Мольєр – майстер класицистичної прози. Історія створення п’єси «Міщанин-шляхтич».

Тема.Мольєр – майстер класицистичної прози. Історія створення п’єси «Міщанин-шляхтич».

Мета: подати творчу біографію Мольєра, показати зв’язок його творчості з класицизмом, розпочати роботу над вивченням п’єси «Міщанин-шляхтич;

розвивати вміння готувати повідомлення на літературну тему, навички інсценізації, творче мислення учнів, уяву, увагу пам’ять, логічне мислення;

виховувати інтерес до творчості Мольєра, непримиренність до лицемірства, рабського приниження, марнославства.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

 

Хід уроку

 

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Вступне слово вчителя

Сьогодні на уроці ми ознайомимося з життям і творчістю Мольєра, творця національної французької комедії. Його твори були не тільки цікавими, а й повчальними. Беручи образи й сюжети для своїх творів із сучасного йому життя, драматург показував людям їх самих з усіма їхніми пристрастями, вадами, помилками. Мольєр поєднав правила класицизму з традиціями народного театру, що надало його комедіям особливої життєвості та динамізму. Так Мольєр яскравим метеором увірвався в театральне життя не лише своєї країни, а й усього світу і засяяв зіркою першої величини – засяяв, щоб ніколи уже не згаснути.

 

ІІІ. Оголошення теми, епіграфа уроку.

Записуємо в зошити дату, класна робота, тему уроку: «Мольєр – майстер класицистичної прози. Історія створення комедії «Міщанин-шляхтич».

 

ІV. Актуалізація опорних знань

Учитель. Мольєр творив у добу класицизму. На минулому уроці ми з вами здійснили подорож у часі в цю епоху. Тож пригадаймо її основні ознаки. Онлайн-тести (4 учні)

 

• (для решти усно вікторина) Бесіда за питаннями вчителя (технологія «Вільний мікрофон»)

1. Що означає термін класицизм?

(Класицизм – це літературно-художній напрям (а також стиль доби) ХVІІ - початку ХІХ століть. Для літератури класицизму характерні висока громадянська тематика, суворе дотримання певних творчих норм і правил, відображення життя в ідеальних образах.)

2. Яке мистецтво в добу класицизму вважалося зразком досконалості?

(Зразковим визнавали античне мистецтво).

3. На основі якого вчення утверджувався класицизм?

(Класицизм утверджувався на основі філософії раціоналізму.)

4. Що утверджував класицизм?

(Пріоритет розуму)

5. Хто досконало сформулював правила класицизму і в якій книзі їх викладено?

(Поет-сатирик Нікола Буало у книзі «Мистецтво поетичне»)

6. Як поділялися герої у творах класицизму?

(Різко розмежовувалися на позитивних і негативних)

7. Що було в основі художньої системи класицизму?

(Ієрархія жанрів. Тобто жанри поділялися на «високі», «середні», «низькі»)

8. Назвіть «високі» жанри.

(Трагедія, епічна поема та ода).

9. До «середніх» жанрів належали…

(«висока» комедія)

10. Назвіть «низькі» жанри.

(«низька» комедія, сатира і байка).

11. Як довго триває дія в п’єсах класицистів?

(Вона мала складатися тільки з 5 актів)

12. Назвіть представників літератури класицизму.

(П’єр Корнель,Вольтер, Жан Жак Руссо, Михайло Лермонтов,  Лафонтен, Мольєр)

 

V. Формування нових знань, умінь, навичок.

Учитель  Один із сучасників писав про Мольєра: «Зросту він був скоріше високого, ніж низького, поставу мав благородну, поступ красивий. Він ходив повільно й мав дуже серйозний вигляд. У нього були товстий ніс, великий рот, м’ясисті губи, смаглявий колір обличчя, чорні й густі брови. Його обличчя набувало дуже кумедного вигляду, залежно від міміки. Що ж до характеру, то Мольєр був добрим, послужливим, щедрим».

 

Повідомлення учнів про життєвий і творчий шлях Мольєра.

(Метод проектів)

 

Учитель Опрацьовуючи матеріал з даної теми, наші дослідники творчості Мольєра натрапили на  цікаву книгу відомого російського письменника, який народився у Києві і деякий час проживав в Україні, Михайла Опанасовича Булгакова «Життя пана де Мольєра». До вашої уваги уривки з цієї праці.

 

1)  Народження майбутнього драматурга

(За столом сидить М.Булгаков і робить вигляд, що пише)

Булгаков. Якась акушерка… прийняла 13 січня 1622 року у люб’язної пані Поклен, вродженої Крессе, першу дитину — недоношеного малюка чоловічої статі. З упевненістю можу сказати, що якби мені вдалось пояснити поважній повитусі, кого саме вона приймає, можливо, що від хвилювання вона завдала б якоїсь шкоди малюку, а разом із тим і Франції.

- Ах, пані моя! Зрозумійте, що ця дитина - це не хто інший, як пан Мольєр!
Ага! Ви зрозуміли мене? Так будьте ж обережні, прошу вас! Скажіть, він скрикнув? Він дихає? Він живе!

 

Учень 1. Жан Батист Поклен народився 13 січня 1622 року в Парижі. Його батько, Жан Батист Поклен, був шпалерником і постачав свій товар до королівського палацу. За свою віддану службу він одержав титул покойового королівського слуги. Зазначимо, що це звання було досить почесним і передавалося у спадок.

Коли Жану виповнилося 10 років, у дім прийшло горе. Його мати, тиха й ніжна Марія Поклен-Крессе, тяжко захворіла й померла. Через рік батько одружився вдруге на Катерині Флеретт. Говорили, що мачуха ображала хлопчика, але прямих доказів цього не збереглося. Взагалі, вона була незлою жінкою і подарувала своєму чоловікові двох доньок – Катерину і Маргариту.

 

Учень 2. Відомо, що Жан Батист-молодший навчався у приходській школі і працював у крамниці свого батька. У неділю сім’я Покленів відвідувала діда з материнської лінії Мольєра Луї Крессе, який жив під Прижем. У дітей назавжди збереглися добрі спогади від цих відвідин. Та найбільше з дідом зблизився Жан Батист. Саме дід відкрив хлопчикові чарівний світ театру. Часто вечорами дід з онуком відвідували вистави у похмурому залі Бургонського готелю, де грала королівська трупа. Так у життя Жана увійшов театр.

Учень 3. Титул батька надав можливості здобути Жанові гарну освіту. Він навчався у Клермонському коледжі, де оволодів стародавніми мовами, вивчав історію, філософію, античну літературу, природничі науки. Тут він уперше почув лекції відомого філософа, астронома і фізика П’єра Гассенді. Філософ гостро критикував учення Декарта про вроджені ідеї, розвивав теорію античного філософа Епікура про атоми, відводив Богові роль «творця атомів». Пізніше драматург буде спиратися на теорії філософа у дослідженні людських характерів. Як і його вчитель, Жан вважатиме, що людська поведінка може бути моральною лише за умови вільного і природного розвитку людини.

Потім Жан Батист вступив до Орлеанського університету, де здобув учений ступінь ліценціата прав і був прийнятий у корпорацію адвокатів. Юнак постав перед вибором: або продовжувати справу батька, або стати адвокатом. Але жодне з цих занять не приваблювало його. Перемогла любов до театру.

Довелося витримати страшенний гнів батька, адже акторська професія вважалася не гідною порядної людини. Та попри все Жан став актором.

У 1643 році разом із сім’єю Бежар він заснував у Парижі театральну трупу під назвою «Блискучий театр».

