Січень
• Вітер у січні зі сходу несе добру погоду.
• Взимку сонце крізь плач сміється.
• Мороз — аж іскри сиплються.
• У січні тріщать морози — восени тріщатимуть від хліба засіки.
• Зимою день такий: сюди тень, туди тень, та й минув цілий день.
• Коли січень найгостріший тоді рік найплідніший.
• Січень не так пече, як у вуха січе.
• Січень січе ще й морозить, газда з лісу дрова возить.
• Як у січні тріщать морози, влітку від хліба тріщатимуть вози.
• Чим тепліше літо - тим лютіша зима.
• Багато снігу — багато хліба.
Лютий
Березень
• Яр-весна — наш отець і мати: хто не посіє — не буде збирати.
• Весняний день рік годує.
• Зійшов у березні сніжок - берись за плужок.
• На теплого Олекси (30 березня) щука лід хвостом розбиває.
• Сонце гріє, сонце сяє - вся природа воскресає.
• До першого грому земля не розмерзається
Квітень
Травень
• Якщо в травні на півночі блискавки - вітер близький, а з півдня поверне — задощить напевне.
• Картоплю треба садити, коли маковий лист з трикопієчну монету станс.
• Дощ у маю — хліб у сімʼю.
• Квітучий май - то справжній рай.
• Як у травні болів живіт, а у червні спина, то в липні ковтай слину.
•Сухий березень, мокрий май - буде ярина, мов гай!
• Якщо багато в маю птиць, то не буде гусениць.
• Коли в маю два дощики не випаде, то й золотий плуг нічого не виоре.
Червень
Липень
• Хто працює в липні - працює на себе.
• На жаб є березень, на курчат - липень.
• Липневий піт і взимку гріє.
• Поки зерно в липні в колоску - не засиджуйся в холодку.
• Дощ іде не там, де ждуть, а там, де жнуть; не там де просять, а там, де косять.
Серпень
Вересень
Жовтень
Листопад
• Як листопад дерев не обтрусить - довга зима бути мусить.
• Вʼяжи влітку рукавиці — в листопаді пригодиться.
• У листопаді згодиться і старий кожух, а навесні і старий кінь.
• Листопад - вересню онук, жовтню син, а зимі – рідний брат.
• Пищить снігур у листопаді - скоро й зимі будем раді.
• В останній час сім погод у нас: сіє, віє, мутить, крутить, припікає, то мете, то поливає.
• У листопаді як зазиміє, то й жаба оніміє.
Грудень
Травень ліси ошатно вбирає, літо в гості чекає.
• Як лютий не лютуй, а на весну брів не хмур. буде дорий ур. жалий квітень, мокрий май —
• Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі.
• Де багато пташок, там немає комашок.
Сонце - батько, а місяць - вітчим.
- — як риба, гожа — як рожа, весела -
• як взла, робоча - як бджола, а багата - як земля.
• До землі з ласкою — будеш з паскою.
• Пошануй худобу раз, а вона тебе десять раз пошанує.
Не брудни криниці, бо схочеш водиці.
Не бий бобра - не буде добра.
Нс псуй джерела - онуки проклянуть.
Зрубав одис дерево — посали трос.
• Посієш вчасно — збереш рясно.
• Васи пусто, , й рік, пус вродить ділько, а
• Посадив дерево — себе прославив, посадив сад - рід
прославив.
• Без дощу й трава не ростс.
• Як дощу не буде, то й очерет не виросте.
• Зима без снігу — літо без хліба.
• Не пхай ріки, вона сама пливе.
• Криницю силою колати - води не пити.
• Земля — тарілка, що покладеш, те й візьмеш.
• Вода - наша мати.
• Хліб - батько, вода — мати.
• Треба нахилитись, щоб з криниці води напитись.
• Доглядай землю плідну, як матір рідну.
• Корова в господарстві, як друга мати.
• Вода з одного бере, а другому дає.
• Землі частіше кланяйся - хліба більше буде.
• Зруйнував гніздо пташине — не буде в тебе ні дітей, ні родини.
Недоспілий колос нс жнуть.
• Хто полю годить, тому жито родить.
• Зсмлю обдуриш раз — вона тебе сто раз.
• Посадив дерево, викопав криницю, виростив сина — даром життя не прожив.
• Зіпсував воду, не буде честі твоєму роду:
• Яка криниця — такий господар.
• Сали лерспину змолоду — на старість як знахідка.
• Хто худобу бʼє, той потім без нсі буде.
• Все одно: що зелене жати, що нічого не мати.
• Поле рік дармує, а за три вродить.
• Роби сіно в погоду, бо зогниє в негоду.
• Погано орати - краще випрягати.
• Підійми всяк колосок — з колосків росте мішок.
• Без дощу Іс сій.
• Ліс і вода — брат і сестра.
• Ліс - природне багатство.
Ліс сам себе чистить.
Вода потскла — весну принесла.
Грак на горі — весна на дворі.
Вссняний дощ зайвий не буває.
Матінка-весна всім красна.
Яка пшениця — така й паляниця.
Хліб усьому голова.
Гарний соловейко голосом, а жито - колосом.
Дай полю гною — дасть хліба вволю.
Де волошки — там хліба трошки.
• Де пташки, там гинуть комашки.
• Липень — маківка літа, грудень — шапка зими.
• Літо з дощами - осінь з грибами.
• Багато снігу на полях —багато хліба в засіках.
• Одна ластівка весни не робить.
• Весняний день рік годує.
• Грудень рік кінчає, зиму починає.
• Не благай літа довгого,
благай теплого.
• Дощове літо гірше осені.
• Багато води — багато трави.
• Земля — наша мати, всіх годує.
• Земля найбагатша, вода найсильніша.
• Зо світу до ночі сонце не стуляє очі.
•. Сонце на всіх однаково світить.
• Вітер віє, хоч не знає, що погоду він міняє
• Грім бʼє у високе дерево.
• Весна багата на квіти, а хліба в осені позичає...
• Проспиш весною — заплачеш зимою.
• Прийдс літо - ВСе розмато, прийде- зима - нічого
нема.
• Літо дає коріння, а зима — нічого нема
• Літо дає коріння, а зима — насіння.
• Що літом родить, то зимою нс школить.
• Усе теє пригодиться, що на полі коріниться.
• У червні на полі густо, а в коморі пусто.
• Червень тому зелениться, хто працювати не ліниться.
• У серпні хліборобу три роботи: і косити, і орати, і сіяти.
• восени і курчати курми будуть.
Осінь усьому рахунок веде.
• Восени і горобець багатий.
• Осіння муха боляче кусає.
• Осінь збирає, а весна зʼїдає.
• Як вересніє, то й дощик сіє.
• В листопаді голо в саді.
• Листопад зимі ворота відчиняє.
• Як багато птиць, не буде гусениць.
• Де цвіток там медок.
• Вовк лисиці не рівня та повадка одна.
Заєць спить, та очей не жмурить.
У зайця стільки стежок, як у клубку ниток.
Де дуби, там і гриби.
Сади деревину — будеш їсти садовину.