мотивація навчальної діяльності учнів на уроках біології

Волошина Олена Іванівна, вчитель біології та хімії Квалифікаційна категорія:вища. Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 125 Харківської міської ради Харківської області

Мотивація як визначальний фактор організації навчальної діяльності учнів на уроках біології в умовах соціалізації

Мотивація навчальної діяльності учнів — це окремий етап уроку, проте її треба здійснювати на кожному з етапів різними способами — залежно від дидактичної мети й типу уроку. До важливих засобів формування в учнів мотивів і пізнавальних інтересів належать:• чітка організація процесу навчання;• авторитет учителя;• стиль спілкування;• самостійна пізнавальна діяльність учнів.

Щоб досягти необхідного результату на уроці, я використовую різноманітні прийоми пізнавальних мотивів: створення ситуацій пізнавальної новизни; ситуацій емоційно-ціннісних переживань; створення ситуації зацікавленості; метод здивування; опора на життєвий досвід учнів; навчальні дискусії; пізнавальні ігри; бесіди; створення проблемної ситуації; використовую творчі завдання ( складання кросвордів, загадок, віршів,сенканів); створення ситуації успіху, на основі діяльнісного підходу до навчання.

Біологія 8 клас. ТЕМА 7. ВИДІЛЕННЯ. ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЯУрок 39: Значення і будова шкіри. Мета уроку: формування в учнів знань про будову та функції шкіри; з'ясувати взаємозв'язок будови і виконуваної функції шкірою; формування вміння учнів самостійно працювати з текстом підручника, малюнками; розвиток монологічною промови учнів; формування навичок роботи з тестовим матеріалом, додатковою літературою з предмета; виховувати бережливе ставлення до власного організму та здоров’я.

Форма проведення: урок-пошук. Сьогодні ми познайомимося з надзвичайно важливим органом нашого організму, а яким саме вам належить дізнатися завдяки підказкам: ВПІЗНАЙ НЕЗНАЙОМЦЯЦе найважчий орган. Маса цього органу у дорослої людини в середньому досягає 2,7 кг. Його називають «дзеркалом здоров'я і хвороби». Цей орган постійно відмирає і народжується знову. Цей орган тісно пов'язаний з нервовою системою.

Біологія 6 клас. Тема 3. Рослини. Урок 39: Запилення Мета уроку: Ознайомити учнів з процесом запилення, з’ясувати значення процесу запилення для рослин, ознайомити їх з основними типами й способами запилення; навчити розпізнавати взаємозв’язки між способами запилення та особливостями будови квіток; розвивати логічне мислення; виховувати в учнів любов до навколишнього середовища. Форма проведення: урок-пошук. «Асоціативний кущ»А зараз ви повинні включити свої відчуття і уяву. Закрийте очі на хвилинку, і спробуйте розповісти, що ви уявляєте при словах Рослини,( квітник, краса) квітка ( аромат, бджола, мед, нектар). А зараз уявіть собі, що вам надійшов лист від інопланетян, що займаються вивченням рослинності Всесвіту, з проханням скласти схему з коротким описом типів запилення. Для того, щоб це зробити, ми повинні вивчити тему « Запилення». У ході уроку ми повинні будемо ознайомитися з процесом запилення, типами запилення, поняттями перехресне запилення, самозапилення, штучне запилення.

