИНА – ЕЛЕМЕНТАРНА БІОСИСТЕМА.

Тема 6. ОРГАНІЗМ ЯК БІОЛОГІЧНА СИСТЕМА

Основні тематичні складники компетентності учня / учениці:

Основне поняття теми: ОРГАНІЗМ

Основний спосіб навчальної діяльності: ІНФОРМУВАННЯ

Ціннісна категорія теми: СТРУКТУРНІСТЬ МАТЕРІЇ

Ключові компетентності: ПІДПРИЄМЛИВІСТЬ ТА ФІНАНСОВА ГРАМОТНІСТЬ, екологічна, вільне володіння державною мовою

31

ОРГАНІЗМ. Рівні організації, структура та властивості. Різноманітність організмів: одноклітинні, багатоклітинні та колоніальні

Формування біологічної компетентності

ЗНАННЯ: Учень / учениця: за допомогою асистента вчителя визначає зміст понять:

ОРГАНІЗМ, одноклітинні організми, багатоклітинні

організми, тканина, орган, система органів за допомогою асистента вчителя візуалізує знання: про організм; за допомогою асистента вчителя

описує: структуру одноклітинних організмів; за допомогою асистента вчителя пояснює: структуру багатоклітинних організмів; за допомогою асистента вчителя перетворює знання: про

тканини; за допомогою асистента вчителя

оцінює знання: про органи та системи органів багатоклітинних організмів; за допомогою асистента вчителя структурує знання і моделює зміст теми: ОРГАНІЗМ ЯК БІОЛОГІЧНА СИСТЕМА.

УМІННЯ ІНФОРМУВАННЯ. Учень / учениця: за допомогою асистента вчителя виділяє істотне: у структурі одно- та багатоклітинних організмів; за допомогою асистента вчителя пояснює: особливості структури одноклітинних організмів; за допомогою асистента вчителя зіставляє інформацію: про особливості структури різних

багатоклітинних організмів; за допомогою асистента вчителя аналізує інформацію: для

визначення відмінностей рослинних

і тваринних тканин; за допомогою асистента вчителя оцінює інформацію: про вплив

життєвої функції на структуру органів; за допомогою асистента вчителя співпрацює в групі та створює: Графічна модель. Галузі

застосування знань про організми в практичній діяльності СТАВЛЕННЯ. Учень / учениця: за допомогою асистента вчителя визначає сутність ціннісної категорії: СТРУКТУРНІСТЬ

МАТЕРІЇ; за допомогою асистента вчителя

усвідомлює та сприймає твердження: про переваги структурної організації колоніальних організмів над одноклітинними; за допомогою асистента вчителя висловлює судження: про клітинні взаємодії та їх значення; за допомогою асистента вчителя обґрунтовує твердження: про

значення диференціації клітин; за допомогою асистента вчителя відбирає фактичні твердження: про спеціалізацію органів та її значення; за допомогою асистента вчителя розробляє освітні продукти на основі ставлення: щодо усвідомлення залежності добробуту і фінансового успіху від рівня оволодіння здобутками сучасної науки й техніки. Формування ключових

компетентностей УМІННЯ: за допомогою асистента вчителя тлумачити інформацію

природничого змісту, аналізувати дослідження мовою природничих наук; прогнозувати вплив

природничих наук на розвиток технологій;

СТАВЛЕННЯ: за допомогою асистента вчителя визнання життя як найвищої цінності. Оцінювання особистісних надбань Учень / учениця за допомогою асистента вчителя оцінює: власні психологічні особливості, розвиток

особистісних, регулятивних, комунікативних, пізнавальних навичок, ціннісно-емоційних умінь.

32

Одноклітинні організми. Структурна та функціональна організація одноклітинного організму. Різноманітність: одноклітинні водорості, грибоподібні і твариноподібні організми. Колоніальні організми, їх особливості та різноманітність. П. Р. 15. Порівняння одноклітинного організму та клітини багатоклітинного організму.

33

Багатоклітинні організми. Структура та життєдіяльність. Різноманітність: вищі рослини, справжні гриби, багатоклітинні тварини. Диференціація та інтеграція клітин у багатоклітинному організмі. П. Р 16. Структура багатоклітинних організмів (на одному з конкретних прикладів: горох посівний, печериця садова, хрущ травневий).

34

Тканина. Структура, походження та функціонування. Різноманітність: тканини вищих рослин, справжніх багатоклітинних тварин. Несправжні тканини грибів. Утворення та взаємодія тканин в організмі. Л. Р. 17. Вивчення будови тканин.

35

Органи. Структура та функціонування. Різноманітність органів вищих рослин і багатоклітинних тварин. Система органів. Структурна організація та функціонування. Системи органів вищих рослин і багатоклітинних тварин. Взаємодія органів і систем органів організму. П.Р. 18. Опис

органів у взаємозв’язку з функціями (на конкретному прикладі).

36

Організми і наукові закономірності. Науки, які вивчають організми. Принципи структурної організації одноклітинних, колоніальних та багатоклітинних організмів

(диференціація, інтеграція, спеціалізація). Дослідження і застосування знань про

організми в практичній діяльності. Т. о.№6 ОРГАНІЗМ – БІОЛОГІЧНА СИСТЕМА

Тема 7. ОБМІН РЕЧОВИН, ЕНЕРГІЇ ТА ІНФОРМАЦІЇ – ОСНОВА ФУНКЦІОНУВАННЯ БІОЛОГІЧНИХ СИСТЕМ

Основні тематичні складники компетентності учня / учениці:

Основне поняття теми: ОБМІН РЕЧОВИН, ЕНЕРГІЇ ТА ІНФОРМАЦІЇ

Основний спосіб навчальної діяльності: ОБҐРУНТУВАННЯ

Ціннісна категорія теми: ЕНЕРГІЯ

Ключові компетентності: В ГАЛУЗІ ПРИРОДНИЧИХ НАУК, ТЕХНІКИ І ТЕХНОЛОГІЙ, екологічна

37

ОБМІН РЕЧОВИН, ЕНЕРГІЇ ТА ІНФОРМАЦІЇ як основа життєдіяльності організму.

