Мовна специфіка Інтернет-спілкування

Інтернет розвивається досить стрімко. Так, на сьогодні він має близько 15 мільйонів абонентів у більш ніж 150 країнах світу, причому щомісяця розмір мережі збільшується на 7–10 відсотків. Швидко зростає кількість видань, присвячених їй, що віщує широке її поширення навіть у далеких від техніки галузях. Одним словом, Інтернет перетворюється з великої іграшки для окремих інтелектуалів у повноцінне джерело різноманітної корисної інформації для всіх, а також стає основною формою віртуального спілкування.

Система мови Інтернет сьогодні залишається недостатньо дослідженою. Одні вчені вважають її «псев­до­гендерною» [6, с.7], інші – такою, що перебуває під креативним упливом молодіжної субкультури. Ця креативність, «прогулюю­чись» усіма мовними рівнями, робить мережеву комунікацію унікальним об’єктом лінгвістичного дослідження.

     Багато хто з дослідників мережевої мови також під­креслює, що комп’ютерний текст стає вкрай креолізованим, бо для ефективності його сприйняття з екрана поряд з текстовою ін­формацією використовуються засоби дизайну й аудіовізуальні додатки, доступні практично тільки у вебі, і цей процес торкаєть­ся майже всіх мовних секторів мережі Інтернет.

Проаналізувавши тексти користувачів Інтернету, своїх – у тому числі, можна виділили такі особливості Інтернет-мови:

– скорочення слів. В Інтернеті є незручними довгі слова тому,що дуже важлива швидкість набору повідомлень. Можна уявити,наприклад, ланцюжок перетворення слова «дякую» – «дяки»  «дякс». Навіть святе для користувачів слово «Інтернет» піддалосяскороченню: «інет»;

– метаплазм  – зображення більш емоційного та яскравішого тексту: «Так пишецца швидше»,  «ДрАзЛиВиЙ»;

–    запозичені слова. Широта запозичення з англійської мови пояснюється тим, що вона покладена в основу міжнародного комп'ютерного мовлення: «4ever» (forever) – назавжди; «gl» (good luck) удачі;  «w8» (wait) – зачекайте; «kk»(ok) – окей; «omg» (oh my god) – о Боже;

– слова, утворені через не переключення російської / англійської клавіатури. Ці слова відбулися скоріше за все через неуважність;

– універсальні підсилювальні слова. Це незвичайні короткі слова-підсилювачі, які можуть позначати безліч емоцій у залежності від контексту, а також розділові знаки, наприклад, «бу», «ня», «мяф», «фе»» та ін.  Є слова, які підсилюють одну певну емоцію. Наприклад, захват  –  «ваауу!», «вааах!». Такі слова можна порівняти з вигуками: ах, ох, боже мій тощо;

– смайли ^^, ☺. Смайл, сма́йлик (від англ. smile – усмішка), також емотіко́н, емогра́ма (англ. emoticon) – схематичне зображення людського обличчя, що використовується для передачі емоцій. Може складатися з різноманітних символів, як то букв алфавіту, знаків пунктуації та різних службових символів. Особливе розповсюдження смайли набули з поширенням інтернету (чати,форуми, ICQ тощо) та мобільних телефонів (короткі повідомлення – SMS), де широко використовуються користувачами для обміну повідомленнями.

     Підсумовуючи вище викладене, ми можемо відмітити фактично нове мовне явище – Інтернет-стиль, бо він суміщає окремі риси розмовного, художнього, публіцистичного, офіційно-ділового і наукового стилів. Крім того, в мережі стирається різниця між усним і писемним мовленням. Як відомо, одиницею усного мовлення є діалогічна єдність. Одиницею писемного мовлення є текст, який має бути уніфікованим, стандартизованим і нейтральним. А на екрані монітора, по-перше, змішується усне і писемне мовлення, стирається межа між діалогом і монологом, а також, як правило, присутня емоційна забарвленість. Змінити ситуацію неможливо через різний мовний рівень відвідувачів Інтернету. Але ж жодному стилю такі тексти не відповідають.

Характерною рисою Інтернет-мови є жаргонізація . До сленгу, особливо молодіжному, у суспільстві ставлення завжди є далеко не однозначним. Більшість віртуальних співрозмовників для більш виразного, іронічного забарвлення певного виразу вживають слова з порушенням мовних норм. Отже, розповсюдженою в Інтернеті є така лексична група, як сленг (від англ. жаргон) – жаргонні слова або вирази, характерні для людей певних професій або соціальних прошарків [1, с.8-10].

Але сленг – це не потворне явище мови, а його необхідна частина, його прагнення до більшої виразності [2]. До проблем культури міжособистісного спілкування додається проблема визволення та перехід специфічної мови чатів, блогів, web-форумів з просторів Інтернету до реального життя.