Біологія 7 клас. Тема 1. Різноманітність тварин Урок 27: Рептилії: особливості будови, способу життя. Мета: сформувати в учнів знання про клас Плазуни;розкрити особливості будови та життєдіяльності представників цього класу у зв’язку з умовами життя; скласти загальну характеристику класу; продовжити формувати вміння порівнювати і робити висновки; формувати інтерес до предмета; розвивати логічне мислення, спостережливість, творчість; виховувати любов до всього живого і бережливого ставлення до тварин. Форма проведення:  урок -«слідство ведуть знавці»Прийом Зацікав!Жодні тварини не оповиті таємницею так, як плазуни, або рептилії. Людина оповила їх туманом найфантастичніших вигадок і забобонів, приписуючи цим створінням неймовірну демонічну силу. Злими, лютими зміями та драконами люди населяли свої казки, легенди та повір’я. Згадаймо біблійного змія, який спокусив Єву скуштувати заборонений плід, за що людей вигнали з Едему. Медуза Горгона, у якої замість волосся були на голові змії, перетворювала всіх на каміння своїм поглядом. А грецький бог лікування Асклепій (у римлян –Ескулап) зображався з жезлом, палицею, обвитою змією. Згідно легенді зміям відомі цілющі властивості різних рослин. І Асклепій перетворювався на змію, щоб здобути ці знання. Не менш цікавими є і крокодили, які і справді проливають чимало сліз. І ви, напевно, чули про “крокодилячі сльози”. В чому ж річ, що ж породило такі дивовижні асоціації в людській уяві? А секрет тут, безперечно, у загадкових особливостях плазунів, і ми можливо і відкриємо його, коли вивчимо будову плазунів.

Біологія 9 клас. Тема 1. Хімічний склад клітини. Урок 7: Ферменти, їхня роль у клітині. Мета : Розширити знання учнів про функції білків; сформувати в учнів поняття про ферменти, їх властивості, принцип дії; дати уявлення про сучасну класифікацію ферментів;розвивати навички роботи з мікроскопом, навички спостереження та вміння самостійної організації роботи, вміння логічно мислити і формувати висновки, вміння працювати в колективі; виховувати бережливе ставлення до власного здоров'я (показати шкідливий вплив алкоголю на діяльність ферментів). Форма проведення: дослідницький урок. Створення проблемної ситуації:

В 1941 році король Данії Христіан X вручав відомому біохіміку Линдерстрем-Лангувищу наукову нагороду за дослідження білків і ферментів. Король попрохав вченого пояснити йому і присутнім, що таке ферменти. Вчений розповів таку історію. Вмирав старий араб. Все його багатство складалося з 17 чарівних білих верблюдів. Він зібрав своїх синів і оголосив їм своє бажання: «Мій старший син повинен одержати після моєї смерті половину верблюдів. Середньому синові я заповідаю третину всіх верблюдів. Але і мій молодший син повинен одержати свою частину - одну дев'яту частину череди». Поховавши батька, три брати почали ділити верблюдів. Але виконати бажання батька вони не змогли: неможливо було поділити 17 верблюдів ні навпіл, ні на три частини, ні на дев'ять частин. Але тут крізь пустелю проходив дервіш. Бідний, як всі вчені, він вів чорного худого верблюда. Брати звернулися до нього за допомогою. І дервіш сказав: « Виконати бажання вашого батька дуже просто. Я дарую вам свого верблюда, а ви спробуйте розділити його спадок. У братів виявилося 18 верблюдів і все вирішилось. Старший син одержав половину верблюдів - 9, середній -третину череди - 6, молодший син одержав свою частину - 2 верблюди. Але 9, 6 і 2 дають 17, і після розподілу залишився зайвий верблюд - старий верблюд вченого. І дервіш сказав:«Віддайте мені мого верблюда за те, що я допоміг розділити вам спадок».«Ось цей чорний верблюд, - закінчив розповідь Линдерстрем - Панг, - і схожий на фермент. Він зробив можливим цей процес, який без нього був би неможливим, а сам залишився без змін».

    ВИСНОВКИМотивації навчально-пізнавальної діяльності— це такий спосіб навчання, за якого формуються або активізуються дійові мотиви діяльності, учні переконуються, що все, що вивчається, є для них корисним та необхідним. Використання мотивації значно підвищує розвиваючий ефект навчання, створює атмосферу напруженого пошуку, викликає в учнів і вчителя масу позитивних емоцій і переживань. На уроках слід використовувати такі прийоми, що сприяють формуванню мотивації навчання: насичення змісту цікавими прикладами, фактами; нестандартна форма пред’явлення нового матеріалу; пізнавальна дискусія; аналіз життєвих ситуацій; включення учнів у колективну навчальну діяльність; створення ситуацій, в яких учневі необхідно оцінити мотиви та результати власної діяльності; мотивація закінчення уроку, застосовувати методику використання схем, опор, алгоритмів.