МОРАЛЬНЕ Я 1. ВИХОВАННЩо таке моральне виховання? Що таке мораль?

                                          МОРАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ
1. Що таке моральне виховання? Що таке мораль?

Моральне виховання – це виховна діяльність школи, сім’ї, що має на меті формування стійких моральних якостей, потреб, почуттів, навичок і звичок поведінки на основі засвоєння ідеалів, норм і принципів моралі, участь у практичній діяльності.

Мораль – це система поглядів, уявлень,норм і оцінок, що регулюють поведінку людей у суспільстві.

2. Як формувалися моральні норми ?

Моральні норми – це правила, форми моральних вимог, які встановились і узгодились в соціумі і які виникли через те, що люди хотіли урегулювати інтереси однієї особи з іншою та з суспільством.

Мораль має історичний характер, за всіх часів критерієм моральних норм виступають категорії добра і зла, чесності, порядності, совісті. "Золоте правило" моралі в євангельському формулюванні звучить так: "В усьому, якщо хочете, щоб з вами поводилися люди, так поводьтесь і ви з ними".

В основі морального виховання лежить процес передавання людині моральних норм, правил і принципів поведінки в суспільстві з метою перетворення їх у значущі, внутрішньо необхідні регулятори її соціальних проявів. Дії та вчинки, вимушено спрямовані людиною на дотримання моральних норм, але не пережиті особистістю як внутрішньо необхідні, моральними у психологічному розумінні не вважаються.

Існують фундаментальні основні моральні норми і ситуативні. Фундаментальні норми дійшли до нас ще з давніх під час боротьби людства зі злом, боротьби за справедливість, добро та щастя. Значною мірою на виникнення моральних норм вплинула релігія. (наприклад, десять біблійних заповідей «Не вбивай», «Не кради» і т. д.).

Ситуативні моральні норми більш поверхневі і спеціальні, підходять до конкретних ситуацій і межують з правилами етикету (наприклад, ввійшовши до приміщення, треба поздороватись з оточуючими).

3. Завдання морального виховання.

На сучасному етапі розвитку української школи головними завданнями морального виховання є:

• Гармонійний розвиток особистості дитини відповідно до її вікових, індивідуальних та психологічних особливостей.
• Оволодіння ключовими і предметними компетентностями необхідними життєвими і соціальними навичками що забезпечують її готовність до продовження навчання та життя у демократичному суспільстві.
• Формування морально етичних і загальнокультурних цінностей
• Виховання патріотизму, любові до батьківщини .

4. Моральна свідомість і моральна поведінка.

Моральна свідомість – це складний соціально- психологічний і культурний феномен, що виконує функції оцінки оточуючого світу , а також самооцінки.Моральна свідомість – це внутрішній світ людини у всій його багатоманітності .

Первинними елементами моральної свідомості є моральні почуття та моральні емоції.

Моральні емоції – це емоції схвалення, засудження,задоволення,радості,

сумніву,гніву,сорому, співчуття. Моральні почуття – це більш стійкі суб’єктивні стани ( любов,ненависть)

Моральна поведінка – поведінка обумовлена моральними нормами і принципами, які регулюють взаємини людей у даному суспільстві. Важливою умовою виховання моральної поведінки є формування моральної свідомості,моральних понять і моральних почуттів.

5. Моральні цінності

Мора́льні ці́нності — моральні зразки, поняття, вимоги, що дають можливість людині оцінювати дійсність та орієнтуватися в ній.

Моральні цінності поділяються на такі групи:  загальнолюдські, абсолютно вічні, які мають необмежену сферу застосування (гуманізм, доброта, чесність, правда, гідність, мудрість, справедливість, відчуття прекрасного тощо);

 національні — значущі для одного народу (патріотизм, почуття національної гідності, історична пам'ять тощо);

громадянські — це визнання прав і свобод людини, обов'язку перед іншими людьми, поваги до закону, державних символів, уряду, до ідеї соціальної гармонії тощо;

 сімейні — моральні основи життя сім'ї, стосунки поколінь, закони подружньої вірності, піклування про дітей, старших, пам'ять про предків, взаємоповага в сім'ї;

 цінності особистого життя — девіз, за яким живе людина, орієнтири поведінки, цілі, прагнення. Вони визначають риси її характеру, поведінку, успіхи, стиль особистого життя.