Основні етапи обміну. Життєдіяльність організму. Метаболізм як єдність

процесів анаболізму й катаболізму Процеси, що забезпечують надходження, перетворення та видалення речовин, енергії та інформації.

Формування біологічної компетентності

ЗНАННЯ: Учень / учениця: за допомогою асистента вчителя визначає зміст понять: ОБМІН

РЕЧОВИН, ЕНЕРГІЇ ТА ІНФОРМАЦІЇ, метаболізм,

катаболізм, АТФ, анаболізм, біосинтез білків, фотосинтез, хемосинтез, автотрофи,

гетеротрофи; візуалізує знання: про обмін речовин, енергії та інформації; за допомогою асистента вчителя описує: катаболізм; за допомогою асистента вчителя пояснює: анаболізм; за допомогою асистента вчителя

перетворює знання: про автотрофний тип обміну речовин; за допомогою асистента вчителя

оцінює знання: про гетеротрофний тип обміну речовин; за допомогою асистента вчителя

структурує знання і моделює зміст теми: ОБМІН РЕЧОВИН, ЕНЕРГІЇ ТА ІНФОРМАЦІЇ – ОСНОВА

ФУНКЦІОНУВАННЯ БІОЛОГІЧНИХ СИСТЕМ

УМІННЯ ОБҐРУНТУВАННЯ. Учень /

учениця: за допомогою асистента вчителя висловлює судження: про взаємозв’язок життєдіяльності організмів із довкіллям; за допомогою асистента вчителя підбирає аргументи: для пояснення етапності процесів під час енергетичного обміну; за допомогою асистента вчителя обґрунтовує: зв'язок етапів

біосинтезу білків за участю енергії та

інформації; за допомогою асистента вчителя

пояснює: особливості обмін речовин

у рослини; за допомогою асистента вчителя

оцінює обґрунтування: особливостей обмін речовин у тварини; за допомогою асистента вчителя співпрацює в групі та створює: Графічна модель. Галузі застосування знань про організми в практичній діяльності СТАВЛЕННЯ. Учень / учениця: за допомогою асистента вчителя

визначає сутність ціннісної категорії: ЕНЕРГІЯ; за допомогою асистента вчителя усвідомлює та сприймає: значення АТФ в енергетичних перетвореннях клітини; за допомогою асистента вчителя висловлює міркування: про

перетворення енергії в листку під час

фотосинтезу; за допомогою асистента вчителя

обґрунтовує запропоновані твердження: про перетворення енергії відбуваються в ловильних

пастках комахоїдних рослин; за допомогою асистента вчителя відбирає фактичні твердження: для доведення взаємозв’язку обміну речовин, енергії та інформації під час світіння світляків; за допомогою асистента вчителя розробляє освітні продукти на основі ставлення: щодо виявлення

допитливості і пізнавального інтересу до природничих проблем. Формування ключових

компетентностей УМІННЯ: за допомогою асистента вчителя характеризувати об’єкти,

пояснювати природні явища з використанням мови природничих наук;

СТАВЛЕННЯ: за допомогою асистента вчителя цінування розмаїття природи, визнання життя як

найвищої цінності. Оцінювання особистісних надбань Учень / учениця за допомогою асистента вчителя оцінює: власні психологічні особливості, розвиток особистісних, регулятивних, комунікативних, пізнавальних навичок, ціннісно-емоційних умінь.

38

Катаболізм, або енергетичний обмін. Особливості, природа процесів та значення для клітини. Основні етапи енергетичного обміну: підготовчий, безкисневий та кисневий. АТФ і перетворення енергії в клітинах

39

Анаболізм, або пластичний обмін. Особливості, природа процесів та значення для організму. Біосинтез білків та його основні етапи. Фотосинтез та його фази. Хемосинтез, особливості та значення. П. Р. 19. Розв’язування елементарних вправ на тему: «АТФ, генетична інформація, транскрипція і трансляція».

40

Автотрофи та їх особливості обміну

речовин і енергії. Автотрофне живлення та його типи. Особливості метаболізму автотрофів. Виділення речовин та тепла у автотрофів. П.Р.20. Вивчення особливостей автотрофного обміну речовин (на конкретному прикладі рослин).

41

Гетеротрофи. Особливості обміну речовин та енергії гетеротрофних організмів. Гетеротрофне живлення та його способи. Особливості метаболізму гетеротрофів. Виділення речовин та тепла у гетеротрофів. П. Р.21. Вивчення особливостей гетеротрофного обміну речовин (на конкретному прикладі тварин).

42

Обмін речовин, енергії та інформації і наукові закономірності. Обмін речовин, енергії та інформації як доказ єдності матеріального світу. ЗАКОН ЗБЕРЕЖЕННЯ ЕНЕРГІЇ. ЗАКОН ЗБЕРЕЖЕННЯ МАСИ. ЗАКОН ПЕРЕТВОРЕННЯ ЕНЕРГІЇ. Дослідження і застосування знань про обмін речовин, енергії та інформації. Т. о. №7 ОБМІН РЕЧОВИН, ЕНЕРГІЇ ТА ІНФОРМАЦІЇ

Тема 8. ІНДИВІДУАЛЬНИЙ РОЗВИТОК І РОЗМНОЖЕННЯ – ПРОЯВИ САМОВІДТВОРЕННЯ ЖИВОГО

Основні тематичні складники компетентності учня / учениці:

Основне поняття теми: ОНТОГЕНЕЗ. РОЗМНОЖЕННЯ.

Основний спосіб навчальної діяльності: РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМ

Ціннісна категорія теми: РОЗВИТОК

Ключові компетентності: ГРОМАДЯНСЬКІ, в галузі природничих наук, техніки і технологій, навчання упродовж життя.

