робо. ДНе говори про доброту,Коли ти нею сам не сяєш,Коли у радощах витаєш,Забувши про чужу біду. Бо доброта - не тільки те,Що обіймає тепле слово,В цім почутті така основа,Яка з глибин душі росте. Коли її не маєш ти,То раниш людяне в людині. Немає вищої святині,Ніж чисте сяйво доброти.
На сьогоднішньому уроці ми маємо через мистецтво слова осмислити морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи про рідних, охарактеризувати образ Климка, вчитися грамотно висловлювати власні думки. А ще урок повинен виховувати у нас почуття патріотизму, щирості, чуйності, вдячної пам'яті. Обговоримо твір Г. Тютюнника «Климко», який допоможе збагнути всю складність світу й людського буття, спонукатиме замислитися над своїм місцем у житті, над тим, що таке добро і зло, як боротися з кривдою, яка ще, на жаль, нерідко трапляється у нашому житі.
«Кожен письменник обирає тему найближчу, найріднішу його життєвому досвідові і – неодмінно – своєму ідеалові людини в тому часі, у якому він живе. Найдорожчою темою, а отже й ідеалом, для мене завжди були і залишаться доброта, самовідданість і милосердя людської душі в найрізноманітніших проявах»,- зазначав письменник Григір Тютюнник. Його душа й доля були обпалені подіями Другої світової війни. Та воєнне лихоліття не вбило в ньому любові до людини. Твори Григора Михайловича – це гімн гуманним якостям: чуйності, турботі про ближнього, здатності співпереживати.
Автор у творі Після арешту тата малого Григора забрав до себе на Донбас батьків рідний брат. Дядько та його дружина, які мали своїх троє дітей, навчали й виховували хлопця як рідного. Климка виховував рідний дядько Кирило. Між ними були доброзичливі стосунки. Хлопчина порався по господарству: носив воду, варив юшку, прибирав у кімнаті. Кирило – машиніст паровоза, тому працював у різні зміни. Але чоловік завжди знаходив час на те, щоб перевірити домашнє завдання в хлопчика, провести з ним вихідні. Напередодні війни закінчив три класи. Біографія Григора Тютюнника. Відомості про Климка, головного героя повісті «Климко»Напередодні війни закінчив три класи.
Автор у творіЩоб урятувати від голодної смерті вчительку Наталію Миколаївну , яка нещодавно народила донечку Олю, та свого друга Зульфата, відправляється пішки до Слов’янська по сіль. На початку подорожі мав у торбині дев’ять сухарів, перепічку та банку меду. На початку подорожі мав шість червивих сухарів, які дала Бочончиха. Григір Тютюнник, створюючи повість «Климко», використав власні дитячі спогади про події воєнного лихоліття в Україні під час Другої світової війни. Тому твір має ознаки автобіографічної повісті. Біографія Григора Тютюнника. Відомості про Климка, головного героя повісті «Климко» У 1942 році через голод, дослухавшись поради знайомих, письменник у віці 11 років пішов до матері на Полтавщину пішки.
«Йшов пішки, майже два тижні, маючи за плечима три класи освіти і порожню торбинку, в котрій з початку подорожі було дев'ять сухарів, перепічка і банка меду — земляки дали в дорогу. Потім харчі вийшли. Почав старцювати. Перший раз просити було неймовірно важко, соромно, одбирало язика і в грудях терпло, тоді трохи привик». «І, йдучи з торбою за плечима понад парканами незнайомої вулиці, Климко згадував свою станцію, кожен день її життя і кожну годину». Гр. Тютюнник. Климко
Війна очима Климка «У ці чорні ночі поїзди йшли частіше й швидше, ніж раніш…Од них віяло ліками, димом польових солдатських кухонь, гарячими на сонці уламками літаків і гармат…»«Пряме влучення…- квапливо розказував хтось. – У тендер, їх вугіллям побило… Дядька ховали надвечір…»«Незабаром німецькі літаки розбомбили станцію. …бомби влучали в депо, у вагони,… похитнулася і повільно впала водогінна вежа, а в повітрі над полум’ям і димами після кожного вибуху моторошно завивали уламки рейок. Бомба влучила і в барак, і його розвалило в усі боки, а рештки стін і простінків згоріли у Климка на очах – швидко, як тріски. Пожежі ніхто не гасив, бо станція горіла вся, горіли депо і шахта, а два паровози, що встигли відійти за посадку біля кладовища, клично і сумно гули в два неоднакові гудки. Так і зостався Климко, в чім був, у чому йшов зараз».
