Презентація "Вид. Критерії виду.Механізми видоутворення.Мікроеволюція та макроеволюція"

Вид. Критерії виду. Механізми видоутворення. Мікроеволюція та макроеволюція

Вид{C083 E6 E3-FA7 D-4 D7 B-A595-EF9225 AFEA82}вперше поняття виду як структурованої одиниці органічного світу дав англійський натураліст Джон Рейвид як основну класифікації використав Карл Лінней. В сучасній біології вид трактують не як застиглу статичну одиницю різноманітності живого, а як динамічні систему – основний етап еволюційного процесу. Джон Рей (1628-1705)Кал Лінней (1707-1778){8799 B23 B-EC83-4686-B30 A-512413 B5 E67 A}У межах одного виду можна нарахувати різну кількість популяцій: від однієї до кількох тисяч. Це пов’язано з нерівномірністю розміщення на території, яку займає вид, і різноманітністю природних умов в ареалі

Вид{C083 E6 E3-FA7 D-4 D7 B-A595-EF9225 AFEA82}Вид – сукупність особин, що мають спадкові подібності морфологічних, фізіологічних, біохімічних особливостей, здатних вільно схрещуються між собою та давати плодюче потомство, пристосованих до певних умов життя та населяють певний ареал в природі. Мікроеволюція – еволюційні процеси, які відбуваються на рівні популяції та призводять до утворення нового виду. В природі трапляються види-двійники, подібні за зовнішньою будовою. Тому, щоб уникнути помилок, використовують не одну ознаку, а комплекс критеріїв{8799 B23 B-EC83-4686-B30 A-512413 B5 E67 A}Критерії видуморфологічнийбіохімічнийгенетичнийгеографічнийфізіологічнийекологічний. Вид Людина розумна

Критерії виду{C083 E6 E3-FA7 D-4 D7 B-A595-EF9225 AFEA82}Морфологічний - схожість зовнішньої і внутрішньої будови організмів одного виду. Генетичний - кількість і структура хромосом виду (каріотип). Кожен вид має чітко визначений набір хромосом. Фізіологічний - схожість процесів життєдіяльності й можливості схрещування. Біохімічний - можливість розрізняти види за біохімічними параметрами (будовою білків і нуклеїнових кислот)Географічний - зона поширення виду (ареал). Існують види з розірваним ареалом і види з дуже великим ареалом поширення. Екологічний - умови існування виду, його місце в біоценозі, взаємовідносини з іншими видами. Вівчарик весняний. Вівчарик-ковалик. Два різні біологічні види

Способи видоутворення{C083 E6 E3-FA7 D-4 D7 B-A595-EF9225 AFEA82}існує кілька можливих способів утворення нового виду;найважливішою умовою є ізоляція окремих популяцій виду {8799 B23 B-EC83-4686-B30 A-512413 B5 E67 A}Способи й механізми видоутворення. Тривалий період. Миттєвогеографічне (алопатричне)гібридизаціяекологічне (симпатричне)шляхом поліплоїдії

Географічне (алопатричне) видоутворення{C083 E6 E3-FA7 D-4 D7 B-A595-EF9225 AFEA82}нові форми організмів виникають як результат розриву ареалу й ізоляції окремих популяцій. У кожній ізольованій популяції внаслідок дрейфу генів і добору змінюється генофонд; настає репродуктивна ізоляція – неможливість схрещування особин, що веде до утворення нових видів;причинами розриву ареалу можуть бути гірські процеси, льодовики, утворення річок та інші геологічні процеси. Ведмідь білий. Ведмідь бурий

Екологічне (симпатричне) видоутворення{C083 E6 E3-FA7 D-4 D7 B-A595-EF9225 AFEA82}нові форми організмів займають різні екологічні ніші в межах одного ареалу;ізоляція відбувається внаслідок невідповідності часу і місця схрещування, поведінки тварин, споживання різної їжі, пристосування до різних способів запилення в рослин тощо{8799 B23 B-EC83-4686-B30 A-512413 B5 E67 A}Екологічні раси квіткових мух можуть розвиватись на представниках родин Хрестоцвіті, інші – Бобових, треті – Пасльонових. В результаті мутацій з рас можуть сформуватись необоротні генетичні зміни, що будуть підтримані природним добором і необхідністю пристосувань лише до життя на рослинах конкретного виду. Квіткова муха

Екологічне (симпатричне) видоутворення{8799 B23 B-EC83-4686-B30 A-512413 B5 E67 A}Ранньоківтучі та пізньоквітучі раси у росли (весняний і літній дуби: одна цвіте у травні, друга у липні){8799 B23 B-EC83-4686-B30 A-512413 B5 E67 A}Сезонні раси у прохідних риб. У деяких осетрових видів риб одні нерестяться восени, інші навесні (ярі й озимі)

