ФАКУЛЬТЕТ ІСТОРІЇ,DATE

ПОЛІТОЛОГІЇ ТА НАЦІОНАЛЬНОЇ_01/11/2023

БЕЗПЕКИ

     МОНГОЛІЯ ПІСЛЯ ЕПОХИ

«ВЕЛИКИХ ЗАВОЮВАНЬ» (ДРУГА ПОЛОВИНА ХV – ХVІІ СТ.)

П дготувала: студентка групи Іст-33О

Герасимюк Ірина

ПЛАН

01                                                                       ПОЛІТИЧНИЙ ТА СУСПІЛЬНИЙ УСТРІЙ;

02                                                                       ПОШИРЕННЯ ЛАМАЇЗМУ В МОНГОЛІЇ;

03                                                                       МАНЬЧЖУРСЬКЕ ВТОРГНЕННЯ.

ДЖУНГАРСЬКЕ (ОЙРАТСЬКЕ) ХАНСТВО.

                                                                                                                      Монгольська мперя у 1300—

Євмонгольськимизавоюваннямиразя перед . 1200                                                                    Утвореннямпер ї ₍₁₂₀₆₎ Монгольської                                        1405

ЗОЛОТА ОРДА ЗА

ПРАВЛІННЯ ХАНА

УЗБЕКА

МОНГОЛІЯ ПІСЛЯ

ЗАВОЮВАНЬ

 Багато монгол в загинуло п д час завоювань, асим лювалися м сцевим населенням (персами, арабами, русичами).  Тривалий час монголи конфл ктували м ж собою (боротьба м ж зах дними  сх дними монголами).

 Останн й пер од єдност припав на правл ння Бату-Мунке (1479 – 1543).  Наприк нц ХVІ ст. монголи прийняли ламаїзм.

 У середин ХVІІ ст. монголи були завойован маньчжурами.

ПОЛІТИЧНИЙ ТА СУСПІЛЬНИЙ УСТРІЙ

Феодальна роздроблен сть, що у Монгол ї з пад нням мпер ї Юань, понад 320 рок в продовжувала становити основу пол тичного життя монгольського сусп льства.

Незважаючи на те, що весь процес розвитку законом рно в в до зм цнення соц ально-економ чної та пол тичної незалежност окремих феодальних волод нь та влади їх правител в, постать великого всемонгольського хана до середини XVI ст. стояла в центр пол тичної системи

Монгол ї  надавала б льший чи менший вплив її розвитку.

Намагаючись зм цнити падаючий вплив центральної влади, велик монгольськ хани п ддавали реорган зац ї пол тичний устр й монгольського сусп льства, пристосовуючи його до умов, що зм нюються.

Вже п сля юаньський пер од в джила створена Чинг сханом «тисячна» система. У раз розвитку феодальних в дносин, коли умовн пожалування (хуб ) перетворилися на безумовн спадков феодальн волод ння з закр пленим його податним населенням, були потр бн нш форми орган зац ї. Вже п сля юаньський пер од в дродилися стар , дочингисовские одиниц розпод лу сусп льства - от к  аймак.

АДМІНІСТРАТИВНА ОРГАНІЗАЦІЯ

КРАЇНИ ОСТАТОЧНО ОФОРМИЛАСЯ

ПРИ БАТУ-МУНКЕ-ХАНІ

Бату-Мунке-хан над ляв своїх д тей отоками (в д слова «отчигин» - хранитель дом вки, молодший син), т. е. людьми у склад албату разом з їх майном, худобою пасовищними територ ями у в чне користування з правом передач у спадок.

Так, п сля його смерт його волод ння успадковували його 11 синами. Цими над лами їхн нащадки користувалися протягом стол ть, передаючи у спадок.

БАТУ-МУНКЕ-ХАНІ, ВІДОМИЙ ПІД ІМ'ЯМ ДАЯНХАНА (1460-1543).

АЙМАКИ, ПОЧИНАЮЧИ З ПІСЛЯ ЮАНЬСЬКОГО ПЕРІОДУ, СТАЛИ ВЕЛИКИМИ ФЕОДАЛЬНИМИ ВОЛОДІННЯМИ І

СКЛАДАЛИСЯ, ЗАЗВИЧАЙ, З КІЛЬКОХ ОТОКІВ. У ПЕРІОД ФЕОДАЛЬНОЇ РОЗДРОБЛЕНОСТІ ВОНИ ОСТАТОЧНО ПЕРЕТВОРИЛИСЯ НА НАЙБІЛЬШІ ФЕОДАЛЬНІ СПАДКИ З НЕОБМЕЖЕНОЮ ВЛАДОЮ СПАДКОВИХ ПРАВИТЕЛІВ, З САМОСТІЙНИМ ГОСПОДАРСЬКИМ І ПОЛІТИЧНИМ ЖИТТЯМ.

