"Мов джерельна вода- рідна мова моя"

“Мов джерельна вода- рідна мова моя”

Український народ має давню історію, він витворив оригінальну й  неповторну культуру, відому всьому світові. Однак найголовнішою його ознакою, що дає йому право називатися нацією, є мова - його найбільша духовна цінність, його суть, основа його буття. Саме мова формує і визначає свідомість, творить людину, культуру, історію. Це найдорожчий скарб, переданий українцям сотнями й сотнями попередніх поколінь, виплеканий у давньому переказі, у народній пісні, у влучній приказці.

Мова – духовний скарб нації. Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях. Змалечку виховуючи справжню людину, кожен із нас повинен передусім створити в своїй душі світлицю, в якій зберігається найцінніший скарб – МОВА. Для кожного народу дорога його мова, а нам, українцям, найближча до серця - українська.

 Українська мова, одна з найбагатших та наймилозвучніших, пройшла нелегкий, тернистий шлях, поки стала державною в незалежній Україні.

У чому ж виявляється багатство української мови? У тому, що нею

можна висловлювати будь-яку думку, найніжніші почуття людини, її

захоплення. Для того, щоб уміти висловлювати свої думки, потрібно знати рідну мову, а отже, необхідно постійно вчитися.

Якими словом або словами ви би могли назвати нашу мову?

Говорячи сьогодні про рідну українську мову, не можна не згадати про людей, які зберегли її і донесли до нас.

Та найбільшого розквіту наша мова досягла у творчості українського поета, художника Т. Г. Шевченка, великого Кобзаря.

Яких  українських письменників ви знаєте?

  На одній міжнародній конференції було названо три мови, які є найкращими для співу: італійська, українська, грузинська.

 Як ви гадаєте,  мова виховує людину?

Українські прислів’я доводять, що мова виховує людину, наприклад:

«Слово не горобець, випустиш, не спіймаєш». Це говорить про те, що

треба завжди добре подумати, що маєш сказати, щоб не образити і не

скривдити людину, а це дуже важливо.

«Мудрий не все каже, що знає, а дурний не все знає, що каже». Прислів’я

засуджує тих, хто говорить без діла, бо якщо хочеш щось сказати, то

треба бути переконаним у своїй правоті і знати, що коли казати. Це

правила поведінки.

«Вмій жартувати, та знай, коли перестати». Прислів’я закликає знати міру

в жартах, бо коли вони доречні, то всім весело, а коли ні, то треба

припинити. Це виховує в людині стриманість, відчуття міри.

«Від солодких слів буває гірко». Не треба ніколи лестити, говорити не те,

що думаєш, бо настане час і людина гірко розчарується в тому, що ти

казав. 

«Добре слово краще, ніж гроші». Кожна людина знає ціну грошам, але

добре, тепле, щире слово може принести радість, розраду, щастя. Тому говоріть людям добрі, теплі, щирі слова.

Що є найцінніше в житті кожної людини?

 Рідна мати, рідна земля, рідна мова. У рідному слові початок усіх початків людського буття. Пам'ятаймо завжди про це, бережімо, плекаймо, збагачуймо, примножуймо красу рідної мови. Людина, яка забула свою мову, не живе, а існує.