Модифікована програма з літературного читання для 4 класу

Зміст навчання

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Очікувані результати навчання учня з ООП

Жанрове і авторське розмаїття навчального матеріалу, з яким учні ознайомлюються на уроках літе­ратурного читання, самостійного читання відповідно до індивіду­альних інтересів і можливостей доступу до джерел інформації:

—     усна народна творчість (малі фольклорні форм и; прислів’я, приказки, усмішки, притчі; ге­роїко -фантастич н і і соціально- побутові казки; пісні; міфи про створення світу і людей);

—     художні твори письменників- класиків, відомих українських і зарубіжних письменників;

—     поезія (вірші пейзажні, лі­ричні, сюжетні, фантастичні, гумористичні; вірші-загадки, скоромовки, акровірші);

—     проза (оповідання, уривки з по­вістей, автобіографічних творів, спогадів; легенди; п’єси);

—      байки (вірші і проза);

 Науково-художня, науково-популярна літературна з різних джерел, навчальні тексти; тексти зі ЗМІ.

Тематика дитячого читання: світ думок, почуттів, прагнень дітей; -родинні стосунки; ставлен­ня людей до рідної землі, рідної мови; пошанування праці; події життя української Діаспори; події минулого і сучасного; життя ви­датних людей, винаходи, фантазії, пригоди, фантастика; бібліотеки, музеї тощо

Пізнаємо простір  дитячого читання

пояснює, з яких джерел складається простір його читання;

розрізняє твори усної народної творчості і ав­торські наводить приклади;

називає імена і прізвища відомих українських письменників, з творами яких неодноразово зуст­річався на уроках;

знає назви, сюжети кількох фольклорних і лі­тературних творів;  знає напам’ять 5-6 віршів, кілька прислів’їв, скоромовок, загадок; пояснює цінність книг, чи­тання, ; бібліотек;

розповідає про свої читацькі уподобання; знає, яким чином можна задовольнити потреби у зна­ходженні нової інформації.

Учень за допомогою вчителя/асистента вчителя:

має уявлення про різні види і типи видань (книжка, газета, журнал);

знає призначення структурних елементів художньої книжки (ілюстрація, зміст, сторінка) ;

передбачає за обкладинкою  та ілюстраціями про що йтиметься в дитячій книжці;

знає сюжети кількох казок та оповідань;

розрізняє віршовані та прозові твори за формою ;

Удосконалення прийомів смис­лової та технічної сторін навички читання вголос і мовчки: застосу­вання прийомів розуміння змісту текстів різних видів; виконання вправ, завдань з розвитку тех­нічної сторони навички; читання вголос правильно, в індивіду­альному темпі, з дотриманням основних норм орфоепії.

Самостійний добір і застосо­вування під час читання вголос, декламації прозових художніх (уривки), поетичних творів та інс­ценізації відповідні мовленнєві та позамовні засоби виразності: тон, гучність, логічний наголос, темп, жести, міміка та ін. Пере­дача з їх допомогою загального емоційного настрою змісту твору, зміну емоційного настрою персо­нажа, стану природи та ін.

Пояснення значень незнайомих слів, висловів, термінів у текстах різних видів; користування винос­ками, тлумачними словниками, довідниками, спираючись на контекст, а також шляхом добору контекстуальних синонімів.

Розвиваємо навичку читання, оволодіваємо прийомами розуміння прочитаного

володіє повноцінною навичкою читання вголос і мовчки текстів різних видів як загальнопред- метним умінням;

усвідомлює важливість уміння вправно читати для успішного навчання тепер і в майбутньому;

самостійно застосовує прийоми виразного чи­тання та декламування напам’ять (для художніх текстів); ''

самостійно виділяє у тексті і пояснює значення незнайомих слів, висловів, юрм і ні в;

наслідуючи вчителя, намагається промовляти звуки та слова (відповідно до можливостей мовленнєвого розвитку);

Реагує та розрізняє звучання голосу різної сили та промовляння  у різному темпі;

Робить спроби читати склади типу «ПГ»,»ГП» та прості слова після відповідної підготовки;

Зосереджує увагу на змісті тексту, прочитаного вчителем;

Удосконалювати вміння співвідносити графічний образ букви з її звучанням;

Взаємодіємо усно за змістом прослуханого

уважно слухає та намагається зрозуміти зміст невеликого тексту;

 відповідає за змістом прослуханого на прості запитання (показує малюнки до тексту);

за питаннями вчителя називає дійових осіб прослуханого твору;

визначає послідовність подій (з опорою на малюнки);

бере участь у розігруванні: діалогу, створенні діалогу на задану тему, за ілюстрацією, викорис­товуючи мовленнєві І позамовні засоби;

користується формулами мовленнєвого етикету;

Сприймання і практичне розріз­нення текстів різних видів (худож­ні, науково-художні).

Дослідження побудови і змісту художнього тексту;

1. смисловий і структурний ана­ліз тексту:

—      сприймання художнього обра­зу Твору, розуміння основного смислу описаних фактів, подій, вчинків персонажів;

—     знаходження і пояснення ознак певних подій, явищ, персонажів із метою їх характеристики і підготовки до виразного читан­ня, а також читання в особах;

—      розуміння смислових зв’язків, істотних ознак, понять, висно­вків;

—      самостійне складання плану оповідання, казки, статті; вико­ристання плану для переказу твору;

—     установлення причиново-на­слідкових зв’язків;

—      розвиток умінь самостійно усвідомлювати та визначати тему і основну думку твору;

—      розвиток умінь застосовувати різні види переказу залежно від мети (докладний, стислий, вибірковий);

2. дослідження засобів худож­ньої виразності:

усвідомлене сприймання засо­бів художньої виразності від­повідно до їх функцій у творі;

—     спостереження за авторським вибором слова у творах різних жанрів під час діалогів, описів

—     природи, зовнішності персо­нажів, характеристики героїв;

— знаходження і з’ясування ролі епітетів, порівнянь, метафор, повторів, гіпербол в усній на­родній творчості та у творчості поетів і прозаїків;

— використання у власному мов­ленні засобів художньої вираз­ності;

3. дослідження жанрових особ­ливостей:

—     усвідомлення: взаємозв’язків: письменники — теми; пись­менник жанр;

—     удосконалення умінь визна­чати основні події у творі, по­яснювати динаміку їх розвитку; установлювати взаємозв’язки між подіями фактами, спира­ючись на зміст тексту;

—     визначення головних і друго­рядних героїв твору; розріз­нення персонажів у ставленні їх до головного героя;

—     розвиток умінь характеризува­ти персонажа за його вчинка­ми, поведінкою, висловлювати власні оцінні судження щодо цього;

—     формування умінь виявляти емоційний стан, настрій інших людей, сприймаючи жести, міміку, інтонацію мовлення, окремі елементи поведінки героїв твору;

—     удосконалення умінь практич­но розрізнювати твори різних жанрів, які опрацьовувалися раніше; називати ознаки, які вказують на приналежність твору до того чи іншого жанру.

4.    діалогічна взаємодія з тек­стом:

—     розвиток умінь формулювати пізнавальні запитання на вияв­лення загального, емоційного сприймання змісту;

—     на поглиблене розуміння тек­сту, встановлення смислових зв’язків між окремими части­нами тексту та ін.: пояснюва­ти, що авторські запитання чи звернення спонукають до діалогічної взаємодії читача з текстом, автором твору;

—     розуміння мотивів вчинків пер­сонажів, виявлення авторської позиції щодо зображеного;

—     виявлення й оцінювання стану героїв твору шляхом формулю­вання власних оцінних суджень (моральних, естетичних).

Дослідження побудови і змісту

На  науково-художнього тексту.

—      розвиток умінь самостійно усвідомлювати зміст заголовка, виділяти нові поняття, терміни, з’ясовувати їх суть; визначати тему тексту;

—      формування й розвиток умінь розуміти особливості науково-художнього тексту: відсутність

' емоційних оцінок, наявність наукових фактів, понять, термінів, графічної Інформації;

—      виділення й усвідомлення суті графічної інформації (схеми, моделі, графіки, таблиці); пояснення Того, які частини змісту тексту супроводжує ілюстративний матеріал;

:-т розвиток умінь знаходити ї розрізняти інформацію природничого, історичного, культурознавчого характеру; пояснювати явища природи, історичні факти, події, співвідносити їх з текстом;

—     удосконалення умінь самостійно здійснювати смислову компресію змісту тексту: виділяти ключові поняття, поділяти текст на смислові частини, робити узагальнення інформації, у т.ч., що міститься в різних частинах тексту; визначати мікротеми, добирати до них за­головки, складати план; стисло відтворювати зміст тексту з опорою на план;

удосконалення умінь формулювати власні думки за змістом тексту, доводити і підтверджувати їх фактами з посиланням на текст; пояснювати, які нові знання, цікавий

досвід здобув / здобула.