Війна очима Климка «А через півмісяця – сталося те зранку – після короткого бою на станцію зі степу прийшли італійці. Вони цілий день ганялися по висілку за курми, стріляли по них із карабінів та автоматів і лементували, як цигани…. Поївши курей, італійці гуртами, найменше по двоє-троє, пхалися від двору до двору і шукали собі їжу за гроші». «На маленькому базарному майдані щоденно, з ранку до вечора, стояли мовчазні люди, тримаючи в руках усе, що було в них найновіше… І все те не продавалося, а мінялося хоч на який-небудь харч». «Тоді італійці кинулися грабувати і брали не тільки їжу, а й одяг, де кращий. Через тиждень вони пішли далі, а у висілку почався голод».
Війна очима Климка«…італійські солдати отаборилися в школі і вчинили там галасливий курячий бенкет (вони ламали парти, розкладали в шкільному саду вогнища і смалили над ними курей, з реготами й співами)…Та й уся школа стала схожа на казарму, а в класах стояв нудотний дух курячої смалятини. Не те що жити – моторошно й жаль дивитися було на стареньку приземкувату школу з чорними, як синяки, вибитими вікнами…» «- Ну й люди ж! Наче до війни таких не було. - Біда наплодила…» «… поповзло не знайоме Климкові слово: «Облава!.. Облава!.. «Посеред майдану з’юрмилися, тулячись одна до одної, душ тридцять дівчат і серед них один-однісінький, високий, на голову вищий за всіх, блідолиций юнак. Звідти було чути плачі. Поліцаї з карабінами напереваги оточили і повели бранців до воріт».
Війна…Несе смерть, руйнування, голод. Сортує людей: одні використовують слушний момент, щоб нажитися; інші зраджують, ідуть служити ворогу, та більша частина населення іспит на право називатися справжньою людиною складають на відмінно. Юне покоління показало, що подвиг не має віку. Діти потерпають від війни, як і дорослі.
Читаючи твір Г. Тютюнника «Климко», кожний із вас, я сподіваюсь, замислювався над тим, як складно жилося дітям під час Другої світової війни. Де своїм страшним чоботом ступала війна – там залишалися хвороби, знущання, голод, смерть, розлука з рідними. Головний герой твору Климко жив у той страшний для країни час. А сплетемо цей «Вінок» ми за допомогою методу «Незакінчене речення». Ми повинні за урок сплести «Вінок пам’яті» тим, кому довелося терпіти воєнне лихоліття.
Події у творі відбуваються…Дядько Кирило, в якого жив осиротілий Климко, працював на ... Після смерті дядька Климко із Зульфатом жили ... Його вчителька Наталя Миколаївна була на базарі, бо…Йдучи додому, Климко мріяв, як ... Климко три дні перебував у тітки Марини, бо ... Климко вирішив іти по сіль, до…, щоб .... Причиною смерті хлопця стало…Метод «Незакінчене речення»«Вінок пам’яті»
Чи є схожі долі сучасних дітей і Климка?Від початку повномасштабного вторгнення російські війська вбили в Україні 450 дітей, 864 дітям завдали поранень. Як передає Укрінформ, про це Офіс генерального прокурора повідомляє в Телеграмі. «Більше ніж 1314 дітей постраждали в Україні внаслідок повномасштабної збройної агресії російської федерації». 22 грудня 2022 р.
Оскільки ми сьогодні багато будемо говорити про добрі риси характеру, то спробуйте знайти відповідники до визначень. Про кого з героїв твору можна сказати – добрий, милосердний, людяний? Метод «Знайди відповідники»Добрий – це…Милосердний – це…Співчувати – це…Людяність – це…той, хто людям робить добро.той, що співчуває, допомагає.прихильне та уважне ставлення до людей.ставитися з порозумінням до горя інших.
Риси характеру притаманні КлимковіДобрий, турботливий, чуйний, акуратний, працьовитий, умілий, благородний.«Не треба вам нічого промінювати, переходьте до нас жити». «... Це була найбільша радість Климкова – покласти перед дядьком чепурно списані зошити, а самому заходитися поратися: винести миску з дьогтяною водою,...... і тихо, покрадьки, щоб дядько не обернувся, насипати йому юшки, якої сам і наварив,- гарячої та запашної...» Доберіть цитати до характеристики образу Климка та зачитайте їх.