43

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ РОЗВИТОК, або

ОНТОГЕНЕЗ. Закономірності і типи

(личинковий, яйцекладний, внутрішньоутробний) онтогенезу.

Ембріогенез, основні етапи та процеси. П.Р. 22. Вивчення етапів ембріонального розвитку організмів (на прикладі ланцетника).

Формування біологічної компетентності

ЗНАННЯ: Учень / учениця: за допомогою асистента вчителя визначає зміст понять:

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ РОЗВИТОК, ембріогенез, постембріогенез, життєвий цикл, РОЗМНОЖЕННЯ, нестатеве розмноження, статеве розмноження поділ клітин, мітоз, мейоз. за допомогою асистента вчителя візуалізує знання: про онтогенез; за допомогою асистента вчителя

описує: постембріональний період; за допомогою асистента вчителя пояснює: життєвий цикл організмів; за допомогою асистента вчителя

перетворює знання: про розмноження організмів; за допомогою асистента вчителя

оцінює знання: про поділ клітин; за допомогою асистента вчителя структурує знання і моделює зміст теми: ІНДИВІДУАЛЬНИЙ РОЗВИТОК І РОЗМНОЖЕННЯ – ПРОЯВИ САМОВІДТВОРЕННЯ

ЖИВОГО. УМІННЯ РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМ. Учень / учениця: за допомогою асистента вчителя

вибирає пізнавальні ситуації: для вивчення етапів ембріонального розвитку організмів; за допомогою асистента вчителя розпізнає проблему: для визначення відмінностей прямого і непрямого типів розвитку; за допомогою асистента вчителя вибирає засоби для розв’язання проблеми: щодо причин метаморфозу жаб; за допомогою асистента вчителя аналізує результати: порівняння

нестатевого та статевого розмноження; за допомогою асистента вчителя оцінює результати: порівняння мітозу та мейозу; за допомогою асистента вчителя співпрацює в групі та створює:

Графічна модель. Галузі застосування знань про розвиток та розмноження в практичній

діяльності СТАВЛЕННЯ. Учень / учениця: за допомогою асистента вчителя визначає сутність ціннісної категорії: РОЗВИТОК; за допомогою асистента вчителя усвідомлює та сприймає

твердження: про значення стовбурових клітин для процесів розвитку; за допомогою асистента вчителя виявляє ставлення: щодо закономірного розвитку ознак старіння організму; за допомогою асистента вчителя виявляє переконання: щодо

закономірності взаємозв’язків між розмноженням та розвитком; за допомогою асистента вчителя

відбирає фактичні твердження: про значення мітозу і мейозу для статевого розмноження людини; за допомогою асистента вчителя

розробляє освітні продукти на основі ставлення: щодо визнання існування різних поглядів на

природничі проблеми. Формування ключових

компетентностей УМІННЯ: за допомогою асистента вчителя планувати та організовувати навчально пізнавальну діяльність під час

розв’язання проблем; СТАВЛЕННЯ: за допомогою асистента вчителя усвідомлення значення самоосвіти для особистісного розвитку. Оцінювання особистісних надбань

Учень / учениця за допомогою асистента вчителя оцінює: власні психологічні особливості, розвиток

особистісних, регулятивних, комунікативних, пізнавальних навичок, ціннісно-емоційних умінь.

44

Постембріогенез. Основні етапи та процеси. Прямий і непрямий постембріональний розвиток. Стовбурові клітини організмів та їх значення. П Р. 23. Вивчення стадій прямого і непрямого розвитку комах

45

Життєвий цикл організмів. Прості та складні життєві цикли. Основні процеси життєвого циклу: ріст, метаморфоз, регенерація. Старіння. Основні ознаки,

причини та механізми старіння. П. Р.24. Порівняння життєвих циклів жаби та птаха.

46

РОЗМНОЖЕННЯ ОРГАНІЗМІВ. Рівні

організації та форми розмноження.

Нестатеве розмноження, особливості, основні способи та значення. Статеве розмноження, особливості, основні способи та значення

47

Поділ клітин. Типи поділу клітин. Клітинний цикл. Мітоз, основні процеси й біологічне значення. Мейоз, основні процеси та біологічне значення.

48

Розвиток, розмноження та наукові закономірності. Біологія розвитку, сучасні напрямки досліджень. Біологічні закономірності: гіпотеза диференціальної активності генів, теорії старіння. ЗАГАЛЬНІ ЗАКОНИ РОЗВИТКУ. Дослідження і

застосування знань про онтогенез та розмноження організмів. Т. о.№8 ІНДИВІДУАЛЬНИЙ РОЗВИТОК І РОЗМНОЖЕННЯ.

Тема 9. ЗАКОНОМІРНОСТІ СПАДКОВОСТІ ТА МІНЛИВОСТІ ОРГАНІЗМІВ

Основні тематичні складники компетентності учня / учениці:

Основне поняття теми: СПАДКОВІСТЬ. МІНЛИВІСТЬ

Основний спосіб навчальної діяльності: ДОСЛІДЖЕННЯ

Ціннісна категорія теми: НЕОБХІДНІСТЬ. ВИПАДКОВІСТЬ

Ключові компетентності: В ГАЛУЗІ ПРИРОДНИЧИХ НАУК, ТЕХНІКИ І ТЕХНОЛОГІЙ, математична, культурна

49

СПАДКОВІСТЬ. Механізми та форми

спадковості: хромосомна й нехромосомна. МІНЛИВІСТЬ. Причини та форми мінливості:

спадкова і неспадкова. Успадкування ознак, основні типи: незалежне та зчеплене. Поняття та символи, що характеризують успадкування ознак.

Формування біологічної компетентності

ЗНАННЯ: Учень / учениця: за допомогою асистента вчителя визначає зміст понять:

СПАДКОВІСТЬ, МІНЛИВІСТЬ, незалежне успадкування ознак, закони Менделя, зчеплене

успадкування ознак, закон Моргана, НЕСПАДКОВА

МІНЛИВІСТЬ, модифікаційна мінливість, СПАДКОВА МІНЛИВІСТЬ, комбінаційна

мінливість, мутаційна мінливість. за допомогою асистента вчителя візуалізує знання: про спадковість та мінливість; за допомогою асистента вчителя описує: незалежне успадкування

ознак; за допомогою асистента вчителя

пояснює: зчеплене успадкування ознак; за допомогою асистента вчителя перетворює знання: про неспадкову мінливість; за допомогою асистента вчителя оцінює знання: про спадкову

мінливість; за допомогою асистента вчителя

структурує знання і моделює зміст теми: ЗАКОНОМІРНОСТІ СПАДКОВІСТІ ТА МІНЛИВІСТІ

ОРГАНІЗМІВ. УМІННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ. Учень / учениця: за допомогою асистента вчителя вибирає пізнавальну ситуацію: для визначення біологічне значення спадковості та мінливості для

організмів; за допомогою асистента вчителя

визначає мету і завдання дослідження: незалежного успадкування ознаки забарвлення у

різних організмів; за допомогою асистента вчителя визначає етапи дослідження:

зчепленого успадкування ознак забарвлення тіла й довжини крил у дрозофіли; за допомогою асистента вчителя аналізує результати дослідження: модифікаційної мінливості окремих

ознак; за допомогою асистента вчителя

формулює висновки: про причини подібності та відмінностей мутаційної та модифікаційної

мінливості; за допомогою асистента вчителя

співпрацює в групі та створює: Графічна модель. Галузі застосування знань про спадковість

та мінливість в практичній діяльності.

СТАВЛЕННЯ. Учень / учениця: за допомогою асистента вчителя визначає сутність ціннісної

категорії: НЕОБХІДНІСТЬ та ВИПАДКОВІСТЬ; за допомогою асистента вчителя усвідомлює та сприймає твердження: про причини

незалежного успадкування ознак як прояв необхідного; за допомогою асистента вчителя

висловлює міркування: про причини незалежного успадкування ознак; за допомогою асистента вчителя обґрунтовує твердження: про роль

випадковості у мінливості антропометричних ознак; за допомогою асистента вчителя виявляє вибірковість ставлення: щодо тверджень про те, що будь-яке явище біологічне явище є наслідком

поєднання необхідного і випадкового; за допомогою асистента вчителя розробляє освітні продукти на основі ставлення: оцінювання

впливу досягнень природничих наук на добробут і здоров’я людини. Формування ключових

компетентностей УМІННЯ: за допомогою асистента вчителя оперувати математичними поняттями і величинами під час характеристики

природних явищ та процесів; СТАВЛЕННЯ: шанування наук Оцінювання особистісних надбань Учень / учениця за допомогою асистента вчителя оцінює: власні психологічні особливості, розвиток особистісних ,регулятивних ,комунікативних, пізнавальних навичок, ціннісно-емоційних умінь. и як складника світової культури.

50

Незалежне успадкування ознак.

Закономірності незалежного успадкування ознак. Закони Менделя, їх цитогенетичні основи. Статистичний характер законів Менделя. П.Р. 25. Складання схем незалежного успадкування ознаки

51

Зчеплене успадкування ознак. Закономірності зчепленого успадкування ознак. Закон зчепленого успадкування ознак, його цитогенетичні основи. П.Р.26. Складання схем зчепленого успадкування двох ознак.

52

НЕСПАДКОВА МІНЛИВІСТЬ, її особливості та види. Модифікаційна мінливість, її властивості та значення. Модифікації та їх різноманітність. Статистичні закономірності модифікаційної мінливості. Л. Р. 27. Вивчення модифікаційної мінливості окремих ознак.

53

СПАДКОВА МІНЛИВІСТЬ. Комбінаційна мінливість, її механізми, властивості та значення. Мутаційна мінливість, її

механізми, властивості та значення.

Мутації та їх різноманітність.

54

Спадковість, мінливість та наукові

закономірності. Генетика як наука. Розділи й методи сучасної генетики. Теорія успадкування Менделя. Хромосомна теорія спадковості. Мутаційна теорія. Дослідження і застосування знань про спадковість та мінливість. Т.о.№9 ЗАКОНОМІРНОСТІ СПАДКОВІСТІ ТА МІНЛИВІСТІ ОРГАНІЗМІВ..

Тема 10. СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ ТА АДАПТАЦІЇ ЖИВОГО

Основні тематичні складники компетентності учня / учениці:

Основне поняття теми: СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ. АДАПТАЦІЯ

Основний спосіб навчальної діяльності: ІНФОРМУВАННЯ

Ціннісна категорія теми: ДОЦІЛЬНІСТЬ

Ключові компетентності: В ГАЛУЗІ ПРИРОДНИЧИХ НАУК, ТЕХНІКИ І ТЕХНОЛОГІЙ, екологічна, інформаційно-комунікаційна

55

СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ. Типи та особливості середовищ існування. Екологічні чинники, їх різноманітність та вплив на організми .Закономірності впливу екологічних чинників на організм. П.Р. 29. Вплив інтенсивності чинника на життєдіяльність.