 

(За столом сидить М.Булгаков і робить вигляд, що пише)

Булгаков. Без зайвої скромності група називала майбутній театр Блискучим театром, а всі, хто входив до нього, називали себе «Діти Сім’ї».
Жан Батист Поклен з моменту заснування «Блискучого театру» припинив існування, і замість нього в світ прийшов Жан Батіст Мольєр. Звідки взялося це нове прізвище? Невідомо. Дехто пояснює, що Поклен скористався поширеним в театральних і музикальних колах псевдонімом, інші — що Жан Батіст назвався Мольєром за назвою якоїсь місцевості… Хтось говорить, що він узяв прізвище одного із письменників, який помер 1623 року… Словом, він став — Мольєром.

 

Учень 4. Театр не зміг  витримати конкуренції з великими театральними трупами і 1645 року розпався. Мольєр з акторами вирішили мандрувати французькими провінціями з метою заробити гроші, щоб сплатити великі борги. Ці мандри тривали до 1658 року і були своєрідною школою життя для майбутнього драматурга.

У 1658 році трупа Мольєра повертається до Парижу, а вже у жовтні виступає перед Людовіком ХІV. Вистава сподобалася королю, у нагороду він звелів надати драматургові та його трупі для роботи театр Пті-Бурбон і став покровителем письменника.

 

Учень 5. Здавалося, що доля нарешті усміхнулася Мольєрові. Але після вистави «Кумедні манірниці» почалися нові поневіряння. Справа у тому, що комедія, в якій висміювалися намагання буржуазії наслідувати манери аристократів, не сподобалася представникам цього класу. Під виглядом перебудови у 1660 році вони зруйнували театр, і актори опинилися на вулиці. Це була підла помста. Мольєр поскаржився королю, і той звелів перевести трупу до театру Пале-Рояль. Під керівництвом драматурга будівлю театру було перероблено. Тут Мольєр і пропрацював до самої своєї смерті.

Розквіт його таланту припадає на 1664-1670 роки. У цей період були створені його найкращі твори: «Дон Жуан» (1665), «Мізантроп» (1666), «Скнара» (1668), «Тартюф» (1669), «Міщанин-шляхтич» (1670), «Удаваний хворий» (1673).

 

Учень 6. Критиків і літературознавців давно цікавить питання: стосунки Мольєра і Людовіка ХІV. Король визначив долю Мольєра після повернення до Парижа, він надавав йому всілякі милості, завдяки йому драматург став відомим і багатим. Але за все це він мав бути ще й лакеєм короля, завжди перебував при дворі. Мольєр вірно служив королю, розуміючи, що його театр не зможе без цієї милості просто існувати. Але в останні роки життя митець втратив цю прихильність. Мольєр будь-якими способами намагався її повернути, навіть написав сповнений лестощів на адресу короля пролог до п’єси «Удаваний хворий». Але всі намагання були марними. Хоча, як говорять, коли Людовіку повідомили, що Мольєр помер, він зняв капелюха і сказав: «Мольєр безсмертний!».

 

Учень 7. Як справжній великий актор, Мольєр і помер на сцені, граючи головну роль у своїй виставі «Удаваний хворий». Це сталося 17 квітня 1673 року.

 

Булгаков. Увечері на пале-рояльській сцені смішні лікарі в чорних ковпаках й аптекарі з клістирами посвячували в лікарі бакалавра Аргана:

Если хворый еле дышит

И не может говорить!..

Бакалавр Мольєр весело вигукнув у відповідь:

Умный врач тотчас предпишет

Кровь бедняге отворить!

Двічі присягав бакалавр на вірність медичному факультету, а коли президент почав вимагати третьої присяги, бакалавр нічого не відповів, несподівано застогнав і впав у крісло. Актори на сцені здригнулися й стушувались: такої витівки не сподівались, та й стогін здався натуральним.

Аж раптом бакалавр піднявся, розсміявся і вигукнув на латині:

— Присягаю!

У партері нічого не помітили, і тільки деякі актори помітили, що обличчя бакалавра змінило колір, а на лобі у нього виступив піт.