Екологічне видоутворення{8799 B23 B-EC83-4686-B30 A-512413 B5 E67 A}І. Збільшення чисельності виду, загострення боротьби за існування, розселення особин виду в різні екологічні умови в межах старого ареалуІІ. Мутації, комбінативна мінливість та відбір особин під впливом нових екологічних факторів ІІІ. Виникнення біологічної ізоляції, відмінностей у складі генів та хромосом, втрата здатності схрещуватися з іншими популяціями цього ж виду та давати плодюче потомство. IV. Виникнення нових видів

Гібридизація{C083 E6 E3-FA7 D-4 D7 B-A595-EF9225 AFEA82}нова форма організмів утворюється внаслідок схрещування двох видів (рослини, безхребетні, хребетні);гібриди часто бувають стерильними, проте успішно розмножуються вегетативно. Терн. Алича. Слива

Гібридизація. Леопон – гібрид лева і леопарда. Кама – гібрид верблюда і лами. Гролар - гібрид бурого і білого ведмедів. Зеброїд - гібрид зебри з ослом, поні або конем

Поліплоїдія{C083 E6 E3-FA7 D-4 D7 B-A595-EF9225 AFEA82}нова форма організмів утворюється зі старої шляхом поліплоїдізації (кратного збільшення числа хромосом). Поширена у рослин. Різні види картоплі

Мікроеволюція{8799 B23 B-EC83-4686-B30 A-512413 B5 E67 A}- Внутрішньовидовий еволюційний процес, що веде до його змін (утворення нових популяцій, підвидів, видів)Рушійний чинник еволюційних змін – природній добір. Матеріал для мікроеволюційних змін - мутаціїВідбувається формування адаптацій – пристосування будови, функцій, поведінки організмів до певних умов існування. Адаптації спрямовані на підвищення стійкості живих організмів

Адаптаціїморфологічні адаптації (захисне забарвлення, колючки, товста кутикула, волосяний покрив, жировий шар тощо) фізіологічні адаптації (стійкість фізіологічних параметрів: стала температура тіла, вміст кисню, вуглекислого газу, вміст цукру в крові тощо)біохімічні адаптації (сталість біохімічних процесів, вироблення певних ферментів)етологічні адаптації (поведінкові реакції для уникнення небезпечних ситуацій, наприклад страх змій та уникання контактів з ними через побоювання отруйних укусів)Морфологічні адаптації до життя в пустелі

Макроеволюція{8799 B23 B-EC83-4686-B30 A-512413 B5 E67 A}- еволюційний процес, що призводить до виникнення надвидових груп; процес утворення з видів нових рядів, з рядів – родин, з родин – рядів іт.д. Триває впродовж довгих проміжків часу. Недоступна для безпосереднього спостереження. Розглядається як результат поступового накопичення та поєднання мікроеволюційних змін

Основні форми макроеволюційних зміндивергенціяконвергенціяпаралелізм

Основні напрями макроеволюціїБіологічний прогрес – напрям еволюції, за якого народжуваність у популяції переважає над смертністю. Біологічний регрес – напрям еволюції, за якого смертність у популяції переважає над народжуваністюнапрямок еволюції, що характеризується зниженням пристосованості систематичної групи до середовища існування та її поступовим вимиранням. Критерії біологічного регресу:зниження чисельності особин;звуження ареалу існування;зменшення числа таксонів;вимирання різних систематичних групнапрямок еволюції, що характеризується підвищенням пристосованості систематичної групи до середовища існування Критерії біологічного прогресу:- збільшення чисельності особин;- розширення ареалу існування;- зростання числа таксонів

Шляхи досягнення біологічного прогресуароморфозідіоадаптаціязагальнадегенерація

фотосинтез;статеве розмноження;багатоклітинність;легеневе дихання;амніотичні оболонки;теплокровність;кровоносна система у кільчастих червів;серце у молюсків;квітка і плід у покритонасінних. Ароморфози – еволюційні зміни, які суттєво підвищують рівень організації організмів і відкривають можливості для опанування нового середовища існування:

форма дзьоба у птахів;застережливе забарвлення тварин;різноманітність будови квіток;форми тіла комахоїдних ссавців;кінцівки ссавцівІдіоадаптації – еволюційні зміни, що мають характер пристосування до певних умов і не змінюють рівень організації організмів:

втрата травної системи паразитичними червами;втрата рослинами-паразитами коренів та листків;редукція хорди у дорослої асцидіїЗагальна дегенерація – явище спрощення організмів, що супроводжується зникненням систем органів та функцій: