Модифікована програма з математики для дітей з ООП для 1,2 класів (Іцикл )

МАТЕМАТИЧНА ГАЛУЗЬ

 МАТЕМАТИКА

Пояснювальна записка

Навчання математиці спрямоване на те, щоб сформувати та розвинути в учнів соціально-адаптивні навички та життєву компетентність, що у свою чергу сприятиме підвищенню рівня їхніх адаптаційних можливостей та самостійності, а саме:

•                        сформувати в учнів кількісні, просторові та часові уявлення;
•                        навчити виконувати арифметичні дії;
•                        ознайомити з найпростішими величинами та одиницями їх вимірювання;
•                        навчити застосовувати набуті знання й уміння під час розв’язування арифметичних задач;
•                        сформувати вміння розв’язувати арифметичні задачі;
•                        креслити прямі лінії, відрізки, будувати прості геометричні фігури, розпізнавати їх властивості.

Корекційна спрямованість процесу навчання математики безпосередньо пов’язана з розв’язуванням специфічного завдання - корекцією та розвитком пізнавальної діяльності, особистісних якостей дитини, формуванням вмінь планувати свою діяльність, здійснювати контроль та самоконтроль, а також вихованням наполегливості, допитливості, терплячості, працьовитості. Саме тому навчання математики повинно мати практичну спрямованість і бути пов’язаним з іншими навчальними предметами, життям, готувати учнів до оволодіння професійно-трудовими знаннями і навичками, вчити використовувати математичні знання в життєвих ситуаціях.

З урахуванням особливостей розвитку та навчання дітей із порушеннями інтелектуального розвитку у змісті початкового курсу з математичної освіти відповідно до зазначеної мети і сформульованих завдань виділено такі змістові лінії: «Домислові уявлення та поняття», «Числа. Арифметичні дії з числами», «Арифметичні задачі. Робота з даними», «Просторові відношення. Геометричні фігури».

Робота над першим десятком розпочинається з пропедевтичного періоду, змістом якого є формування у дітей дочислових уявлень, які у свою чергу стають основою для засвоєння натуральних чисел. У межах змістової лінії «Дочислові уявлення та поняття» здійснюється формування уявлень про кількість, властивості предметів: уміння порівнювати групи предметів за кількістю; виділяти з групи предметів один чи кілька предметів, яким властиві певні ознаки (форма, розмір, розміщення), вживати відповідну термінологію; знання способів порівняння предметів за величиною, груп предметів за кількістю.

Навчання передбачає формування в учнів дій з предметами, що спрямовані на об’єднання множин, вилучення частини множини, поділ множин на рівні частини та інші предметно-практичні дії, які сприяють підготовці школярів до засвоєння таких абстрактних математичних понять, як число і величина.

Одним із важливих прийомів навчання є порівняння, оскільки більшість математичних уявлень і понять мають взаємо обернений характер. їх засвоєння можливе лише за умови опанування способами знаходження подібностей та відмінностей, виділення суттєвих ознак, абстрагування від несуттєвих, використання прийомів класифікації та диференціації, встановлення причинно- наслідкових зв’язків між поняттями.

Поряд з формуванням основних математичних понять важливе місце на уроках математики займає формування обчислювальних навичок. У процесі реалізації змістової лінії «Числа. Арифметичні дії з числами» здійснюється формування знань про правила лічби предметів, кількісні та порядкові числівники, вміння лічити предмети, які по-різному розташовані на площині; формування уявлень про натуральний ряд чисел, його властивості; умінь називати і записувати число «нуль», попереднє і наступне число для будь-якого числа в межах десяти; формування навичок прямої та зворотної лічби; уявлень про цифру і число, яке позначається нею, умінь співвідносити число з цифрою і групою предметів; розуміння змісту арифметичних дій додавання, віднімання; знань назви компонентів і результатів арифметичних дій.

Вправи з усної лічби є складовою частиною майже кожного уроку математики. Усна лічба сприяє закріпленню знань і забезпечує швидку їх перевірку. Усні обчислення сприяють як розвитку пізнавальних здібностей учнів, так і подоланню їх недоліків. Вправи з усної лічби урізноманітнюють уроки математики і роблять їх цікавими.