Розмовна  мова у писемній формі та спонтанність – відмінні риси  Інтернет-мовлення . Існує досить поширена думка, що спілкування в Інтернеті викликало  зниження рівня грамотності писемної мови сучасних молодих людей. Насправді ж Інтернет розкрив істинне положення щодо мовної грамотності масової аудиторії, яка проявляється у спонтанному мовленні[5, с.363-364].

Якщо проаналізувати приклади, взяті з так названого "компьютерного сетевого сленга", помітимо, що в його основі лежать:

   1) Елементарне незнання російської мови, що виражається у своєрідному написанні деяких слів. Наприклад: извените,зрабити, памагити та ін.

   2) Навмисне написання деяких слів, що вже стало традицією в деяких шарах населення Інтернету: момед, гамори, цомпутер і т.д.

            3) Традиційні для Мережі англійські абревіатурні скорочення виразів :

 AFAIK – "as far as I know" – наскільки я знаю;

IMHO – "in my humble opinion" – на мою скромну думку;

FAQ – "frequently asked question" – питання,які часто ставлять (тобто питання і відповіді на них; таку форму дуже часто використовують в світі для навчання).

   4) "Смайлики" (посмішки). Для того, щоб змалювати класичний смайлик, потрібно повернути голову на 90 градусів проти годинникової стрілки (тобто нахилити вліво), витріщити очі і скривити рот потрібним символом. Ну, це якщо по-простому. Зазвичай потрібно використовувати символ, що нагадує очі, як то «:» (двокрапки) або «=» (дорівнює) і додати посмішку. Раніше також писали символ носу «-» (тире), але зараз його часто пропускають. Багато хто вважає, що очі «=» несумісні з носом «-». Це можуть бути звичайні дужки, як «)» або «(», деякі можуть використовувати і квадратні. Найпопулярніші смайли – це :) - «просто посмішка» і :( - «похмура посмішка», з ними змагаються їх більш мультяшні аналоги =) і =(.

 Буває так, що деякі відвідувачі чатів уже зовсім не сприймають текст без супровідних "смайликів", що вказують їм напрямок поворотів емоцій та інтелекту. Це не може не тривожити.

           Штучну мову  учні полтавських шкіл вживають,тому що:

– зручніше;

– економія часу;

–  «це прикольно»;

– легше спілкуватися;

– «так спілкується більшість»;

– звичка;

– «це традиції!»;

– «круто!»;

– без них нудно;

– «не хочу бути білою вороною»;

– лаконічніше;

– вони «приїлись».

Заборонити сучасному учневі спілкуватися в Інтернеті – це неймовірне завдання, тому їм треба навчитися поєднувати приємне з корисним. Якщо школярі проводять багато часу за комп’ютером – потрібно використати його з користю.

Інтернет активізує увагу користувачів до тих мовних засобів, якими вони користуються. Окрім цього, співрозмовники в мережі стають творцями вербальних і невербальних засобів висловлювання і спілкування, творять не лише віртуальний простір, а й мову, якою цей соціум спілкується. Віртуальні особистості можуть спілкуватися лише за допомогою письмових текстів, які творяться в умовах режиму реального часу і підвладні впливу спонтанного усного розмовного мовлення[3, с.103-105].

Мережевий етикет в ІСQ також потребує особливої уваги, адже там полюбляє спілкуватися значна кількість школярів. Тому виникла потреба сформувати основні правила ІСQ етикету:

1.Якщо в одному повідомленні вам поставили декілька запитань, то є сенс відповісти на всі, можливо, навіть пронумерувавши відповіді. Коли відсилаєте людині чотири запитання, а вона відповідає тільки наостаннє, це неввічливо.

2. Не потрібно писати людині в контакт -листі «Привіт! (радісний смайл)» просто заради того, щоб сказати «Привіт» (тобто показати, що ви є на сайті).

3. Не варто поспішати радісно переходити на мову абревіатур під час спілкування. По-перше, її не всі розуміють, а по-друге, у цьому немає потреби. Щоб зробити враження на співрозмовника, краще вивчити українську мову,яка зараз зустрічається рідше, ніж усякі «новомови».

4. Не обов’язково підтримувати бесіду з кожною людиною, чий нік у цей момент активний. ICQ — це лише можливість поспілкуватися з людиною, коли буде потрібно, але жодним чином — не зобов’язання робити це безупинно.

5. За класичною, роками відпрацьованою схемою використання розділових знаків в асьці , у переважній більшості випадків означають таке:

а) крапка — це завершення думки. Крапка наприкінці довгої бесіди може свідчити про те, що ваш співрозмовник хоче закрити тему. Якщо просто йде обмін повідомленнями, то крапки наприкінці кожного з них ставити необов’язково;

б) знак оклику виконує свою функцію. Проте кілька окличних знаків підряд без супровідного тексту означають бурхливу позитивну або негативну реакцію (яку саме, одержувач такого повідомлення розуміє з контексту власної попередньої репліки);

в) знак питання ставлять наприкінці питальних речень, тому що в іншому випадку стає незрозуміло, чи питальні вони;

г) три крапки залежно від ситуації можуть означати меланхолію, замисленість, непевність, смуток, тугу або ж незакінченість думки. Але ніколи не вживаються для передачі позитивних емоцій.