Формування біологічної компетентності

ЗНАННЯ: Учень / учениця: за допомогою асистента вчителя визначає зміст понять:

СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ, АДАПТАЦІЯ ОРГАНІЗМІВ, абіотичні чинники, водне,

наземне, ґрунтове та гостальне середовище існування, утекологія. за допомогою асистента вчителя візуалізує знання: про середовище

існування; за допомогою асистента вчителя

описує: властивості, рівні, різноманітність адаптацій; за допомогою асистента вчителя пояснює: властивості найважливіших абіотичних чинників середовища; за допомогою асистента вчителя перетворює знання: про

водне і наземне середовища

існування; за допомогою асистента вчителя

оцінює знання: про ґрунтове та гостальне середовище існування; за допомогою асистента вчителя структурує знання і моделює зміст

теми: СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ ТА АДАПТАЦІЇ

ЖИВОГО. УМІННЯ ІНФОРМУВАННЯ. Учень /

учениця: за допомогою асистента вчителя виділяє істотне: щодо впливу екологічних чинників на організм; за допомогою асистента вчителя

представляє інформацію з використанням наукової термінології: про адаптації

організмів до несприятливих умов; за допомогою асистента вчителя здійснює пошук інформації: про

адаптації організмів до світла; за допомогою асистента вчителя аналізує інформацію: про адаптації мешканців водного середовища; за допомогою асистента вчителя оцінює інформацію; про адаптації ґрунтових мешканців; за допомогою асистента вчителя співпрацює в групі та створює:

схему: Графічна модель. Галузі застосування знань про середовищ існування та адаптацій в практичній діяльності.

СТАВЛЕННЯ. Учень / учениця: за допомогою асистента вчителя визначає сутність ціннісної

категорії: ДОЦІЛЬНІСТЬ; за допомогою асистента вчителя усвідомлює та сприймає твердження: про доцільність об’єднання різних адаптацій в

цілісний пристосувальний комплекс; за допомогою асистента вчителя висловлює судження: про те, чому різні організми мають різні адаптації до несприятливих умов; за допомогою асистента вчителя обґрунтовує твердження; про відносну доцільність адаптацій; за допомогою асистента вчителя виявляє вибірковість ставлення: про відносну доцільність адаптацій паразитичних рослин; за допомогою асистента вчителя розробляє освітні продукти на

основі ставлення: щодо емоційно ціннісного сприйняття природи та її пізнання для успішного життя в соціоприродному середовищі. Формування ключових компетентностей

УМІННЯ: за допомогою асистента вчителя знаходити, обробляти, зберігати інформацію природничого змісту; СТАВЛЕННЯ: за допомогою асистента вчителя цінування розмаїття природи. Оцінювання особистісних надбань Учень / учениця оцінює: за допомогою асистента вчителя власні психологічні особливості, розвиток

особистісних, регулятивних, комунікативних, пізнавальних навичок, ціннісно-емоційних умінь.

56

АДАПТАЦІЯ ОРГАНІЗМІВ. Властивості, рівні, різноманітність (структурні, фізіологічні та

етологічні). Закономірності формування адаптацій організмів. Шляхи формування адаптацій організмів до несприятливих умов: подолання, уникнення та витримування. П. Р. 30. Виявлення адаптацій пустельних тварин

57

Абіотичні чинники та адаптації до них. Тепло як екологічний чинник. Температура тіла організмів. Температурні адаптації. Світло та його характеристика. Світло як умова фотосинтезу, орієнтації, біологічних ритмів. Вологість. Адаптації до коливання вмісту води у середовищі.

58

Водне середовище існування. Вода як екологічний чинник. Особливості середовища, екологічні групи мешканців та

адаптації. Наземно-повітряне середовище існування. Повітря як екологічний чинник. Особливості середовища, екологічні групи мешканців та адаптації. П. Р. 31. Виявлення структурних адаптацій водних мешканців.

59

Ґрунтове середовище існування.

Особливості середовища, екологічні групи мешканців та адаптації. Гостальне середовище існування. Особливості середовища, екологічні групи мешканців та адаптації.

60

Середовище існування, адаптації та наукові закономірності. Аутекологія, сучасні напрямки досліджень. ЗАКОН ЄДНОСТІ ОРГАНІЗМІВ Й СЕРЕДОВИЩА. Дослідження і застосування знань про середовище існування та адаптаціію. Т. о.№10 СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ ТА АДАПТАЦІЇ ЖИВОГО

Тема 11. ПОПУЛЯЦІЯ – ОСНОВНА ФУНКЦІОНАЛЬНА ОДИНИЦЯ ЕКОСИСТЕМ

Основні тематичні складники компетентності учня / учениці:

Основне поняття теми: ПОПУЛЯЦІЯ

Основний спосіб навчальної діяльності: ОБҐРУНТУВАННЯ

Ціннісна категорія теми: ПРОСТІР І ЧАС

Ключові компетентності: ЕКОЛОГІЧНА, математична, здатність спілкуватися рідною мовою

61

ПОПУЛЯЦІЯ. Умови формування та

різноманітність. Структура популяцій

(просторова, вікова, статева, етологічна). Функціональна роль популяцій в екосистемах

Формування біологічної компетентності

ЗНАННЯ: Учень / учениця: за допомогою асистента вчителя визначає зміст понять:

ПОПУЛЯЦІЯ, екологічна характеристика популяцій, динаміка популяцій, взаємодії

популяцій, життєздатність популяцій, демекологія. за допомогою асистента вчителя візуалізує знання: про популяції; за допомогою асистента вчителя описує: показники екологічної

характеристики популяції; за допомогою асистента вчителя пояснює: форми взаємодії

популяцій; за допомогою асистента вчителя

перетворює знання: про динаміку популяцій;

оцінює знання: про життєздатність популяцій; за допомогою асистента вчителя структурує знання і моделює зміст теми: ПОПУЛЯЦІЯ – ОСНОВНА

ФУНКЦІОНАЛЬНА ОДИНИЦЯ ЕКОСИСТЕМ.