Досліджуємо і взаємодіємо з текстами різних видів

повноцінно сприймає, практично розрізнює тексти різних видів;

повноцінно розуміє текст, пояснює, який ху­дожній образ І образи створив письменник; що основне хотів передати; визначає і характеризує події, явища, мотиви вчинків дійових осіб;

установлює і пояснює смислові зв’язки між частинами тексту;

складає план оповідання, казки, статті; користується планом для переказу твору; знаходить і пояснює причиново-наслідкові зв’язки;

самостійно визначає тему і основну думку твору; самостійно застосовує різні види переказу (за­лежно від мети);

пояснює, які словосполучення, вислови допо­магають краще уявити картини природи, місце події, зовнішність персонажів, їхні характери, вчинки, стосунки з іншими героями;

знаходить у тексті засоби художньої виразності (епітет, метафору, гіперболу (без вживання тер­мінів) порівняння; з’ясовує їх роль;

використовує яскраві, образні вислови у властивому йому мовленні (під час опису, розповіді);

називає основні теми та жанри творів письмен­ників, з творами яких неодноразово зустрічалися під час навчання;

визначає основні події у творі, установлює їх послідовність, зв’язки, динаміку розвитку;

самостійно визначає головних І другорядних персонажів твору;

характеризує персонажа за його вчинками; визначає мотиви, наслідки його вчинку; співвід­носить вчинок із загальноприйнятими нормами людської моралі;

виявляє внутрішній стан героя, його почуття, зміну емоційного настрою;

визначає, самостійно розрізнює жанрові озна­ки літературних творів, які опрацьовувалися під час навчання в 2-4 класах; наводить приклади;

формулює продуктивні запитання до тексту; виокремлює в тесті авторські запитання, звер­нення до читача; пояснює їх суть;

пояснює мотиви вчинків героїв, авторське став­лення до них;

висловлює емоційно-оцінні судження до вчинків персонажів {морально-етичного і естетичного характеру); обґрунтовує свою думку;

самостійно ознайомлюється з текстом; орієнтується у його змісті; визначає тему;

називає ознаки, які вказують на приналежність тексту до науково-художнього;

виділяє і розкодовує графічну інформацію, що міститься в тексті; перетворює графічну інфор­мацію в текстову;

знаходить, розрізняє у текстах різнорідну інформацію; пояснює її суть;

здійснює смисловий аналіз змісту тексту; складає план;

висловлює власне судження щодо змісту тексту

за допомогою малюнків встановлює послідовність подій;

коротко характеризує вчинок героя (за допомогою навідних запитань вчителя);

намагається дати оцінку поведінки, вчинків персонажів (за допомогою запитань учителя);

 називає головних  персонажів твору;

самостійно виконує завдання на зміну, доповнення, словесне ілюстрування твору;

доповнює твір новим персонажем, новою подією;

передає прочитане в інсценізації, поєднуючи різні засоби виразності (слово, жест, міміка рухи);

використовує відомі прийоми для створенню казки.

Перетворюємо та інсценізуємо прочитане, створюємо власні тексти

Заохочення дітей до творчості виконання різноманітних завдань, вправ для розвитку фантазії, образного мислення і мовлення.

Конкретизація, доповнення прочитаного новою інформацією, новим баченням через залучення ілюстративного матеріалу (малюнок, картина, музика).

Завдання на образне уявлення прочитаного; розвиток фантазії через взаємодію мистецтв («Бачу картину намальовану поетом» та ін.).

Придумування словесних картин; творчий переказ; вправи на римування, оволодіння прийомами складання казок; розвиток образного мовлення (комбінування відомого з невідомим; акцентування деталі; зупинення або прискорення часу; перевтілення, аналогія та ін.); загадок, лічилок та ін.

Знаходження у текстах образних засобів (добір порівнянь, епітетів, метафор, багатозначних слів, фразеологічних зворотів), пояснення їх ролі у сприйманні прочитаного.

Бере участь в інсценізації твору, виконує свою роль (відповідно до своїх можливостей);

Передає характер героя за допомогою  різних засобів виразності(слово, жест, міміка, рухи).