6. Варто пам’ятати, що різні специфічні смайлики не завжди підтримуються іншими Інтернет-клієнтами. Ваш співрозмовник абсолютно точно одержить смайлик у тому вигляді, у якому ви його відправили,за умови якщо він має класичний вигляд, тобто складається з розділових знаків.

7. Текст, написаний великими буквами, сприймається незалежно як напівістеричний крик. Ураховуйте це, коли не відключаєте кнопку Caps Lock!

8. Коли Ви зв'язуєтеся в кіберпросторі, пам'ятайте, що Ваші слова фіксуються. Тому є шанс, що вони ще повернуться і зашкодять Вам, а у Вас не буде жодної можливості вплинути на цей процес.

9. «ОК» чи «Гаразд» — це ввічлива репліка людини, яка чимось у цей момент зайнята або просто не може продовжувати розмову. Вона означає, що ваше повідомлення прийняте до відома.

10. Звернути увагу користувача на його/її помилку, потрібно коректно й краще в приватному листі.

11. Якщо ви раптом виявили, що людина в цей момент знаходиться в мережі і використовує ICQ, але вам її не видно, не сприймайте це як особисту образу. Адже для цього і придумали режим Invisible ,щоб кожний мав змогу побути одному, навіть у мережі.

12. Перш ніж дати номер ICQ одного «контактера» іншому, варто заручитися згодою власника номера.

11. Радісно розсилати спам не варто. Коли Ви надсилаєте електронну пошту або повідомлення до конференції, то фактично претендуєте на чийсь час,відповідно несете відповідальність за те, щоб адресат не витратив цей час даремно.

13. Не плутайте розташованих поруч у контакт-листі юзерів при відправці повідомлень. Можуть вийти великі незручності.

14. Слова на зразок «шо», «га» і «чуєш» у вікні ICQ виглядають ще гірше, ніж якби ви вимовили їх уголос. Нецензурну лексику вживати також не треба.

15. Пам’ятайте, що людина не чує інтонації надрукованої вами фрази. Намагайтеся не відправляти повідомлень, емоційне забарвлення яких може бути витлумачено перекручено[4, с.121-122]. Слова, лише слова - це все, що "бачить" Baш співрозмовник.

16. Слідкуйте за тим, що говорите, осмислюючи зміст Вашого листа. Невірогідна інформація здатна спричинити цілий шквал емоцій у мережі, та   гри у "зіпсований телефон": ваші слова будуть дуже перекручені.

Більше 300 років українську мову хотіли знищити, тому 19 років незалежності країни з державною українською мовою  –  замалий термін для відродження. На жаль, українську мову в Інтернеті можна зустріти тільки в окремих випадках. Залишається сподіватися на створення в далекому майбутньому української Інтернет-мережі. Нам, сучасній молоді, буде над чим попрацювати.

Отже, спілкуючись українською мовою в Інтернеті та уникаючи «слів-шкідників», ми будемо оберігати її від негативного впливу всесвітньої мережі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.               Баша  В. Интернет как среда обитания [Текст] / В. Баша // Наука и религия. – 2007. – № 12. – С. 7–10.
2.               Грабовий П. М. Український молодіжний сленг у системі функціонування мови // Актуальні проблеми філології та перекладознавства : збірник наукових праць. Ч.1 : Вип. 3 / редкол.: Левицький В.В., Бєлєхова Л.І. та ін. – Хмельницький: ХНУ, 2007.
3.               Изотова  Е. И. Особенности виртуального общения современного подростка : предикторы выбора [Текст] / Е. И. Изотова // Мир психологии. – 2010. – № 3. – С. 102–111.
4.               Копчак  С. Інтернет та молодь : соціалізація через активність споживання інформації [Текст] / С. Копчак // Сучасна українська політика. – 2008. – В.14. – С. 119–125.
5.               Тищенко  О. М. Стиль мови інтернет-спілкування в націо­наль­ному корпусі української мови / О. М. Тищенко // Лінгво­стилістика : об’єкт – стиль, мета – оцінка: [зб. наук. праць / за ред. В. Г. Скляренко]. – К. : Ін-т української мови НАН Ук­раїни, 2007. – С. 362–367.
6.               Чемеркін  С. Г. Українська мова в Інтернеті: позамовні та внут­рішньоструктурні процеси: монографія / С. Г. Чемеркін. – К. : НАН України. Інститут української мови, 2009. – 240 с.
7.               Чемеркін  С. Українська мова в Інтернеті (визначальні ознаки) // Збірник наук. праць Науково-дослідного інституту українознавства. — К. , 2007. — Т. XVII. — С. 273–280.