Риси характеру притаманні КлимковіСамостійний, гордий. Витривалий, терплячий, цілеспрямований, рішучий.«... Земля була холодна, від неї потерпли підошви і зробилися як дерев’яні. Коли вони мерзли, що аж пекли, і не було вже терпцю йти далі, Климко сідав просто серед дороги й одтирав їх руками...» «... Останню половину сухаря він з’їв учора зранку і відтоді не мав ані рісочки в роті...»«Де в тебе силочка береться, он скільки пройшов голодний».«Знаєш, що я придумав, я піду по сіль».«... Доглядати за собою – зварити їсти, прибрати в хаті, випрати одежину – він умів і сам. Давно вже міг...»
Риси характеру притаманні КлимковіТовариський.«... Він рідко коли залишався наодинці у закіптюжених стінах, бо в нього частенько,- бувало, що й до ночі,- засиджувалося шкільне хлоп’яче товариство...»Відповідальний.«... що в нас картоплі є трохи та сала? Цього хоч би на два місяці хватило. А скоро зима. Зараз, поки тепло, треба йти. Харчів наміняємо по дорозі назад, молока, може...»«Я піду, тьотю,…мене там ждуть».
Риси характеру притаманні КлимковіКмітливий, сміливий, хоробрий.«... Климко випустив плащ-палатку, вчепився дівчині в другу руку і закричав: "Це моя сестра! Сестра моя, пустіть її! Чуєте? Вона мені за матір!»«Туди дядю, біжіть! – закричав він, показуючи рукою праворуч від себе – Туди! Там балка!»
Як бачите, Г. Тютюнник втілив в цьому творі у маленькій сирітській душі свій ідеал людини. Климко носив стільки доброти, милосердя, співчуття до знедолених і стражденних. Він не боявся в 11 років вирушити в далеку дорогу по сіль. Цей маленький лицар ризикував власним життям, щоб врятувати близьку йому людину. Усе своє коротке життя Климко більше піклувався про інших, ніж про себе.- Чи очікували ви такої кінцівки оповідання?
ДОБРОТА милосердя,допомога, чуйність, вихованість, великодушність, доброзичливість, вдячність, людяність, щедрість, довіра, дружелюбність, мудрість, чесність, щирість, співчуття, сердечність, ніжність ВІЙНА біль, смерть, розруха, горе, зло, приниження, страх, жорстокість, голод, сльози, втрата домівки, неволя, небезпека, нужда, втрата, скалічені долі, сирітство, розчарування, знущання, розлука з рідними
«Климко»Жанр: повість.Ідея: засудження війни, уславлення людської доброти та чуйності. Тема: зображення тяжких поневірянь Климка під час німецько-фашистської окупації рідного краю. Основна думка: маленькі громадяни нашої країни — діти війни — виявляли таке милосердя, яке й дорослим інколи було не до снаги. Проблематика: • добро і зло;• відповідальність за доручену справу;• патріотизм; • милосердя та жорстокість. Створимо літературний паспорт твору У лютому 1980 автор отримав премію імені Лесі Українки.
ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ:- URL: https://www.google.com/search?q- URL: https://mala.storinka.org/повість-григора-тютюнника-климко.html- URL: https://www.dw.com/uk/diti-zabuti-zertvi-vijni/a-63174155- URL: https://www.youtube.com/watch?v=4 LMcmf-Bv. EU- URL: https://naurok.com.ua/rozrobka-uroku-na-temu-grigir-tyutyunnik-klimko-moralno-etichni-uroki-dobroti-chuynosti-turboti-pro-ridnih-12874.html. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: ЛІТЕРАТУРА: Ворожейкіна О. М. 100 цікавих ідей для проведення уроку. – Х.: Вид. група «Основа», 2011. – 287 с. – (Серія «Золота педагогічна скарбниця»). Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій / автор-укладач Н. П. Наволокова. – Х.: Вид.група «Основа», 2009. – 176 с. Косогова О. О. Метод проектів у практиці сучасної школи. – Х.: Вид-во «Ранок», 2010. – 144 с. – (Нові педагогічні технології). Українська література:для 7 кл. закл. загальн. серед. освіти: 2-ге видання, перероблене / Олександр Авраменко. — Київ: Грамота, 2020. — 224 с.: іл.