УМІННЯ ОБҐРУНТУВАННЯ. Учень / учениця: за допомогою асистента вчителя висловлює судження: про структурованість популяцій за

різними критеріями; за допомогою асистента вчителяпояснює: сутність статичних і

динамічних показників популяції; за допомогою асистента вчителя обґрунтовує розмаїття:

симбіотичних взаємодій; за допомогою асистента вчителя пояснює: закономірності зростання

чисельності популяцій; за допомогою асистента вчителя оцінює: основні причини зміни

чисельності популяцій; за допомогою асистента вчителя співпрацює в групі та створює: Графічна модель. Галузі застосування знань про популяції в

практичній діяльності. СТАВЛЕННЯ. Учень / учениця: за допомогою асистента вчителя

визначає сутність ціннісної категорії: ПРОСТІР І ЧАС; за допомогою асистента вчителя усвідомлює та сприймає: твердження про просторову і часову

організацію популяцій; за допомогою асистента вчителя висловлює судження: щодо впливу

антибіотичних взаємодій на організацію популяцій; за допомогою асистента вчителя

обґрунтовує: причини мінливості популяцій в просторі і часі; за допомогою асистента вчителя

виявляє ставлення: щодо екологічних стратегій популяцій; за допомогою асистента вчителя

розробляє освітні продукти на основі ставлення: усвідомлення важливості раціонального

природокористування. Формування ключової

компетентності УМІННЯ: за допомогою асистента вчителя розв’язувати проблеми природничого змісту за допомогою математичних моделей природних об’єктів та явищ; СТАВЛЕННЯ: за допомогою асистента вчителя зацікавленість у

популяризації науки рідною мовою. Оцінювання особистісних надбань Учень / учениця оцінює: за допомогою асистента вчителя власні психологічні особливості, розвиток особистісних, регулятивних, комунікативних, пізнавальних навичок, ціннісно-емоційних умінь.

62

Екологічна характеристика популяцій. Статичні (популяційний ареал, чисельність та щільність) показники популяцій. Динамічні показники популяцій (народжуваність, смертність, темпи росту). П. Р.32. Розв’язування вправ. Показники екологічної характеристики популяцій.

63

Взаємодія популяцій. Класифікація відносин між популяціями. Симбіотичні відносини: мутуалізм, протокооперація, коменсалізм. Різноманітність форм експлуатації: хижацтво, паразитизм, конкуренція. П. Р. 33. Дослідження симбіотичних взаємовідносин між популяціями.

64

Динаміка популяцій. Чинники, що визначають зміни чисельності. Поняття про ємність середовища. Стратегії зростання чисельності популяцій. Типи коливань чисельності. Популяційні хвилі, їх причини та види. Гомеостаз популяцій.

65

Життєздатність популяцій. Мінімальна життєздатна популяція. Виживання популяції та криві виживання. Екологічні стратегії популяцій та їх ознаки.

66

Закономірності організації популяцій. Демекологія, або популяційна екологія. Закон обмеженого росту. Гіпотеза саморегуляції популяцій. Принцип мінімального розміру популяцій. Дослідження і застосування знань про популяції. Т.о.№11 ПОПУЛЯЦІЯ – ОСНОВНА ФУНКЦІОНАЛЬНА ОДИНИЦЯ ЕКОСИСТЕМ.

Тема 12. ЕКОСИСТЕМА – ОСНОВНА ФУНКЦІОНАЛЬНА ОДИНИЦЯ БІОСФЕРИ

Основні тематичні складники компетентності учня / учениці:

Основне поняття теми: ЕКОСИСТЕМА

Основний спосіб навчальної діяльності: РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМ

Ціннісна категорія теми: ВЗАЄМОДІЯ В ПРИРОДІ

Ключові компетентності: ЕКОЛОГІЧНА, громадянські, підприємливість та фінансова грамотність.

67

ЕКОСИСТЕМА. Склад, структура,властивості, характеристики та різноманітність екосистем. Біотичні угруповання, їх функціональна роль в екосистемах. Біотоп та його компоненти.

Формування біологічної компетентності

ЗНАННЯ: Учень / учениця: за допомогою асистента вчителя визначає зміст понять:

ЕКОСИСТЕМА, функціонування екосистем, стабільність екосистем, БІОСФЕРА, жива речовина,

антропогенний вплив, екосистемологія;

візуалізує знання: про екосистеми; за допомогою асистента вчителя описує: функціонування екосистем; за допомогою асистента вчителя

пояснює: стабільність екосистем; за допомогою асистента вчителя перетворює знання: про

біосферу; за допомогою асистента вчителя

оцінює знання: про антропогенний вплив; за допомогою асистента вчителя структурує знання і моделює зміст теми: ЕКОСИСТЕМА – ОСНОВНА ФУНКЦІОНАЛЬНА ОДИНИЦЯ БІОСФЕРИ.

УМІННЯ РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМ. Учень / учениця: за допомогою асистента вчителя вибирає пізнавальну ситуацію: про взаємозв’язок складових компонентів екосистеми; за допомогою асистента вчителя розпізнає проблему для розв’язання: про визначальний характер

трофічних зв’язків у функціонуванні екосистеми; вибір ідей для розв’язання проблеми:

про значення екологічних сукцесій; за допомогою асистента вчителя аналізує результати: обґрунтування функцій живої речовини; за допомогою асистента вчителя оцінює: значення Червоної книги України; за допомогою асистента вчителя співпрацює в групі та створює: Графічна модель. Галузі застосування знань про екосистеми в практичній діяльності. СТАВЛЕННЯ. Учень / учениця: за допомогою асистента вчителя

визначає сутність ціннісної категорії: ВЗАЄМОДІЯ; за допомогою асистента вчителя усвідомлює та сприймає твердження: про залежність

екосистем від взаємодії речовин та енергії; за допомогою асистента вчителя висловлює міркування: про взаємодії, що визначають існування природних та штучних екосистем; за допомогою асистента вчителя обґрунтовує: значення взаємодій між біосферою та геологічними оболонками Землі; за допомогою асистента вчителя виявляє вибірковість ставлення:

щодо міжнародної взаємодії для розв’язання екологічних проблем; за допомогою асистента вчителя розробляє освітні продукти на основі ставлення: за допомогою асистента вчителя усвідомлення важливості раціонального

природокористування. Формування ключової

компетентності УМІННЯ: за допомогою асистента вчителя дотримуватися норм законодавства з охорони природи; СТАВЛЕННЯ: за допомогою асистента вчителя обстоювання важливості раціонального господарювання. Оцінювання особистісних надбань Учень / учениця оцінює: за допомогою асистента вчителя власні психологічні особливості, розвиток особистісних, регулятивних, комунікативних, пізнавальних навичок, ціннісно-емоційних умінь.