Під час ознайомлення школярів з нумерацією чисел у межах 1-го десятка розглядається утворення кожного числа шляхом прилічування одиниці (крім числа і цифри 1), відлічування одиниці з наступного, позначення його цифрою, прямим і зворотним рахунком у межах даного числа, співвіднесення предметної сукупності, числа і цифри, визначення місця числа у натуральному ряді. При цьому числа порівнюються, вивчається їхній склад, відрізок числового ряду, з ними виконуються дії додавання та віднімання, розв’язуються прості арифметичні задачі на знаходження суми та остачі.

Організація роботи на даному етапі передбачає використання значної кількості наочних посібників, оскільки практично кожне нове число або математичне поняття, яке формується у школярів, необхідно унаочнити. Вивчення числа і цифри повинно проходити одночасно.

З арифметичними діями додавання та віднімання, а також знаками цих дій («+», «-», «=») учні знайомляться при вивченні числа і цифри 2. Засвоєння арифметичних дій проходить не ізольовано від вивчення нумерації, а відбувається в комплексі. При цьому школярів спочатку ознайомлюють з додаванням, а потім з аналогічними випадками відніманням.

У цей період учні розв’язують прості арифметичні задачі на знаходження суми і остачі, знайомляться з монетами, вартість яких не перевищує 10 грн (1 грн, 2 грн, 5 грн), вчаться користуватися лінійкою.

У викладанні математики значне місце займають арифметичні задачі. У рамках реалізації змістової лінії «Арифметичні задачі. Робота з даними» учні ознайомлюються із структурними компонентами та загальними прийомами роботи із задачею: формуються початкові уявлення про текстову арифметичну задачу, уміння сприймати текст задачі.

З першого класу учнів ознайомлюють з поняттям «задача» і двома її типами на знаходження суми і остачі.

Формуванню у школярів поняття «задача» передує організація вчителем системи вправ з виконання операцій над множинами, що значною мірою забезпечує чітке усвідомлення учнями сутності дій додавання та віднімання.

Враховуючи конкретність наочно-дійового та наочно-образного мислення дітей із порушеннями інтелектуального розвитку, доцільно оперувати з такими множинами, які діти можуть тримати в руках.

Перші арифметичні задачі, залежно від використання для їх складання наочного матеріалу, діляться на задачі-драматизації та задачі-ілюстрації. Відповіді на запитання таких задач учні бачать, перераховуючи конкретні предмети або їх зображення. Поступово вони навчаються розв’язувати прості текстові арифметичні задачі. На їх основі учні знайомляться з терміном «задача», структурними компонентами задачі: умовою, числовими даними, запитанням, розв’язком та відповіддю. Прості арифметичні задачі є складовою частиною складених задач, тому формування вмінь розв’язувати прості задачі готує школярів до розв’язання складених.

Особлива увага звертається на розуміння учнями ситуації, яка описується в задачі, встановлення залежностей між числовими даними і шуканим. Для цього проводиться робота над змістом задачі, яка передбачає розбір незрозумілих слів чи виразів в тексті задачі, читання тексту задачі вчителем та учнями, запис умови задачі, повторення її за запитаннями.

Значна увага приділяється пошуку розв’язування задачі, в процесі якого намічається план і послідовність виконання дій. У першому класі, коли діти не знають усіх букв алфавіту, запис здійснюється у вигляді арифметичного виразу без найменування, розміщеного посередині рядка. По мірі вивчення букв алфавіту вводиться називання буквою з крапкою в дужках після числа тих предметів, над якими виконувалося обчислення.

При навчанні розв’язуванню задач необхідно використовувати наочний і дидактичний матеріал, власну діяльність, схеми.

Формування геометричних уявлень відіграє значну роль у розвитку вмінь орієнтуватися у просторі, в корекції моторики, а також таких психічних функцій як мислення, пам’ять, увага, уявлення, спостережливість, мовлення. Саме тому змістова лінія «Просторові відношення. Геометричні фігури» спрямована на формування умінь визначати напрямки руху, місце розташування предмета відносно іншого, розміщувати предмети на площині й у просторі, вживати відповідну термінологію; формування уявлень про найпростіші геометричні фігури; умінь розпізнавати, називати та відрізняти геометричні фігури: круг, трикутник, квадрат, прямокутник; умінь креслити пряму лінію за допомогою лінійки.

Програма з математики складена з урахуванням принципу концентричності із дотриманням дидактичних вимог доступності, послідовності, науковості, системності навчання та передбачає необхідність диференційованого підходу в навчанні.