Кр м оток в та аймак в у монгольському сусп льств XV-XVII ст. утвердився такий п дрозд л, як хошун. Хошун, як  от к, остаточно оформився при Даян-хан  став позначати в йськову одиницю, яку виставляв оток. Колись «хошун» позначав певну форму бойової побудови, глава якого п д час битви був зобов'язаний скакати попереду  захоплювати вс х за собою наступ.

 Цей нижчий в йськовий стан командир в хошучей, вих дц в, як правило, з аратського середовища, Даян-хан зробив своєю новою соц альною опорою у боротьб з сепаратизмом. В н зав тав багатьох охочих високими нагородами, щедро обдаровував їх грамотами на право дарханства (тобто право кочувати на власний розсуд  не сплачувати податк в).

Але в н не над лив їх правом волод ння уд лами, тому хочучи не ув йшли до класу феодал в. Найб льше, чого могли досягти, це стати зятями нойнов. В основному ж хошуч склали нижчий та середн й командний склад у в йськовому ополченн отоку. Однак, мабуть, Даян-хан зум в зробити цей стан противагою феодальної вольниц , тому що йому вдалося протягом 64 рок в придушити р зн заколоти та єдинодержавно управляти вс єю Монгол єю.

У XV-XVII СТ. МОНГОЛЬСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО

СКЛАДАЛОСЯ З ДВОХ КЛАСІВ

                                                                                                                                                                                                           02

ПАНІВНОГО КЛАСУ ПРИГНІЧЕНОГО КЛАСУ ФЕОДАЛІВ . ЗАЛЕЖНОГО АРАТСТВА.

ДО   КЛАСУ   ФЕОДАЛІВ НАЛЕЖАЛИ НАСАМПЕРЕД ПРЯМІ   НАЩАДКИ ЧИНГІСХАНА – ПРЕДСТАВНИКИ ТАК

ЗВАНОГО «ЗОЛОТОГО РОДУ». ВОНИ ЗАЙМАЛИ ГОРУ ІЄРАРХІЧНИХ СХОДІВ. ЩАБЕЛЬ НИЖЧЕ ЇХ, АЛЕ ТЕЖ ДУЖЕ ВИСОКО         КОТИРУВАЛИСЯ ІНШІ НАЩАДКИ    РОДУ      БОРДЖІГІН, ЩО ПОХОДИЛИ ВІД БРАТІВ ТА ІНШИХ РОДИЧІВ ЧИНГІСХАНА. ЦЬОМУ ВИЩОМУ      ПРОШАРКУ ПІДКОРЯЛАСЯ

СЛУЖИЛА АРИСТОКРАТІЯ - НАЩАДКИ КОЛИШНІХ ТЕМНИКІВ ТА ТИСЯЧНИКІВ

ДО «НАЙКРАЩИХ ЛЮДЕЙ» НАЛЕЖАЛИ:

Найбльш заможн арати, насамперед дархани, а також чиновники рзних ступенв  звань, що походили з аратських смейств, що служили при дворах ханв нойонв. У час права привлейованого стану дарханв були дуже рзномантн . Дархани, як розрзнялися за ступенями, могли призначатися на невелик командн посади пд час вйськових дй, привласнювати соб весь завойований видобуток, звльнялися вд усх або вд деяких повинностей, могли кочувати на власний розсуд, не знаючи над собою пана, та н. Деяк з «найкращих людей» ставали зятями феодалв  отримували звання, що давало право належати до привлейованого прошарку монгольського суспльства, близького до феодалв, але мав аратське походження.

ПІД «СЕРЕДНІМИ ЛЮДЬМИ»:

малися на уваз також багат або заможн арати, але не мали особливих прив леїв чи чиновницьких звань, кр м найменших.

ОСТАННЮ ГРУПУ

СКЛАДАЛИ БІДНЯКИ:

яких називали «простолюдини» або «найгрш люди».

ПОШИРЕННЯ ЛАМАЇЗМУ В МОНГОЛІЇ

Ламаїзм є одним з р зновид в буддизму, що оформився в друг й половин XIV ст. Засновником ламаїзму був ченець Тибету Дзонхава (1357-1419). . Дзонхава заснував складну систему церковної єрарх ї, вв в пишну обрядов сть при богослуж ннях з використанням музики, з орган зац єю - свят та м стер й на честь р зних будд йських божеств.

Власне буддизм був в домий у Монгол ї вже за Чинг с д в. Хуб лай-хан оголосив буддизм державною рел г єю та прагнув створити м цний союз м ж мпер єю Юань та вищими церковними феодалами Тибету. У 1267 р. в н запросив себе як державного наставника Пагва-ламу Лодою-Жалцана (1235-1280), за участю якого була розроблена система принцип в управл ння державою, в основу якої лягло вчення про союз св тської влади духовної при ч льному становищ св тської.