 

Учень 7. Просто на сцені йому стало погано, він утратив свідомість. Публіка гучно плескала у долоні, вважаючи, що Мольєр геніально грає помираючого. А він справді помирав…

Паризький архієпископ заборонив ховати Мольєра на цвинтарі. За тогочасними звичаями, актори вважалися лицедіями і повинні були перед смертю покаятися у своєму ремеслі. Мольєр не встиг цього зробити, він помер без сповіді і причастя. Лише після особистого втручання короля великого драматурга поховали як самогубця: вночі, без церковного обряду, за муром цвинтаря Сен-Жозеф.

На його пам’ятникові є напис: «Для його пам’яті нічого не потрібно, але для нашої потрібен він…».

 

Робота з підручником. Сенкан.

Учитель. А зараз відкрийте підручники на с.239, прочитайте статтю про геніального комедіографа і складіть сенкан на тему «Мольєр» і запишіть їх у зошити. Пригадаймо структуру сенкану.

(Учні працюють, зачитують сенкани)

 

Учитель

Мольєр — блискучий майстер комедії, у створенні якої він спирався як на лі­тературні, так і на народні традиції. Ще в юності письменник захоплювався античною літературою, особливо комедіями Плавта і Теренція. В античних авторів він вчився способам узагальнення характерів і увиразненню комічних конфліктів, прийомам побудови композиції комедії та образної системи. Як класицист, Мольєр дотримувався жанрової ієрархії, в його комедіях порушувалися проблеми реального життя і діяли сучасні авторові герої. Письменник надавав перевагу зображенню якоїсь однієї провідної риси в персонажах (жадібність, лицемірство, марнославство).

Учитель. Отже, за жанром «Міщанин-шляхтич» - це комедія. Давайте з’ясуємо, що означає цей термін.

Словникова робота

1. Із літературознавчого словника: Комедія (rp. komodia від komos — весела процесія з музикою, танцями і співами та ode — пісня) — драматичний твір, у якому засобами гумору та сатири розвінчуються негативні суспільні та побутові явища, розкривається смішне в навколишній дійсності чи людині; характеризується жвавим сюжетом й переважно щасливим кінцем.

2. Із Вікіпедії: Коме́дія (дав.-гр. - веселощі, весела процесія) — драматичний твір, у якому засобами гумору та сатири викриваються негативні суспільні та побутові явища, розкривається смішне в навколишній дійсності людини чи тварини.

3. Із словника літературознавчих термінів:  Комедія — драматичний твір, у якому засобами гумору та сатири викриваються негативні суспільні та побутові явища, виявляється смішне в навколишній дійсності чи людині

 

Учитель. Серед кращих творінь Мольєра — п'єса «Міщанин-шляхтич», яка вже понад 300 років не сходить зі світової сцени. Її називають дзеркалом пороків дворянства та буржуазії.

 

Учень 8.  Приводом для написання п'єси стала незлагода між королем Людовіком XIV і турецьким послом. Театр Мольєра був придворним. Це означало, що драматург у деяких випадках повинен був писати п'єси за наказом короля.

1669 року король Людовік XIV приймав у своїй резиденції у Версалі турецьких послів на чолі із Солиманом-Агою. Турків змусили довго чекати, а потім прийняли їх у галереї Нового Палацу, що була прибрана надзвичайно розкішно. Король сидів на троні, а на його вбранні було багато діамантів. Однак Солиман-Ага ніяк не виказав свого захоплення. У нього був такий вираз обличчя, начебто в Турції всі носять костюми з діамантами. Крім того, він насмілився порівняти кількість коштовностей на короні Франції з убранням коня його повелителя. Розгніваний король звелів тримати посла під домашнім арештом, а згодом вислав його із країни. Придумав він і публічну помсту. Король доручає Мольєру написати пародії на бучні турецькі церемонії. Так було створено комедію «Міщанин-шляхтич». Однак Мольєр далеко вийшов за рамки королівського замовлення. Його хвилювала доля своєї країни, тому комедія стала пародією не стільки на турків, скільки на буржуа і дворянство Франції.

 

Булгаков. «Міщанин» був зіграний у Шамборі вперше 14 жовтня 1670 року, і темний жах охопив Мольєра після вистави: король не вимовив жодного слова з приводу п’єси. Прислужуючи королю за урочистою вечерею після спектаклю в ролі камердинера, Мольєр був напівмертвий. Мовчання короля негайно дало пишні результати. Відразу ж не лишилось жодної людини, яка б не критикувала п’єсу Мольєра (не в присутності короля, звичайно).

16 жовтня відбулася друга вистава, і знову на ній був присутній король. Коли спектакль закінчився, він підізвав до себе Мольєра.

— Я хотів вам сказати про вашу п’єсу, Мольєре,— почав король.

«Ну, убий мене!» — прочитали всі в очах Мольєра.

— Я нічого не сказав вам після прем’єри через те, що не міг висловитися про неї. Ваші актори занадто добре грають. Але тепер я бачу, що ви написали прекрасну п’єсу, і жодна із ваших п’єс не надала мені такого задоволення, як ця.

Щойно король відпустив Мольєра, як його оточили всі придворні й почали вихваляти п’єсу. Причому найбільше її хвалив той, хто напередодні говорив, що Мольєр вичерпав себе як драматург і в нього потрібно відібрати театр.

 

VІІ. Закріплення знань, умінь, навичок

 

Учитель. А зараз перевіримо, чи уважні ви слухачі. Пограємо у гру «Так – ні» із взаємоперевіркою: відповіді записуйте в зошити, а потім дайте їх на перевірку своєму сусідові по парті. (Після запитань слайд із відповідями)

1. Жан Батист Поклен народився 13 січня 1622 року в Парижі. (Так)

2. Саме батько відкрив хлопчикові чарівний світ театру. (Ні. Дід)

3. Та попри все Жан став адвокатом (Ні. Актором)

4. У 1643 році разом із сім’єю Бежар він заснував у Парижі газету під назвою «Блискучий театр». (Ні. Театральну трупу)

5. Мольєр з акторами вирішили мандрувати французькими провінціями з метою заробити гроші, щоб сплатити великі борги. (Так)

6. У 1658 році трупа Мольєра повертається до Парижу, а вже у жовтні виступає перед Людовіком ХІV. (Так)

7. Після вистави «Міщанин-шляхтич» почалися нові поневіряння (Ні. «Кумедні манірниці»)

8. Під виглядом перебудови у 1660 році буржуа зруйнували театр, і актори опинилися на вулиці. (Так)

9. Під керівництвом драматурга будівлю театру було перероблено. (Так)

10. Мольєр вірно служив королю, розуміючи, що його театр не зможе без цієї милості просто існувати. (Так)

11. Паризький архієпископ заборонив ховати Мольєра на цвинтарі. (Так)

12. У залі урочистих засідань англійської Академії, є напис: «Для його пам’яті нічого не потрібно, але для нашої потрібен він…». (Ні. Французької Академії).

Молодці! Щоб зацікавити вас до прочитання твору, пропоную вашій увазі буктрейлер.

 

VIІІ. Домашнє завдання

Опрацювати матеріал підручника на с.239-245, інші джерела за життєвим і творчим шляхом Мольєра, скласти хронологічну таблицю, прочитати комедію «Міщанин-шляхтич». Намалювати малюнки до твору.

 

ХІХ. Підсумок уроку

Інтерактивна гра «Мікрофон»

• Сьогодні мені вдалося…
•  Біографія митця змусила мене замислитися над тим…
•  Познайомившись із життєвим шляхом письменника, я зробив (ла) для себе висновки, що…
•  Вивчивши життєвий шлях письменника, я відчув…
•  Мене найбільше вразило те, …
• Мене захопило те, …