68

Функціонування екосистем. Трофічна

структура біоценозу. Продуценти, консументи, редуценти. Трофічні ланцюги й трофічна мережа екосистем. Перетворення речовин та енергії в екосистемах. Закономірності функціонування екосистем. П. Р. 35. Розв’язування вправ. Трофічна структура екосистем.

69

. Стабільність екосистем. Циклічні та поступальні зміни екосистем. Екологічні сукцесії, основні етапи й типи. Штучні екосистеми, особливості структури й функціонування.

70

БІОСФЕРА. Особливості біосфери. Основні

положення вчення про біосферу. Жива речовина, її функції. Біогеохімічні цикли як

визначальна умова існування біосфери.

71

Антропогенний вплив і біосфера. Забруднення довкілля. Сучасні екологічні проблеми. Збереження біорізноманіття як умова стабільності біосфери. П.Р. 36. Категорії видів, що заносяться до Червоної книги України. Червона книга України. Екологічна мережа України.

72

Закономірності організації екосистем та

біосфери. Екосистемологія, сучасні

напрямки досліджень. Екосистеми та раціональне Природокористування. Дослідження і застосування знань про

екосистеми та біосферу. Т. о.№ 12 ЕКОСИСТЕМА – ОСНОВНА ФУНКЦІОНАЛЬНА ОДИНИЦЯ БІОСФЕРИ.

Тема 13. БІОЛОГІЧНА ЕВОЛЮЦІЯ – УМОВА ІСНУВАННЯ ЖИТТЯ НА ЗЕМЛІ

Основні тематичні складники компетентності учня / учениці:

Основне поняття теми: БІОЛОГІЧНА ЕВОЛЮЦІЯ

Основний спосіб навчальної діяльності: ДОСЛІДЖЕННЯ

Ціннісна категорія теми: ПРИЧИНА і НАСЛІДОК

Ключові компетентності: ЗДАТНІСТЬ СПІЛКУВАТИСЯ РІДНОЮ МОВОЮ, екологічна, в галузі природничих наук, техніки і технологій

73

БІОЛОГІЧНА ЕВОЛЮЦІЯ. Особливості

біологічної еволюції. Докази еволюції.

Система органічного світу як результат біологічної еволюції. П.Р. 37. Дослідження гомології передніх кінцівок хребетних.

Формування біологічної компетентності

ЗНАННЯ: Учень / учениця: за допомогою асистента вчителя визначає зміст понять:

БІОЛОГІЧНА ЕВОЛЮЦІЯ, чинники еволюції, природний добір, мікроеволюція, видоутворення, макроеволюція, еволюційне вчення; за допомогою асистента вчителя візуалізує знання: про біологічну еволюцію; за допомогою асистента вчителяописує: чинники еволюції; за допомогою асистента вчителя пояснює: мікроеволюцію; за допомогою асистента вчителя перетворює знання: про видоутворення; за допомогою асистента вчителя оцінює знання: про макроеволюцію; за допомогою асистента вчителя

структурує знання і моделює зміст теми: БІОЛОГІЧНА ЕВОЛЮЦІЯ – УМОВА ІСНУВАННЯ ЖИТТЯ НА ЗЕМЛІ. УМІННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ. Учень / учениця: за допомогою асистента вчителя

вибирає пізнавальну ситуацію: для дослідження доказів еволюції; за допомогою асистента вчителя

визначає мету і завдання дослідження: популяційних хвиль; за допомогою асистента вчителя визначає етапи дослідження:

різноманітності адаптацій; за допомогою асистента вчителя аналізує результати дослідження: видової належності за критеріями

виду; за допомогою асистента вчителя

формулює висновки: про те, чому комахи є прогресуючою групою тварин; за допомогою асистента вчителя співпрацює в групі та створює:

Графічна модель. Галузі застосування знань про еволюцію в практичній діяльності. СТАВЛЕННЯ. Учень / учениця: за допомогою асистента вчителя

визначає сутність ціннісної категорії: ПРИЧИНА і НАСЛІДОК; за допомогою асистента вчителя

усвідомлює та сприймає: твердження про причини форм природного добору; за допомогою асистента вчителя виявляє ставлення: щодо причин і наслідків боротьби за існування; за допомогою асистента вчителя виявляє переконання: щодо ізоляції як основної причини видоутворення; за допомогою асистента вчителя

виявляє вибірковість ставлення: щодо причин виходу рослин на суходіл; за допомогою асистента вчителя розробляє освітні продукти на

основі ставлення: цінування здобутків учених-природничників. Формування ключової

компетентності УМІННЯ: за допомогою асистента вчителя установлювати причиново-наслідкові зв’язки; СТАВЛЕННЯ: за допомогою асистента вчителя визнання життя як найвищої цінності, шанування науки як складника світової культури. Оцінювання особистісних надбань

Учень / учениця оцінює: за допомогою асистента вчителя власні психологічні особливості, розвиток

особистісних, регулятивних, комунікативних, пізнавальних навичок, ціннісно-емоційних умінь.

74

Чинники еволюції. Сучасні уявлення про

еволюційні чинники. Елементарні чинники

еволюції (спадковість, мінливість, ізоляція, дрейф генів, популяційні хвилі). Природний добір – рушійна сила еволюції. Форми природного добору.

75

Мікроеволюція. Популяція – елементарна

одиниця еволюції. Адаптації як результат

мікроеволюційних процесів. Генетичні та екологічні мікроеволюційні процеси.

Коадаптивна еволюція П. Р. 38. Дослідження різноманітностіадаптацій.

76

Видоутворення. Вид – етап біологічної еволюції. Критерії та загальні ознаки

виду Способи видоутворення. П. Р. 39. Характеристика виду за видовими критеріями.