З початку свого поширення ламаїзм став в д гравати вир шальну роль у формуванн та розвитку монгольської культури. При ламаїстських монастирях в дкривалися школи. Готуючи кадри для церкви, ц школи одночасно стали розсадником  св тських знань. Значним явищем культурного життя на той час було в дродження письмової традиц ї та л тератури. Поруч з монастирськими в дкривалися  приватн школи з навчанням молод монгольської писемност . Все це в д грало важливу роль у п дготовц перших представник в середньов чної церковної нтел генц ї, зпом ж якої вийшли не т льки пропов дники буддизму, а й перекладач , знавц л тератури, стор ї, права та мови.

Але ламаїстська церква в д початку виступила як одна з основних ланок державної системи Монгол ї. Вона швидко перетворилася на найб льшого феодального власника, сприяючи посиленню експлуатац ї та соц ального гн ту. Паразитичний шар ламства вир с згодом до величезних розм р в. Внасл док цього значно скорочувалася к льк сть робочих рук, гальмувалося в дтворення населення.

МАНЬЧЖУРСЬКЕ ВТОРГНЕННЯ.

ДЖУНГАРСЬКЕ (ОЙРАТСЬКЕ) ХАНСТВО

Феодальна роздроблен сть Монгол ї полегшила маньчжурам можлив сть завоювання країни. Застосовуючи в одних випадках зброю, в нших задобрення та п дкуп, маньчжурськ княз розширювали меж своїх волод нь за рахунок окремих монгольських княз вств.

У своїй експанс ї маньчжури натрапили на р шучий оп р Чахарського ханства на п вденному сход Монгол ї.

Правителем цього ханства був Л гдан-хан, праправнук Даян-хана. В н прагнув утворення об'єднаної держави  вимагав п дпорядкування в д п двладних йому княз в. У 1625 р. в н направив каральну експедиц ю проти деяких княз в, що перейшли на б к маньчжуру. П сля невдач ц єї експедиц ї к лька нших п вденно-монгольських княз вств п дкорилися маньчжурам.

Л гдан-хан вступив у союзн в дносини з м нським мператором для сп льної боротьби проти маньчжуру. Останн неодноразово та безусп шно намагалися залучити Л ндан-хана на св й б к. У 1634 р. в дбулася р шуча битва м ж в йськами маньчжур та монголами. Л гдан-хан, залишений п двладними йому князями, зазнав поразки.

Ворожнеча м ж феодалами полегшила п дпорядкування П вденної Монгол ї маньчжурам. П сля розгрому Чахарського ханства маньчжурський мператор Абахай на з'їзд п вденномонгольських княз в проголосили ханом Монгол ї (1636). П вн чна Монгол я, що була п д керуванням нащадк в Гзресендзе, залишалася самост йною. Проте маньчжурськ феодали, розпочавши в йну з Китаєм, докладали вс х зусиль до того, щоб п дпорядкувати Халху своєї влади.

Нацьковуючи одного володаря на ншого, привласнюючи соб роль арб тра в безперервно виникаючих конфл ктах, вони все б льш активно втручалися у внутр шнє життя Халха - Монгол ї поступово встановили контроль над д яльн стю її правител в, перетворивши їх на своїх васал в. Наприк нц XVI-початку XVII ст. на заход Монгол ї утворилася окрема монгольська держава, яка ув йшла в стор ю п д назвою Джунгарського або Ойратського ханства.

Важливо в дзначити, що в цей час анти маньчжурську позиц ю займали  кер вн кола ламаїстської церкви, що п дтримували незалежну пол тику правител в Джунгарського ханства. Ламаїзм в Джунгар ї утвердився лише в другому десятил тт XVII ст.- майже на п встол ття п зн ше, н ж у Сх дн й та П вденн й Монгол ї, У 1618 р. з Джунгар ї до Тибету була в дправлена група молодих людей, молодших син в великих феодал в, для оволод ння «наукою» буддизму- ламаїзму. Серед них був  Зая-Пандита (1599-1662), який згодом став широко в домим своєю рел г йною, пол тичною та просв тницькою д яльн стю в Монгол ї.

У той час як П вденна Монгол я вже перетворилася на пров нц ю Цинської мпер ї, П вн чна Монгол я поступово втрачала свою пол тичну самост йн сть, Джунгарське ханство залишалося незалежною феодальною державою, протягом ц лого стол ття чинило завзятий оп р експанс ї маньчжурських феодал в.

ФАКУЛЬТЕТ ІСТОРІЇ,DATE

БЕЗПЕКИПОЛІТОЛОГІЇ ТА НАЦІОНАЛЬНОЇ                                                                                                                                                                      01/11/2023

    ДЯКУЮ ЗА УВАГУ)