77

Макроеволюція. Форми макроеволюційних

процесів: дивергенція, конвергенція, паралелізм. Біологічний прогрес і

біологічний регрес. Шляхи досягнення

біопрогресу: ароморфози, ідіоадаптації й загальна дегенерація.

78

Біологічна еволюція та її закономірності.

Еволюційна біологія, її зв’язки з іншими науками. Теорія еволюції. Закономірності біологічної еволюції. Дослідження і застосування знань про біологічну еволюцію. Т. о.№13 БІОЛОГІЧНА ЕВОЛЮЦІЯ – УМОВА ІСНУВАННЯ ЖИТТЯ

НА ЗЕМЛІ.

Тема 14. ПОХОДЖЕННЯ ТА ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ЖИВОЇ ПРИРОДИ НА ЗЕМЛІ

Основні тематичні складники компетентності учня / учениці:

Основне поняття теми: ПОХОДЖЕННЯ ЖИТТЯ. ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ЖИВОЇ ПРИРОДИ

Основний спосіб навчальної діяльності: ІНФОРМУВАННЯ

Ціннісна категорія теми: РУХ

Ключові компетентності: В ГАЛУЗІ ПРИРОДНИЧИХ НАУК, ТЕХНІКИ І ТЕХНОЛОГІЙ, громадянські, вільне володіння державною мовою

79

ПОХОДЖЕННЯ ЖИТТЯ НА ЗЕМЛІ. Основні гіпотези походження життя. Основні етапи абіогенезу та біогенезу. Геохронологічна шкала розвитку життя.

Формування біологічної компетентності

ЗНАННЯ: Учень / учениця: за допомогою асистента вчителя визначає зміст понять:

ПОХОДЖЕННЯ ЖИВОЇ ПРИРОДИ, ІСТОРИЧНИЙ

РОЗВИТОК ЖИВОЇ ПРИРОДИ, еволюція вірусів, архей, бактерій, рослин, грибів і тварин,

антропогенез, еволюція біосфери; за допомогою асистента вчителя візуалізує знання: про походження життя на Землі; за допомогою асистента вчителя описує: історичний розвиток живої природи; за допомогою асистента вчителя

пояснює: еволюцію рослин; за допомогою асистента вчителя перетворює знання: про

еволюцію тварин; за допомогою асистента вчителя оцінює знання: про історичний

розвиток людини; за допомогою асистента вчителя структурує знання і моделює зміст

теми: ПОХОДЖЕННЯ ЖИТТЯ І РОЗВИТОК ОРГАНІЧНОГО СВІТУ НА ЗЕМЛІ. УМІННЯ

ІНФОРМУВАННЯ. Учень / учениця: за допомогою асистента вчителя виділяє істотне: про етапи

абіогенезу та біогенезу; за допомогою асистента вчителя представляє інформацію з

використанням наукової термінології: про розвиток життя в археї; за допомогою асистента вчителя здійснює пошук інформації; про

ароморфози вищих рослин; за допомогою асистента вчителя систематизує інформацію: про

ароморфози хребетних тварин; за допомогою асистента вчителя оцінює інформацію: про особливості еволюції людини; за допомогою асистента вчителя співпрацює в групі та створює:

Графічна модель. Галузі застосування знань історичний розвиток в практичній діяльності.

СТАВЛЕННЯ. Учень / учениця: за допомогою асистента вчителя визначає сутність ціннісної

категорії: РУХ; за допомогою асистента вчителя

усвідомлює та сприймає: еволюційні зміни, що зумовили появу еукаріотів; за допомогою асистента вчителя виявляє ставлення: щодо

еволюційних змін, що зумовили розвиток вищих спорових і насінних рослин; за допомогою асистента вчителя виявляє переконання: про

причиновість історичного розвитку хребетних; за допомогою асистента вчителя виявляє вибірковість ставлення: щодо еволюційних змін, що сприяли прогресивному розвитку людини; за допомогою асистента вчителя розробляє освітні продукти на основі ставлення: критичне

оцінювання здобутків природничих

наук. Формування ключової компетентності УМІННЯ: за допомогою асистента вчителя інтерпретувати інформацію, подану в інфографіці,

таблицях, діаграмах, графіках тощо;

СТАВЛЕННЯ: за допомогою асистента вчителя визнання існування різних думок і поглядів на

проблеми; Оцінювання особистісних надбань

Учень / учениця оцінює: за допомогою асистента вчителя власні психологічні особливості, розвиток

особистісних, регулятивних, комунікативних, пізнавальних навичок, ціннісно-емоційних умінь.

80

ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ЖИВОЇ ПРИРОДИ. Основні закономірності філогенезу. Еволюція вірусів. Гіпотези походження вірусів. Еволюція архей і бактерій. Гіпотеза LUCA (Last Universal Common Ancestor). Еволюція еукаріотів. Гіпотеза LECA, (Last Eukaryotic Common

Ancestor).

81

Еволюція рослин. Основні еволюційні події та ароморфози рослинного світу. Еволюція грибів, їх Особливості. П. Р. 40. Виявлення ароморфозів вищих рослин.

82

Еволюція тварин. Особливості еволюції

тварин. Основні еволюційні події та

ароморфози тваринного світу. Плазуни мезозою. П. Р.41. Виявлення ароморфозів хребетних тварин.

83

Історичний розвиток людини. Гіпотези

походження людини. Чинники еволюції людини. Етапи еволюції людини. Сучасні уявлення про Антропогенез.

84

Закономірності історичного розвитку

живої природи. Еволюційна філогенія як наука. Методи дослідження філогенезу (методи потрійного паралелізму, молекулярної генетики). Закономірності макроеволюції груп. Дослідження і застосування знань про історичний розвиток життя на Землі. Т. о.№14 ПОХОДЖЕННЯ ТА ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ЖИТТЯ НА ЗЕМЛІ .

Узагальнення розділу ІІІ

85

ЗАКОНОМІРНОСТІ ЖИВОЇ ПРИРОДИ.